Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №904/4703/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4703/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код 33908322)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" (49033, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 122А; ідентифікаційний код 37621425)

про стягнення 24 186 грн. 20 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№3527/26 від 04.08.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" 24 186 грн. 20 коп. - заборгованості, пов`язаної з відшкодуванням шкоди, заподіяної третім особам, відповідно до Договору від 30.12.2024 №226094257 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що: - 15.05.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу "Renault Premium", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Nissan Qashqai", д.н.з. НОМЕР_2 , унаслідок якої останньому було завдано механічних пошкоджень; - вину водія ОСОБА_1 у вчиненні ДТП та факт залишення ним місця пригоди встановлено відповідними постановами суду; - на виконання умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування у розмірі 24 186 грн. 20 коп.; - оскільки ОСОБА_1 на момент ДТП керував транспортним засобом під час виконання трудових обов`язків у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана", то виплачена сума страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу.

Також просить стягнути з відповідача 3 328 грн. 00 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого Електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі господарським судом було з`ясовано, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" - має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Як вбачається із матеріалів справи ухвала суду від 10.08.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була надіслана судом в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено Довідку про доставку електронного листа (а.с. 53), якою підтверджується, що ухвала суду від 10.08.2026 була доставлена до Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" - 10.08.2026 о 18:07 год.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

- день вручення судового рішення під розписку;

- день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається таким, що отримав ухвалу суду від 10.08.2026 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі - 11.08.2026.

Також суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно із даними Єдиного державного реєстру судових рішень, що знаходяться у відкритому доступі, зокрема, ухвалу господарського суду від 10.08.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138852865) надіслано судом 10.08.2026, зареєстровано в реєстрі 10.08.2026 та забезпечено надання загального доступу 11.08.2026, тобто завчасно. За таких обставин у відповідача були всі необхідні дані для пошуку та відстеження руху справи та поданими у ній заявами по суті справи, і, відповідно, реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела - у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Так, ухвалою суду від 10.08.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем в електронному вигляді (11.08.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 26.08.2026.

Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Отже, станом на дату ухвалення рішення строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву, та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" укладено договір №226094257 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність, пов`язану з експлуатацією транспортного засобу "Renault Premium", державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 7).

Відповідно до матеріалів справи, 15.05.2025 у місті Тернополі по вул. 15-го Квітня, 2А сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Renault Premium", державний номерний знак НОМЕР_1 , з напівпричепом " Leci Trailer SR.8", державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля "Nissan Qashqai", державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Вина ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 20.06.2025 у справі №199/7897/25 (а.с. 17-19).

Після дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 залишив місце пригоди, що підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 20.06.2025 у справі №199/7899/25 (а.с. 17-19).

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Nissan Qashqai", державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження, а його власнику було завдано матеріальної шкоди.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу №109.00911025/06/25 від 25.06.2025, складеного суб`єктом оціночної діяльності Чистяковим С.М., вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Qashqai", державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становила 28 113 грн 44 коп. з урахуванням ПДВ на запасні частини та 24 186 грн 20 коп. без урахування ПДВ на запасні частини (а.с. 20-36).

На підставі страхового акта №109.00911025-1 (а.с. 38) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 10.07.2025 виплатило власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_3 страхове відшкодування у розмірі 24 186 грн. 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №62545832 (а.с. 39).

На підтвердження перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" та керування ним забезпеченим транспортним засобом під час виконання трудових обов`язків позивачем до матеріалів справи надано копію наказу про прийняття на роботу №6-к від 28.02.2025 (а.с. 9) та письмові пояснення ОСОБА_1 (а.с. 10).

Згідно із матеріалами справи, 15.07.2025 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" направило Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" досудову вимогу про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування.

Доказів відшкодування відповідачем на користь позивача 24 186 грн 20 коп. матеріали справи не містять, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2018 у справі №902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Отже, для відшкодування завданої майнової шкоди необхідно довести неправомірність поведінки особи; вину заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх зазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. У цьому випадку саме на позивача покладено обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

При цьому позивач має довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок між такою поведінкою і завданою шкодою, тоді як особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини, крім випадків, установлених законом.

За змістом частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно зі статтею 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 під час керування автомобілем "Renault Premium", державний номерний знак НОМЕР_1 . Факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 20.06.2025 у справі №199/7897/25 (а.с. 17-19).

Крім того, постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 20.06.2025 у справі №199/7899/25 встановлено факт залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 17-19).

Матеріалами справи підтверджується, що на момент дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана", що підтверджується наказом про прийняття на роботу №6-к від 28.02.2025 та наданими до матеріалів справи письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с. 9-10), відповідно до яких забезпеченим транспортним засобом він керував під час виконання трудових обов`язків.

Отже, шкоду було завдано працівником відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" під час виконання ним трудових обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом встановлено, що 30.12.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" укладено договір №226094257 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 7), предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності, пов`язаної з експлуатацією транспортного засобу "Renault Premium", державний номерний знак НОМЕР_1 . Поліс №226094257 зареєстровано 30.12.2024.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.2024 №3720-IX "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладені та такі, що набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Таким чином, оскільки договір №226094257 укладено та набрав чинності до введення в дію Закону України №3720-IX, до правовідносин, що виникли з такого договору, підлягають застосуванню положення Закону України від 01.07.2004 №1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у редакції, чинній на момент набрання чинності договором страхування.

Відповідно до підпункту "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України №1961-IV страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.

Отже, наведеною спеціальною нормою закону прямо передбачено право страховика після здійснення страхового відшкодування звернутися з регресною вимогою, зокрема до страхувальника, у випадку самовільного залишення водієм забезпеченого транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди.

У даному випадку страхувальником за договором №226094257 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана", а забезпеченим транспортним засобом - автомобіль "Renault Premium", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю "Nissan Qashqai", державний номерний знак НОМЕР_2 , було завдано механічних пошкоджень.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу №109.00911025/06/25 від 25.06.2025 (а.с. 20-36) вартість відновлювального ремонту автомобіля "Nissan Qashqai", державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становила 28 113 грн 44 коп. з урахуванням ПДВ на запасні частини та 24 186 грн 20 коп. без урахування ПДВ на запасні частини.

На підставі страхового акта №109.00911025-1 (а.с. 38) Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 10.07.2025 виплатило власнику пошкодженого транспортного засобу страхове відшкодування у розмірі 24 186 грн 20 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.07.2025 №62545832 (а.с. 39).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено сукупність обставин, з якими закон пов`язує виникнення у страховика права регресної вимоги, а саме: настання дорожньо-транспортної пригоди з вини водія забезпеченого транспортного засобу; здійснення позивачем страхового відшкодування потерпілій особі; самовільне залишення водієм забезпеченого транспортного засобу місця дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" є страхувальником за договором №226094257, а ОСОБА_1 , який керував забезпеченим транспортним засобом під час виконання своїх трудових обов`язків у відповідача, після дорожньо-транспортної пригоди самовільно залишив місце пригоди, суд доходить висновку про наявність у позивача права зворотної вимоги до відповідача щодо виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24 186 грн. 20 коп.

Позивачем 15.07.2025 направлено відповідачу досудову вимогу (претензію) про відшкодування виплаченої суми страхового відшкодування (а.с. 40-41), яка залишена відповідачем без задоволення.

Доказів відшкодування відповідачем позивачу 24 186 грн. 20 коп. матеріали справи не містять.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів позивача не спростував та доказів, які б свідчили про відсутність у позивача права регресної вимоги, чи спростовували факт здійснення страхової виплати у розмірі 24 186 грн 20 коп. та факт залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди або інші встановлені судом обставини, не надав.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За результатами аналізу наявних у справі доказів у їх сукупності суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 24 186 грн. 20 коп., тоді як відповідачем доказів на спростування встановлених судом обставин не надано.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовна вимога Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" 24 186 грн. 20 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судових витрат по сплаті судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 328 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код 33908322) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" (49033, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 122А; ідентифікаційний код 37621425) про стягнення 24 186 грн. 20 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Кана" (49033, м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 122А; ідентифікаційний код 37621425) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ідентифікаційний код 33908322) 24 186 (двадцять чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн 20 коп. - виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. - судових витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

12.10.2026