Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №904/2855/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2855/26

За позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 79, код ЄДРПОУ 40018076)

про стягнення 2 858 895 гривень

Суддя Дичко В.О.

Секретар судового засідання Синельникова К.С.

Представники:

від позивача: Лисенко В.С., адвокат (ордер серії АН № 1925631 від 06.02.2026)

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» про стягнення 2 858 895 грн, у тому числі пені в сумі 2 364 765 грн та штрафу в сумі 494 130 гривень.

Витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» не виконало зобов`язання за договором поставки (графіком поставки) № 147/УГВС/25 від 04.02.2025 у частині своєчасної поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/2855/26 та призначено підготовче засідання на 11.06.2026 об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 відкладено підготовче засідання у справі № 904/2855/26 на 18.06.2026 о 12:30 год.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено справу №904/2855/26 до розгляду по суті в судовому засіданні на 01.10.2026 о 10:30 год.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом необхідно зазначити таке.

Згідно з ч.ч. 1, 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет – це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до п. 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (з наступними змінами та доповненнями, далі – Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі – ЄСІТС), суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з абз. 1 п. 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) – підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Відповідно до п. 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Суд з`ясував, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2026 про відкриття провадження у справі № 904/2855/26, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2026 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2026 про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 904/2855/26 до судового розгляду по суті надіслані до електронного кабінету відповідача, що підтверджується довідками Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронних листів (а.с. 42, 59, 68), згідно з якими вказані ухвали суду доставлені до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» 23.05.2026 о 09:50 год, 12.06.2026 о 03:56 год та 19.06.2026 о 10:22 год відповідно.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи

Також суд наголошує, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – Реєстр), є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Таким чином, у відповідача були всі відомості, необхідні для пошуку та відстеження руху справи № 904/2855/26, у тому числі можливість отримання такої інформації з відкритого джерела – Єдиного державного реєстру судових рішень.

З огляду на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» не було позбавлене права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2026, 11.06.2026 та 18.06.2026 у справі № 904/2855/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також повідомлення здійснювалось засобами телефонного зв`язку за номерами телефонів відповідача, що зазначені в позовній заяві (а.с. 1) і Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (а.с. 38-39). Відповідно до телефонограми № 26-2186/26 від 11.06.2026 (а.с. 61) номер телефону Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» не активний або в абонента обмежена можливість прийняти дзвінок, а згідно з телефонограмою № 26-2187/26 від 11.06.2026 (а.с. 62) номер не існує.

Отже, відповідач повідомлений про розгляд справи належним чином.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2026 про відкриття провадження у справі № 904/2855/26, з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» не скористалось правом подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» не зробило, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позові обставин відповідач суду також не повідомив.

З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення правової позиції та надання відповідних доказів.

Ураховуючи вищевикладене, а також з огляду на достатність наявних у справі доказів, згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній документами.

Представник позивача, присутній 01.10.2026 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.

У порядку абз. 1 ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.10.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Дослідивши подані документи, заслухавши пояснення представника Акціонерного товариства «Укргазвидобування», всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ

Предметом доказування в даній справі є обставини укладення договору поставки, умови поставки товару, права та обов`язки сторін, строк договору, наявність/відсутність прострочення постачальника, правомірність/неправомірність нарахування пені та штрафу.

04 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НГ Технологія» (далі – постачальник) та Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі – покупець) укладено Договір поставки (графік поставки) № 147/УГВС/25 (а.с. 19-31, далі – Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві запасні частини до телеметричної системи безпровідної MWD (далі – товар), зазначений в специфікації, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а покупець – прийняти і оплатити такий товар. Під поставкою сторони розуміють передачу товару постачальником для прийняття покупцем.

Згідно з пунктом 1.2 Договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару вказується у специфікації (далі – специфікація), яка є додатком № 1 до Договору та є його невід`ємною частиною. Строк поставки товару визначається графіком поставки товару, який є додатком № 3 до Договору та є його невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 1.3 Договору постачальник гарантує, що товар, який є предметом Договору, належить йому на праві власності або іншому речовому праві, що надає йому право розпоряджатися товаром, є новим і не був у використанні, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 3.1 Договору ціна товару вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується, якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом відповідно до чинного законодавства України, далі – нерезидент в Україні).

Згідно з пунктом 3.2 Договору загальна ціна Договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього Договору, та становить до 7 059 000 грн (сім мільйонів п`ятдесят дев`ять тисяч грн 00 коп.) з ПДВ включно.

У вартість товару включаються:

- митні витрати, понесені постачальником при митному оформленні товару у пункті відправки (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні);

- витрати на пакування та навантаження;

- транспортні витрати відповідно до умов поставки, що зазначені у специфікації до даного Договору;

- витрати на отримання дозвільної документації (у випадку, якщо така вимагається);

- витрати, пов`язані з отриманням сертифіката походження товару (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні).

Згідно з пунктом 5.1 Договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказуються в специфікації та графіку поставки до цього Договору. Здійснення поставки товару не потребує будь-яких додаткових погоджень, крім тих, що передбачені Договором.

На підставі абзацу 1 пункту 5.2 Договору датою прийняття товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 4 до цього Договору, який є невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник є нерезидентом в Україні), або видаткової накладної. Датою передачі постачальником товару для прийняття покупцем є дата прибуття товару до місця поставки, зазначена у відповідному товарно-транспортному документі, або дата підписання сторонами акта приймання-передачі товару, якщо покупець за допомогою товарно-транспортних документів не може визначити дату їх передачі для прийняття. Право власності на товар, ризик випадкового знищення/пошкодження переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акта приймання-передачі товару або видаткової накладної (при наявності двох дат, датою підписання акта приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Згідно з підпунктом 6.2.2 пункту 6.2 Договору покупець має право контролювати поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим Договором.

Згідно з пунктом 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань до Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Згідно з пунктом 7.8 Договору, у разі прострочення постачальником виконання зобов`язань з поставки товару, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості. Сторони домовились, що нарахування пені здійснюється до моменту належного виконання постачальником порушеного зобов`язання.

На підставі абзацу 1 пункту 7.11 Договору при нарахуванні будь-яких штрафних санкцій та/або збитків, передбачених даним Договором, покупець має право направити постачальнику письмову вимогу про нарахування штрафних санкцій (із розрахунком нарахування штрафних санкцій) та збитків (із наданням документально підтверджуючих документів або копій таких документів про нанесені збитки). У такому випадку постачальник зобов`язаний перерахувати покупцю суму нарахованих штрафних санкцій та/або збитків протягом 7 робочих днів з дати направлення відповідної письмової вимоги. Датою направлення вимоги про сплату штрафних санкцій та/або збитків є дата відправлення, зазначена в документах (фіскальний чек, накладна, опис вкладення в цінний лист) підприємства зв`язку, через яке надсилалась така вимога.

Згідно з пунктом 7.14 Договору, якщо поставка товару є об`єктом оподаткування ПДВ, при нарахуванні штрафних санкцій розрахунок штрафних санкцій здійснюється з урахуванням того, що сума, від якої розраховуються штрафні санкції, включає ПДВ (застосовується, якщо постачальник є платником ПДВ в Україні).

На підставі пункту 9.2 Договору у разі недосягнення сторонами згоди шляхом переговорів:

- усі спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку в судах України відповідно до чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 10.1 Договору Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у п. 10.2 цього Договору, і діє до 30.09.2025 року (включно).

На підставі пункту 10.2 Договору вимоги забезпечення виконання зобов`язань по Договору постачальником: забезпечення виконання зобов`язань по Договору здійснюється до укладання Договору в один із способів:

(1) у формі грошових коштів. Сума грошових коштів як забезпечення виконання зобов`язань по даному Договору повинна бути перерахована постачальником на окремий рахунок, наданий покупцем, та повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) Договору;

або

(2) надання банківської гарантії виконання зобов`язань по Договору. Банківська гарантія повинна відповідати вимогам, вказаним у формі банківської гарантії як забезпечення виконання зобов`язань за договором закупівлі, яка є додатком № 6 до Договору, та її сума повинна бути 5% від загальної вартості (ціни) Договору.

Згідно з пунктом 11.2 Договору Договір може бути розірваний лише за згодою сторін, крім випадків, встановлених цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 11.5 Договору всі доповнення, специфікації і додатки до Договору є його невід`ємними частинами, якщо вони викладені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками (за наявності).

Згідно з пунктом 11.11 Договору взаємовідносини сторін, не передбачені Договором, регулюються чинним законодавством України. Якщо в даному Договорі сторони відступили від положень актів цивільного законодавства, врегулювавши свої відносини на власний розсуд, то пріоритет мають норми Договору.

Відповідно до розділу XIII Договору

13.1. Додаток № 1: специфікація № 1 (а.с. 24-25).

13.2. Додаток № 2: форма «Інформація про власників контрагента, включаючи кінцевого бенефіціарного власника (контролера)» (а.с. 25).

13.3. Додаток № 3: графік поставки товару (а.с. 26).

13.4. Додаток № 4: форма «Акт приймання-передачі товару» (форма акта призначена для постачальника, що є нерезидентом в Україні) (а.с. 26).

13.5. Додаток № 5: технічні характеристики товару (а.с. 27-28).

13.6. Додаток № 6: форма банківської гарантії як забезпечення виконання зобов`язань за договором закупівлі (а.с. 28-29).

13.7. Додаток № 7: «Санкційне застереження» (а.с. 30).

13.8. Додаток № 8: форма «Акт заводської прийомки про проведення випробувань та/або інспекції готовності товару до відвантаження» (а.с. 30).

13.9. Додаток № 9: «Умови врегулювання відносин електронного документообігу» (а.с. 31).

04 лютого 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «НГ Технологія» (далі – постачальник) та Акціонерне товариство «Укргазвидобування» (далі – покупець) підписали та скріпили печатками специфікацію № 1, що є додатком № 1 до договору № 147/УГВС/25 від 04.02.2025 (а.с. 24-25, далі – Специфікація № 1).

Згідно з пунктом 1 Специфікації № 1 загальна вартість товару, що постачається за цією специфікацією, складає до 7 059 000 грн (сім мільйонів п`ятдесят дев`ять тисяч грн 00 коп.) з ПДВ включно.

Вартість товару по даній специфікації включає витрати на пакування, завантаження, монтажні матеріали для транспортування, транспортні витрати, витрати отримання сертифіката походження товару, митні витрати, понесені постачальником при митному оформленні товару, а також усі мита, податки та інші обов`язкові платежі, які оплачуються постачальником при експорті товару.

Відповідно до пункту 2 Специфікації № 1 умови поставки товару: DDP (для резидентів) склад вантажоотримувача. Транспортні витрати по доставці товару в місце призначення включені в ціну товару.

DAP (для нерезидентів) склад вантажоотримувача. Транспортні витрати по доставці товару в місце призначення включені в ціну товару.

Згідно з пунктом 3 Специфікації № 1 строк поставки товару: відповідно до графіка поставки товару.

Згідно з пунктом 12 Специфікації № 1 ця специфікація є невід`ємною частиною вищевказаного Договору.

Графіком поставки від 04.02.2025, що є додатком № 3 до договору № 147/УГВС/25 від 04.02.2025 (а.с. 26), визначено, що строк поставки: протягом 120 календарних днів з дати підписання Договору.

Таким чином, гранична дата поставки товару – 04.06.2025 року.

Постачальник повідомив про зміну поштової та юридичної адреси, а також електронної адреси, просив внести зміни до документації та використовувати нові дані для майбутніх комунікацій та фінансових операцій (а.с. 12).

29 травня 2025 року позивач надіслав засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача лист № 306.4-306-1-5113 від 23.05.2025 (а.с. 9, 32) із проханням надати підтверджуючі документи щодо зміни даних, а також надати довідку з банку про відкриття нового поточного рахунку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» листом, що зареєстрований Філією «УГВ-Сервіс» Акціонерного товариства «Укргазвидобування» за № 288-01 від 19.05.2025 (а.с. 18), повідомило, що через брак обігових коштів не має можливості здійснити поставку товару за договором поставки № 147/УГВС/25 від 04.02.2025, у зв`язку з чим звертається із проханням розірвати зазначений Договір.

Листом № 306.4-306-1-5149 від 23.05.2025 (а.с. 10-11, 32) позивач відмовив відповідачу в розірванні Договору та вимагав виконати зобов`язання щодо поставки товару.

Акціонерне товариство «Укргазвидобування» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» із вимогою № 306.4-306-1-6858 від 10.07.2025 (а.с. 15-16) щодо сплати пені в сумі 190 593 грн за непоставлений товар. Відповідь на вказану вимогу не надходила.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором у частині своєчасної поставки товару на загальну суму 7 059 000 грн та порушив строк, зазначений у Специфікації № 1 (а.с. 24-25) та графіку поставки (а.с. 26), у зв`язку з чим Акціонерне товариство «Укргазвидобування» нарахувало та заявило до стягнення 2 858 895 грн, у тому числі пеню в сумі 2 364 765 грн та штраф у сумі 494 130 грн (а.с. 13). Указане стало причиною виникнення спору та звернення з позовною заявою до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об`єктивному та повному розгляді всіх обставин справи в їхній сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як зазначено судом вище, строк поставки: протягом 120 календарних днів з дати підписання Договору (04.02.2025), тобто до 04.06.2025 року.

Докази поставки товару за Договором у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74, ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах, у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» не надало до суду докази оплати пені в сумі 2 364 765 грн та штрафу в сумі 494 130 грн, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростувало.

Перевіркою судом здійснених Акціонерним товариством «Укргазвидобування» розрахунків пені та штрафу за період із 05.06.2025 по 06.05.2026 (а.с. 13) арифметичних помилок не виявлено.

За правовим висновком, викладеним у п.п. 7.38-7.39, 8.1-8.3 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19, право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 Господарського кодексу України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, а також приписами статті 546 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України – видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

З урахуванням установлених обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тому з Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» підлягають стягненню 2 858 895 грн, у тому числі пеня в сумі 2 364 765 грн та штраф у сумі 494 130 гривень.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 34 306,74 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» про стягнення 2 858 895 грн – задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Равіо Консалт» (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 79, код ЄДРПОУ 40018076) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 2 858 895 грн (два мільйони вісімсот п`ятдесят вісім тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень 00 копійок), у тому числі пеню в сумі 2 364 765 грн (два мільйони триста шістдесят чотири тисячі сімсот шістдесят п`ять гривень 00 копійок), штраф у сумі 494 130 грн (чотириста дев`яносто чотири тисячі сто тридцять гривень 00 копійок), судовий збір у сумі 34 306,74 грн (тридцять чотири тисячі триста шість гривень 74 копійки).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або ухвалення постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя В.О. Дичко