Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №905/1034/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 905/1034/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч. , суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

позивач – Сосунов Є.В. (в залі суду);

відповідач – Гребенар О.В. (в режимі відеоконференціїї);

третя особа – не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” (вх.№1684Д/1-43) на рішення Господарського суду Донецької області від 16.07.2026 (суддя Макарова Ю.В., повний текст складено 17.07.2026) у справі №905/1034/25

за позовом Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м. Київ

до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля”, м. Краматорськ, Донецька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" м. Покровськ,

про стягнення 124 598 724,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго”, м. Київ звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля”, м. Краматорськ, Донецька область про стягнення 124598724,80грн з яких: 124068335,86грн - сума основного боргу, 530388,94грн - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати послуг за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 №0525-01041, а саме в частині оплати актів коригування/врегулювання за період квітень - травень 2022, листопад - грудень 2024, квітень 2025.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.07.2026 у справі 905/1034/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія “Укренерго” з рішенням першої інстанції не погодилось, звернулось через систему «Електронний суд» 05.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд:

1. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження по справі.

2. Скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 16.06.2026 в повному обсязі.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимог повному обсязі.

4. Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 271 760,00 грн. стягнути з Відповідача з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0.8 на підставі частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 540/5134/21,та перерахувати на рахунок Позивача, Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» код ЄДРПОУ 00100227: р/ р НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 00032129.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на таке:

- абзацом третім пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ передбачено, що збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил, тоді як згідно з пунктом 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ претензія – це вимога споживача до суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії про усунення порушень умов відповідного договору та про відшкодування збитків;

- на виконання пункту 1 постанови НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 "Про результати розгляду спору між Акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі", Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", Приватним акціонерним товариством "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" належало передати адміністратору комерційного обліку валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023 з урахуванням того, що цей учасник ринку у зазначений період мав статус "Дефолтний", та вказати їх значення "0" (нуль), відобразивши споживання КПВД як втрати оператора системи розподілу. Отже, суперечка щодо покладення обсягів КП "Компанія "Вода Донбасу" на ОСР (відповідача) вирішена регулятором та не оскаржена у судовому порядку, що за наявності вирішеного спору не дає підстав для скасування статусу "Дефолтний" та надання можливості закуповувати електричну енергію на ринку;

- законодавець надав право відповідачу та третій особі як споживачу на ринку електричної енергії придбавати електричну енергію двома способами – на організованих сегментах ринку за умови укладення договору про врегулювання небалансів або на роздрібному ринку в електропостачальників. КП "Компанія "Вода Донбасу" як електропостачальник за власними точками споживання заявою про укладення договору надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0350-01012, цей договір є дійсним, доказів його розірвання матеріали справи не містять. Крім того, 30.04.2019 між ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та КП "Компанія "Вода Донбасу" укладено договір № 22/19-19-192 про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України;

- відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, точка комерційного обліку – це місце встановлення засобу (засобів) комерційного обліку, де здійснюється вимірювання обсягів споживання/передачі/генерації електричної енергії, які використовуються для взаєморозрахунків між учасниками ринку, а згідно з пунктом 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП № 1469 від 27.12.2017, постачальник здійснює діяльність з постачання електричної енергії на підставі договорів із споживачами та не є власником об`єктів електроенергетики, крім об`єктів, що забезпечують його власні потреби; таким чином, постачальник не є користувачем системи розподілу в розумінні Кодексу комерційного обліку, а його договірні відносини ґрунтуються на даних, які адмініструються ОСР та АКО за точками комерційного обліку споживачів;

- зазначає, що Закон чітко визначає ролі учасників ринку (статті 1 та 62): постачальник – суб`єкт, що продає електричну енергію споживачу за договором постачання; споживач – суб`єкт, який купує електроенергію для власного споживання; постачальник послуг з балансування – учасник, який купує/продає електроенергію для врегулювання небалансів, а небаланс є не джерелом постачання електроенергії, а наслідком відхилення фактичного споживання/постачання від запланованого. З урахуванням пункту 6.7 Правил ринку, за яким учасники ринку несуть фінансову відповідальність за небаланси обсягів електричної енергії, визначені адміністратором розрахунків на підставі фактичних даних комерційного обліку, споживання електричної енергії постачальником для власних потреб без укладення договору постачання не може здійснюватися шляхом формування небалансів; таке споживання не відповідає вимогам статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", порушує пункти 3.4, 6.7 та 8.2 Правил ринку та розцінюється як незареєстроване споживання, що може бути підставою для застосування заходів впливу відповідно до Закону України "Про НКРЕКП" і Ліцензійних умов постачання;

- щодо питання чинності постанови НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 в редакції пункту 1 резолютивної частини апелянт зазначає, що судом не досліджено факту того, що відповідач порушив вимоги пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу І та пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ, а саме: споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановок споживача у період з 01.01.2022 по 28.02.2023 включно за відсутності договору про постачання електричної енергії, договорів про закупівлю електричної енергії на організованих сегментах ринку, що призвело до втрат електричної енергії оператора системи розподілу. За положеннями пунктів 3.1.6 та 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії, а споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається;

- апелянт вказує, що судом першої інстанції не досліджувалось питання та не отримано від відповідача і третьої особи доказів укладення договору про постачання електричної енергії із населенням, для якого, як зазначено у постанові апеляційного суду у справі №910/6820/24, на оптових сегментах ринку закуповувалась електрична енергія, та того, що виниклі небаланси третьої особи не споживались для задоволення власних потреб у порушення ліцензійних умов постачання електричної енергії;

- скаржник зазначає, що постанова НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 є нормативно-правовим актом, прийнятим у межах повноважень регулятора; якщо ця постанова не оскаржена в порядку адміністративного судочинства і є чинною, вона має обов`язкову силу для всіх суб`єктів, на яких поширюється її дія; суд загальної чи господарської юрисдикції не може самостійно визнати акт недійсним – лише адміністративний суд у спеціальному провадженні може визнати нормативно-правовий акт незаконним, і суд не може ігнорувати або не застосовувати чинний нормативно-правовий акт. Дана правова позиція, за доводами апелянта, викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 826/8917/17 та від 09.06.2022 у справі № 826/17808/16;

- посилається на постанову Верховного Суду від 11 квітня 2022 року у справі №905/38/21, в якій зазначено, що НЕК "Укренерго" виступає як оператор системи передачі, а КП "Компанія "Вода Донбасу", яке приєдналось до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії, набуло статусу учасника ринку та здійснювало свою діяльність як сторона, відповідальна за баланс; НЕК "Укренерго" не є постачальником електричної енергії, оскільки здійснює господарську діяльність з передачі електричної енергії; наводить визначення термінів статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (балансуюча група, відповідальність за баланс, двосторонній договір, електропостачальник, небаланс електричної енергії, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, передача та постачання електричної енергії, споживач, сторона, відповідальна за баланс, учасник ринку), а також положення статей 31, 32, 33, 56, 66 цього Закону, за змістом яких оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами.

- фактичні обставини перебування КП «Компанія "Вода Донбасу"» у статусі «Дефолтний», порядок набуття та припинення такого статусу, правові наслідки його застосування, а також обставини припинення участі третьої особи в організованих сегментах ринку підтверджувалися відповідними документами, поданими у цій справі, та були покладені в основу Постанови НКРЕКП №1475. Проте суд не надав цим доказам належної оцінки та фактично залишив їх поза увагою. Натомість суд використав висновки, зроблені під час розгляду справи №910/6820/24, як доказ існування відповідних обставин у даному спорі, хоча таке використання суперечить вимогам процесуального закону;

- вказує на те, що відповідно до пункту 1.7.4 Правил ринку учасник ринку, крім ОСП, ОР та гарантованого покупця, набуває статусу "Дефолтний" при настанні принаймні однієї з таких подій: тривалість статусу "Переддефолтний" становить більше двох днів; прийняття судом рішення про визнання суб`єкта господарювання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або прийняття рішення про ліквідацію; анулювання ліцензій на провадження діяльності на ринку електричної енергії; а згідно з підпунктом 8 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 сторона, відповідальна за баланс, може набути статус "Дефолтний" також у разі несплати вчасно та в повному обсязі трьох позапланових рахунків, виставлених протягом 30 календарних днів з дня виставлення першого позапланового рахунку;

Відповідно до пункту 1.7.5 Правил ринку на період статусу "Дефолтний" адміністратор розрахунків надсилає учаснику ринку відповідне повідомлення, публікує його на офіційному вебсайті, зупиняє майбутні та скасовує діючі реєстрації двосторонніх договорів щодо продажу електричної енергії, встановлює нульовий обсяг продажу електричної енергії на РДН та ВДР, а постачання електричної енергії споживачам такого учасника (або такому учаснику) здійснюється постачальником "останньої надії" з 00:00 дня, наступного за днем набуття статусу;

- скаржник посилається на положення статей 63, 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", пунктів 1.2.9, 3.4.4, 6.2.3, 6.2.4, 6.2.6, 6.2.7, 6.2.8 ПРРЕЕ та пункту 11.5.12 Кодексу систем розподілу щодо порядку переведення споживача на постачання постачальником "останньої надії", автоматичного укладення такого договору з початку фактичного постачання, граничного 90-денного строку такого постачання та обов`язку оператора системи припинити електроживлення, а також на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 910/8958/20 та у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21, за якими всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з постачальником "останньої надії" споживачем-боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення оператором системи покладаються на втрати оператора системи розподілу, як це передбачено пунктом 6.5 типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії.

- зазначає, що постановою НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 встановлено порушення вимог ПРРЕЕ щодо КП "Компанія "Вода Донбасу", а також визначено порядок коригування та передачі валідованих даних комерційного обліку до АКО НЕК "Укренерго", ця постанова є чинною та обов`язковою до виконання відповідно до статті 14 Закону України "Про НКРЕКП", а жодна норма законодавства не передбачає права ОСР самостійно відкладати її виконання до завершення судових спорів за відсутності судового рішення про зупинення дії акта Регулятора.

Отже, після спливу строку постачання ПОН у ОСР існувало лише два законні варіанти поведінки - забезпечити переведення споживача на нового електропостачальника або припинити електроживлення, а фактичне продовження споживання без виконання будь-якого із зазначених механізмів прямо суперечить ПРРЕЕ і не може створювати правових наслідків для інших учасників ринку; саме тому нормативне регулювання передбачає віднесення відповідних обсягів на втрати ОСР.

- скаржник також наводить положення пунктів 5.15.2, 5.15.5, 5.29.4, 5.29.6, 5.30.1-5.30.4, 7.8.1-7.8.5 Правил ринку та пункту 5.9 договору щодо порядку розрахунків за небаланси, здійснення подекадних та підсумкових розрахунків, порядку ініціювання суперечки щодо суми, зазначеної в рахунку, та строків оплати, зазначаючи, що проведення розрахунків за коригування/врегулювання здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту виставлення рахунку за скориговані обсяги небалансів через систему управління ринком, а коригування проводиться протягом 12 місяців з дня виставлення рахунків-фактур першої версії; у разі незгоди із розрахунками СВБ протягом двох робочих днів надсилає обґрунтовані зауваження та ініціює спір, а якщо протягом двох робочих днів спір не ініційовано і підписаний примірник не направлено, такий акт вважається підписаним СВБ;

- зазначає, що оскільки відповідачем та КПВД не надано суду доказів отримання послуг та здійснення закупівель обсягів електричної енергії на вільному ринку для власних потреб з використанням системи MMS та особистого кабінету споживача, в тому числі не надано актів наданих послуг за період, вказаний у позові, позовні вимоги є обґрунтованими; питання покладення обсягів вирішено постановою НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023, а статус "Дефолтний" не скасовано, що не дає підстав для закупівлі електричної енергії на ринку КПВД;

- окремо апелянт зазначає, що судом системно порушено права відповідача на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що підтверджується численними заявами, поданими до суду, але не задоволеними з незрозумілих причин, фактично порушено право відповідача на участь та неупереджений судовий процес, а рішення прийнято без врахування позиції відповідача в частині ненадання усних та письмових пояснень по суті справи, окрім таких які надані в рамках виконання вимог ухвал по справі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 для розгляду справи №905/1034/25 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Плахов О.В.

07.08.2026 від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» надійшла заява про долучення судового збору (вх.8768), до заяви додав платіжну інструкцію № AU.GV-7432 від 06.08.2026 на суму 1 271 760.00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 у справі №905/1034/25 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” на рішення Господарського суду Донецької області від 16.07.2026 у справі №905/1034/25 залишено без руху, оскільки апелянтом в порушення п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у належному розмірі. Ухвалено заявнику апеляційної скарги усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Від Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” надійшло клопотання про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2026 (вх.№9139 від 20.08.2026). До вказаного клопотання апелянт додав платіжну інструкцію №AU.GV-8235 від 17.08.2026 на суму 126 000.00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” на рішення Господарського суду Донецької області від 16.07.2026 у справі №905/1034/25 та призначено справу до розгляду на "07" жовтня 2026 р. о 10:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

10.09.2026 від через підсистему Електронний суд від Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №9961), в якому він просить Залишити апеляційну скаргу ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 16.06.2026 у справі № 905/1034/25 без змін.

За доводами відповідача, жодною нормою діючого законодавства України не встановлено зобов`язання оплачувати послуги, які не були отримані. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, тоді як позивач намагається примусити відповідача оплатити послугу, яка йому не надавалась.

Сам по собі факт створення позивачем первинних документів та направлення їх відповідачу не підтверджує факт надання послуг або передачу товару; як зазначає Верховний Суд у подібних справах (постанова від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, постанова від 30.10.2025 у справі № 904/537/24), самі по собі обставини створення Компанією первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів відповідачу, навіть за наявності пропуску строку надання зауважень, не можуть бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум за наявності між сторонами спору щодо факту надання/обсягу послуг.

Щодо постанови НКРЕКП № 1475 від 08.08.2023 відповідач зазначає, що цією постановою Регулятор не зобов`язував НЕК "Укренерго" перекладати обсяги, спожиті КПВД, на відповідача Зазначає, що зміст постанови НКРЕКП №1475 свідчить, що вона стосується виключно періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023 та не містить приписів щодо покладення на операторів системи розподілу обсягів споживання КП «Компанія «Вода Донбасу» за будь-які інші періоди

Щодо пункту 6.2.8 ПРРЕЕ відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції про позадоговірну природу правових наслідків, передбачених пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ, та зазначає, що підстави й умови перекладання обсягів, спожитих іншими споживачами, на втрати ОСР не передбачені умовами договору про врегулювання небалансів, проте визначені у пунктах 6.2.8 та 7.10 ПРРЕЕ.

Крім того, покладання АКО обсягів електричної енергії на втрати оператора системи є мірою відповідальності за безпідставну бездіяльність оператора системи, тоді як постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 27.12.2018 затверджено Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, у розділі "Загальні питання" якого встановлено, що на час проведення операції Об`єднаних сил обмеження, відключення електропостачання не застосовуються щодо об`єктів комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" та комунального підприємства "Попаснянський районний водоканал"; отже, за наявності прямої заборони, встановленої чинним законодавством, позивач переклав на відповідача відповідальність у вигляді віднесення обсягів електричної енергії на втрати оператора системи у зв`язку з нездійсненням припинення електроживлення. Відповідач вважає, що постанова Кабінету Міністрів України № 1209 має вищу юридичну силу, ніж постанова НКРЕКП № 1475 та рішення АКО, є спеціальною нормою щодо відключення саме об`єктів КПВД, а за загальною теорією права при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному (лист Міністерства юстиції України від 26.12.2008 № 758-0-2-08-19).

Відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції про позадоговірну природу правових наслідків, передбачених пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ, та зазначає, що підстави й умови перекладання обсягів, спожитих іншими споживачами, на втрати ОСР не передбачені умовами договору про врегулювання небалансів, проте визначені у пунктах 6.2.8 та 7.10 ПРРЕЕ.

Відповідач зазначає, що апелянт безпідставно намагається применшити значення рішення у справі №910/6820/24, стверджуючи, що його висновки не мають значення для даного спору.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду у справах №910/12832/21, №910/9216/22, №910/8958/20, №905/1791/21, № 905/38/21 та №922/422/23 не спростовують правомірності оскаржуваного рішення, оскільки зазначені справи виникли з інших фактичних обставин та не стосувалися спірних правовідносин щодо покладення на оператора системи розподілу обсягів споживання КП «Компанія«Вода Донбасу», правових наслідків постанови НКРЕКП №1475, дії постанови Кабінету Міністрів України №1209 та значення рішення у справі №910/6820/24. Так само нерелевантною є постанова у справі №905/38/21, оскільки наведені в ній висновки стосуються розмежування правового статусу оператора системи передачі та електропостачальника. Натомість у даній справі спір не стосується правової природи договору про врегулювання небалансів або статусу НЕК «Укренерго», а виник у зв`язку з безпідставним віднесенням на відповідача обсягів споживання електричної енергії КП «Компанія «Вода Донбасу». Вважає також, що не можуть бути застосовані й висновки Верховного Суду у справі №905/1791/21, оскільки у зазначеній справі аналізувалися правові наслідки невиконання оператором системи розподілу вимоги про припинення електроживлення споживача постачальника «останньої надії». При цьому Верховний Суд не досліджував питання дії спеціального режиму, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №1209 для КП «Компанія «Вода Донбасу», що є однією з визначальних обставин у даній справі.

Водночас після ухвалення рішення суду першої інстанції Верховним Судом прийнято постанову у справі №905/356/25, в якій досліджувалися саме правовідносини щодо покладення на операторів системи розподілу обсягів споживання КП «Компанія «Вода Донбасу», застосування постанови НКРЕКП №1475, наслідків дії постанови КМУ №1209 та значення рішення у справі №910/6820/24. Саме тому висновки, викладені у справі №905/356/25, є найбільш релевантними для вирішення цього спору та підлягають врахуванню судом апеляційної інстанції.

11.09.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №905/1034/25.

Від представника Приватного акціонерного товариства “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” адвоката Гребенара Олексія Володимировича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№9963 від 10.09.2026), яке задоволено ухвалою суду від 14.09.2026.

В судове засідання 07.10.2026 з`явився представник позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. А також відповідача в режимі відеоконференції, який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду від 25.08.2026 до електронних кабінетів учасників справи.

Отже, під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників учасників справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При дослідженні матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлені такі обставини справи.

Відповідно Правил ринку ПАТ "ДТЕК ПЕМ-ЕНЕРГОВУГІЛЛЯ" (відповідач) заявою від 07.05.2019 надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - договір).

Листом №01/18086 від 21.05.2019 позивач повідомив відповідача про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору №05-25-01041 з датою акцептування 16.05.2019.

Умови публічного договору приєднання про врегулювання небалансів електричної енергії затверджено наказами НЕК “Укренерго” та оприлюднено на офіційному сайті НЕК Укренерго за посиланням https://ua.energy/, суд при розгляді справи керується редакціями, які діяли у період виникнення спірних правовідносин сторін.

У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 договору, договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст.634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.

ОСП (оператор системи передачі) врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України “Про ринок електричної енергії” та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 № 307 (далі - Правила ринку) (п.1.4. договору).

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.5 договору).

Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР (адміністратор розрахунків) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина – середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальних обсяг небалансів електричної енергії (п.2.1 договору).

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.2.2 договору).

Відповідно до п.5.1 договору формування ОСП декадних звітів СВБ, місячних звітів СВБ, позапланових звітів СВБ, звітів про коригування, забезпечення СВБ коштів на рахунку ескроу СВБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим договором.

За змістом п.1.1.2. Правил ринку поточна заборгованість ППБ/СВБ - сума поточного зобов`язання ППБ/СВБ перед ОСП (з ПДВ) щодо забезпечення необхідної суми грошових коштів на рахунку ескроу ППБ/СВБ за результатами декадного звіту про розрахунки ППБ за балансуючу електричну енергію (далі - декадний звіт ППБ), місячного звіту про розрахунки ППБ за балансуючу електричну енергію (далі - місячний звіт ППБ), декадного звіту про розрахунки СВБ за небаланси електричної енергії (далі - декадний звіт СВБ), місячного звіту про розрахунки СВБ за небаланси електричної енергії (далі - місячний звіт СВБ), позапланового звіту про розрахунки СВБ за небаланси електричної енергії (далі - позаплановий звіт СВБ) та звіту про коригування, термін виконання яких відповідно до цих Правил не минув; рахунок ескроу для фінансових гарантій - рахунок умовного зберігання, відкритий учасником ринку в будь-якому з визначених ОСП банків, для забезпечення фінансової гарантії за договором про врегулювання небалансів, відповідно до цих Правил.

Згідно до п.5.7. та п.5.8. договору якщо СВБ має заперечення до інформації, яка міститься у первинному документі, то вона зобов`язана повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень СВБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення СВБ наявності коштів на рахунку ескроу та не може бути підставою для обмеження ОСП щодо вимоги платежу фінансової гарантії, що надається СВБ ОСП. Надані заперечення враховуються ОСП при обчисленні платежів у порядку передбаченому Правилами ринку.

Відповідно до п.5.9 договору ОСП формує та направляє Акт купівлі- продажу (далі-Акт) до СВБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акту відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом)), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням : https://online.ua.energy/., або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою Акта ( у разі неможливості підпису в електронній формі).

Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу.

Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта СВБ розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаний зі своєї сторони.

Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб.

У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта СВБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними зазначеними в Акті.

Якщо СВБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаний СВБ.

За приписами п.5.10 договору СВБ протягом двох робочих днів повертає ОСП примірник підписаного зі своєї сторони Акту купівлі-продажу у паперовому та/або електронному вигляді (засобами електронного документообігу з накладенням КЕП).

Договір набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру (п.9.1 договору).

Цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення Регулятором змін до типового договору про врегулювання небалансів електричної енергії,який є додатком 1 до Правил ринку (п.10.1 договору).

У зв`язку з тим, що під час розгляду справи жодна із сторін не надала суду доказів звернення з пропозицією щодо його розірвання, договір про врегулювання небалансів електричної енергії вважається чинним на час виникнення спірних відносин.

Позивач через електронний сервіс АСКОД виставив відповідачу наступні акти корегування:

- Акт-корегування (врегулювання) від 27.07.2025 №СВБ_ВР_04_2022_04_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2022 №ВН/22/04-0525, Акту-корегування (врегулювання) від 16.09.2022 ВР/22/04-0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за квітень 2022 відповідно до якого збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП, в результаті процесу становить 9929,742 МВт.год., збільшена вартість становить 27500360,86грн в т.ч. ПДВ 4583393,48грн.

- Акт-корегування від 23.07.2025 №СВБ_ВР_04_2022_05_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2022 № ВН/22/05-0525, Акту-корегування (врегулювання) від 05.10.2022 ВР/22/05-0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за травень 2022 відповідно до якого обсяги збільшились на 8544,637000МВт.год +6,147000МВт.год у загальній вартості 22862891,48грн. в т.ч. з ПДВ;

- Акт-корегування від 23.06.2025 №СВБ_ВР_05_2024_11_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 23.06.2025 № СВБ_ВР_05_2024_11_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за листопад 2024 відповідно до якого сума збільшення обсягу 2916,890 МВт.год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 26378564,72грн в т.ч ПДВ 4396427,45грн.

- Акт-корегування від 24.07.2025 №СВБ_ВР_05_2024 _12_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 24.07.2025 №СВБ_ВР_05_2024_12_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за період грудень 2024 відповідно до якого сума збільшення обсягу 3219,559000МВт.год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 29533297,99грн в т.ч. ПДВ 2922216,33грн.

- Акт-корегування від 24.06.2025 №СВБ_ВР_03_2025_04_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 24.06.2025 №СВБ_ВР_03_2025 _04_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за період квітень 2025 відповідно до якого сума збільшення обсягу 2416,068МВт.год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 17785320,72грн в т.ч. ПДВ 2964220,12грн.

Зазначені акти через електронний сервіс АСКОД були направлені відповідачу на підпис, однак не були підписані, в свою чергу засобами електронного зв`язку відповідач направив позивачу звернення щодо незгоди з їх змістом з посиланням на безпідставне покладання на його втрати обсягів споживачів ДПЗД “Укрінтеренерго”.

Так, листом №284-вих від 02.07.2025 ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” звернулось до ПрАТ “НЕК “Укренерго”, в якому повідомило про отримання Акту коригування (врегулювання) №СВБ_ВР_04_2022_04_0525 від 27.06.2025 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2022 №ВН/22/04-0525, Акту корегування (врегулювання) від 16.09.2022 №ВН/22/04-0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 та висловило незгоду із змістом вказаного Акту, з причини того що працівниками ПрАТ “НЕК “Укренерго”, замінені нульовими значеннями агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД “Укрінтеренерго” за квітень 2022 в обсязі 6465889кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV51048S82936G та 3484030 кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV22460S38004М. У листі ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” вказує, що вважає вищевказаний акт не дійсним та не підписаним.

Листом №324-вих від 28.07.2025 ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” звернулось до ПрАТ “НЕК “Укренерго”, в якому повідомило про отримання Акту коригування (врегулювання) №СВБ_ВР_04_2022_05_0525 від 23.07.2025 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2022 №ВН/22/05-0525, Акту корегування (врегулювання) від 05.10.2022 №ВН/22/05-0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 та висловило незгоду із змістом вказаного Акту, з причини того що працівниками ПрАТ “НЕК “Укренерго”, замінені нульовими значеннями агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД “Укрінтеренерго за травень 2022 в обсязі 5145059кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV51048S82936G та 3405725 кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV22460S38004М. У листі ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” вказує, що вважає вищевказаний акт не дійсним та не підписаним.

Листом №277-вих від 27.06.2025 ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” звернулось до ПрАТ “НЕК “Укренерго”, в якому повідомило про отримання Акту коригування (врегулювання) №СВБ_ВР_05_2024_11_0525 від 23.06.2025 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 23.06.2025 №СВБ_ВР_05_2024_11_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 та висловило незгоду із змістом вказаного Акту, з причини того що працівниками ПрАТ “НЕК “Укренерго”, замінені нульовими значеннями агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД “Укрінтеренерго за листопад 2024 в обсязі 2916890кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV51048S82936G та 3405725 кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV86930S193664. У листі ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” вказує, що вважає вищевказаний акт не дійсним та не підписаним.

Листом №329-вих від 31.07.2025 ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” звернулось до ПрАТ “НЕК “Укренерго”, в якому повідомило про отримання Акту коригування (врегулювання) №СВБ_ВР_04_2024_12_0525 від 24.07.2025 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 24.07.2025 №СВБ_ВР_04_2024_12_0525 згідно з Договором від 16.05.2019 №0525-01041 та висловило незгоду із змістом вказаного Акту, з причини того що працівниками ПрАТ “НЕК “Укренерго”, замінені нульовими значеннями агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД “Укрінтеренерго за грудень 2024 в обсязі 3219559кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV51048S82936G та 3405725 кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV86930S193664. У листі ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” вказує, що вважає вищевказаний акт не дійсним та не підписаним.

Листом №280-вих від 30.06.2025 ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” звернулось до ПрАТ “НЕК “Укренерго”, в якому повідомило про отримання Акту коригування (врегулювання) №СВБ_ВР_03_2025_04_0525 від 24.06.2025 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 24.06.2025 №СВБ_ВР_03_2025_04_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 та висловило не згоду із змістом вказаного Акту, з причини того що працівниками ПрАТ “НЕК “Укренерго”, замінені нульовими значеннями агреговані дані комерційного обліку площадок вимірювання ДПЗД “Укрінтеренерго за квітень 2025 в обсязі 2416068кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV51048S82936G та 3405725 кВт*год на платформі ММS по ТКО62ZV86930S193664. У листі ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” вказує, що вважає вищевказаний акт не дійсним та не підписаним.

Посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 №0525-01041 а саме в частині оплати актів коригування/врегулювання за період квітень - травень 2022, листопад - грудень 2024, квітень 2025, Приватне акціонерне товариство “Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості у сумі 124598724,80 грн з яких: 124068335,86грн - сума основного боргу, 530388,94грн - 3% річних.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем недоведена належними доказами наявність заборгованості відповідача у спірний період. Щодо сторони відповідальної за баланс та розрахунок обсягів купівлі-продажу небалансів електричної енергії, зазначає, що відповідач є оператором системи розподілу та не має права здійснювати продаж, постачання електричної енергії споживачам, саме електропостачальник є стороною відповідальною за баланс для всіх його споживачів крім випадків, коли споживач самостійно уклав прямий договір про врегулювання небалансів електричної енергії з ПрАТ “НЕК Укренерго”. Крім того, відповідач не згодний зі всіма спірними актами-коригування, оскільки в обсяги небалансів електричної енергії ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” безпідставно включені обсяги споживання електричної енергії КП “Компанія “Вода Донбасу” як споживача постачальника “останньої надії” ДПЗД “Укрінтеренерго”. За доводами представника відповідача, незаконно видаливши КП “Компанія “Вода Донбасу” із системи управляння ринком “MARKET MANAGEMENT SYSTEM” (далі – MMS), позивач самостійно переклав обсяги спожитої вказаним підприємством електроенергії на відповідача, тим самим односторонньо сформував заборгованість відповідача перед позивачем за електроенергією, яку відповідач не купував. В свою чергу, незаконність дій позивача щодо видалення КП “Компанія “Вода Донбасу” як електропостачальника з платформи MMS встановлена судом у рішенні Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/6820/24. Крім того, КП “Компанія “Вода Донбасу” визнає спірні обсяги споживання як власні, про що свідчать надані суду довідки щодо обсягів фактичного споживання електричної енергії КП “Компанія “Вода Донбасу”.

Також відповідач зазначив, що на теперішній час між КП “Компанія “Вода Донбасу” та НЕК “Укренерго” є діючий договір про врегулювання небалансів №0350-01012, на підставі даного договору рішенням суду по справі №905/541/23, яке набрало законної сили 08.11.2023, стягнуто позивачем з третьої особи обсяги електроенергії у тому числі за період з березня 2022 по березень 2023.

Відповідач зауважує, що підприємством надсилались позивачу заперечення щодо спірних актів коригування, крім того позивачем допущені порушення строків коригування, що ставить під сумнів правомірність врахування відповідних коригувань. Відповідач у відзиві ставить перед позивачем питання в порядку ст. 90 ГПК України. На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Третя особа у письмових пояснення зазначила, що вимоги ПрАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго” стосовно стягнення заборгованості з ПрАТ “ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля” у даній справі включають обсяги КП «Компанія "Вода Донбасу", та не можуть бути стягнуті, дані обсяги третя особа визнає як обсяги власного споживання.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір має позадоговірну природу, а не є договірним зобов`язанням. Крім того, суд врахував приписи постанови КМУ №1209 та існування нормативно встановленого обмеження щодо можливості припинення електропостачання об`єктів КП “Компанія “Вода Донбасу”, що у свою чергу суперечить доводам позивача про наявність у відповідача безумовного обов`язку припинити електроживлення об`єктів цього споживача у виконання п.6.2.8 ПРРЕЕ.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (статті 509 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина 5 статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, підставою виникнення спірних правовідносин між сторонами є договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 № 0525-01041.

Факт укладання договору та його чинність упродовж визначеного позивачем в цій частині періоду формування спірної заборгованості у розумінні статей 204, 215 ЦК України у межах цієї справи не оспорюється та не заперечується, зважаючи на що договір є належною правовою підставою у розумінні статей 11, 509 цього Кодексу для визначених ним кореспондуючих прав і обов`язків.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище, визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії;

відповідальність за баланс – зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів;

небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку;

оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії;

оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності;

Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

сторона, відповідальна за баланс, - учасник ринку, зобов`язаний повідомляти та виконувати свої погодинні графіки електричної енергії (та/або балансуючої групи) відповідно до обсягів купленої та/або проданої електричної енергії та фінансово відповідальний перед оператором системи передачі за свої небаланси (та/або небаланси балансуючої групи).

Згідно з положеннями пункту 11 частини першої статті 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи передачі: придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, Правилами ринку та Кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.

НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР).

Статтею 4 вказаного Закону визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про врегулювання небалансів.

За змістом частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

За результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку (частина сьома статті 68 Закону).

Згідно з приписами статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.

З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі.

Об`єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку.

Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.

Сторони, відповідальні за баланс, зобов`язані надавати гарантії виконання фінансових зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів відповідно до правил ринку.

Вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку.

Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається правилами ринку.

Під час визначення обсягів небалансів електричної енергії правила ринку визначають порядок урахування обсягів електричної енергії, відпущеної та/або спожитої постачальником допоміжних послуг у разі фактичного надання допоміжних послуг.

Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила агрегації, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.

За приписами пунктів 1.1.2, 1.11.1, 1.11.8 розд. І Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що складається з окремих систем та підсистем, які забезпечують автоматичне управління даними та процесами, а також виконання розрахунків, передбачених цими Правилами, з урахуванням інтеграції з іншими програмно-інформаційними комплексами, які забезпечують необхідні функції.

За допомогою системи управління ринком здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами.

Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії.

АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).

Розділом VII Правил ринку врегульовано питання щодо порядку розрахунків та здійснення платежів, у тому числі за небаланси електричної енергії.

Згідно з пунктом 7.3.1. глави 7.3 розділу VII Правил ринку АР через CУР на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування декадного звіту СВБ.

Відповідно до пункту 7.3.2 глави 7.3 розділу VII Правил ринку для формування місячного звіту СВБ АКО на дев`ятий день місяця, наступного за розрахунковим, надає АР сертифіковані дані комерційного обліку за розрахунковий місяць.

АР через СУР, на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт СВБ та надсилає на електронну адресу СВБ повідомлення про формування місячного звіту СВБ.

СВБ зобов`язана впродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту СВБ забезпечити на рахунку ескроу СВБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до місячного звіту СВБ.

З урахуванням даних місячного звіту СВБ оформлюється Акт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у порядку, встановленому договором про врегулювання небалансів електричної енергії.

АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку ескроу СВБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів.

Якщо за результатами місячного звіту СВБ має відбутись списання для АР (нарахування для СВБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту СВБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок СВБ відповідно до Акта купівлі-продажу небалансів електричної енергії.

У разі недостатності на рахунку ескроу СВБ коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості СВБ та погашення простроченої заборгованості СВБ в обсязі, достатньому для оплати СВБ небалансів відповідно до Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, АР вживає заходів, передбачених главою 1.7 розділу I цих Правил.

Відповідно до пункту 7.7.1 глави 7.7 розділу VII Правил ринку для забезпечення розрахунків з учасниками ринку, АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця.

Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади.

Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем.

Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа (пункт 7.7.3 глави 7.7 розділу VII).

За загальним правилом розрахунки між позивачем та відповідачем здійснюються щомісячно на підставі акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та місячного звіту, складених у відповідності до Правил ринку та умов договору про врегулювання небалансів.

При цьому, обсяг та вартість електричної енергії для врегулювання небалансів, що зазначаються в акті купівлі-продажу електричної енергії, можуть бути скориговані в наступних періодах у порядку, передбаченому додатком 10 до Правил ринку.

Відповідно до пункту 1.1 Правил коригування (додаток 10 до Правил ринку) розбіжності між учасником ринку та ОСП щодо даних комерційного обліку врегульовуються між ОСП та СВБ шляхом проведення планових та позапланових коригувань у випадку надання АКО до АР оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

Для планового та позапланового коригування АР здійснює: розрахунок обсягу та вартості небалансів СВБ; формування звіту про коригування; формування коригувального Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів (далі - Акт коригування) (п. 1.4. Правил коригування).

Пунктом 3.2 Правил коригування передбачено, зокрема:

- АР протягом робочого дня, наступного за днем отримання від АКО оновлених сертифікованих даних комерційного обліку для проведення планового коригування, надсилає СВБ попередній звіт про коригування з метою одержання зауважень від СВБ;

- СВБ протягом трьох робочих днів з дня отримання від АР попереднього звіту про коригування надає АР зауваження щодо інформації, що зазначена в такому звіті;

- СВБ упродовж трьох робочих днів з дня отримання Акта коригування у разі згоди із розрахунками АР підписує Акт коригування та надсилає його АР;

- у разі незгоди із даними Акта коригування СВБ протягом трьох робочих днів з дня його отримання надсилає АР обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір;

- у разі ненадання СВБ до АР підписаного Акта коригування у визначений цим додатком строк до здійснення коригування обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними у цьому Акті коригування;

- якщо СВБ протягом трьох робочих днів з дня направлення ОСП до СВБ Акта коригування не ініціювала спір та не направила до ОСП підписаний зі сторони СВБ примірник Акта коригування, то такий Акт коригування вважається підписаним СВБ.

Предметом позову у цій справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 №0525-01041, а саме в частині оплати актів коригування/врегулювання за період квітень - травень 2022, листопад - грудень 2024, квітень 2025, а саме:

- Акт-корегування (врегулювання) від 27.07.2025 №СВБ_ВР_04_2022_04_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 30.04.2022 №ВН/22/04-0525, Акту-корегування (врегулювання) від 16.09.2022 ВР/22/04-0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за квітень 2022 відповідно до якого збільшення обсягу електричної енергії для врегулювання небалансів, реалізованої ОСП, в результаті процесу становить 9929,742 МВт.год., збільшена вартість становить 27500360,86грн в т.ч. ПДВ 4583393,48грн.

- Акт-корегування від 23.07.2025 №СВБ_ВР_04_2022_05_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів від 31.05.2022 № ВН/22/05-0525, Акту-корегування (врегулювання) від 05.10.2022 ВР/22/05-0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за травень 2022 відповідно до якого обсяги збільшились на 8544,637000МВт.год +6,147000МВт.год у загальній вартості 22862891,48грн. в т.ч. з ПДВ;

- Акт-корегування від 23.06.2025 №СВБ_ВР_05_2024_11_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 23.06.2025 № СВБ_ВР_05_2024_11_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за листопад 2024 відповідно до якого сума збільшення обсягу 2916,890 МВт.год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 26378564,72грн в т.ч ПДВ 4396427,45грн.

- Акт-корегування від 24.07.2025 №СВБ_ВР_05_2024 _12_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 24.07.2025 №СВБ_ВР_05_2024_12_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за період грудень 2024 відповідно до якого сума збільшення обсягу 3219,559000МВт.год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 29533297,99грн в т.ч. ПДВ 2922216,33грн.

- Акт-корегування від 24.06.2025 №СВБ_ВР_03_2025_04_0525 до Акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 24.06.2025 №СВБ_ВР_03_2025 _04_0525 згідно з договором від 16.05.2019 №0525-01041 за період квітень 2025 відповідно до якого сума збільшення обсягу 2416,068МВт.год та збільшення вартості електричної енергії для врегулювання небалансів, отриманої СВБ, становить 17785320,72грн в т.ч. ПДВ 2964220,12грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" висловило незгоду зі змістом актів коригування за спірні розрахункові періоди шляхом направлення своїх заперечень щодо змісту цих актів.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги та наведених позивачем в судовому засіданні апеляційного господарського суду 07.10.2026 доводів, НЕК "Укренерго" в обґрунтування покладання обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу", посилається на пункт 6.2.8 ПРРЕЕ, а також на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475.

Позивач вказує, що коригування обсягів комерційного обліку здійснювались на виконання постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 № 1475, якою встановлено порушення у частині формування/передання даних комерційного обліку та зобов`язано відповідних суб`єктів (зокрема оператора системи розподілу) передати АКО валідовані дані по ТКО КП "Компанія "Вода Донбасу" з урахуванням статусу "Дефолтний", а НЕК "Укренерго" після отримання таких даних забезпечити їх сертифікацію та передачу для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків.

Також, за наведеними поясненнями позивача, ураховуючи функцію ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" на ринку електричної енергії у спірний період з розподілу електричної енергії, споживання електричної енергії, що сформувало стверджувані позивачем небаланси відповідача не є безпосереднім фактичним споживання електроустановками останнього, а є споживанням КП "Компанія "Вода Донбасу", яке відповідач як оператор системи всупереч абзацу третього пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ не припинив, а тому таке споживання віднесено до втрат самого відповідача.

При цьому, обставини щодо віднесення обсягів спожитої електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" до небалансів відповідача сторонами не заперечується.

Заперечуючи проти позовних вимог ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" наголошує на безпідставності дій позивача щодо покладення обсягів споживання електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати Товариства.

Отже, між сторонами в цій справі виник спір щодо наявності/відсутності підстав віднесення обсягів спожитої електричної енергії КП "Компанія "Вода Донбасу" на втрати оператора системи розподілу (ОСР), яким є відповідач, відповідно, і до небалансів відповідача, як сторони, відповідальної за баланс (СВБ).

Третя особа, КП “Компанія “Вода Донбасу”, визнає заявлені спірні обсяги як обсяги власного споживання, у підтвердження доводів надає власні довідки №0-02/109 від 11.10.2024 та №002/627 від 15.09.2025.

КП “Компанія “Вода Донбасу” надала пояснення, що остання є учасником ринку електричної енергії як постачальник на підставі діючої ліцензії №598 від 22.04.2019 та у спірний період і на теперішній час є діючою стороною договору з НЕК “Укренерго” про врегулювання небалансів №0350-01012 від 26.06.2019, отже КП “Компанія “Вода Донбасу” мало право закуповувати електричну енергію на балансуючому ринку, оператором якого є НЕК “Укренерго”. Надання у 2019 році КП “Компанія “Вода Донбасу” статусу “Дефолтний” стосувалось третьої особи виключно як виробника електричної енергії, відтак не вплинуло на його право здійснювати закупку електричної енергії на балансуючому ринку для власного споживання.

За доводами третьої особи, позивач 13.03.2023 в односторонньому порядку видалив з реєстрів та закрив участь у роботі ринку електричної енергії для КП "Компанія "Вода Донбасу" та закрив участь у роботі ринку електричної енергії, та відповідно третя особа втратила можливість самостійної участі в роботі енергетичних ринків.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.10.2023 у справі №905/541/23 встановлені обставини наявності договірних правовідносин між КП "Компанія "Вода Донбасу" та позивачем у даній справі на підставі укладеного договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.06.2019 ідентифікатор №0350-01012, предметом якого є врегулювання небалансів електричної енергії, тобто купівля-продаж електричної енергії між КП "Компанія "Вода Донбасу" та ПрАТ "НЕК "Укренерго", в тому числі встановлені обставини виставлення ПрАТ "НЕК "Укренерго" КП "Компанія "Вода Донбасу" у встановленому договором та Правилами ринку порядку рахунків на сплату вартості небалансів.

З 13.03.2023 позивач припинив виконання договору про врегулювання небалансів від 26.06.2019 ідентифікатор №0350-01012 та закрив участь у роботі ринку електричної енергії для КП "Компанія "Вода Донбасу", а також закрив доступ до системи управління ринком ММS споживачу, після чого останнє не змогло здійснювати закупівлю електричної енергії на організованих сегментах ринку для власних потреб та було переведено відповідачем до постачальника останньої надії ДПЗД "Укрінтеренерго".

Позивач не заперечував та не надав доказів невірного визначення відповідачем обсягів електричної енергії, які були спожиті КП “Компанія “Вода Донбасу”. Проте наполягав на тому, що відповідачем допущено порушення правил ринку електричної енергії та наявні підстави для застосування п.6.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії та покладання спірних обсягів на відповідача. А саме, за позицією НЕК “Укренерго”, відповідач як оператор системи мав припинити електроживлення об`єктів КП “Компанія “Вода Донбасу” через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником “останньої надії” (ДПЗД “Укрінтеренерго”). Крім того, позивач доводить свою позицію також посиланням на постанову НКРЕКП №1475 від 08.08.2023, якою регулятор встановивши порушення, зобов`язав відповідача їх припинити.

Судова колегія зазначає, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), від 08.08.2023 №1475, прийнятою за результатами розгляду спору між АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі", ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та НЕК "Укренерго", встановлено, що АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" не дотримано вимог абзацу третього пункту 6.2.8 глави 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (далі – Правила роздрібного ринку), в частині формування та передачі даних комерційного обліку адміністратору комерційного обліку.

Зазначеною постановою також встановлено, що НЕК "Укренерго" не дотримано вимог пункту 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі – Кодекс комерційного обліку), а також абзацу п`ятнадцятого підпункту 6 пункту 1 постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" (далі – Постанова №555) – в частині отримання даних комерційного обліку від інших заінтересованих сторін (зокрема суміжних операторів систем, інших постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії) з метою забезпечення формування балансу по відповідній області комерційного обліку оператора системи.

За результатами розгляду вказаного спору НКРЕКП, керуючись статтями 17 та 21 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженим постановою НКРЕКП від 05.02.2019 №156, зобов`язала:

– АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" у термін до 01.09.2023 передати адміністратору комерційного обліку валідовані дані комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, з урахуванням того, що зазначений учасник ринку у вказаний період мав статус "Дефолтний", та надалі не допускати такого порушення;

– НЕК "Укренерго" у той самий термін забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку згідно з пунктом 2.2.2 глави 2.2 розділу II Кодексу комерційного обліку по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу"" за зазначений період після отримання відповідних даних від АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" та ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", та надати сертифіковані дані комерційного обліку адміністратору комерційного обліку для подальшого формування платіжних документів і здійснення розрахунків, не допускаючи надалі такого порушення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначена постанова НКРЕКП №1475 від 08.08.2023 стосується результатів розгляду суперечки між учасниками ринку щодо інших розрахункових періодів (за період з 01.01.2022 по 28.02.2023) та не містить нормативного регулювання діяльності учасників ринку.

Також, щодо наданого до матеріалів справи листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.01.2026 №1233/22.3.1/7-26, колегія суддів враховує, що законодавство не наділяє регулятора повноваженнями тлумачити судові рішення або надавати обов`язкові для судів роз`яснення щодо застосування власних актів.

Отже, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 08.08.2023 №1475, на яку посилається позивач як на правову підставу для покладення на відповідача небалансів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", окрім того, що не зобов`язує покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача, є індивідуальним правовим актом, що прийнятий Регулятором, тобто не є нормативно-правовим актом, а тому не встановлює норми права, а приймається на підставі відповідних нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у відповідній сфері діяльності на ринку електричної енергії.

Окрім того зазначена постанова Регулятора не має преюдиціального значення відповідно до ч. 2 статті 75 Господарського процесуального кодексу України щодо зазначених в ній обставин, а тому відповідні обставини підлягають доказуванню у загальному порядку із наданням їм судом самостійної правової оцінки.

Як було встановлено судом під час розгляду справи та не заперечується сторонами, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку електричної енергії, який здійснює три види діяльності на ринку електричної енергії:

- виробник - ліцензія з виробництва електричної енергії на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) від 04.06.2019 №937, з місцем провадження - Краснооскільска ГЕС;

- постачальник - ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу на підставі постанови НКРЕКП від 22.04.2019 №598;

- споживач за власними точками споживання (самостійно закуповує електричну енергію на оптовому ринку).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач має право, зокрема, купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Отже, законодавець надав право третій особі, як споживачу на ринку електричної енергії, придбавати електричну енергію двома способами - на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів, тобто на оптовому ринку або на роздрібному ринку у електропостачальників, які для забезпечення можливості постачання електричної енергії споживачу укладають відповідні договори з відповідачем.

Як зазначив відповідач у відзиві на позов, Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", як електропостачальник за власними точками споживання на ринку електричної енергії, який виявив бажання закуповувати електричну енергію самостійно на оптовому ринку, заявою про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії надав письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії №0350-01012 від 26.06.2019.

Сторони підтвердили чинність та відсутність підстав для розірвання/припинення на даний час укладеного між КП "Компанія "Вода Донбасу" та НЕК "Укренерго" договору про врегулювання небалансів 2019 року.

Таким чином, між КП "Компанія "Вода Донбасу" та позивачем у даній справі був укладений договір про врегулювання небалансів, предметом якого є врегулювання небалансів електричної енергії, тобто купівля - продаж електричної енергії між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Крім того, як було зазначено відповідачем, між ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та КП "Компанія "Вода Донбасу" у грудні 2019 року було укладено договір про розподіл електричної енергії.

ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", починаючи з 2019 року, в якості ППКО та АКО відносило об`єми споживання електричної енергії об`єктів КПВД на платформі ММS як на електропостачальника КП "Компанія "Вода Донбасу", учасники ринку електричної енергії - позивач, відповідач та КП "Компанія "Вода Донбасу" приймали дані комерційного обліку, підписували взаємні акти та здійснювали інші дії.

За твердженням відповідача, переведення споживача КП "Компанія "Вода Донбасу" на постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" здійснено відповідачем після отримання повідомлення від позивача про набуття з 13.03.2023 КП "Компанія "Вода Донбасу", як електропостачальника на власні об`єкти, статусу "Дефолтний" на підставі п.1.7.5 Правил ринку та п.3.4.4 Правил роздрібного ринку.

В подальшому, рішенням Господарського суду м. Києва від 11.02.2025 у справі №910/6820/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, а саме:

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" повернути Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в систему управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання;

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" надати доступ Акціонерному товариству "ДТЕК Донецькі електромережі" Приватному акціонерному товариству "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 та відобразити спожиті Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18 929 038 кВт*г, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як купівлю-продаж Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019;

- зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" включити до облікових даних в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" обсяги електричної енергії на балансуючу групу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", що спожиті за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 обсяги електричної енергії спожиті через мережі операторів систему розподілу: Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" в обсязі 18929038 кВт*г, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" в обсязі 14 234 359 кВт*г, Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" в обсязі 63 630 538 кВт*г, як сертифіковані дані купівлі-продажу Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії для врегулювання небалансів електричної енергії по договору № 0350-01012 від 26.06.2019.

У вищевказаному рішенні суд встановив факт неправомірного виключення НЕК "Укренерго" Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" з системи управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання та встановлений обов`язок НЕК "Укренерго" повернути Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" в систему управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" з 13.03.2023 як електропостачальника за власними точками споживання, а також надати доступ, зокрема, ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" для зміни та відображення даних комерційного обліку в системі управління ринком "MARKET MANAGEMENT SYSTEM" за точками комерційного обліку (EIC-кодами) Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" за період з 14.03.2023 по 30.09.2024 та відобразити спожиті Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" обсяги електричної енергії через мережі операторів систему розподілу.

При цьому суди з`ясували наявність факту порушення та незаконності дій відповідача щодо видалення позивача з платформи MMS та встановили обґрунтованість позовних вимог саме у такій частині.

У зазначених рішеннях вказано про встановлення тих обставин, що у 2019 році КП "Компанія "Вода Донбасу" набуло статусу "Дефолтний" лише як виробник електричної енергії, у той час як присвоєння йому у подальшому 13.03.2023 статусу "Дефолтний" як постачальнику для власних потреб відбулося з порушенням вимог Правил ринку. Разом з цим виробник Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" і електропостачальник Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" - це два окремих учасника ринку, але один суб`єкт господарювання.

У рішенні суду по справі №910/6820/24 встановлено, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" у період з 2019 року по березень 2023 року був повноцінним учасником ринку електричної енергії та закуповував електричну енергію на балансуючому ринку у відповідача на підставі договору про врегулювання небалансів №0350-01012 від 26.06.2019, який є діючим.

Отже, посилання позивача на роз`яснення НКРЕКП від 28.01.2026 №1233/22.3.1/7-26 про те, що статусу "дефолтний" учасник ринку набуває одночасно в усіх ролях як єдина юридична особа, суперечить обставинам, встановленим судовими рішеннями, що набрали законної сили у справі №910/6820/24 (рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025; касаційне провадження закрито ухвалою Верховного Суду від 15.10.2025), і врахованих Верховним Судом у постанові від 29.04.2026 у справі №905/242/25.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що КП "Компанія "Вода Донбасу" є учасником ринку, який одночасно виконує функції виробника електричної енергії та електропостачальника за власними точками споживання, і, хоча формально є одним суб`єктом господарювання, у зазначених ролях виступає як два окремі учасники ринку. Статусу "дефолтний" цей суб`єкт набув у 2019 році виключно як виробник; присвоєння йому цього статусу як електропостачальнику в березні 2023 року відбулося з порушенням процедури (відсутність підтвердженого перебування у статусі "переддефолтний"), а тому визнане судом безпідставним.

Також, наведений вище висновок суду про те, що постанова НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 не містить вимог покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача, відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 21.01.2025 у справі №905/1743/23 у подібних правовідносинах (за позовом НЕК "Укренерго" до АТ "ДТЕК Донецькі електромережі"):

"Посилання скаржника на постанову НКРЕКП від 08.08.2023 №1475, якою ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля", АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" зобов`язано у термін до 01.09.2023 передати валідовані дані комерційного обліку по точкам комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, а НЕК "Укренерго" зобов`язано забезпечити сертифікацію даних комерційного обліку у термін до 01.09.2023 по точках комерційного обліку КП "Компанія "Вода Донбасу" за період з 01.01.2022 по 28.02.2023, після отримання таких даних комерційного обліку у тому числі від відповідача також є безпідставними, оскільки вказане рішення Регулятора стосується періоду з 01.01.2022 по 28.02.2023, у той час як спірний період у даній справі визначено позивачем з липня 2023 року і вказаною постановою Регулятора не зобов`язано НЕК "Укренерго" покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

Подібний висновок також наведено у постанові від 30.10.2025 у справі №904/537/24 (за позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі"):

"Верховний Суд зазначає, що як і у справі №905/1743/23, у цій справі №904/537/24 з встановлених судами обставин справи вбачається, що заявлена до стягнення спірна сума заборгованості не стосується періоду, визначеного у постанові НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 (з 01.01.2022 до 28.02.2023), а заявлена до стягнення за надані послуги за період з вересня до грудня 2023 року (з урахуванням коригування періоду квітня-грудня 2023 року).

За таких обставин, з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, постанова НКРЕКП від 08.08.2023 №1475 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Окрім того зазначеною постановою Компанію не зобов`язано покладати обсяги спожитої КПВД електроенергії на Товариство".

Однак, з наведених вище висновків Верховного Суду вбачається, що останній відхилив посилання на постанову НКРЕКП не лише з мотивів неохоплення нею спірних у справах №905/1743/23 та №904/537/24 періодів, а й виходячи з того, що ця постанова Регулятора не зобов`язує позивача (НЕК "Укренерго") покладати обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії на відповідача (оператора системи розподілу).

Отже, зазначена постанова є підставою для оновлення даних комерційного обліку, але не містить приписів щодо покладення обсягів спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електричної енергії на відповідача, що узгоджується з позицією Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку обставинам покладання спірних втрат на відповідача як на оператора системи розподілу обсягів спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії відповідно до абз. 3 пункту 6.2.8. ПРЕЕ, суд зазначає таке.

Згідно з п.6.2.8 ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених законодавством.

Якщо споживач протягом 90 днів не укладе відповідний договір про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії або не продовжить дію договору про постачання електричної енергії з постачальником “останньої надії” з терміном більше 90 днів відповідно до вимог цих Правил, електроживлення його об`єкта (об`єктів) має бути припинено оператором системи в порядку, передбаченому розділом VII цих Правил за зверненням постачальника "останньої надії".

У разі нездійснення оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) споживача через 90 днів з першого дня постачання йому електричної енергії постачальником "останньої надії" (за умови відсутнього акцептування постачальником "останньої надії" заяви про продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" терміном більше ніж на 90 днів), обсяги електричної енергії, спожитої цим споживачем, починаючи з 91 дня покладаються адміністратором комерційного обліку на втрати оператора системи.

Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

У розумінні означеного пункту покладання АКО обсягів електричної енергії, спожитої споживачем, електроживлення об`єкта якого не припинено зі спливом встановленого строку за відповідних умов, на втрати оператора системи - це відповідна міра відповідальності у разі наявності безпідставної бездіяльності оператора системи у визначеному пунктом Правил випадку.

Отже, визначені пунктом 6.2.8 ПРРЕЕ правові наслідки мають позадоговірний характер, виникають не з договірних відносин сторін на підставі договору, а з вказаних ПРРЕЕ.

Відповідно до абз.2 п.7 Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства енергетики України 13.04.2022 №148 (далі - Положення №148), постачальник "останньої надії" у період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування (крім випадку зміни постачальника за ініціативою споживча в порядку гл.6.1 розд.VI ПРРЕЕ) здійснює постачання електричної енергії тим споживачам, у яких відсутній електропостачальник, в тому числі яким станом на 04.03.2022 постачання електричної енергії здійснював постачальник "останньої надії".

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 27.12.2018 затверджено Порядок забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам, який встановляє процедуру визначення переліку захищених споживачів електричної енергії (далі - захищені споживачі), обмеження, відключення постачання електричної енергії (далі - електропостачання) захищеним споживачам, механізм забезпечення повної поточної оплати захищеними споживачами.

У розділі "Загальні питання" Порядку забезпечення постачання електричної енергії захищеним споживачам встановлено, що на час проведення операції Об`єднаних сил обмеження, відключення електропостачання не застосовуються щодо об`єктів Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".

Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що за наявності прямої заборони на відключення електропостачання об`єктів КП "Компанія "Вода Донбасу", встановленої чинним законодавством, відсутні підстави для покладення на відповідача відповідальності у вигляді віднесення обсягів електричної енергії, спожитої цим споживачем, на втрати оператора системи у зв`язку із нездійсненням оператором системи припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) захищеного споживача.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №905/1743/23, від 09.09.2025 у справі №905/1491/24, від 30.10.2025 у справі №904/537/24, від 29.04.2026 у справі №905/242/25, від 08.07.2026 у справі №905/1015/25, від 23.07.2026 у справі №905/356/25 зі спорів (за участю ПрАТ "НЕК "Укренерго", операторів системи розподілу, КП "Компанія "Вода Донбасу"), що виникли з подібних правовідносин, викладено усталені правові висновки про те, що:

1) постанова НКРЕКП від 08.08.2023 № 1475 не зобов`язує НЕК "Укренерго" покладати на відповідного оператора системи розподілу обсяги спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу" електроенергії за період, що настав після 28.02.2023, оскільки зазначена постанова НКРЕКП стосується виключно періоду із 01.01.2022 до 28.02.2023;

2) за наявності прямої заборони на відключення електропостачання об`єктів КП "Компанія "Вода Донбасу", встановленої чинним законодавством (постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1209), відсутні підстави для покладення на оператора системи розподілу відповідальності у виді віднесення обсягів електричної енергії, спожитої цим споживачем (КП "Компанія "Вода Донбасу"), на небаланси сторони, відповідальної за баланс, у зв`язку з нездійсненням оператором системи розподілу припинення електроживлення об`єкта (об`єктів) захищеного споживача.

Зважаючи на викладене, висновок місцевого суду про відмову в задоволенні позову цілком відповідає наведеним правовим висновкам Верховного Суду у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин.

Щодо доводів апелянта, що правовідносини сторін ґрунтуються на договорі про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.05.2019 №0525-01041, положеннями пункту 5.9 якого передбачено обов`язок сторони, відповідальної за баланс (СВБ), протягом двох робочих днів з дня отримання акта купівлі-продажу заявити заперечення проти його змісту та ініціювати спір, і якщо цього не зроблено - акт вважається підписаним СВБ, а обсяг та вартість електроенергії визначаються за даними, зазначеними в акті.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Отже, документами, які підтверджують виконання позивачем зобов`язання з надання послуг відповідачу, а також виникнення у відповідача зобов`язання з їх оплати, є акти надання послуг, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вказаних положень законодавства та засвідчують факт здійснення сторонами господарських операцій і містять інформацію про вартість послуг.

Таким чином, виходячи зі змісту положень статей 509, 901, 903 ЦК України, обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання, а не з факту оформлення передачі послуг актом приймання-передачі виконаних робіт.

Так, у постанові від 22.08.2023 у справі №910/14570/21 Верховний Суд зазначив, що факт здійснення господарської операції може підтверджуватися не лише первинними документами, а й іншими доказами в їх сукупності, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (надання послуг).

Таким чином, передання і прийняття товарів (робіт, послуг) на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального надання товарів (робіт, послуг) за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття товарів (робіт, послуг) у строк, визначений договором.

За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно продажу товару, надання послуг/виконання робіт, як зі сторони покупця (замовника), так і продавця (виконавця), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані товари (послуги, роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє покупця (замовника) від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то продаж товару (надання послуг чи виконання робіт), є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.

Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання покупцем (замовником) актів приймання-передачі без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (поставці товару, наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальна поставка товару, надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.

Оцінюючи доводи апелянта в цій частині, суд апеляційної інстанції враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які викладені у постанові від 30.10.2025 у справі №904/537/24, де Верховний Суд зазначив, що самі по собі обставини створення Компанією первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів відповідачу, навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум за наявності між сторонами спору щодо факту надання/обсягу послуг.

Також у постанові Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 905/1743/23, прийнятій у подібних правовідносинах також зазначено про те, що сам по собі факт створення НЕК "Укренерго" первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них, та направлення цих документів АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", навіть за наявності пропуску строку надання відповідачем зауважень на такі документи, не підтверджує факт надання послуг у визначеному в актах обсягах та, відповідно, не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум.

Враховуючи висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 04 лютого 2026 року у справі № 910/5479/24, статус даних як "сертифікованих" не є абсолютним і не позбавляє відповідача права спростовувати їх достовірність у судовому порядку як засіб захисту проти позову про стягнення коштів.

Отже, коли відповідач заперечує проти позову, посилаючись на внесення в систему управління ринком (платформа MMS) некоректних (недостовірних) відомостей у розрізі конкретних споживачів, нездійснення перевірки та нескасування цих відомостей позивачем, а також їх неналежну сертифікацію, суди зобов`язані перевірити ці доводи.

Відтак, питання щодо наявності підстав для сплати та стягнення сум заборгованості, щодо яких є незгода відповідача, має бути розглянуте судом під час вирішення цього спору та правомірність включення відповідних сум при формуванні позивачем відповідних актів та рахунків має досліджуватися за правилами оцінки доказів, з врахуванням принципу змагальності.

Поряд з тим з огляду на незгоду відповідача з актами коригування та зазначеними в них донарахованими обсягами поставленої електричної енергії для врегулювання небалансів, вартість яких становить заявлену до стягнення в межах позову суму, на що відповідач послідовно посилався як надаючи відмову від підписання складених позивачем актів коригування, так і під час розгляду справи судом, саме позивач мав довести факт надання спірного обсягу послуг з постачання електричної енергії.

Отже, доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки сам по собі факт наявності між сторонами договірних правовідносин, а також створення НЕК "Укренерго" первинних документів, як то актів приймання-передачі послуги та актів коригування до них не підтверджує факт надання послуг у визначеному в актах обсягах та, відповідно, не може бути беззаперечною підставою для сплати відповідачем визначених у таких актах сум.

Таким чином, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення на небаланси відповідача обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу".

Таким чином, скаржник не спростував висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для покладення на небаланси відповідача обсягів електричної енергії, спожитої КП "Компанія "Вода Донбасу".

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог у частині стягнення 124068335,86грн грн основного боргу та нарахованих на суму основного боргу 3% річних (530388,94грн), як похідних вимог від основного зобов`язання.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо систематичного порушення судом першої інстанції права відповідача на участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Зазначені доводи стосуються виключно реалізації процесуальних прав відповідача, тоді як апеляційну скаргу у цій справі подано позивачем - НЕК "Укренерго". При цьому апелянт не зазначає, яким чином наведені ним обставини свідчать про порушення саме його процесуальних прав чи вплинули на правильність вирішення спору.

Посилання апелянта на те, що судове рішення прийнято без урахування позиції відповідача, також не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки апелянт не наділений повноваженнями захищати процесуальні права іншого учасника справи та не довів, що незабезпечення участі відповідача в окремих судових засіданнях перешкодило суду повно і всебічно встановити обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, наведені доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Пунктом 4 частини першої статті 277 ГПК передбачено, зокрема, що підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз.2 ч.2 ст.277 ГПК).

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 277 ГПК порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Отже, за змістом пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України така підстава для скасування судового рішення може бути застосована лише за сукупності передбачених цим положенням умов, а саме: розгляду справи за відсутності належним чином не повідомленого учасника справи та обґрунтування цим учасником своєї апеляційної скарги відповідним порушенням.

Водночас апеляційна скарга НЕК "Укренерго" не обґрунтована зазначеною підставою, оскільки наведені в ній доводи стосуються порушення процесуальних прав іншого учасника справи (відповідача), а не прав самого апелянта. За таких обставин передбачені пунктом 3 частини 3 статті 277 ГПК України умови для скасування судового рішення з цієї підстави відсутні.

Про обов`язок суду забезпечити особі, яка звернулася за судовим захистом, право "бути почутою" шляхом належної оцінки судом доводів та аргументів такої особи, викладених в її заяві (скарзі), з метою реалізації основних принципів правосуддя, зокрема принципу змагальності, неодноразово та послідовно зазначала Велика Палата Верховного Суду в постановах від 22.11.2023 у справі № 2610/7240/2012, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 06.11.2018 у справі № 1326/1314/2012.

Скаржник реалізував своє право "бути почутим" у суді апеляційної інстанції. Апеляційний господарський суд, враховуючи аргументи позивача, здійснив перевірку законності рішення суду першої інстанції та дійшов висновку про те, що воно є правильним по суті.

Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків судів, суд апеляційної інстанції враховує висновки, які зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").

Щодо інших аргументів учасників справи, то вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як враховуючи рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010), суд апеляційної інстанції зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення господарського суду - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Національна енергетична компанія “Укренерго” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 16.07.2026 у справі №905/1034/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 12.10.2026.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя С.Ч. Жельне

Суддя О.В. Плахов