Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №902/1078/25 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Справа № 902/1078/25

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Хабарова М.В.,

суддя Мамченко Ю.А.,

суддя Кульчій І.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін заяву Фізичної особи-підприємця Лук`янова Григорія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1078/25

за первісним позовом Фізичної особи-підприємця Лук`янова Григорія Михайловича

до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

про визнання протиправним та скасування рішення

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"

до Фізичної особи-підприємця Лук`янова Григорія Михайловича

про стягнення 45738,79 грн вартості необлікованої електричної енергії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12.12.2025 у справі №902/1078/25 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ФОП Лук`янова Г.М. на користь АТ "Вінницяобленерго" 45738,79 грн вартості необлікованої електричної енергії та 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Додатковим рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 у справі №902/1078/25 клопотання ФОП Лук`янова Г.М. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу залишено без розгляду. Вимогу АТ "Вінницяобленерго" про стягнення з ФОП Лук`янова Г.М. 38167,20 грн витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз задоволено. Стягнуто з ФОП Лук`янова Г.М. на користь АТ "Вінницяобленерго" 38 167,20 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 апеляційну скаргу ФОП Лук`янова Г.М. на рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2025 задоволено. Рішення Господарського суду Вінницької області від 12.12.2025 у справі №902/1078/25 скасовано та ухвалено нове рішення.

Позов ФОП Лук`янова Г.М. задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Структурної одиниці "Жмеринські електричні мережі" АТ "Вінницяобленерго" по розгляду Акту про порушення №06926 від 02.01.2025, оформлене протоколом №123 від 03.07.2025. Стягнуто з АТ "Вінницяобленерго" на користь ФОП Лук`янова Г.М. 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. У задоволенні зустрічного позову АТ "Вінницяобленерго" відмовлено.

Апеляційну скаргу ФОП Лук`янова Г.М. на додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 задоволено. Додаткове рішення Господарського суду Вінницької області від 26.01.2026 у справі №902/1078/25 скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні клопотання АТ "Вінницяобленерго" про стягнення з ФОП Лук`янова Г.М. 38167,20 грн витрат, пов`язаних з проведенням судових експертиз відмовлено.

Стягнуто з АТ "Вінницяобленерго" на користь ФОП Лук`янова Г.М. 7267,20 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

01.10.2026 від ФОП Лук`янова Г.М. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з АТ «Вінницяобленерго» 47000 грн на користь позивача, а також стягнення з АТ «Вінницяобленерго» 9242,08 грн витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Відповідно до ч.1, 3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Колегією суддів встановлено, що у апеляційній скарзі позивач зазначав про те, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи, орієнтовний розмір яких складає 51 661,60 грн.

Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат була подана представником позивача через підсистему ЄСІКС "Електронний суд" 01.10.2026, тобто в межах строків визначених у ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає розгляду судом.

02.10.2026 від АТ «Вінницяобленерго» надійшли заперечення на заяву позивача про відшкодування судових витрат, в яких останнє зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат є завищеним, перевищує ціну зустрічного позову, що становить понад 122% від неї.

Вказує, що наданий адвокатом розрахунок послуг охоплює консультацію, ознайомлення з матеріалами, аналіз законодавства і судової практики, підготовку процесуальних документів, участь у судових засіданнях та дії, пов`язані з апеляційним переглядом. Однак щодо кожної послуги необхідно встановити її фактичний обсяг, необхідність саме для цієї справи та співмірність заявленої вартості. Водночас заявником не наведено достатніх даних, які дозволяли б перевірити фактично витрачений час, обсяг виконаної роботи та механізм формування гонорару.

Окремо до складу витрат включено 500,00 грн за підготовку адвокатського запиту, однак доказів його безпосереднього зв`язку зі спором адвокатом не надано, відтак така сума не може автоматично покладатися на іншу сторону.

Крім того, включення до розрахунку 10 000 грн «гонорару успіху» становить понад 21% ціни зустрічного позову, а тому потребує окремої оцінки судом з огляду на її обґрунтованість, необхідність і співмірність.

АТ «Вінницяобленерго» зазначає, що справа № 902/1078/25 стосувалася оцінки акта про порушення, рішення комісії оператора системи розподілу та застосування Правил роздрібного ринку електричної енергії. Водночас заявником не обґрунтовано, чому характер і складність спору, обсяг фактично виконаних робіт та кількість і тривалість судових засідань виправдовують заявлені 47 000 грн. Окреме зазначення в акті вартості участі в засіданнях не звільняє заявника від обов`язку надати дані, за якими можна перевірити реальний обсяг відповідної роботи.

Щодо 9242,08 грн витрат на повторну експертизу, вказує, що сам факт оплати експертизи не означає автоматичного стягнення її вартості з іншої сторони в повному обсязі.

Відтак, просить відмовити у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в заявленому ФОП Лук`яновим Г.М. розмірі 47 000,00 грн та у стягненні 9 242,08 грн витрат на проведення повторної судової експертизи. Однак, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просить зменшити їхній розмір до розумної та співмірної суми - 10 000,00 грн.

Розглянувши заяву ФОП Лук`янова Г.М. про ухвалення додаткового рішення у даній справі та відповідно стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, у додаткових постановах Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022, у справі №903/999/23 від 17.01.2025).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 20.05.2026 у справі №911/969/24 розмежувала підстави, за яких суд вправі не присуджувати стороні всі заявлені нею витрати на професійну правничу допомогу: (1) зменшення розміру витрат з підстав їх неспівмірності критеріям, визначеним ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, можливе лише за клопотанням іншої сторони, оскільки за відсутності клопотання сторони про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відсутні підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат (п.7.9, 7.10 постанови з посиланням на додаткові постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 та від 15.06.2022 у справі №910/12876/19); (2) окремо від цього, керуючись критеріями, визначеними ч.ч.5,7,9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (зокрема обґрунтованістю та пропорційністю розміру витрат до предмета спору), суд може не присуджувати стороні всі її витрати на професійну правничу допомогу і за власним розсудом, тобто незалежно від наявності клопотання іншої сторони про зменшення витрат за ст.126 цього Кодексу.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний суд зазначає, що за змістом ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст.30 вищевказаного Закону, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у справі №922/1964/21 від 16.11.2022, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи наявні копії договору про надання правничої допомоги від 11.07.2025, додатку до договору №1, акту приймання-передачі наданих послуг від 29.09.2026. Також додана платіжна інструкція №594 від 06.07.2026 про оплату ФОП Лук`яновим Г.М. судової експертизи у розмірі 9242,08 грн.

Крім того, позивачем надано суду копію ордеру на надання правничої допомоги ФОП Лук`янову Г.М. адвокатом Руденко Т.С. та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

11.07.2025 між ФОП Лук`яновим Григорієм Михайловичем (клієнт) та адвокатом Руденко Таїсією Сергіївною (адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги, згідно з п.1.1 якого адвокат здійснює надання правової допомоги, представництво та захист інтересів клієнта в судах України, державних органах, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності з питань електроенергії, а саме по розгляду Акту про порушення №06926 від 02.01.2025 та скасуванню рішення АТ «Вінницяобленерго» в особі СО «Жмеринські ЕМ» по нарахуванню вартості необлікової електричної енергії та вартості проведених експертних, оформленого протоколом №123 від 03.07.2025 без обмеження повноважень, на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п.3.1.4 клієнт зобов`язаний оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Пунктом 4 договору сторони передбачили порядок здійснення розрахунків, згідно з п.4.1 якого вартість послуг адвоката визначена додатком 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

Гонорар адвоката за позитивний результат (задоволення позову або часткове задоволення позову) складає 10 000 грн (п.4.2. договору).

При розрахунку вартості правової допомоги, вказаної у п.4.1 договору, враховується час втрачений адвокатом (п.4.4 договору).

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6 договору за результатами надання правової допомоги складається акт, який підписується адвокатом та клієнтом. В акті вказується обсяг наданої правової допомоги та її вартість. Клієнт оплачує адвокату послуги з надання правової допомоги протягом 30 днів з моменту винесення рішення суду.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його повного виконання (п.5.1 договору).

Додатком №1 до вказаного договору від 11.07.2025 сторони погодили вартість послуг адвоката, згідно яким:

- первинна усна консультація адвоката / - / 1500 грн;

- вивчення документів, які стосуються справи / 1 год / 1000 грн;

- аналіз законодавства та судової практики, ознайомлення з матеріалами судових справ, кримінальних проваджень, збір доказів шляхом відвідування підприємств / установ / організацій (тощо) / 1 год / 1000 грн;

- підготовка позовної заяви (відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив) / 1 год / 1000 грн;

- підготовка запитів, заяв та клопотань / 1 год / 1000 грн;

- підготовка апеляційної скарги (відзиву на апеляційну скаргу) / 1 год / 1000 грн;

- підготовка касаційної скарги (відзиву на касаційну скаргу) / 1 год / 1000 грн;

- участь у судовому засіданні / 1 зас / 1000 грн;

- відрядження до іншого міста / 1 день / 2000 грн.

29.09.2026 між адвокатом Руденко Т.С. та ФОП Лук`яновим Г.М. підписано акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого, адвокат з 11.07.2025 по 29.09.2026 надав клієнту юридичні послуги по справі №902/1078/25, а клієнт прийняв надані послуги, а саме:

2.1. представництво інтересів у суді першої інстанції по справі №902/1078/25:

- первинна усна консультація адвоката (1500 грн/консультація) – 1500 грн;

- підготовка адвокатського запиту (1000 грн/год) – 500 грн;

- вивчення документів, які стосуються справи (2 год 30 хв *1000 грн/год) – 2500 грн;

- аналіз законодавства та судової практики (3 год 30 хв * 1000 грн/год) – 35000 грн;

- підготовка позовної заяви (5 год * 1000 грн / год) – 5000 грн;

- підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву (3 год * 1000 грн/год) – 3000 грн;

- участь у судовому засіданні (1000 грн / засідання) – 4000 грн

Всього: 20 000 грн

2.2. представництво інтересів у суді другої інстанції по справі №902/1078/25:

- підготовка апеляційної скарги на основне рішення (4год 40 хв * 1500 грн/год) – 7000 грн;

- підготовка апеляійної скарги на додаткове рішення (2год 40 хв * 1500 грн/год) – 4000 грн;

- участь у судовому засіданні (1000 грн/засідання) – 6000 грн

Всього: 17000 грн

2.3. гонорар успіху адвоката – 10 000 грн

Всього до сплати – 47 000 грн. Строк оплати – до 29.10.2026 (п.3 акту).

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції у розмірі 20 000 грн.

Дослідивши вищевказаний акт приймання-передачі послуг від 29.09.2026 та оцінивши його зміст, колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення витрати у розмірі 20 000 грн є завищеними.

Надані адвокатом послуги «первинна усна консультація адвоката», «підготовка адвокатського запиту» та «вивчення документів, які стосуються справи» охоплюються одна одною, відтак їх сукупна вартість, на думку суду, становить 2500 грн.

Послуга «аналіз законодавства та судової практики» фактично охоплюється послугою «підготовка позовної заяви», а тому не може розглядатися як самостійна послуга, що підлягає окремій оплаті. Аналіз законодавства і судової практики, а також підготовка процесуального документа є взаємопов`язаними складовими єдиної правничої послуги з підготовки позовної заяви.

Оцінюючи вартість наданої адвокатом послуги «підготовка відзиву на зустрічну позовну заяву», колегія суддів бере до уваги, що останній за обсягом не є об`ємним та в цілому відповідає позиції позивача у первісній позовній заяві, що свідчить про відсутність необхідності під час його підготовки додаткового правового аналізу спірних правовідносин та значної витрати адвокатом часу.

Щодо послуги «участь у судовому засіданні», яка адвокатом оцінена в 4000 грн (по 1000 грн/год за 4 засідання), колегія суддів враховує, що не всі судові засідання у суді першої інстанції мали довгу тривалість, відтак належною сумою оплати за таку послугу є 3000 грн.

Відтак, апеляційний суд вважає, що співмірною та обґрунтованою вартістю наданих адвокатом Руденко Т.С. послуг з надання правової допомоги ФОП Лук`янову Г.М. - 12500 грн

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції у розмірі 17 000 грн.

Дослідивши надані адвокатом послуги під час представлення інтересів позивача у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд зазначає, що вартість послуг «підготовка апеляційної скарги на основне рішення» (7000 грн) та «підготовка апеляційної скарги на додаткове рішення» (4000 грн) є завищеними, оскільки складені апеляційні скарги фактично дублюють правову позицію позивача, викладену у первісній позовній заяві та у запереченнях на клопотання АТ «Вінницяобленерго» щодо відшкодування витрат, понесених на проведення експертиз.

Щодо заявленої адвокатом вартості послуги «участь у судовому засіданні» у розмірі 1000 грн за год/судове засідання, загальна вартість якої за шість судових засідань становить 6000 грн, колегія суддів зазначає, що тривалість зазначених судових засідань була незначною. Крім того, представник позивача здійснював представництво інтересів ФОП Лук`янова Г.М. також у суді першої інстанції, а отже, був обізнаний із правовою позицією відповідача, яка у процесі розгляду справи не змінювалася, нормативно-правовим регулюванням спірних правовідносин та фактичними обставинами справи. Відтак, вартість наданої адвокатом послуги за участь у судовому засіданні у розмірі 6000 грн є завищеною.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що співмірною та обґрунтованою вартістю наданих адвокатом Руденко Т.С. послуг з надання правової допомоги ФОП Лук`янову Г.М. у суді апеляційної інстанції є 8 500 грн.

Оцінюючи наявність підстав для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме «гонорар успіху адвоката (задоволення позову або часткове задоволення позову)» у розмірі 10 000 грн, колегія суддів зазначає, що вказана сума оплати передбачена у фіксованому розмірі у договору про надання правничої допомоги від 11.07.2025.

За своєю правовою природою «гонорар успіху» є передбаченою договором складовою винагороди адвоката, обов`язок сплати якої пов`язується з настанням визначеного сторонами результату надання правничої допомоги. Водночас виникнення відповідного грошового зобов`язання у відносинах між адвокатом та клієнтом необхідно відмежовувати від наявності процесуальних підстав для компенсації такої винагороди за рахунок іншої сторони спору.

Апеляційний суд враховує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72); (пункти 5.34, 5.40, 5.41, 5.42, 5.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху" колегія суддів також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Апеляційний суд зазначає, що ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" є розумність заявлених витрат, тобто обґрунтування розміру заявленої суми, а стягнення такої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді та досягнення обумовленого між сторонами успішного результату. Погоджений додатковий "гонорар успіху" є домовленістю клієнта і адвоката, а тому безумовно не підтверджує обсяг наданих послуг і виконаних робіт, як і не може свідчити про критерій реальності адвокатських витрат, щодо встановлення їхньої дійсності та необхідності саме в розмірі гонорару успіху зазначеного заявником (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.09.2025 у справі № 910/2461/24).

Таким чином, враховуючи, що гонорар успіху не є юридичною послугою по наданню правової (адвокатської) допомоги у даній справі, не має характеру необхідності, не містить обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача «гонорару успіху» у розмірі 10 000 грн.

Щодо стягнення витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у даній справі у розмірі 9 242,08 грн.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч.4 ст.127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 призначено у справі №902/1078/25 повторну судову трасологічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Оплату по проведенню судової експертизи покладено на ФОП Лук`янова Г.М.

06.07.2026 позивач подав до суду докази здійснення оплати судової експертизи №СЕ-19/102-26/4625-ТР, а саме платіжну інструкцію №594 від 06.07.2026 на суму 9 242,08 грн.

Враховуючи, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 апеляційні скарги ФОП Лук`янова Г.М. задоволені у повному обсязі, колегія суддів вважає наявними підстави, з урахуванням ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України, для стягнення з АТ «Вінницяобленерго» 9 242,08 грн витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи.

Керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги складність справи, її обставини та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката, а також враховуючи заперечення відповідача, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з АТ «Вінницяобленерго» на користь ФОП Лук`янова Г.М. 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді першої інстанції, 8500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, та 9 242,08 грн витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Лук`янова Григорія Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1078/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, Вінницька обл., м.Вінниця, вул. Магістратська, буд.2, код ЄДРПОУ 00130694 на користь Фізичної особи-підприємця Лук`янова Григорія Михайловича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 12500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції, 8500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, та 9242,08 грн витрат, пов`язаних із проведенням судової експертизи.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання додаткової постанови.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Хабарова М.В.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Кульчій І.М.