Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №904/1947/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/1947/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Кощеєв І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" (Дніпропетровська обл., м. Синельникове) про ухвалення додаткової постанови та заяву про виправлення арифметичних помилок у справі № 904/1947/25.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" (Дніпропетровська обл., м. Синельникове)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Неоліт-Груп" (Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с-ще Дослідне)

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОЛІТ-ГРУП» про стягнення заборгованості в розмірі 103 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 у справі № 904/1947/25 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОЛІТ-ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» 103 000,00 основного боргу та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОЛІТ-ГРУП» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 у справі № 904/1947/25 задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2025 у справі № 904/1947/25 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОЛІТ-ГРУП» про стягнення заборгованості в розмірі 103 000,00 грн задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОЛІТ-ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» 49 213,40 грн основного боргу, 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1 157,40 грн судового збору за подання позовної заяви. В решті позову відмовлено.

01.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням про прийняття доказів для визначення судових витрат та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи № 904/1947/25 в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн шляхом покладення їх на відповідача.

26.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткової постанови, посилаючись на те, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 не містить результату розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи № 904/1947/25 в суді апеляційної інстанції, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України є підставою для ухвалення додаткової постанови.

На обґрунтування понесених витрат позивач надав: копію додаткової угоди № 6 до договору про надання правової допомоги від 16.02.2024 № 15/24, копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 22.09.2025, копію платіжної інструкції № 494.

Згідно з клопотанням позивача, Адвокатське бюро «Олександра Биструшкіна» в особі адвоката Биструшкіна Олександра Сергійовича, який діє на підставі ордера серії АЕ № 1410546 та договору про надання правової допомоги від 16.02.2024 № 15/24, здійснило комплекс заходів із представлення інтересів позивача у Центральному апеляційному господарському суді у справі № 904/1947/25, а саме: детальне вивчення рішення суду першої інстанції; правовий аналіз апеляційної скарги; вивчення актуальної судової практики з розгляду подібних спорів; складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп»; відправка відповідачу та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу; складання заперечення на відповідь ТОВ «Неоліт-груп» на відзив позивача на апеляційну скаргу; відправка відповідачу та подання до суду зазначеного заперечення; складання заперечення на заяву ТОВ «Неоліт-груп» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та прийняття доказів для розподілу судових витрат; відправка відповідачу та подання до суду зазначеного заперечення; усні консультації з питань захисту прав і законних інтересів позивача у справі.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 6 до договору, професійна правнича допомога включає: правовий аналіз рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу, складання та подання заперечення на відповідь на відзив, підготовку та подання всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, усні консультації та всі інші дії, необхідні для ведення справи в господарському суді апеляційної інстанції. Вартість послуг визначена у розмірі 10 000,00 грн.

04.06.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Неоліт-Груп" надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" про ухвалення додаткового рішення. Відповідач зазначає, що представництво інтересів позивача у справі № 904/1947/25 як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції здійснює один і той же адвокат - Биструшкін Олександр Сергійович. Відповідач посилається на позицію Верховного Суду, викладену у постанові КАС ВС від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18, згідно з якою витрати на правову допомогу при перегляді судових рішень не можуть перевищувати такі витрати, понесені клієнтом при розгляді справи у суді першої інстанції, оскільки участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Відповідач зазначає, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для адвоката повторно вивчати джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня. Відповідач також посилається на критерії реальності адвокатських витрат та критерій розумності їхнього розміру, практику ЄСПЛ щодо відшкодування лише фактичних, необхідних та розумних витрат, та вважає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції (10 000,00 грн) є завищеним, не є співмірним та підлягає зменшенню до 5 000,00 грн. Крім того, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги та положень пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України відповідач вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу підлягає зменшенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог - до 2 611,00 грн.

Крім цього, 26.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із заявою про виправлення арифметичних помилок у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 904/1947/25.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 допущено арифметичні помилки щодо визначення відсотка належно здійсненого перевезення та відповідної суми основного боргу. На думку заявника, правильним є розрахунок 52,22 % маршруту на суму 53 786,60 грн, а не 48 % та 49 213,40 грн, у зв`язку з чим просить виправити відповідні помилки в мотивувальній та резолютивній частинах постанови.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2026 прийнято до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" про ухвалення додаткового рішення та про виправлення арифметичної помилки у справі № 904/1947/25. Ухвалено розглянути заяву у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Щодо правової кваліфікації спірних правовідносин та підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткової постанови та заяви про виправлення арифметичних помилок, колегія суддів зазначає наступне.

01.10.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» надійшло клопотання про прийняття доказів для визначення судових витрат та розподіл цих судових витрат, в якому позивач просить прийняти докази судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу адвоката) та здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката під час розгляду справи № 904/1947/25 в Центральному апеляційному господарському суді в розмірі 10 000,00 грн шляхом покладення їх на відповідача.

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію додаткової угоди № 6 до Договору про надання правової допомоги від 16.02.2024 № 15/24, копію акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 22.09.2025, копію платіжної інструкції № 494.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 6 до Договору, Адвокат зобов`язується надавати Позивачу професійну правничу допомогу по веденню в інтересах Позивача судової справи № 904/1947/25 в Центральному апеляційному господарському суді, а Позивач зобов`язується оплатити надану йому правову допомогу.

Згідно з пунктом 3 додаткової угоди № 6 до Договору, професійна правнича допомога, що надається за цим Договором, включає в себе: правовий аналіз рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги на це рішення, складання та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, складання та подання заперечення на відповідь на відзив на апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, підготовку та подання всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, включаючи клопотання, заяви (в разі необхідності), усні консультації Позивача щодо питань, які виникають під час розгляду судової справи та всі інші дії, необхідні для ведення цієї судової справи в господарському суді апеляційної інстанції.

Як вбачається із акту приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги від 22.09.2025, Адвокатське бюро «Олександра Биструшкіна» в особі адвоката Биструшкіна О.С. здійснило комплекс заходів із представлення інтересів Позивача у Центральному апеляційному господарському суді у справі № 904/1947/25, а саме: детальне вивчення рішення суду першої інстанції у справі; правовий аналіз апеляційної скарги на рішення у справі; вивчення актуальної судової практики з розгляду подібних спорів; складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Неоліт-груп» на рішення у справі; відправка відповідачу копії відзиву; подання до суду відзиву; складання заперечення на відповідь ТОВ «Неоліт-груп» на відзив позивача на апеляційну скаргу; відправка відповідачу копії заперечення; подання до суду заперечення; складання заперечення на заяву ТОВ «Неоліт-груп» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та прийняття доказів для розподілу судових витрат; відправка відповідачу копії заперечення; подання до суду заперечення; усні консультації з питань захисту прав і законних інтересів Позивача у справі.

Таким чином розподілу підлягає 10 000,00 грн, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» в зв`язку з отриманням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Враховуючи умови п.2 Додаткової угоди № 6 від 30.07.2025р. до Договору № 15/24 від 16.02.2024р., колегія суддів виснує, що сторонами погоджено фіксований розмір адвокатського гонорару.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Пункт 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону № 5076-VI).

Діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначає, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв у постанові ВП ВС від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22 (№ в ЄДРСР 120088907) викладено правову позицію: "При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін".

В постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

При оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

04.06.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю Неоліт-Груп" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення в якій просить зменшити розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю «Лео Транс Груз» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, зазначаючи, що заявлена до відшкодування сума у розмірі 10 000,00 грн є завищеною та неспівмірною зі складністю справи й обсягом наданих послуг. Відповідач посилається на те, що інтереси позивача в судах першої та апеляційної інстанцій представляв один і той самий адвокат, який був обізнаний з обставинами справи та правовою позицією сторін, а тому обсяг необхідної роботи під час апеляційного перегляду був меншим. При цьому судом першої інстанції вже було стягнуто 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, відповідач зазначає, що з огляду на часткове задоволення позову та зміну судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції витрати на правничу допомогу мають бути розподілені пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України. З огляду на викладене Товариства з обмеженою відповідальністю «Неоліт-Груп» вважає обґрунтованим зменшення заявлених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до 2 611,00 грн.

Саме на відповідача, як на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до частини шостої статті 126 ГПК України покладається обов`язок доведення їх неспівмірності.

Здійснення представництва інтересів позивача у судах першої та апеляційної інстанцій одним і тим самим адвокатом, а також незмінність правової позиції позивача у судах різних інстанцій, не свідчить про неспівмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Здійснення представництва інтересів клієнта одним і тим самим адвокатом у судах різних інстанцій, навпаки, забезпечує послідовність правової позиції та належне знання адвокатом матеріалів справи, однак не виключає необхідності виконання ним окремого комплексу процесуальних дій, пов`язаних із переглядом судового рішення в апеляційному порядку.

У цій справі адвокатом у суді апеляційної інстанції було здійснено, зокрема, правовий аналіз рішення суду першої інстанції та апеляційної скарги, вивчено актуальну судову практику, складено та подано відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відповідь на відзив, заперечення щодо заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також надано усні консультації клієнту.

Зазначені дії є самостійним комплексом професійних послуг, необхідних для належного представництва інтересів позивача саме в апеляційному провадженні, та не можуть вважатися простим повторенням роботи, виконаної адвокатом під час розгляду справи судом першої інстанції.

Додатковою угодою № 6 до Договору про надання правової допомоги від 16.02.2024 № 15/24 сторонами погоджено вартість професійної правничої допомоги за ведення справи в суді апеляційної інстанції у фіксованому розмірі 10 000,00 грн. Факт надання відповідних послуг та їх оплати підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 22.09.2025 та платіжною інструкцією № 494.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 з-поміж іншого зазначив, що "концепція негативного доказу", закріплена у частині десятій статті 81 ГПК України, не може тлумачитися так, що певна обставина вважається доведеною, допоки інша сторона її не спростувала, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. За загальним правилом, тягар доведення обставин, які є підставою позову, покладається на позивача.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що зазначені адвокатом роботи не були необхідними для розгляду справи в суді апеляційної інстанції або що погоджена сторонами вартість таких послуг є очевидно завищеною порівняно зі складністю справи, обсягом виконаної роботи та значенням спору для сторін.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 колегія суддів відхиляє, оскільки наведена у ній правова позиція не встановлює загального та безумовного обмеження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції розміром витрат, понесених стороною в суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Колегія суддів враховує, що за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції було змінено, позовні вимоги задоволено частково, тобто, суд апеляційної інстанції погодився з порушення прав позивача, дійшовши висновку про необґрунтованість частини позовних вимог, а тому, задоволенню підлягає частина з заявлених до стягнення 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до задоволених позовних вимог. Відмовляючи в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Неоліт-Груп" для зменшення зазначеної суми до 2 611,00 грн з підстав, викладених в клопотанні про зменшення, оскільки саме заявлена сума 10 000,00 грн є погодженою сторонами в договорі вартістю комплексу професійних послуг, факт їх надання та оплати підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а доводи відповідача про їх неспівмірність у розумінні частини шостої статті 126 ГПК України не знайшли свого підтвердження.

Щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» про виправлення арифметичних помилок колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

За змістом наведеної норми виправлення описки або арифметичної помилки є способом усунення технічної неточності судового рішення та не може бути використано для зміни його змісту, висновків або правової оцінки встановлених судом обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 904/1947/25 судом зазначено, що відповідачем визнавалося належне здійснення позивачем перевезення на 52,22 % маршруту, що відповідно до наведеного у постанові розрахунку становить 53 786,60 грн.

Разом з тим у подальшій частині мотивувальної частини постанови судом зазначено про неналежне здійснення перевезення на суму 53 786,60 грн та визначено до стягнення 49 213,40 грн основного боргу.

При цьому арифметичний розрахунок 103 000,00 грн Ч 52,22 % дійсно становить 53 786,60 грн, тоді як 47,78 % від 103 000,00 грн становить 49 213,40 грн.

Таким чином, зазначення у мотивувальній частині постанови про те, що перевезення було належним чином здійснено на 52,22 % маршруту на суму 53 786,60 грн, саме по собі відповідає наведеному в постанові арифметичному розрахунку. Сума 49 213,40 грн основного боргу, що підлягає стягненню, є наслідком висновку суду щодо обсягу належно та неналежно виконаного перевезення.

Відповідно, заміна у резолютивній частині постанови суми 49 213,40 грн на 53 786,60 грн фактично призведе до зміни результату розгляду апеляційної скарги та змісту судового рішення по суті і не є виправленням арифметичної помилки в розумінні частини першої статті 243 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічно і внесення запропонованих позивачем змін до мотивувальної частини постанови в частині визначення обсягу належного та неналежного виконання перевезення фактично передбачає зміну висновків суду щодо обставин справи, встановлених за результатами апеляційного перегляду.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» зміни, які стосуються заміни суми основного боргу з 49 213,40 грн на 53 786,60 грн, не є виправленням арифметичної помилки в розумінні статті 243 ГПК України, оскільки їх внесення призвело б до зміни суті постанови від 25.05.2026.

Відтак у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» про виправлення арифметичних помилок у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 904/1947/25 слід відмовити.

Оскільки, частка задоволених позовних вимог становить 47,78% із розрахунку: 49 213,40 грн / 103 000,00 грн Ч 100 %, із заявлених до відшкодування 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню 4 778,00 грн, пропорційно задоволеним позовним вимогам із розрахунку: 10 000,00 грн Ч 47,78 %.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» про ухвалення додаткової постанови, необхідність вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції, у розмірі 4 778,00 грн. та відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» про виправлення арифметичних помилок у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 904/1947/25.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 233, 234, 235, 243, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лео Транс Груз" про ухвалення додаткової постанови та заяву про виправлення арифметичних помилок у справі № 904/1947/25 – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕОЛІТ-ГРУП» (52071, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище Дослідне, вул. Наукова, буд. 1, ЄДРПОУ 39701580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» (52500, Дніпропетровська область, місто Синельникове, вулиця Гоголя, будинок 19-В, ЄДРПОУ 44077177) 4 778,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи № 904/1947/25 у суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕО ТРАНС ГРУЗ» про виправлення арифметичних помилок у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2026 у справі № 904/1947/25 - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус