Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №904/2246/24 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026 року м.Дніпро Справа № 904/2246/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Новіковій Д.О.

Представники сторін:

від позивача: БАГДАСАРОВА ГАЛИНА МАРАТІВНА (власні засоби EasyCon) - представник ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ", ордер серія ВЕ № 1137199 від 21.10.2024р.

від відповідача: Добровольський Андрій Томович (в залі суду) - представник АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" адвокат посвідчення № 1969 від 22.04.2019р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 (суддя Кеся Н.Б., повне рішення складено 13.02.2025)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ", м.Київ

до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 825 175 983,55 грн

за зустрічним позовом Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ", м. Київ

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" 23.05.2024 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом вих. № 1605/1.2-1 від 16.05.2024, у якому просить суд стягнути з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на свою користь суму заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 1117/22-П-ЕЕ-к від 17.11.2022 в розмірі 825 175 983,55 грн та суму витрат на оплату судового збору в розмірі 1 059 800,00 грн на рахунок за наступними реквізитами: НОМЕР_1 (поточний рахунок); АБ "УКРГАЗБАНК" МФО 320478.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 1117/22-П-ЕЕ-к від 17.11.2022: за твердженням позивача, Постачальником у період з листопада 2022 року по березень 2023 року здійснено продаж фактичного обсягу спожитої електричної енергії - 515 884,679 МВт*год на суму 2 152 648 383,55 грн, що підтверджується актами передачі-прийому електричної енергії № 638 від 30.11.2022, № 711 від 31.12.2022, № 53 від 31.01.2023, № 110 від 28.02.2023 та № 163 від 31.03.2023, тоді як Споживачем сплачено лише 1 327 472 400,00 грн, внаслідок чого заборгованість становить 825 175 983,55 грн, у тому числі частково за актом № 110 від 28.02.2023 (рахунок на оплату № 321 від 13.03.2023) та в повному обсязі за актом № 163 від 31.03.2023 (рахунок на оплату № 454 від 12.04.2023).

24.06.2024 канцелярія суду зареєструвала зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" про зобов`язання ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надати АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" належним чином оформлені рахунки на оплату електричної енергії, поставленої за умовами Договору № 1117/22-П-ЕЕ-к про постачання електричної енергії споживачу від 17.11.2022, у лютому та березні 2023 року. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що рахунки на оплату № 321 від 13.03.2023 та № 454 від 12.04.2023 не містять строку (дати) оплати, що суперечить пункту 5.7 Договору, а отже строк виконання грошового зобов`язання не настав.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 первісний позов задоволено у повному обсязі; стягнуто з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" суму заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 1117/22-П-ЕЕ-к від 17.11.2022 в розмірі 825 175 983,55 грн та суму витрат на оплату судового збору в розмірі 1 059 800,00 грн; ухвалено видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили; відстрочено виконання рішення про стягнення з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" заборгованості в розмірі 825 175 983,55 грн та суми витрат на оплату судового збору в розмірі 1 059 800,00 грн до 01.06.2025; зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" залишено без задоволення; судові витрати позивача за зустрічним позовом по сплаті судового збору покладено на нього.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що спірні відносини, які виникли між сторонами на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1117/22-П-ЕЕ-к від 17.11.2022, є господарськими зобов`язаннями, а тому до них підлягають застосуванню положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, зокрема статті 714 ЦК України про договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання умов Договору Постачальником було здійснено продаж фактичного обсягу спожитої електричної енергії за весь період - 515 884,679 МВт*год, що підтверджується актами передачі-прийому електричної енергії № 638 від 30.11.2022, № 711 від 31.12.2022, № 53 від 31.01.2023, № 110 від 28.02.2023 та № 163 від 31.03.2023, на підставі яких Споживачу виставлено відповідні рахунки на оплату, зокрема рахунок № 321 від 13.03.2023 та рахунок № 454 від 12.04.2023.

Місцевий господарський суд виходив з того, що Споживач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного проведення оплати за куповану електричну енергію в повному обсязі не виконав: за актом № 110 від 28.02.2023 оплату здійснено частково в розмірі 163 904 362,22 грн, внаслідок чого сума боргу склала 294 789 062,91 грн, а за актом № 163 від 31.03.2023 оплата не здійснювалась взагалі, у зв`язку з чим сума боргу становить 530 386 920,64 грн. Загальна сума фактично спожитої електричної енергії становить 2 152 648 383,55 грн, сплачено - 1 327 472 400,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а відтак станом на 11.03.2024 заборгованість складає 825 175 983,55 грн, що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022 - 16.05.2024, підписаним в односторонньому порядку позивачем за первісним позовом.

Суд першої інстанції зазначив, що з метою досудового врегулювання спору позивач за первісним позовом направив на адресу відповідача претензію вих. № 1103/1.2-3 від 11.03.2024 про погашення заборгованості у розмірі 825 175 983,55 грн, яку останній залишив без відповіді та задоволення, а доказів погашення суми позову відповідач за первісним позовом на час розгляду справи суду не надав та обставини позову щодо нарахування спірної суми не спростував.

Посилаючись на положення статей 11, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 714 Цивільного кодексу України, статей 193, 20 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що оскільки матеріалами справи доводиться виникнення заборгованості відповідача за первісним позовом за Договором на суму 825 175 983,55 грн, що ним не заперечується, позовні вимоги про стягнення цієї суми підлягають задоволенню в якості присудження до виконання обов`язку в натурі.

Стосовно зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з того, що пункт 4 Комерційної пропозиції (Додаток № 2 до Договору) передбачає, що рахунок має бути сплачений не пізніше 3-х робочих днів з моменту надіслання рахунку у порядку, визначеному пунктом 1.3 Договору; рахунки № 321 та № 454 були отримані Споживачем відповідно 13.03.2023 та 12.04.2023 та згідно з умовами Договору мали бути сплачені не пізніше 3-х робочих днів. Крім того, здійснення Споживачем часткової оплати за рахунком № 321 від 13.03.2023 згідно з Актом купівлі-продажу електричної енергії № 110 від 28.02.2023 в розмірі 163 904 362,22 грн також підтверджує визнання ним сум до оплати.

Суд також погодився з аргументами ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" про те, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; незазначення в рахунку строків оплати не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора згідно зі статтею 613 ЦК України, тому наявність або відсутність у рахунку строків оплати не звільняє відповідача від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключає відповідальність боржника за порушення цього зобов`язання (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду (Касаційний господарський суд) від 29.04.2020 у справі № 915/641/19).

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відсутність у спірних рахунках строку їх оплати не порушила прав та інтересів АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", що є самостійною підставою для відмови у зустрічному позові.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення суду за клопотанням відповідача за первісним позовом від 03.02.2025, місцевий господарський суд, керуючись частинами 1, 3-5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, виходив з необхідності дотримання балансу інтересів сторін, врахування матеріальних інтересів сторін, їх фінансового стану, ступеня вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, пославшись на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19, а також на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02; ухвала від 07.10.2003 у справі "Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02; ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00). Суд дійшов висновку, що обставини, які істотно ускладнюють виконання рішення, мають місце, оскільки є загальновідомим фактом те, що місто Нікополь піддається постійно не тільки ракетним та дроновим атакам, а й систематичним артобстрілам; врахував дату звернення позивача до суду - 23.05.2024, а також пояснення відповідача про зменшення влітку витрат на споживання електроенергії, у зв`язку з чим надав відстрочку виконання рішення суду до 01.06.2025.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через підсистему "Електронний суд", , Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, керуючись статтями 254, 256-259, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, просить: прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" до Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" за первісним позовом відмовити, а зустрічний позов Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" про зобов`язання вчинити дії задовольнити; у разі залишення рішення суду першої інстанції без змін, керуючись статтями 42, 331 ГПК України, відстрочити виконання рішення господарського суду у справі № 904/2246/24 на 1 рік; судові витрати у справі покласти на позивача за первісним позовом.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Апелянт зазначає, що ознайомившись з текстом рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24, Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права України, зокрема статті 236 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, господарський суд внаслідок неповного встановлення всіх обставин справи, неповного дослідження та невідповідної оцінки доказів, які мають значення для справи, дійшов безпідставних висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи, що відповідно до вимог статті 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Обґрунтовуючи незаконність рішення, апелянт посилається на умови Договору про постачання електричної енергії споживачу № 1117/22-П-ЕЕ-к від 17.11.2022, зокрема пункти 2.1, 5.1, а також на розділи "Спосіб оплати" та "Терміни (строки) виставлення рахунків за електричну енергію та терміни (строки) їх оплати" Додатку № 2 "Комерційна пропозиція" до Договору, за якими розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію здійснюється на підставі рахунку на оплату електричної енергії, що надсилається Споживачу не пізніше 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, разом із актом передачі-прийому електричної енергії та актом звірки в порядку, передбаченому пунктом 1.3 Договору. Апелянт наголошує, що підставою для оплати за поставлену електричну енергію є саме рахунок на оплату, складання якого та надання його Споживачу у вищевказаний строк передбачено договором та є саме обов`язком Постачальника.

Скаржник вказує, що відповідно до пункту 5.7 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути більше 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 3 (трьох) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. При цьому рахунок № 321 від 13.03.2023 на загальну суму 458 693 425,13 грн з ПДВ та рахунок № 454 від 12.04.2023 на загальну суму 530 386 920,64 грн з ПДВ не містять зазначення строку оплати за спожиту електроенергію, що суперечить умовам пункту 5.7 Договору; дані рахунки, як обов`язкова підстава для здійснення оплати Споживачем за умовами договору, взагалі не містять дату для оплати.

З огляду на альтернативний характер умови пункту 5.7 Договору апелянт доходить висновку, що Споживач наділений правом самостійного вибору строку оплати рахунків Постачальника - або у строк, визначений у рахунку, або протягом 3 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем. Оскільки Споживач не оформлював жодних рахунків за спірний період, а комерційна пропозиція не містить дати, від якої має обраховуватись 3-денний строк для їх оплати, оплата наведених рахунків мала бути здійснена Споживачем у строк, визначений у самому рахунку, проте такі строки у рахунках відсутні.

Посилаючись на статті 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, а також на частини 1, 2 статті 614 ЦК України щодо прострочення кредитора, апелянт стверджує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, оскільки господарським судом не враховано, що позивачем за первісним позовом не було дотримано умов Договору щодо своєчасності, повноти формування та надання відповідачу рахунку на оплату. Строк виконання зобов`язання з оплати за наведеним вище рахунком не встановлений і за умовами Договору не настав, що свідчить про відсутність порушення грошового зобов`язання відповідачем та виключає підстави для задоволення позовних вимог за первісним позовом у зв`язку з їх передчасністю.

Щодо зустрічного позову апелянт зазначає, що рахунки на оплату № 321 від 13.03.2023 та № 454 від 12.04.2023 не можуть вважатися оформленими Постачальником належним чином відповідно до умов Договору та Правил роздрібного ринку електричної енергії, а отже не можуть бути належною правовою підставою для проведення оплати за поставлену електроенергію. ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" допустило порушення вимог розділу "Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати" Додатку № 2 "Комерційна пропозиція" до Договору та приписів розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, що стало підставою несплати АТ "Нікопольський завод феросплавів" за спожиту електроенергію. Натомість суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову, вказавши, що позивачем за зустрічним позовом не доведено, що виставлення відповідачем за зустрічним позовом спірного рахунку з порушенням строку його надання порушує його права та законні інтереси.

Окремо апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що, як підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, обсяги прийнятої електричної енергії згідно з актами купівлі-продажу № 110 від 28.02.2023 та № 163 від 31.03.2023 та згідно з рахунками № 321 від 13.03.2023 та № 454 від 12.04.2023 відрізняються, як і відрізняються ціни за одиницю прийнятої електричної енергії, з огляду на що неможливо встановити, яким чином та чи правильно обчислена вартість електричної енергії, що міститься в спірному рахунку на оплату. У зв`язку з цим АТ НЗФ, вважаючи необґрунтованою та непідтвердженою заявлену ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" суму заборгованості, подавало клопотання до суду першої інстанції про призначення економічної експертизи, проте суд першої інстанції, на думку апелянта, необґрунтовано відмовив у задоволенні вказаного клопотання.

Апелянт наголошує, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги викладені аргументи, не з`ясував повно і всебічно всі обставини справи, чим не дотримався вимог статей 86, 236 ГПК України, невірно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення.

Щодо відстрочення виконання рішення суду апелянт зазначає, що 03.02.2025 через систему "Електронний суд" АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" подало клопотання, в якому просило суд відстрочити виконання рішення у справі № 904/2246/24 строком на один рік, однак судом вказане клопотання задоволено частково - надано відстрочку до 01.06.2025. Скаржник вважає, що суд першої інстанції, надаючи відстрочку виконання рішення, не врахував належним чином інтереси АТ "Нікопольський завод феросплавів", порушивши принцип рівності сторін; відстрочка виконання судового рішення фактично позбавляє можливості отримати задоволення законних вимог у розумні строки, що суперечить статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилаючись на частину 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, а також на пункти 7.1, 7.1.1, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", апелянт зазначає, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк, при цьому господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Апелянт наводить загальновідомі, на його думку, обставини про те, що починаючи з 12.07.2022 і по теперішній час місто Нікополь та Нікопольський район, розташовані у безпосередній близькості до лінії фронту, щодня піддаються систематичним обстрілам ворожих військ рф з окупованого міста Енергодар Запорізької області; АТ НЗФ розташоване у межах адміністративної території Нікопольської міської територіальної громади, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" із змінами віднесена до території активних бойових дій із датою початку бойових дій - 21.07.2022.

Скаржник детально наводить хронологію пошкоджень майна: 18.07.2022 та 15.08.2022 частину адміністративних будівель та виробничих потужностей АТ НЗФ зруйновано пожежами внаслідок влучання російських реактивних артилерійських снарядів; 20.07.2022 виведено з ладу залізничну колію; повністю знищено належні відповідачу електропередавальну лінію та високовольтні кабелі; 16.02.2023 пошкоджено провід повітряної лінії, який живить плавильні печі, що призвело до тимчасової зупинки виробництва; 09.03.2023 внаслідок ракетної атаки пошкоджено підстанцію 330 кВ "Нікопольська" та опору № 1 повітряної лінії 154 кВ ГВ-3-ГВ-4 (інв. № 3128); 04.05.2023 внаслідок атаки ударними БПЛА пошкоджено трансформаторну підстанцію за адресою: вул. Електрометалургів, буд. 310, м. Нікополь; 06.05.2023 внаслідок обстрілу з РСЗВ "ГРАД" та ствольної артилерії пошкоджено адміністративні будівлі, виробничий цех та пічний агрегат, п`ятеро осіб зазнали поранень; 22.07.2023 пошкоджено склад сирої сировини; 14.07.2024 пошкоджено трансформатор плавильної печі № 2 та виробничий конвеєр агломераційного цеху; 18.08.2024 пошкоджено дах господарського складу та чотири тепловози; 07.11.2024 пошкоджено дах та повітропровід ремонтно-механічного цеху, вікна та стіни компресорної цеху енергозабезпечення та інші об`єкти; 12.01.2025 та 15.01.2025 пошкоджено адміністративну будівлю, обладнання цеху виробництва феросплавів, елегазові вимикачі головної підстанції та печей № 1, № 2 тощо; 31.01.2025, 04.02.2025 та 10.02.2025 нанесено артилерійські обстріли, у результаті яких пошкоджено завод. Також під постійними ворожими атаками перебувають об`єкти соціальної інфраструктури товариства - медико-санітарна частина, санаторій-профілакторій "Електрометалург", водно-спортивна база "Феросплавник", база відпочинку "Феросплавник", готель "Нікополь", стадіон "Електрометалург", культурно-спортивний комплекс ім. Б. Величка.

Апелянт зазначає, що внаслідок вказаних обстрілів йому завдано значних матеріальних збитків, остаточний розмір яких встановлюється; починаючи з серпня 2022 року господарська діяльність відповідача перебуває в стані часткового простою, а з листопада 2023 року у зв`язку з дуже складним фінансово-економічним становищем товариство вимушене було повністю призупинити виробництво основної продукції - феросплавів, а відвантаження залишків раніше виготовленої продукції скоротилось майже на 90 % від рівня січня 2022 року.

Крім того, скаржник посилається на те, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001261 від 13.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 364-1, частиною 1 статті 222, частиною 3 статті 212 КК України; 27.12.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу про накладення арешту на вилучене майно АТ НЗФ, а саме на рухомий склад у кількості 152 шт. та готову феросплавну продукцію МНС17 у кількості 12 874 780 кг, ФМн78 у кількості 3 100 кг, а також про передачу вилученого майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. На переконання апелянта, арешт та передача в управління АРМА майна, включно з усією продукцією та основними засобами виробництва, призвели до надмірного втручання у право на мирне володіння майном та ведення підприємницької діяльності, фактично заблокувавши господарську діяльність підприємства; арештоване майно (тепловози, електровози, вагони, платформи та цистерни) є основними засобами заводу, без яких підприємство не може функціонувати.

За таких обставин, які значно впливають на фінансові можливості АТ НЗФ, підприємство намагається вести господарську діяльність, сплачувати податки до державного та місцевого бюджетів і заробітну плату працівникам, але не може виконувати взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, а тому оплата суми основного боргу у розмірі 825 175 983,55 грн та судового збору 1 059 800,00 грн у теперішній час, у тих військових та економічних умовах, в яких опинився відповідач, вже є надмірним та непосильним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до її зупинки.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" подало відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким заперечує проти апеляційної скарги Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 - законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин, на які посилались сторони як на підставу вимог і заперечень, підтверджених відповідними доказами, які були досліджені в судових засіданнях, з наданням оцінки всім аргументам.

Позивач наводить обставини справи, зазначаючи, що 17.11.2022 між сторонами укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1117/22-П-ЕЕ-к, за умовами пункту 2.1 якого Постачальник продає електричну енергію (УКТЗЕД 2716000000) Споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а Споживач оплачує вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору; згідно з пунктом 5.1 Споживач розраховується за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією (Додаток 2); згідно з пунктом 5.7 оплата рахунку має бути здійснена у строк, визначений у рахунку, який не може бути більшим 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання його Споживачем на електронну пошту, з урахуванням передбачених Комерційною пропозицією додаткових умов, або протягом 3 робочих днів від іншої дати, зазначеної у Комерційній пропозиції. При цьому Комерційну пропозицію Споживач обирає самостійно, і ним обрано Комерційну пропозицію № 3-АБ.

Позивач зазначає, що в межах Договору Постачальником належним чином виконано взяті на себе зобов`язання, а саме здійснено продаж фактичного обсягу спожитої електричної енергії за весь період - 515 884,679 МВт*год, що підтверджується відповідними актами передачі-прийому електричної енергії, однак Споживач зобов`язання щодо своєчасної оплати в повному обсязі не виконав: частково за Актом № 110 від 28.02.2023 (сума боргу 294 789 062,91 грн, строк оплати настав до 15.03.2023 включно) та в повному обсязі за Актом № 163 від 31.03.2023 (сума боргу 530 386 920,64 грн, строк оплати настав до 15.04.2023 включно), а загальна сума заборгованості становить 825 175 983,55 грн.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги щодо незазначення в рахунках строків оплати, позивач зазначає, що такі доводи є лише припущенням та жодним чином не порушують права та інтереси Споживача, а також спростовуються змістом положень Комерційної пропозиції та матеріалами справи. По-перше, Споживач визнав суми, які підлягають оплаті, шляхом підписання актів купівлі-продажу електричної енергії № 110 від 28.02.2023 та № 163 від 31.03.2023. По-друге, рахунок № 321 Споживачем отримано 13.03.2023, рахунок № 454 - 12.04.2023, що підтверджується скрін-шотами з офіційної електронної пошти. По-третє, пункт 4 Комерційної пропозиції містить чітке зазначення, що рахунок має бути сплачений не пізніше 3-х робочих днів з моменту надіслання рахунку у порядку, визначеному пунктом 1.3 Договору. Крім того, відповідачем здійснено часткову оплату за рахунком № 321 від 13.03.2023 згідно з актом № 110 від 28.02.2023 в розмірі 163 904 362,22 грн, що також підтверджує визнання сум до оплати.

Позивач наголошує, що рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; незазначення в рахунку строків оплати не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора згідно зі статтею 613 ЦК України, тому наявність або відсутність у рахунку строків оплати не звільняє відповідача від обов`язку оплати за поставлений товар та не виключає відповідальність боржника за порушення цього зобов`язання, з посиланням на постанову Верховного Суду (Касаційного господарського суду) від 29.04.2020 у справі № 915/641/19.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно різниці зазначених обсягів та ціни за одиницю прийнятої електричної енергії згідно з актами та рахунками позивач зазначає, що такі доводи є помилковими та не відповідають дійсності й змісту первинних бухгалтерських документів: при детальному огляді змісту рахунку на оплату № 321 від 13.03.2023 та акта № 110 від 28.02.2023 вбачається, що обсяги електричної енергії співпадають - у лютому 2023 року спожито 117 002,093 МВтгод, у тому числі по точках обліку групи "Б" - 125,054 МВтгод, по точках обліку групи "А" - 116 877,039 МВтгод; так само співпадають обсяги за рахунком № 454 від 12.04.2023 та актом № 163 від 31.03.2023 - у березні 2023 року спожито 128 874,797 МВтгод, у тому числі по точках обліку групи "Б" - 64,703 МВтгод, по точках обліку групи "А" - 128 810,094 МВтгод. Ціна за 1 МВт*год в акті зазначена без ПДВ, а в рахунку - з ПДВ, що відповідає вимогам пункту 9.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, з наведенням відповідних арифметичних розрахунків (3 332,6768006000 + 666,5353601 = 3 999,2121607000; 3 266,9184610000 + 653,3836922 = 3 920,3021532000; 3 487,9413190000 + 697,5882638 = 4 185,5295828000; 3 429,5714454000 + 685,914289 = 4 115,4857344000).

Позивач також зазначає, що обсяги спожитої електричної енергії підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме довідкою ДТЕК Дніпровські електромережі вих. № 0907/1.2-1 від 09.04.2024, довідкою НЕК "УКРЕНЕРГО" вих. № 01/26218 від 30.04.2024, відомостями фактичного погодинного обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період, які формуються на платформі "Market Management System" (MMS) НЕК "Укренерго" в розділі "Компоненти балансування".

Щодо відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотання про призначення економічної експертизи позивач вказує, що суд обґрунтовано та вмотивовано дійшов вірних висновків про відсутність підстав для призначення такої експертизи, оскільки відсутня потреба в обчисленні вартості електричної енергії, так як позивачем надано детальний опис усіх складових елементів формульного визначення ціни. Позивач детально наводить механізм розрахунку ціни за формулами Комерційної пропозиції № 3-АБ для точок обліку груп "а" (Ц = Ц.зврдн + ТП) та "б" (Ц = Ц.срдн + ТП), із зазначенням джерел даних - платформи ММС НЕК "Укренерго" та офіційного сайту ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ", а також тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП, який у лютому та березні 2023 року становив 380,28 грн без ПДВ, у результаті чого ціни склали відповідно 3 266,918461 грн та 3 332,6768006 грн без ПДВ за лютий 2023 року і 3 429,5714454 грн та 3 487,9413189 грн без ПДВ за березень 2023 року.

Щодо доводів про неврахування судом першої інстанції інтересів апелянта при наданні відстрочки виконання рішення строком до 01.06.2025 позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні суд вмотивовано та обґрунтовано, відповідно до положень чинного законодавства, надав апелянту відстрочку виконання рішення до 01.06.2025, і заперечує проти відстрочення виконання рішення суду на 1 рік. Позивач звертає увагу, що Договір було укладено 17.11.2022, тобто вже після повномасштабного вторгнення рф; через наявну заборгованість позивач також несе значні негативні наслідки під час здійснення своєї господарської діяльності, що виражається в обмеженості розраховуватись за зобов`язаннями з іншими контрагентами, зокрема не має можливості сплатити суми боргу Приватному акціонерному товариству з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" (справа № 910/8761/24), АТ "ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (справа № 910/6533/24), Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ УКРАЇНА" (справи № 910/1605/24, № 910/18693/23, № 910/14622/23), що призвело до стягнення з товариства сум боргу в судовому порядку та збільшення збитків.

Крім того, позивач наголошує на необхідності врахування специфіки правовідносин учасників ринку електричної енергії та правової природи укладеного Договору, який є договором приєднання, а також факту фактично поставлених та спожитих обсягів електричної енергії, які товариство як постачальник зобов`язане закуповувати у виробників; звертає увагу, що саме через складні умови керівництво товариства не заявляло вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, передбачених статтею 625 ЦК України; обставини, на які посилається АТ "НЗФ", не є виключними саме для відповідача, оскільки в таких самих умовах здійснює свою господарську діяльність і позивач, а відтак слід дотримуватись балансу інтересів обох сторін.

Підсумовуючи, позивач зазначає, що апелянт в апеляційній скарзі не вказує, у чому саме полягає порушення норм процесуального права або неправильність у застосованій судом першої інстанції нормі матеріального права, а доводи апеляційної скарги у своїй сукупності зводяться лише до непогодження з висновками суду. З посиланням на частини 2, 5 статті 236, пункт 5 частини 4 статті 238, пункт 1 частини 1 статті 275, статтю 276 ГПК України позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.12.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.03.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., судді Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2025р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/2246/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Нікополь, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі №904/2246/24 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області.

12.03.2025р. матеріали справи № 904/2246/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Нікополь, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі №904/2246/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.09.2025 об 11:030 годин.

21.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшов відзив на апеляційну скаргу.

21.03.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ", м.Київ, Багдасарової Галини Маратівни, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів задоволено.

21.07.2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ", м.Київ, Багдасарової Галини Маратівни, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2025 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів задоволено.

Судове засідання, призначене на 02.09.2025 не відбулось, у зв`язку з відпусткою судді - Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.08.2025 розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі №904/2246/24 призначено в судове засідання на 11.11.2025 о 12:20 год.

10.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 904/2246/24 до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/13723/25 у межах провадження у справі № 910/1975/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили.

10.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" було подано клопотання про призначення у справі № 904/2246/24 судової економічної експертизи, проведення якої заявник просить доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", із постановкою на вирішення експертів восьми питань щодо відповідності документального оформлення взаємовідносин сторін за Договором № 1117/22-П-ЕЕ-к чинним нормативним вимогам, документального та нормативного підтвердження правильності розрахунків цін електричної енергії, зазначених в актах передачі-прийому № 110 від 28.02.2023 та № 163 від 31.03.2023, підтвердження обсягу та вартості електричної енергії, визначених у рахунках № 321 від 13.03.2023 та № 454 від 12.04.2023, однаковості порядку формування вартості електричної енергії в актах і рахунках, а також документального та нормативного підтвердження заборгованості на суму 825 175 983,55 грн і обґрунтованої вартості електричної енергії, прийнятої у лютому та березні 2023 року.

10.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" подано заперечення на клопотання про зупинення розгляду справи, в якому заявник просить у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи № 904/2246/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13723/25 відмовити.

11.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" подано заперечення на клопотання про призначення експертизи, в якому заявник просить у задоволенні клопотання АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про призначення у справі судової економічної експертизи відмовити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.11.2023 у справі №912/1094/23 відкладено на 05.02.2026 року на 09:30 годину.

Ухвалою від 03.02.2026 сторін доведено до відома що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду зал судового засіданні № 511.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2026 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.05.2026 на 12:00 год. у зв`язку з неможливістю вирішення справи в цьому судовому засіданні.

У зв`язку з перебуванням судді-доповідача Дарміна М.О. у відпустці, відповідно до п.2.7.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №1 від 01.04.2025р., розгляд справи № 904/2246/24, призначеної на 18 травня 2026 року не відбувся.

У зв`язку з усуненням вище зазначених обставин, апеляційний господарський суд вважає за необхідне призначити іншу дату судового засідання з розгляду апеляційної скарги у даній справі з урахуванням навантаженості суддів Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2026 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 01.10.2026 о 10:00 годин.

28.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" надійшла заява про роз`яснення судового рішення, зареєстрована канцелірією Центрального апеляційногого господарського суду за вх.№ 52695.

В свою чергу, 30.09.2026р. через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшли заперечення на заяву про роз`яснення судового рішення, зареєстровані канцелярією Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 13260/26.

Вивчивши вищенаведені заяву і заперечення на неї, колегія суддів порадившись на місці, відмовила в її задоволені з огляду на наступне:

Відповідно до вимог частини 1 статті 245 Господарского процесуального кодексу України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що об`єктом роз`яснення, в розумінні вимог частини 1 статті 245 Господарского процесуального кодексу України.

Поняття “справедливе правосуддя” в сучасному розумінні має два аспекти:

- матеріальна справедливість, яка полягає в тому, що кожне судове рішення має бути справедливим по суті (тобто при вирішенні спірного питання повинні бути справедливо визначені права і обов`язки тих, хто звернувся до суду, або завдяки судовому рішенню має бути відновлена порушена справедливість);

- процесуальна справедливість, яка передбачає розгляд справи відповідно до певних судових процедур.

В аспекті зазначеного колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

Відповідно, можливе вчинення судом апеляційної інстанції будь-яких дій, не передбачених процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Вищенаведене є підставою для відмови в задоволені заяви Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про роз`яснення судового рішення, зареєстрованої канцелярією Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 52695.

29.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" надійшло клопотання про передачу справи № 904/2246/24 на розгляд Центрального апеляційного господарського суду для розгляду в рамках справи № 910/1975/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь Енерго Збут» колегією суддів другої судової палати, спеціалізацією якої є розгляд категорії справ про банкрутство, зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх № 13170/26.

В свою чергу, 30.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшли заперечення на клопотання про передачу справи на розгляд суду, який розглядає справу про банкрутство зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх № 269/26.

Вивчивши вищенаведені заяву і заперечення на неї, колегія суддів порадившись на місці, відмовила в її задоволені з огляду на наступне:

Стаття 7 КУзПБ, на яку посилається АТ «НЗФ», регулює концентрацію майнових спорів у межах справи про банкрутство з метою формування та захисту ліквідаційної маси боржника. Проте, частина 3 статті 7 КУзПБ передбачає направлення матеріалів справ до суду, що розглядає банкрутство, виключно для розгляду спору по суті.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області, яким спір по суті повністю вирішено, ухвалено 04.02.2025 року.

Провадження про банкрутство ТОВ «Південь Енерго Збут» відкрито ухвалою Господарського суду м. Києва значно пізніше - 11.08.2025 року, тобто на момент відкриття провадження про банкрутство, спір у справі № 904/2246/24 вже був розглянутий і вирішений судом першої інстанції. На стадії апеляційного провадження суд не розглядає позов наново, а здійснює перевірку законності та обґрунтованості вже ухваленого рішення суду нижчої інстанції (ст. 269 ГПК України). Направлення справи, де вже ухвалено рішення по суті, до суду першої інстанції повністю нівелює інститут апеляційного перегляду.

Відповідно, можливе вчинення судом апеляційної інстанції будь-яких дій, не передбачених процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Вищенаведене є підставою для відмови в задоволені заяви Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про роз`яснення судового рішення, зареєстрованої канцелярією Центрального апеляційного господарського суду за вх № 13170/26.

29.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 904/2246/24 Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкласти розгляд справи №904/2246/24 на іншу дату для надання Акціонерному товариству «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» строку для ознайомлення з матеріалами справи та подання письмових пояснень, яке зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 52733.

В свою чергу, 30.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшли заперечення на клопотання про залучення третьої особи, зареєстровані канцелярією Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 13268/26.

Вивчивши вищенаведені заяву і заперечення на неї, колегія суддів порадившись на місці, відмовила в її задоволені з огляду на наступне:

Текст апеляційної скарги, як і відзиву на позовну заяву не містить посилань про порушення прав і обов`язків Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та відповідних доводів щодо порушень з боку суду першої інстанції в частині такого незалучення.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м.Нікополь, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі №904/2246/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.09.2025 об 11:030 годин.

Згідно довідки про доставку електронного листа вищезазначену ухвалу доставлено апелянту 19.03.2025р..

Вищезазначеною ухвалою скаржнику було запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду).

Враховуючи вищевикладене та норми матеріального права, які регулюють порядок обчислення строків, строк сплив 31.03.2025.

Рішень щодо надання учасникам справи додаткового строку на подання будь-яких процесуальних документів судом апеляційної інстанції не приймалося.

В пунктах 20,21 постанови Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16 викладено наступний правовий висновок:

20. Відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

21. Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів констатує, що текст клопотання вх.№ 52733 не містять звернень до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання клопотання.

Відповідно, відсутня процесуальна передумова для розгляду зазначеного клопотання.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких додаткових заяв, клопотань, додаткових пояснень у поза визначений процесуальним законом спосіб призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів відмовити в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі № 904/2246/24 Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкласти розгляд справи №904/2246/24 на іншу дату для надання Акціонерному товариству «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» строку для ознайомлення з матеріалами справи та подання письмових пояснень, яке зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 52733.

29.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/2246/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11540/25, зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 52731.

30.09.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшли заперечення на вищезазначене клопотання про зупинення провадження у справі, зареєстровані в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 13266/26.

Вивчивши вищенаведені заяву і заперечення на неї, колегія суддів порадившись на місці, відмовила в їх задоволені з огляду на наступне:

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може зупинити провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах об`єднаною палатою. За сталою практикою Великої Палати Верховного Суду (зокрема, у справі № 233/2021/19), подібність оцінюється за предметом, підставами, суб`єктним складом та матеріально-правовим регулюванням.

Аналіз ухвали Об`єднаної палати КГС ВС від 18.08.2026 у справі № 910/11540/25 свідчить про те, що суб`єктний склад та предмет позову у справі № 910/11540/25 є відмінним від справи № 904/2246/24. Ключовим питанням, яке постало перед Верховним Судом у справі № 910/11540/25 є застосування абз. 1 п. 11.4 Глави 11 Порядку НКРЕКП № 641. Верховний Суд з`ясовує, як обчислюється 5-денний строк після оприлюднення рішення державного Регулятора (НКРЕКП) про затвердження вартості послуг. У справі № 904/2246/24 правовідносини виникли між енергопостачальником (ТОВ «Південь Енерго Збут») та кінцевим споживачем (заводом АТ «НЗФ»). Розрахунки регулюються виключно комерційним Договором № 1117/22-П-ЕЕ-к та Комерційною пропозицією, а не нормативними актами НКРЕКП для «зеленої» генерації.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів відмовити в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 904/2246/24 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/11540/25, яке зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 52731 з огляду на те, що матеріали справи є достатніми для прийняття рішення, а правовідносини не є подібними.

01.10.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «СИНТЕЗ ОЙЛ» надійшла заява про залучення його до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору у справі № 904/2246/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 року, яке зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 52777.

В свою чергу, 01.10.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшли заперечення на заяву про залучення третьої особи вх.№ 13303/26.

01.10.2026 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства "Чорноморський паливний термінал" надійшло клопотання про залучення до участі у справі № 904/2246/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 року Приватне акціонерне товариство «Чорноморський паливний термінал» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкласти розгляд справи № 904/2246/24 на іншу дату для надання Приватному акціонерному товариству «Чорноморський паливний термінал», зареєстроване в канцелярії Центрального апеляційного господарського суду за вх.№ 52776.

Обґрунтовуючи подану заяву, представник ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», Приватне акціонерне товариство "Чорноморський паливний термінал" посилається на ст. 50 ГПК України.

Разом з тим інститут подання апеляційної скарги, особою яка не приймала участі у справі унормовано положеннями статті 254 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно, можливе прийняття судом апеляційної інстанції будь-яких заяв, клопотань, додаткових пояснень від осіб, які не брали участі у справі, в спосіб інший, ніж подання ними апеляційної скарги в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, що , в свою чергу є підставою для відмови в задоволенні вищезазначених клопотань вх. №52776 та №52777, як таких, що подано у поза встановлений процесуальним законом спосіб.

Представником апелянта Добровольським Андрієм Томичем від довірителя по телефону було отримано вказівку про необхідність формування письмової заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Дарміна М.О., та суддів Чус О.В., Іванова О.Г. у письмовій формі, яке після надання можливості головуючим на протокол судового засідання сформувати підстави для відводу було знято представником з розгляду.

Крім цього 10.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" було подано клопотання про зупинення провадження у справі № 904/2246/24 до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/13723/25 у межах провадження у справі № 910/1975/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь Енерго Збут" та набрання судовим рішенням у вказаній справі законної сили вх.№ 47404 (т.3, а.с. 39-191), на яке відповідно 10.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надійшли заперечення на заяву про залучення третьої особи вх.№ 10970/25 (т.3 а.с. 209-221).

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання з огляду на наступне:

Як зазначалося вище, згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 якою було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" і скаржнику було запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду) було доставлено апелянту 19.03.2025р. Строк, встановлений ухвалою від 19.03.2025р. сплив 31.03.2025, а текст клопотання вх.№ 52733 не містять звернень до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання клопотання.

Відповідно, відсутня процесуальна передумова для розгляду зазначеного клопотання вх.№ 10970/25.

10.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" було подано клопотання про призначення у справі № 904/2246/24 судової економічної експертизи, проведення якої заявник просить доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", із постановкою на вирішення експертів восьми питань щодо відповідності документального оформлення взаємовідносин сторін за Договором № 1117/22-П-ЕЕ-к чинним нормативним вимогам, документального та нормативного підтвердження правильності розрахунків цін електричної енергії, зазначених в актах передачі-прийому № 110 від 28.02.2023 та № 163 від 31.03.2023, підтвердження обсягу та вартості електричної енергії, визначених у рахунках № 321 від 13.03.2023 та № 454 від 12.04.2023, однаковості порядку формування вартості електричної енергії в актах і рахунках, а також документального та нормативного підтвердження заборгованості на суму 825 175 983,55 грн і обґрунтованої вартості електричної енергії, прийнятої у лютому та березні 2023 року вх.№ 47417 (т.3, а.с. 192-208).

11.11.2025 до Центрального апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" подано заперечення на клопотання про призначення експертизи, в якому заявник просить у задоволенні клопотання АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про призначення у справі судової економічної експертизи відмовити вх.№ 10979/25 посилаючись на необґрунтованість призначення такої експертизи.

Як зазначалося вище, згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 19.03.2025 якою було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" і скаржнику було запропоновано протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження надати до суду власні заяви, клопотання відповідно до ст. ст. 38, 169, 170 Господарського процесуального кодексу України, додаткові докази та обґрунтування щодо неможливості надати їх до суду першої інстанції (копії вказаних документів у цей же строк направити іншим учасникам справи, докази чого надати суду) було доставлено апелянту 19.03.2025р. Строк, встановлений ухвалою від 19.03.2025р. сплив 31.03.2025, а текст клопотання вх. № 47417 не містять звернень до суду апеляційної інстанції з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання клопотання.

Відповідно, відсутня процесуальна передумова для задоволення зазначеного клопотання вх.№ 47417 і є підставою для відмови в його задоволенні.

З аналогічних підстав колегія суддів відмовляє в задоволені клопотання про зупинення розгляду справи, вх.№ 47404 від 10.11.2025р. та клопотання про витребовування доказів вх№ 1239/26 від 04.02.2026р.

Присутні в судовому засіданні представники ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" та АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" підтримали свої позиції.

01.10.2026 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 17.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" (Постачальник) та Акціонерним товариством "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №1117/22-П-ЕЕ-к; Сторони підписали Додаток №1 до Договору (заява-приєднання, перелік ЕІС-кодів точок комерційного обліку) та Додаток №2 до Договору (Комерційна пропозиція №3-АБ); виконання Постачальником зобов`язання щодо продажу електричної енергії за весь період - 515 884,679 МВт*год, що підтверджується Актами передачі-прийому електричної енергії: N2638 від 30.11.2022, №711 від 31.12.2022, №53 від Д1.01.2023, №110 від 28.02.2023, №163 від 31.03.2023; оплати Споживачем за весь період фактично спожито електричну енергію на суму 2 152 648 383,55 грн, а сплачено 1 327 472 400,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями. Сума заборгованості за поставлену електричну енергію за Договором №1117/22-П-ЕЕ-к складає 825 175 983,55 грн; Рахунок №321 від 13.03.2023 на суму 458 693 425,13 грн отримано споживачем 13.03.2023, рахунок №454 від 12.04.2023 на суму 530 386 920,64 грн отримано споживачем 12.04.2023 за яким, споживачем, відповідно, здійснено часткову оплату за рахунком №321 від 13.03.2023 в розмірі 163 904 362,22 грн.

Колегія суддів зауважує, що як вірно встановлено судом першої інстанції і підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, в Додатку №2 сторони визначили спосіб оплати, 3.1 до 15 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим місяцем, Споживач здійснює розрахунок за поставлену у розрахунковому місяці електричну енергію. Датою здійснення оплати є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Постачальника.

Терміни (строки) виставлення рахунків за електричну енергію та терміни (строки) їх оплати - розрахунок за поставлену у Розрахунковому місяці електричну енергію здійснюється на підставі рахунку на оплату електричної енергії, що надсилається Споживачу не пізніше 12 числа (включно) місяця, наступного за Розрахунковим місяцем разом із Актом передачі-прийому електричної енергії та Актом звірки в порядку, передбаченому п. 1.3. Договору. Оплата рахунків за електричну енергію за Договором має бути здійснена Споживачем у порядку, передбаченому Договором та у строк визначений у рахунку, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту надіслання рахунку Постачальником у порядку, визначеному п.1.3. Договору (у випадку надіслання Постачальником скан-копії на Електронну адресу Споживача з подальшим надісланням оригіналу на Поштову адресу - не пізніше 3 робочих днів з дня надіслання відповідної скан-копії). У разі якщо останній день проведення платежу припадає на вихідний, святковий або останній банківський день місяця, днем для здійснення платежу вважається день, що передує вихідному, святковому та останньому банківському дню місяця.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції передбачено, що рахунок має бути сплачений не пізніше 3-х робочих днів з моменту надіслання рахунку у порядку визначеному п. 1.3 Договору.

Апелянтом не оспорюється правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи в частині того, що в межах вказаного Договору Постачальником належним чином були виконані взяті на себе зобов`язання, а саме: здійснено продаж фактичного обсягу, спожитої електричної енергії за весь період - 515 884 679 МВт*год, що підтверджується відповідними Актами передачі-прийому електричної енергії.

Колегія суддів констатує, що підписанням Актів купівлі-продажу електричної енергії №110 від 28.02.2023 р., та №163 від 31.03.2023 р., апелянта визнав суми, які підлягають оплаті за поставлені обсяги електричної енергії шляхом підписання

Система доказування у господарському процесі засновується на розподілі тягаря доказування між сторонами у справі. Посилаючись на ту чи іншу обставину або спростовуючи їх у суді, сторона повинна доводити такі обставини доказами (статті 13, 74 ГПК).

За змістом ст. 14 ГПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За текстом відзиву на позовну заяву, зазначав про наступне: « …В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на наступні рахунки на оплату (копії яких додані Позивачем до позовної заяви):

-13.03.2023 ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» виставило відповідачу рахунок № 321 за поставлену електроенергію на загальну суму 458 693 425,13 грн. з ПДВ, в якому не зазначено строк оплати за спожиту електроенергію, що суперечить умовам п. 5.7 Договору.

-12.04.2023 ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» виставило відповідачу рахунок № 454 за поставлену електроенергію на загальну суму 530 386 920,64 грн. з ПДВ, в якому не зазначено строк оплати за спожиту електроенергію, що суперечить умовам п. 5.7 Договору.

Отже, дані рахунки, як обов`язкова підстава для здійснення оплати Споживачем за умовами договору, взагалі не містять дату для оплати, що не відповідає умовам п.5.7 Договору.

З огляду на альтернативний характер умови п. 5.7 Договору, можна дійти висновку, що Споживач наділений правом самостійного вибору строку оплати рахунків Постачальника - або у строк, визначений у рахунку, або протягом 3 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Оскільки Споживач не оформлював жодних рахунків за спірний період, а комерційна пропозиція не містить дати, від якої має обраховуватись 3-денний строк для їх оплати, оплата наведеного вище рахунку Позивача мала бути здійснена Споживачем у строк, визначений в самому рахунку.

Проте, як вбачається з рахунків, наданих Позивачем, вони не містять строків для їх оплати…

…Таким чином, Позивачем не було дотримано вищезазначених умов Договору щодо своєчасності, повноти формування та надання Відповідачу рахунків на оплату. Строк виконання зобов`язання з оплати за наведеним вище рахунком не встановлений і за умовами Договору не настав, що свідчить про відсутність порушення грошового зобов`язання Відповідачем та виключає підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача боргу, у зв`язку з їх передчасністю….».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів виснує, що апелянтом в суді першої інстанції не оспорювалося відповідних тверджень позивача, які в подальшому встановлені в тексті оспорюваного рішення в частині того, що: « …Споживачу виставлено відповідно рахунок на оплату №321 від 13.03.2023 року (арк.с. 44 Т.1). Споживачем частково сплачено сума в розмірі 163 904 362,22 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями банку, сума боргу складає 294 789 062,91 грн., строк оплати відповідної до умов Договору настав - до 15.03.2023 року включно.

За Актом № 163 від 31.03.2023 року здійснено продаж електричної енергії в І обсязі 128 810,094 МВт* год. Вартість купованої електричної енергії складає 530 386 920,24 грн., в т.ч. ПДВ 88 397 820,11 грн. Споживачу виставлено відповідно рахунок на оплату №454 від 12.04.2023 року (арк.с. 46 Т.1). Споживачем оплати не здійснювалось.

Таким чином, Споживачем за весь період фактично спожито електричну енергію в обсязі 515 884,679 МВт*год на суму 2 152 648 383,55 грн, а сплачено 1 327 472 400,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями (арк.с. 64-86 Т.1)…» .

На підставі вищевикладеного колегія суддів визнає такими, що відповідають фактичним обставинам справи твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" про те, що Рахунок №321 за поставлену електроенергію на загальну суму 458 693 425, 13 грн. з ПДВ Споживачем отримано 13.03.2023 р., рахунок №454 за поставлену електроенергію на загальну суму 530 386 920,64 грн. з ПДВ -12.04.2023 р.; Відповідачем здійснено частково оплату за Рахунком на оплату №321 від 13.03.2023 р. згідно Акту купівлі-продажу електричної енергії №110 від 28.02.2023 року в розмірі 163 904 362,22 грн., що також підтверджує визнання Відповідачем сум на оплату.

Апеляційна скарга не містить в собі належних і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на спростування встановленного судом першої інстанції факту, що станом на 11.03.2024 року сума заборгованості за поставлену електричну енергію Відповідачу за первісним позовом за Договором №1117/22-П-ЕЕ-к складає 825 175 983,55 грн.

Фактично доводи апеляційної скарги щодо задоволення основного позову зводяться до тверджень апелянта про прострочення з боку ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" як кредитора, який мав вчинити відповідні дії, невчинення яких і зумовило невиконання апелянтом свого обов`язку зі сплати, які є тотожними відповідним запереченням, викладеним у відзиві на позовну заяву.

В контексті обставин даної справи, колегія суддів виснує, що надсилання рахунків електронною поштою було звичним як для позивача, так і для відповідача, який отримавши такі рахунки частково сплачував їх, не заявляючи при цьому, Товариству про порушення способу їх надсилання і відсутність підстав для проведення оплати отриманої електричної енергії.

В силу приписів статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права.

При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

В аспекті доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, такого змісту:

"7.3. Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

7.4. Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Крім того, положення умов договору мають відповідати засадам цивільного законодавства, зокрема, зазначеним у статті 3 ЦК України.

7.5. Разом з тим за частиною третьою статті 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

7.6. Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

7.7. Особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

7.8. Приписи частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК України визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

7.9. Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

7.10. Відповідно сторони не можуть врегулювати свої відносини (визначити взаємні права та обов`язки) у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору (справедливість, добросовісність, розумність). Домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення.

7.11. Щодо обрання варіанту реалізації розсуду суду у контексті застосування його у системному зв`язку з нормами законодавчих актів, а саме статей 3, 549, 628, 629 ЦК України та статті 61 Конституції України слід керуватися визначеним частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Відтак реалізація повноважень із суддівського розсуду має спрямовуватися на вибір оптимального варіанту розв`язання спірного правового питання, пошук необхідної правової норми, її розуміння та інтерпретацію, справедливе вирішення спору відповідно до встановлених судами обставин кожної конкретної справи".

Принцип справедливості, добросовісності та розумності включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (близький за змістом висновок, викладено у постанові від 19.05.2020 у справі №910/719/19 Великої Палати Верховного Суду).

Добросовісність (bona fides) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість [подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 (910/4866/21), від 03.08.2022 у справі №910/5408/21].

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини заборони суперечливої поведінки міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (подібний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/9397/20, від 10.04.2019 у справі №390/34/17).

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за своєю правовою природою рахунок на оплату не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги.

Наведена правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена в постановах Верховного Суду від 28.03.2018р. у справі № 910/32579/15, від 22.05.2018р. у справі № 923/712/17, від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15, від 02.07.2019р. у справі № 918/537/18, від 29.08.2019р. у справі № 905/2245/17, від 26.02.2020р. у справі № 915/400/18.

Вищенаведене дозволяє колегії суддів визнати помилковими доводи апеляційної скарги в частині відмови в задоволені зустрічного позову АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" про зобов`язання ТОВ "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" надати АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" належним чином оформлені рахунки на оплату електричної енергії, поставленої за умовами Договору у лютому та березні 2023 року, оскільки відповідна частина апеляційної скарги містить лише твердження про те, що рахунки на оплату № 321 від 13.03.2023 та № 454 від 12.04.2023 не можуть вважатися оформленими Постачальником належним чином відповідно до умов Договору та ПРРЕЕ (Правил роздрібного ринку електричної енергії), а, отже, і не може бути належною правовою підставою для проведення оплати за поставлену електроенергію; ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» допустило порушення вимог розділу «Строк надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати» Додатку № 2 «Комерційна пропозиція» до Договору та приписів розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, що стало підставою несплати АТ «Нікопольський завод феросплавів» за спожиту електроенергію, які суперечать сталій судовій практиці, яку наведено вище в даній постанові.

З метою досудового врегулювання спору Позивач за первісним позовом направив на адресу Відповідача претензію вих.№1103/1.2-3 від 11.03.2024 про погашення заборгованості у розмірі 825 175 983,55 грн (арк.с. 60-61 Т.1), яку останній залишив без відповіді та задоволення.

На підставі вищевикладеного, висновки суду першої інстанції в частині стягнення з з Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ" суми заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №1117/22-П-ЕЕ-к від 17.11.2022 року в розмірі 825 175 983,55 грн грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з урахуванням сталих правових позицій Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Твердження апеляційної скарги про наявність підстав для відстрочення виконання рішення в частині задоволення первісних позовних вимог строком на один рік відхиляються колегією суддів з огляду на те, що обставини, на які посилається АТ «НЗФ» в своєму клопотанні про відстрочення виконання рішення суду, не є виключними саме і тільки для відповідача. В таких самих умовах здійснює свою господарську діяльність й Товариство, а тому, місцевий господарський суд, дотримуючись балансу інтересів обох сторін, у тому числі й ТОВ «ПІВДЕНЬ ЕНЕРГО ЗБУТ» частково задовольнив клопотання апелянта про відстрочення виконання оспорюваного судового рішення більше ніж на три місяці до 01.06.2025р.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

В даній справі колегія суддів дійшла висновку, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 1 271 760,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ", м. Нікополь, Дніпропетровська область на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2025 у справі № 904/2246/24 – залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 271 760,00 грн. покласти на Акціонерне товариство "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 12.10.2026

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Чус