Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №918/888/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Справа № 918/888/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Поліщук П.Я.

без виклику учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі №918/888/26 (повний текст складено 12.08.2026)

за позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна"

про: стягнення 13 461,61 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі №918/888/26 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 6 730 грн 81 коп пені та 2 662 грн 40 коп судового збору.

У задоволенні вимог про стягнення 6 730,80 грн пені відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що заявлені позивачем штрафні санкції та їх розрахунок відповідає положенням договорів та законодавства. Також місцевий господарський суд виснував про необхідність зменшення розміру неустойки на 50%, що не нівелює мету існування неустойки як відповідальності за порушення зобов`язання, враховує поведінку відповідача, а також відповідає засадам встановленим статтею 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності та з дотримання балансу інтересів сторін.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до суду 27.08.2026 через систему Електронний суд, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі № 918/888/26 в частині відмови в задоволенні 6 730,80 грн пені скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Судовий збір за подання цієї апеляційної скарги покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи. Окрім цього, не врахував та не надав оцінки доводам та обставинам на котрі посилався позивач в поданих процесуальних документах. Рішення винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушеннями норм процесуального права;

- відповідач не заперечував проти наявності факту порушення строків поставки, однак просив зменшити розмір штрафних санкцій, посилаючись на постійні зупинки роботи підприємства виробника у зв`язку з постійними обстрілами міста Нікополь та Нікопольської територіальної громади;

- позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами, які несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів;

- Договір № 53-122-01-25-16230 було укладено 26.05.2025, тобто на момент укладення договору неможливо було не враховувати поточну ситуацію та місцезнаходження виробника як один із факторів, які можуть вплинути на виконання договору. Очевидно, що зазначені обставини існували перед укладенням договору, під час його виконання та тривають й нині, а тому не були непередбачуваними для виробника та постачальника чи такими, що виникли раптово, негативно вплинувши на виконання зобов`язань;

- накази, які були додані відповідачем до відзиву про зупинення роботи не охоплюють певний безперервний період, а розповсюджуються на кожну конкретну дату, коли зупинялася робота та датовані починаючи з 20.06.2025;

- договір було оприлюднено в електронній системі закупівель 26.05.2025, тобто з наступного дня розпочався перебіг строку поставки, який тривав по 11.08.2025, тобто трохи менше, ніж три місяці (75 календарних днів). Цей час був достатнім для виготовлення продукції, навіть з урахуванням обставин, що склалися;

- оскільки штрафні санкції нараховувалися з безумовним дотриманням положень договору поставки та не є надмірним тягарем для відповідача, зважаючи на їх невеликий сукупний розмір. Порівняно із вартістю поставленої за договором продукції 2 483 262,34 грн, загальна сума штрафних санкцій – 13 461,61 грн – не є значною та надмірною. Враховуючи зазначене, стягнення вказаної у позовній заяві суми штрафних санкцій за невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання не є джерелом невиправданих додаткових прибутків для позивача;

- відповідач не довів та не обґрунтував у чому полягає неспівмірність розміру пені та штрафу, а також не надав відповідних аргументів щодо невідповідності їх розміру принципам справедливості, добросовісності та розумності.

03.09.2026 матеріали справи № 918/888/26 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі №918/888/26. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі №918/888/26 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

10.09.2026 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 залишити без задоволення.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.05.2025 Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (позивач/замовник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (відповідач/постачальник) уклали договір поставки №53-122-01-25-16230 (надалі договір), відповідно до предмету якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність замовника продукцію, а замовник, в свою чергу, зобов`язувався оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації (додаток №1 до договору).

Відповідно до пункту 1.2 договору, предметом поставки по даному договору є продукція: 44160000-9 (Труби сталеві по ТУ для СВБ), яка передбачена специфікацією № 1 (додаток №1 до даного договору).

Згідно з умовами пункту 2.2. договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 2 548 494,00 грн.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору, сторонами погоджено, що продукція поставляється в період по 30.11.2025. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та вантажоодержувач - м. Вараш, склад Рівненського відділення філії "ВП "Складське господарство" АТ "НАЕК "Енергоатом".

Позивач вказує, що поставку продукції було здійснено на загальну суму 2 483 262,34 грн з урахуванням толерансу 10 %, передбаченого п. 4.7 договору.

Специфікацією №1 передбачено, що виробником товару є ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб". Строк поставки 75 календарних днів.

Тобто, строк постави сторонами погоджено до 11.08.2025.

Відповідно до видаткової накладної від 12.08.2025 №170-1-09232, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 916 923,37 грн. Дата отримання товару 14.08.2025.

Згідно з видатковою накладною від 27.08.2025 № 170-1-09838, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 566 338,97 грн. Дата отримання 29.08.2025.

Пунктом 8.4 договору сторони погодили, що датою поставки є дата підписання видаткової накладної.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) товару понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Позивач зазначає, що поставка здійснена в повному обсязі, проте поставку продукції на суму 1 916 923,37 грн було здійснено із порушенням встановленого строку на 2 дні. Поставку продукції на суму 566 338,97 грн здійснено із порушенням встановленого строку на 17 днів.

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", у зв`язку з простроченням строку поставки товару, керуючись пунктом 9.1. договору, звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" про стягнення 13 461,61 грн пені.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам у межах вимог і доводів скаржника про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про зменшення штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення за Договором поставки №53-122-01-25-16230 від 26.05.2025 пені у розмірі 13 461,61 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як зазначалося вище, скаржник просить рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі № 918/888/26 в частині відмови в задоволенні 6 730,80 грн пені скасувати та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч.3 ст.551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (№911/2223/20).

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України щодо права на зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначити конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Отже, індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, категорії "значно" та "надмірно", що використовуються в ст.551 ЦК України та в ст.233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником .

Саме суди першої та апеляційної інстанцій користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду у постановах від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20) та ін).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду при вирішенні питання про зменшення неустойки суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).

Отже, зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої, відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення неустойки направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті насамперед стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

У пункті 8.24 постанови у справі №902/417/18 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 зазначив, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ч. 3 ст. 551 ЦК, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 10.08.2023 у справі №910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі №910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі №902/919/22).

Як встановлено судом, згідно з видатковою накладною від 12.08.2025 №170-1-09232, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 1 916 923,37 грн. Дата отримання товару 14.08.2025. Строк прострочення поставки 2 дні. Згідно видаткової накладної від 27.08.2025 року №170-1-09838, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 566 338,97 грн. Дата отримання 29.08.2025. Строк прострочення поставки 17 днів.

Пунктом 9.1 договору визначено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов`язаний сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) товару понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У зв`язку з простроченням строку поставки товару, керуючись пунктом 9.1. договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 13 461,61 грн пені.

Відповідач звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про зменшення неустойки.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, вирішуючи питання щодо можливості зменшення неустойки, суд повинен надати оцінку аргументам сторін та наявним у матеріалах справи доказам.

Погоджуючись з висновками господарського суду першої інстанції про наявність підстав для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України в контексті спірних правовідносин, колегія суддів виходить з такого:

- відповідач допустив незначне прострочення, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення;

- специфікацією сторонами узгоджено, що продукція постачається виробництва України, виробник ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб". Період поставки з 26.05.2025 до 11.08.2025. Як слідує з наданого відповідачем наказу ТОВ "Інтепайп Ніко Тьюб" №1432 від 20.06.2025 у період з травня по серпень 2025 року виробником продукції зупинялось виробництво продукції у зв`язку з обстрілом міста Нікополь. Також, відповідачем надано інші накази про зупинення діяльності підприємства, які хоча і не охоплюють період постачання, проте свідчать про складну ситуацію, яка спричинена збройною агресією рф та веденням бойових дій на території в тому числі Нікопольської громади;

- відповідачем надано ряд сертифікатів Дніпровської ТПП про визнання форс-мажорними обставинами, щодо виконання відповідачем інших контрактів, причинами яких являлись обстріли з РСЗО "Град" та ствольної артилерії, скиди боєприпасів з БПЛА, влучання FPV, пошкодження трансформаторних підстанцій на території, в тому числі на якій розташовані виробничі потужності ТОВ "Інтепайп Ніко Тьюб";

- позивачем не наведено розмір збитків, завданих простроченням виконання зобов`язань відповідачем;

- ненавмисність дій відповідача, які призвели до прострочення виконання зобов`язання, вжиття заходів щодо повного виконання договору, відсутність основної заборгованості на день подання позовної заяви;

- у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій.

Зважаючи на зазначені вище обставини справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 50%. Таке зменшення штрафних санкцій не призведе до порушення принципу рівності сторін та не буде способом уникнення відповідальності відповідача за порушення ним зобов`язань за державним контрактом.

Виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності, беручи до уваги інтереси обох сторін, враховуючи те, що неустойка є засобом розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про зменшення розміру пені та штрафу, заявлених позивачем до стягнення на 50%, тобто до 6730,40 грн.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 6 730,81 грн пені. В частині стягнення 6 730,80 грн пені необхідно відмовити.

Заперечення апелянта, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі №918/888/26 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі №918/888/26 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 11.08.2026 у справі №918/888/26 - без змін.

2. Справу №918/888/26 повернути до Господарського суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "09" жовтня 2026 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Поліщук П.Я.