Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №922/1048/22 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 року м. Харків Справа № 922/1048/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Стойка О.В., суддя Васильєв Є.О. , суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Семченко Ю.О.

арбітражний керуючий Корольов В.В. -особисто;

від інших учасників справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Мегабанк” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі №922/1048/22

за заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа №922/1048/22 про визнання банкрутом фізичної особи ОСОБА_1 (далі - Боржник).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.03.2023 року у справі №922/1048/22 визнано наступний розмір грошових вимог кредиторів:

- АТ "Кредобанк" на суму 43 447,85 та 4962 грн судового збору;

- АТ "ПУМБ" на суму 21 818,94 грн та 4962 грн судового збору;

- ОСОБА_2 на суму 295 782,36 грн та 4962 грн судового збору;

- АТ "Мегабанк" на суму 60 265,81 грн та 4962 грн судового збору;

- АТ "Сенс Банк" на суму 94 460,14 грн та 5368 грн судового збору.

Постановою Господарського суду Харківської області від 23.07.2024 фізичну особу ОСОБА_1 визнано банкрутом, відкрито процедуру погашення боргів, призначено керуючим реалізацією арбітражного керуючого Корольова В.В., зобов`язано керуючого реалізацією в строк до 23.12.2025 року виконати процедуру погашення боргів боржника, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання процедури погашення боргів боржника.

Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №922/1048/22 від 12.11.2024 року затверджено порядок формування фонду для оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання його коштів, визначений рішенням зборів кредиторів від 25.08.2023 (протокол зборів кредиторів №6 від 25.08.2023).

Зазначена ухвала від 12.11.2024 не оскаржувалась та набрала законної сили.

Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №922/1048/22 від 26.05.2026 року затверджено звіт про нарахування і виплату основної винагороди арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича за виконання повноважень керуючого реструктуризацією/керуючого реалізацією майна фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) за період з 29.09.2022 по 28.04.2025 року на суму 322 816,89 грн. та витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність у розмірі 3 136,77 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 року по справі №922/1048/22 ухвалу Господарського суду Харківської області по справі №922/1048/22 від 26.05.2026 року залишено без змін.

До суду першої інстанції 30.07.2026 від керуючого реалізацією надійшла заява про видачу судових наказів, яка за своєю суттю є заявою про стягнення коштів з кредиторів з метою формування фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого, в якій він просить суд (з урахуванням уточнень від 20.08.2026):

1) Стягнути з Акціонерного товариства "Кредобанк" (код ЄДРПОУ: 09807862, адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; рахунок: НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", МФО 322001) грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 29 167,52 грн.

2) Стягнути з Акціонерного товариства "ПУМБ" (код ЄДРПОУ: 14282829, адреса: 04170, м. Київ, вул. Андріївська, 4) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; рахунок: НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", МФО 322001) грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 16 135,84 грн.

3) Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; рахунок: НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", МФО 322001) грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 6993,87 грн.

4) Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; рахунок: НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", МФО 322001) грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 174 208,23 грн.

5) Стягнути з Акціонерного товариства "Мегабанк" (код ЄДРПОУ: 09804119, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; рахунок: НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", МФО 322001) грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 39 300,54 грн.

6) Стягнути з Акціонерного товариства "СенсБанк" (код ЄДРПОУ: 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ; рахунок: НОМЕР_3 в АТ "Універсал Банк", МФО 322001) грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі № 922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 60 147,66 грн.

7) Заяву про видачу судових наказів №242-922/1048 від 19.11.2025 року (вх. №26989/25 від 20.11.2025 року) залишити без розгляду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі №922/1048/22 заяву про видачу судових наказів за вх. №26989/25 від 20.11.2025 року – залишено без розгляду; заяву арбітражного керуючого Корольова В.В. за вх. №18588 від 30.07.2026 – задоволено; стягнуто з Акціонерного товариства “Кредобанк” на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 29167,52 грн; стягнуто з Акціонерного товариства “ПУМБ” на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 16135,84 грн; стягнуто з ОСОБА_3 на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 6993,87 грн; стягнуто з ОСОБА_2 на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 174208,23 грн; стягнуто з Акціонерного товариства “Мегабанк” на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 39300,54 грн; стягнуто з Акціонерного товариства “СенсБанк” на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича грошові кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 60147,66 грн.

Задовольняючи означену заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про її обґрунтованість та наявність правових підстав для задоволення поданої заяви про стягнення грошових коштів та видачу відповідних наказів, оскільки ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №922/1048/22 від 12.11.2024 року, яка набрала законної сили, затверджено порядок формування фонду для оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання його коштів, проте до цього часу кредиторами боржника не виконані вимоги зазначеної ухвали та не сплачені відповідні кошти для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого Корольова В.В.

Не погодившись з означеною ухвалою, Акціонерне товариство “Мегабанк” (далі- апелянт, скаржник) звернулося з апеляційною скаргою, просив здійснити процесуальне правонаступництво у справі №922/1048/22: замінити кредитора — Акціонерне товариство “Мегабанк” на його процесуального правонаступника — ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс”; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/1048/22 від 20.08.2026 в частині стягнення грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого з АТ “Мегабанк”.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 у справі №922/1048/22 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства “Мегабанк” (вх. №1903Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі №922/1048/22 за мотивами відсутності в матеріалах справи оскаржуваної ухвали.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 13.09.2026 повторно надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства “Мегабанк” (вх. №1903Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі №922/1048/22, в якій останній просив здійснити процесуальне правонаступництво у справі №922/1048/22: замінити кредитора — Акціонерне товариство “Мегабанк” на його процесуального правонаступника — ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” та скасувати оскаржувану ухвалу в частині стягнення зі скаржника грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого в сумі 39300,54 грн.

Зокрема, скаржник вважав, що суд першої інстанції при розгляді даного питання дійшов помилкового висновку про стягнення з нього грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого в сумі 39 300,54 грн., оскільки апелянт повністю відчужив належні йому права вимоги до Боржника на користь нового кредитора та вибув із матеріальних та процесуальних правовідносин у справі № 922/1048/22, а всі права та обов`язки кредитора (зокрема щодо подальшої участі в процедурі неплатоспроможності та вирішення питань щодо витрат/винагороди арбітражного керуючого) перейшли до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», як його правонаступника.

Крім того, скаржник зазначив, що сам знаходиться в процедурі ліквідації , тому при вирішенні спірного питання щодо стягнення з нього коштів мають бути застосовані норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як більш спеціальні порівняно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства.

До апеляційної скарги скаржником додано копію Договору відступлення права вимоги від 03.09.2024 року та інформацію щодо процесуального правонаступництва в порядку ст. 52 ГПК України, проте клопотання щодо доєднання додаткових доказів до матеріалів спраив апелянтом не заявлено.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2026 року відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 28.09.2026. о 12:15.

Через відпустку судді Істоміної О.А. протоколом повторного автоматизованого розподілу від 24.09.2026 визначено новий склад судової колегії: головуючий суддя Стойка О.В., судді Васильєв Є.О., Попков Д.О.

Від арбітражного керуючого Корольова В.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній заперечував проти доводів апеляційної скарги за мотивами відсутності порушень зі сторони суду першої інстанції норм ст. 52 ГПК України через неподання апелянтом доказів його заміни правонаступником починаючи з 03.09.2024р. до суду першої інстанції.

Також, арбітражний керуючий у відзиві стверджував про відсутність правових підстав до здійснення заміни апелянта на ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», як його правонаступника, оскільки:

- розпорядником інформації щодо відступлення права вимоги був АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС», тому керуючий реалізацією боржника не мав змоги дізнатись про здійснення такої заміни;

- апелянтом не подано жодних первинних документів, як б підтвердили виконання такого договору про відступлення права вимоги (платіжної інструкції про оплату, протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), актів приймання-передачі, тощо);

-зобов`язання апелянта щодо виплати грошових коштів для формування Фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 - є поточними, оскільки виникли після 21.07.2022 року, відтак апелянт хибно застосовує положення п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- обраний апелянтом підхід спрямований на уникнення виконання зобов`язань перед керуючим реалізацією майна Гунько І.В. і в такий спосіб, апелянт намагається перекласти на арбітражного керуючого наслідки власного неповідомлення суду про зміну кредитора.

Відзивів на апеляційну скаргу у визначений судом строк від інших учасників справи, не надходило.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 було задоволено клопотання представника апелянта Козацької О.К. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та було попереджено учасників справи про те, що ризики технічної неможливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (у тому числі переривання зв`язку, відсутності технічного доступу тощо) несе учасник справи або його представник, який подав відповідну заяву, за винятком випадків, коли суд після призначення судового засідання чи під час його проведення втратив технічну можливість забезпечити відеоконференцію.

Проте, представник АТ «Мегабанк» адвокат Козацька О.К. не вийшла на зв`язок під час з`єднання з нею через систему ВКЗ, що відображено у протоколі судового засідання.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 28.09.2026 року арбітражний керуючий підтримав свої заперечення проти доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу – без задоволення.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, отже судова колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутності, оскільки вони не скористались правом участі у суді апеляційної інстанції.

Вже після закінчення судового засідання представником апелянта було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 28.09.2026 о 16:20 та відповідь на відзив арбітражного керуючого (надійшло до суду 28.09.2026 о 17:56), отже ці заяви не можуть бути взяті до уваги та розглянути судовою колгеією, оскільки надійшли після закнічення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги. Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду в частині стягнення з апелянта на користь арбітражного керуючого Корольова Вадима Вячеславовича грошових коштів для відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 в сумі 39300,54 грн.

За змістом статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

За загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.

Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника.

Разом з тим, процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах, внаслідок заміни суб`єктів права або обов`язку в матеріальних правовідносинах, тобто, спочатку має відбутися заміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснюватися процесуальне правонаступництво.

Приписами статті 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до статті 43 Кодексу України з процедур банкрутства у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Системний аналіз положень статей 1, 45 КУзПБ, статей 512, 514 ЦК України та статті 52 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що у справах про банкрутство на будь-якій стадії їх розгляду можливе сингулярне правонаступництво кредитора у разі вибуття чи заміни кредитора у зобов`язанні. В такому випадку господарський суд за заявою правонаступника здійснює заміну первісного кредитора правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі.

Згідно зі статтею 517 цього Кодексу первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Отже, законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво). Оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що "ніхто не може передати більше прав, ніж має сам".

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Водночас суд вказує, що існує істотна відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами КУзПБ, і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, передбаченим ГПК України.

Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 дійшла висновку про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

Перша з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.

Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Питання заміни кредитора правонаступником, що врегульовано нормами спеціального законодавства (стаття 43 КУзПБ), належить до першої групи питань.

Щодо спорів, які згідно зі статтею 7 КУзПБ розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і зокрема статтею 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 43 КУзПБ).

При цьому, з урахуванням приписів частини шостої статті 12 ГПК України, норми Кодексу України з процедур банкрутства застосовуються переважно як спеціальні норми права. У випадках відсутності в спеціальному Законі з питань банкрутства (КузПБ) іншого врегулювання інституту правонаступництва, норми чинного ГПК України мають застосовуватися як загальні норми процесуального права.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 27.02.2020 у справі № 911/806/17.

Суд, вирішуючи у справах про банкрутство за заявою правонаступника питання щодо заміни первісного кредитора правонаступником має виходити з того, що заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені).

При цьому, за змістом норм КУзПБ суд має встановити ці обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів.

Також суд має враховувати, що вимоги кредитора мають бути чинними на момент розгляду заяви кредитора судом, інакше їх визнання може перешкодити визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів іншої особи, яка набула прав вимоги первісного (первісних кредиторів у випадку декількох відступлень прав вимоги) або обліку в реєстрі вимог, які припинили своє існування (погасилися), внаслідок чого кількість голосів кредиторів може не відображати реального пасиву конкурсних вимог до боржника.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №925/236/15.

Водночас, як зазначає апелянт, заміна кредитора Акціонерного товариства “Мегабанк” на його процесуального правонаступника — ТОВ “Фінансова компанія “Мустанг Фінанс” в матеріальних правовідносинах відбулась на підставі договору про відступлення права вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024, копія якого разом з витягом з додатку № 1 додана апелянтом до апеляційної скарги.

У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Отже, суди беруть до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12.

Разом з тим, доказів щодо правонаступництва в частині заявлених кредиторських вимог апелянтом до суду першої інстанції не надавалося, про наявність таких обставин суду не заявлялося.

Як вбачається з матеріалів справи, іншою ухвалою господарського суду від 20.08.2026, зокрема, затверджено звіт Корольова В.В. - керуючого реалізацією майна боржника у даній справі №922/1048/22; завершено процедуру погашення боргів боржника; звільнено боржника від подальшого виконання грошових вимог певно визначених (за переліком) кредиторів (в тому числі-апелянта на суму 60265,81 грн та судового збору у розмірі 4 962,00 грн), а також від боргів, окрім боргів за вимогами, передбаченими ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства; провадження у справі №922/1048/22 - закрито.

Отже на момент перегляду оскаржуваної ухвали в апеляційному порядку дана справа не перебуває на розгляді в суді першої інстанції, тому питання щодо правноаступництва кредитора на стадії розгляду справи по суті - тобто вирішення питання щодо погашення кредиторських вимог (на відступленні яких новому кредитору наполягає заявник) - не може бути вирішено, ухвала суду щодо закриття провадження у справі в межах даного апеляційного провадження не переглядається.

Так, в межах перегляду оскаржуваної ухвали розглядаються не кредиторських вимоги, а вирішується питання щодо зобов`язань кредитора у справі про банкрутство по оплаті грошової винагороди арбітражному керуючому Корольову В.В., які умовами заявленого апелянтом сингулярного правонаступництва не охоплюються.

Згідно розрахунку, наведеного арбітражним керуючим у заяві про видачу судових наказів (вих. №259-922/1048 від 29.07.2026р), зобов`язання з оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого виникло в силу приписів КУзПБ за період виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора до моменту укладення договору про відступлення права вимоги.

Щодо застосування вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі-Закон).

Відповідно до ст. 1 КУЗПБ: кредитор - конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;

Отже, КУЗПБ поділяє грошові вимоги на конкурсні та поточні на підставі моменту виникнення такої вимоги - до (кредиторські) чи після (поточні) відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 36 вищенаведеного Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

- примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

- нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов ’язань банку».

Пункт 3 ч. 5 ст. 36 ст. 36 Закону не передбачає можливості для Банку-боржника уникнути відповідальності за зобов`язання, що виникли після початку процедури банкрутства (поточні), дана норма стосується лише нарахування неустойки за зобов`язаннями, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (кредиторськими).

Встановлено, що рішенням Правління НБУ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «МЕГАБАНК» 21.07.2022 року вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати АТ “МЕГАБАНК”, а рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб №506 розпочато процедуру ліквідації АТ «МЕГАБАНК».

Листом б/н від 19.12.2022 року, направленим керуючому реструктуризацією, апелянт надіслав заяву про грошові вимоги у розмірі 62 075,88 гривні до боржниці ОСОБА_1 в межах справи про неплатоспроможність №922/1048/22.

Ухвалою Господарського суду Харківської області у справі №922/1048/22 від 28.03.2023 року визнано розмір грошових вимог кредитора АТ "Мегабанк" на суму 60265,81 грн та 4962 грн судового збору;

Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №922/1048/22 від 12.11.2024 року затверджено порядок формування фонду для оплати грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого та використання його коштів, визначений рішенням зборів кредиторів від 25.08.2023(протокол зборів кредиторів №6 від 25.08.2023).

Таким чином, зобов`язання АТ «МЕГАБАНК» щодо виплати грошових коштів для формування фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у справі №922/1048/22 - є поточними, оскільки виникли після 21.07.2022 року, тому апелянт помилково посилається на положення п.п. 2, 3 ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" при запереченні зобов`язання щодо виплати грошових коштів для формування фонду для авансування грошової винагороди, відшкодування витрат арбітражного керуючого у даній справі.

Відтак, відступлення вимоги (сингулярне правонаступництво) за договором № GL1N426240 від 03.09.2024 в даному випадку не тягне заміни сторони у зобов`язанні щодо оплати послуг арбітражного керуючого в порядку статті 52 ГПК України.

За таких обставин клопотання апелянта про заміну кредитора його правонаступником не підлягає задоволенню, а доводи апеляційної скарги по суті також не спростовує висновку суду першої інстанції щодо відшкодування за рахунок апелянта відповідних витрат арбітражного керуючого.

Отже, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Харківської області від 20.08.2026р. у справі № 922/1048/22 ґрунтується на дотриманні норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати з розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта. Про стягнення інших витрат, у тому числі витрат на парвничу допомогу, жодною зі сторін не заявлено, отже вони не підлягають розподілу.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Мегабанк” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі №922/1048/22 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі № 922/1048/22 залишити без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Акціонерне товариство “Мегабанк” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.08.2026 у справі №922/1048/22

Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано 08.10.2026.

Головуючий суддя О.В. Стойка

Суддя Є.О. Васильєв

Суддя Д.О. Попков