Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №908/2076/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 року м.Дніпро Справа № 908/2076/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Кощеєва І.М.,

при секретарі судового засідання: Жолудєві А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Центр"

на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Федько О.А.) від 31.08.2026р. у справі № 908/2076/26

за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Центр" (69035, м. Запоріжжя, бул. Примаченко Марії, буд. 11)

про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Центр" доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у сумі 5 605 643,77 грн.

Разом із позовом прокурор подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Центр", а саме: інв. № 1000162 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 977668123101), інв. № 1000164 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 974130823101), 39/50 частки нежитлового приміщення, VІ підвалу, першого, другого, третього та четвертого поверху літ. Б-4 інв. № 1000006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 925052923101), інв. № 1000001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866097323101), інв. № 1000020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838796423101), інв. № 1000019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838736223101), інв. № 1000010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838667823101), інв. № 1000008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838561323101), корпус № 2 інв. № 1000002 літ. 3-7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852923101), яке розташоване по просп. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя, та на теплицю-інтернату 5 інв. № 2000059 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 525616923101), яка розташована по вул. Тюленіна Сергія, 24 у м. Запоріжжя.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2026р. у справі № 908/2076/26:

- заяву заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі №908/2076/26 задоволено;

- накладено арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Центр" (69035, м. Запоріжжя, бульвар Примаченко Марії, буд. 11, ідентифікаційний код юридичної особи 32963487), а саме: інв. № 1000162 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 977668123101), інв. № 1000164 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 974130823101), 39/50 частки нежитлового приміщення, VІ підвалу, першого, другого, третього та четвертого поверху літ. Б-4 інв. № 1000006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 925052923101), інв. № 1000001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866097323101), інв. № 1000020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838796423101), інв. № 1000019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838736223101), інв. № 1000010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838667823101), інв. № 1000008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838561323101), корпус № 2 інв. № 1000002 літ. 3-7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852923101), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 11, та на теплицю-інтернату 5 інв. № 2000059 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 525616923101), яка розташована за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Тюленіна Сергія, будинок 24, в межах суми 5 605 643,77 грн, заявленої до стягнення.

Оскаржувана ухвала мотивована наявністю ризику утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову. Суд урахував фінансовий стан відповідача, зокрема незначний розмір чистого прибутку порівняно із заявленою до стягнення сумою та значний обсяг його зобов`язань, а також факт відчуження відповідачем у липні 2026 року частини нерухомого майна на користь пов`язаної юридичної особи. Суд дійшов висновку, що обраний захід забезпечення позову є пов`язаним із предметом спору, адекватним та співмірним заявленим вимогам, не позбавляє відповідача володіння та користування майном, а лише тимчасово обмежує можливість його відчуження.

Не погодившись з вказаною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Гамма-Центр", в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2026р. у справі № 908/2076/26 та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тими обставинами, що актуальна ринкова вартість арештованого майна станом на 2026 рік не встановлювалась, тоді як суд виходив із вартості майна за договорами 2009 року, а тому накладення арешту на все нерухоме майно може значно перевищувати розмір позовних вимог. Також скаржник вважає, що наданих прокурором доказів було недостатньо для висновку про необхідність забезпечення позову, а суд не скористався можливістю витребувати додаткові докази чи розглянути заяву з викликом сторін. Апелянт заперечує наявність реального ризику відчуження майна, вказуючи, що продаж об`єктів ТОВ "Гамма-Спортсервіс" відбувся до подання позову та до заявлення будь-яких вимог від позивача чи прокуратури, а фінансові показники товариства, на його думку, не свідчать про неплатоспроможність.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 08.10.2026 о 10:00 год.

07.10.2026 у зв`язку з перебуванням у відрядженні судді Мороза В.Ф., призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Кощеєва І.М.

Прокурор проти задоволення скарги заперечує та зазначає, що предметом спору є стягнення 5 605 643,77 грн недоотриманого доходу у вигляду орендних платежів за користування земельними ділянками без оформлення відповідних прав. На думку прокурора, фінансові показники відповідача свідчать про ризик невиконання можливого рішення суду, а попереднє відчуження нерухомого майна на користь пов`язаної юридичної особи підтверджує реальність ризику подальшого розпорядження і іншим нерухомим майном. Прокурор посилається, що арешт застосовано виключно в межах ціни позову, він є співмірним заявленим вимогам та не перешкоджає господарській діяльності відповідача, оскільки обмежує лише право розпорядження майном.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи; його неявка не перешкоджає апеляційному перегляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статі 137 Господарського процесуального кодексу позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Щодо арешту майна колегія суддів зазначає, що за своєю суттю арешт майна - це тимчасовий захід, який має наслідком накладання заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження. При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдає шкоди та збитків відповідачу, не позбавляє його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати вказане майно третім особам. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №910/4777/21, від 11.12.2023 у справі № 922/3528/23.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Предметом спору у даній справі є вимоги, про стягнення безпідставно збережених коштів у сумі 5 605 643,77 грн. на підставі 1212 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач, фактично користуючись з земельними ділянками з кадастровим номером 2310100000:05:006:0140 за період з 25.02.2019 по 31.03.2026 та кадастровим номером 2310100000:05:006:0141 за період з 11.04.2019 по 31.03.2026 зберіг у себе кошти, які мав заплатити Запорізькій міській раді за користування вказаними земельними ділянками на рівні орендної плати у загальній сумі 5 605 643,77 грн.

Об`єкти нерухомого майна: інв. № 1000162 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 977668123101), інв. № 1000164 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 974130823101), 39/50 частки нежитлового приміщення, VІ підвалу, першого, другого, третього та четвертого поверху літ. Б-4 інв. № 1000006 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 925052923101), інв. № 1000001 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866097323101), інв. № 1000020 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838796423101), інв. № 1000019 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838736223101), інв. № 1000010 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838667823101), інв. № 1000008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 838561323101), корпус № 2 інв. № 1000002 літ. 3-7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1852923101), яке розташоване по просп. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя, та на теплицю-інтернату 5 інв. № 2000059 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 525616923101), яка розташована по вул. Тюленіна Сергія, 24 у м. Запоріжжя, зареєстровані за відповідачем на праві власності, на підтвердження чого прокурором надана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (номер реєстраційної довідки № 491221434, дата формування 24.08.2026).

Прокурор зазначає, що відповідач використовував земельні ділянки без укладення договору оренди не зважаючи на набуття права власності на нерухоме майно, розташоване на цих земельних ділянках.

Дані обставини, на думку прокурора, свідчать про безпідставне ухилення відповідачем протягом тривалого часу від сплати значної суми коштів більше 5 млн. до місцевого бюджету.

Разом із позовом прокурором подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача.

Прокурор посилається, що під час розгляду справи існує ризик відчуження нерухомого майна, належного відповідачу, за рахунок якого можливе виконання рішення суду.

Прокурор звертає увагу на незадовільний фінансовий стан відповідача. Так, зазначає, що ТОВ "Гамма-Центр" у 2025 році має наступні фінансові показники: дохід - 8750 тис. грн, чистий прибуток - 66 тис. грн, зобов`язання – 65724 тис. грн, вартість активів - 40821 тис. грн. Розмір статутного капіталу товариства становить 16400,00 грн.

Із наведених у заяві про забезпечення позову обставин та наданих доказів убачається, що на таких земельних ділянках з кадастровими номерами 2310100000:05:006:0065 (площею 0,9887 га), 2310100000:05:006:0140 (площею 0,5999 га), 2310100000:05:006:0141 (площею 0,1687 га) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 81в розташовані об`єкти нерухомого майна, які у спірний період належали відповідачеві, зокрема: адміністративна будівля з павільйоном для спорткомплексу загальною площею 440,9 кв.м (опис об`єкта: адміністративна будівля з павільйоном для спорткомплексу інв. № 1000058 літ. А-2, ганки, паркан № 1 інв. № 2000010 № 2, ворота № 3,4, хвіртки № 5, 6, 7, спортивний майданчик інв. № 2000016 № 9, майданчик баскетбольний № 12, замощення І, ІІ), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2020176923101; поле футбольне інв. № 2000012 зі складом для зберігання спортивного інвентарю літ. В площею 9,8 кв.м (опис об`єкта: поле футбольне інв. № 2000012 зі складом для зберігання спортивного інвентарю літ. В, крита трибуна літ. Б), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1777073523221; майданчик для гри в ручний м`яч інв. № 2000015 зі складом для зберігання спортивного інвентарю літ. Г площею 9,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1777021223101; майданчик волейбольний інв. № 2000014 зі складом для зберігання спортивного інвентарю літ. Д площею 9,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1777003123101.

За договором купівлі-продажу від 07.07.2026 ТОВ "Гамма-Центр" продало та зобов`язалось передати у власність ТОВ "Гамма-Спортсервіс" вказане нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 81в.

Прокурор вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкти нерухомого майна, які наразі належить відповідачу на праві власності без обмеження/позбавлення права користування ним, не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Прокурор вважає, що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів у значній сумі, є додатковою гарантією того, що рішення суду в разі задоволення позову буде виконане.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання рішення суду, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Дослідивши викладені заявником доводи та надані на підтвердження цих доводів докази, врахувавши наявність зв`язку між заявленим прокурором заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на майно відповідача і предметом спору, співмірність і адекватність, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно, оскільки між сторонами існує спір щодо оплати за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору оренди, а виконання в майбутньому судового рішення у даній справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у відповідача, присудженої до стягнення суми заборгованості або майна, яке можливо реалізувати.

Обґрунтовуючи співмірність заходів забезпечення позову зі заявленими позовними вимогами прокурор зазначає, що відповідно до договору купівлі-продажу від 16.04.2009, укладеного між ВАТ "Гамма" та ТОВ "Гамма-Центр", останнє набуло у власність майно (по просп. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя: інв. №1000019, інв. №1000008, інв. № 1000164, інв. № 1000001, інв. №1000162, інв. №1000010, інв. №1000020 за 3 241 069,36 грн (п. 4 вказаного договору). Балансова вартість указаного майна становить 1 792 087,21 грн (п. 3 вказаного договору).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16.04.2009, укладеного між ВАТ "Гамма" та ТОВ "Гамма-Центр", останнє набуло у власність майно - по вул. Тюленіна Сергія, 24 у м. Запоріжжя - теплиця-інтернату 5 інв. № 2000059, за 2400 грн (п. 3 вказаного договору). Балансова вартість указаного майна становить 0 грн (п. 5 вказаного договору).

Колегія суддів враховує, що вартість вказаного майна могла змінитися з часу його набуття відповідачем, проте судом накладено арешт на нерухомість лише в межах заявленої до стягнення суми. Таким чином, судом установлено граничний розмір майнового забезпечення, який повністю відповідає розміру заявленої грошової вимоги.

У свою чергу відповідач не спростував наведені прокурором аргументи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Жодних доказів, які б підтверджували наявність у відповідача достатніх коштів для розрахунків за спірною заборгованістю або іншої вартості нерухомого майна, на яке накладено арешт, останнім не подано.

Якщо відповідач вважає накладення арешту на майно неспівмірним чи безпідставним, саме він повинен надати суду докази стабільного фінансового стану.

Апеляційний суд також враховує, що накладення арешту на грошові кошти відповідача здатне погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, мінімально впливатиме на повсякденну роботу відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний прокурором вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Як зазначено вище, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язано з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Арешт майна, який накладається судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, має на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів, боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, а накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 та постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.2022 р. у справі № 908/2382/21, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2023 р. у справі № 904/1329/23, від 07.10.2024 у справі № 908/1291/24.

За таких обставин, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів позивача у майбутньому, заява про забезпечення позову прокурора вірно задоволена судом першої інстанції в межах суми позовних вимог.

Колегія суддів враховує доводи апелянта щодо користування майном у цілях підприємницької діяльності, однак вжиті судом заходи забезпечення позову не направлені на обмеження користування відповідачем, а лише обмежують можливість розпоряджатися ним. Відповідачем не доведено негативного впливу вжитими заходами забезпечення позову на його господарську діяльність.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що договір купівлі-продажу від 07.07.2026 не може враховуватись при вирішенні питання про забезпечення позову виключно з тієї підстави, що його укладено до пред`явлення прокурором позову 27.08.2026 та до отримання відповідачем будь-якої претензії чи вимоги.

Значення у даному випадку має те, що незадовго до звернення прокурора до суду відповідач розпорядився частиною належного йому нерухомого майна, причому передав його пов`язаній юридичній особі. Цей факт враховується виключно як одна з обставин при оцінці ризику подальшої зміни майнового стану відповідача.

Посилання скаржника на те, що до укладення договору від 07.07.2026 на його адресу не надходили претензії, вимоги про сплату 5 605 643,77 грн чи пропозиції оформити право користування земельними ділянками, не свідчать про відсутність підстав для забезпечення позову. Відповідач мав усвідомлювати, що користується безоплатно чужим майном (земельною ділянкою).

Доводи відповідача щодо багаторічного здійснення господарської діяльності, сплати податків та зборів характеризують поточну господарську діяльність товариства, проте не гарантують наявності в майбутньому активів, достатніх для виконання судового рішення на суму позову.

Розгляд судом першої інстанції заяви про забезпечення позову без виклику сторін відповідає загальному порядку, передбаченому ч. 1 ст. 140 ГПК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про достатність поданих прокурором матеріалів для вирішення питання про забезпечення позову, тому не призначав судове засідання з викликом сторін згідно ч.ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України, що не свідчить про допущення процесуального порушення, а є дискрецією суду.

Отже, заходи забезпечення позову вживаються виходячи з обставин конкретної справи та забезпечують ефективне виконання рішення у справі, в якій вони вжиті; підстави та обставини для вжиття заходів забезпечення позову є індивідуальними в кожній справі. Окрім того, заходи забезпечення мають тимчасовий характер та суд, який їх вжив має право на їх зміну або скасування, в залежності від певних обставин.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову шляхом арешту нерухомого майна, відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гамма-Центр" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2026р. у справі № 908/2076/26 - залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 31.08.2026р. у справі № 908/2076/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 12.10.2026 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Кощеєв