Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №918/531/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Справа № 918/531/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Кужель Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2026 року в справі №918/531/26 (суддя Романюк Р.В.)

час та місце постановлення ухвали: 3 вересня 2026 року; м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26А

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 81"

до Рівненської міської ради

до Виконавчого комітету Рівненської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення

за участю представників сторін:

від Позивача - Шендера О.М.;

від Відповідача 2 - Маркевич А.А.;

від Відповідача 1, Третьої особи 1, Третьої особи 2 - не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 81" (надалі – Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської міської ради (надалі – Відповідач 1) та до Виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі – Відповідач 2) в якій просив визнати:

· незаконним та скасувати рішення Відповідача 2 від 10 жовтня 2023 року № 86 "Про затвердження переліку нерухомого майна, що є власністю Рівненської міської територіальної громади" в частині включення до переліку об`єктів, які належать, до комунальної власності територіальної громади міста Рівного нежитлове приміщення загальною площею 16,40 кв.м (пункт 352 Додатку до рішення), що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

· скасувати державну реєстрацію права власності зареєстроване за органом місцевого самоврядування Відповідачем 1, проведену 5 лютого 2025 року, індексний номер витягу 411647432 Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Рівненської області.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 травня 2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (надалі – Третя особа 1) та ОСОБА_1 (надалі – Третя особа 2).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2026 року заяву Позивача про залишення позову без розгляду - задоволено. Позовну заяву Позивача залишено без розгляду.

Мотивуючи дану ухвалу місцевий господарський суд зауважив, що враховуючи реалізацію Позивачем свого процесуального права на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка подана уповноваженою особою Позивача (представником - адвокатом Шендерою О.М. (ордер серія ВК № 1219655 від 20 квітня 2026 року)), суд вважав за необхідне задоволити заяву Позивача та залишити позовну заяву Позивача без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою Третя особа 2 звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій з підстав, висвітлених в ній, просила скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.

Мотивуючи дану апеляційну скаргу Третя особа 2, зокрема, виходила з того, що стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.

Апелянт вказав, що право на подання Позивачем заяви про залишення його позову без розгляду обмежене встановленим законом строком - до початку розгляду справи по суті. Наголошує при цьому, що питання наслідків пропуску процесуальних строків та поновлення пропущеного процесуального строку врегульовані статтями 118, 119 Господарського процесуального кодексу України, а у випадку подання заяви про залишення позову без розгляду після початку розгляду справи по суті наявні правові підстави для застосування статтей 118, 119 та 207 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник вказав, що станом на 2 вересня 2026 року справа № 918/531/26 вже розглядалась, і лише 3 вересня 2026 року заяву Позивача залишено без розгляду, з огляду на викладене, Третя особа вважає 2 вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, та що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження в справі № 918/531/26 за апеляційною скаргою Третьої особи 2. Запропоновано сторонам надати відзив на апеляційну скаргу Третьої особи 2.

Через підсистему «Електронний суд» від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу Третьої особи 2, в якому Позивач заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вказав, що ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 918/531/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 серпня 2026 року, в той же час 12 серпня 2026 року до суду від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №918/531/26 на іншу дату.

Позивач також вказує, що ухвалою місцевого господарського суду від 12 серпня 2026 року справу відкладено на 1 вересня 2026 року, і що представник Позивача адвокат Шендера О.М. перебувала на тривалому лікарняному з 27 червня 2026 року по 26 серпня 2026 року включно, докази чого наявні в матеріалах справи (до кожного клопотання представника Позивача про відкладення додавалися медичні документи). Сторона наголошує, що 2 липня 2026 року, 22 липня 2026 року, 12 серпня 2026 року – засідання в даній справі відкладалися з поважної причини перебування представника Позивача на тривалому лікарняному, надалі 1 вересня 2026 року представник Позивача з`явився на судове засідання, та попросив оголосити перерву для узгодження правової позиції з врахуванням позиції Коваленка С.О. з головою Позивача. Позивач вказав, що суд першої інстанції врахувавши поважність причин відкладення розгляду справи, відклав розгляд справи на 3 вересня 2026 року. Поміж тим 2 вересня 2026 року представником Позивача подано до місцевого господарського суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На переконання Позивача подати вказане клопотання у встановленні строки представник Позивача не міг з поважної причини, з огляду на що вважає, що суд першої інстанції виніс законну та обґрунтовану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року проведення підготовчих дій закінчено; розгляд справи призначено на 7 жовтня 2026 року об 14:40 год.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 28 вересня 2026 року клопотання Третьої особи 2 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено, забезпечено Третій особі 2 участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Через підсистему «Електронний суд» 7 жовтня 2026 року від Третьої особи 2 надійшла заява про те, що в день судового засідання може бути відсутній зв`язок із Третьою особою 2, з огляду на що просив апеляційний суд розглянути справу без участі Третьої особи 2 та про підтримання вимог апеляційної скарги.

В судове засідання від 7 жовтня 2026 року представники Відповідача 2 та Третіх осіб 1 і 2 не з`явилися.

В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Зі змісту ухвали від 24 вересня 2026 року вбачається, що суд апеляційної інстанції повідомив сторін про дату, час та місце розгляду заяви.

При цьому суд констатує, що згідно з частинами 1 та 2, пунктами 1, 2, 6, 8-11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане суд апеляційної інстанції констатує, що відкладення розгляду апеляційної скарги, визначене статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, по суті є неприпустимим з огляду на те, що це суперечить одному із завдань господарського судочинства, визначених частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України (своєчасне вирішення судом спорів). При цьому апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в силу дії частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншим міркуваннями в судовому процесі.

З огляду на все вищевказане, враховуючи клопотання Третьої особи 2, та закінчення строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу, колегія суду доходить висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників Відповідача 2 та Третіх осіб 1 і 2, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні від 7 жовтня 2026 року, представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Позивача вказав, що адвокат Шендера О.М. перебувала на тривалому лікарняному з 27 червня 2026 року по 26 серпня 2026 року включно, докази чого наявні в матеріалах справи, і що 2 липня 2026 року, 22 липня 2026 року, 12 серпня 2026 року – засідання в даній справі відкладалися з поважної причини, а саме перебування представника Позивача на тривалому лікарняному. Вказує, що надалі 1 вересня 2026 року представник Позивача з`явився на судове засідання, та попросив оголосити перерву для узгодження правової позиції з врахуванням позиції Коваленка С.О. з головою Позивача. Представник Позивач вказав, що суд першої інстанції врахувавши поважність причин відкладення розгляду справи, відклав розгляд справи на 3 вересня 2026 року. Констатує, що 2 вересня 2026 року представником Позивача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, наголошуючи, що подати вказане клопотання у встановленні строки представник Позивача не міг подати з поважної причини. Представник зауважив, що суд першої інстанції виніс законну та обґрунтовану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

В судовому засіданні від 7 жовтня 2026 року, представник Відповідача 1 заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Представник Відповідача 1 вказав, що заявити клопотання про залишення позову без розгляду це право Позивача, та вказав, що Третя особа 2 не обгрунтувала як саме порушено її права чи законний інтерес оскаржуваною ухвалою щодо закриттям провадження по справі.

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача 1, дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги та пояснень стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права місцевим господарським судом, відзиву на апеляційну скаргу, Північно – західного апеляційний господарський суд доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

При цьому, апеляційний господарський суд виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі. Призначено підготовче засідання на 13 травня 2026 року об 12:30 год..

Ухвалою місцевого господарського суду від 13 травня 2026 року, з підстав, наведених у даній ухвалі, залучено до участі в даній справі Третю особу 1 та Третю особу 2; відкладено підготовче засідання на 24 червня 2026 року.

Ухвалою суду першої інстанції від 24 червня 2026 року, з підстав, наведених у даній ухвалі, постановлено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів - до 22 липня 2026 року та відкладено підготовче засідання на 8 липня 2026 року.

Надалі ухвалою місцевого господарського суду від 8 липня 2026 року відкладено підготовче засідання на 22 липня 2026 року об 14:15 год..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 918/531/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 серпня 2026 року.

12 серпня 2026 року до суду першої інстанції від представника Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №918/531/26 на іншу дату.

В подальшому ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 серпня 2026 року справу №918/531/26 відкладено на 1 вересня 2026 року.

1 вересня 2026 року представник Позивача в судовому засіданні висвітлив прохання оголосити перерву для узгодження правової позиції з врахуванням позиції Коваленка С.О. з головою правління Позивача.

1 вересня 2026 року суд першої інстанції своєю протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні до 3 вересня 2026 року об 9 год 30 хв..

2 вересня 2026 року представником Позивача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

При цьому в клопотанні представник Позивача вказав, що адвокат Шендера О.М. перебувала на тривалому лікарняному з 27 червня 2026 року по 26 серпня 2026 року включно, докази чого наявні в матеріалах справи (вказано, що до кожного клопотання представника Позивача про відкладення додавалися медичні документи).

Перевіривши вказані доводи суд апеляційної інстанції погоджується з наявністю обставин, що вказує на те, що 2 липня 2026 року, 22 липня 2026 року, 12 серпня 2026 року судові засідання в даній справі відкладалися з причини перебування представника Позивача на тривалому лікарняному. В сукупності ж дані докази вказують на те, що подати вказане клопотання у встановленні строки представник не міг з поважної причини.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права, а саме нормами ГПК України.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи, згідно частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, мають право, у тому числі, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Поряд з тим, підстави залишення позову без розгляду визначені статтею 226 Господарського процесуального кодексу України.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Матеріалами справи підтверджується, що не дивлячись на те, що місцевий господарський суд ухвалою від 22 липня 2026 року закрив підготовче провадження у справі та розгляд справи призначив на 12 серпня 2026 року, з огляду на неявку сторін, судове засідання по справі 12 серпня 2026 року не відбулося та було відкладене на 1 вересня 2026 року.

При цьому, 1 вересня 2026 року з огляду на клопотання Позивача судове засідання також не відбулося, з огляду на те, що місцевий господарський суд вирішив своєю протокольною ухвалою оголосити перерву до 3 вересня 2026 року.

В той же час із досліджених процесуальних документів та протоколів судових засідань від 12 серпня та 1 вересня 2026 року вбачається, що розгляд справи по суті не розпочинався, головуючий суддя лише оголосив клопотання Позивача про відкладення та заслухав думки сторін.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що не зважаючи на перехід суду першої інстанції до стадії судового розгляду, фактично та юридично такий розгляд справи не відбувся (тобто як не було самого початкового моменту розгляду справи (з оголошення того яка справа слухається та оголошення прав сторін) так і самого розгляду справи).

Між тим, колегія суду констатує і те, що заява представника Позивача про залишення позову без розгляду обгрунтована підставами несвоєчасного подання тактої заяви із відповідними доказами, що підтверджують неможливість її подання до того.

Водночас, суд апеляційної інстанції наголошує, що подання Позивачем заяви про залишення позову без розгляду є його диспозитивним правом, передбаченим положеннями Господарського процесуального кодексу України, яке не містить обмежень в його реалізації. Оскільки особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, тому якщо повноважний представник Позивача звертається до суду із заявою про залишення позову без розгляду, суд зобов`язаний задовольнити таку заяву.

Отже, процесуальний закон не містить заборони на постановлення ухвали про залишення без розгляду позовних вимог на стадії підготовчого судового засідання. При цьому така заборона суперечила б положенням статті 14 Господарського процесуального кодексу України.

Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті, а лише може продовжити розгляд справи якщо інша сторона, що має відповідне право (доводячи порушення свого права чи інтересу) подасть відповідну заяву та сплативши за це судовій збір (чого в даній спарві не вчинялося).

Окрім того, зважаючи на статус особи, яка подає апеляційну скаргу, а саме третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, суд апеляційної інстанції наголошу, що апелянт по суті не доводить, як дана оскаржувана ухвала порушує його права чи інтереси. Дане ж також оцінюється критично. При цьому, жодні норми не забороняють такі особі звернутися, в разі порушення її права, до суду із самостійними позовними вимогами.

Відтак, враховуючи, що Позивач реалізував процесуальне право на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка, як встановив суд першої інстанції, подана до початку реального розгляду справи по суті, зважаючи на викладені положення процесуального законодавства та обставини щодо хвороби представника, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення такої заяви та залишення позову без розгляду саме згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судова колегія зазначає, що частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Усе вищенаведене й стало підставою для прийняття заяви представника Позивача про залишення позову без розгляду.

Таким чином, судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали дотримано вимоги процесуального закону та правомірно залишено заяву Позивача без розгляду.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

В силу дії статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтями 76 та 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, апеляційний суд вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2026 року в справі №918/531/26 постановлена з дотриманням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Третьої особи 2 не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269-276, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2026 року в справі №918/531/26 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 3 вересня 2026 року в справі №918/531/26 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Справу №918/531/26 повернути Господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Василишин А.Р.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Філіпова Т.Л.