Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №918/381/26
Суддя: Юрчук М.І.
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м.Рівне Справа № 918/381/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Тимошенко О.М.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
органу прокуратури: Немкович І.І. - заступник начальника відділу
відповідача 1 (апелянта): представник - Гуз О.С. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (вх3220/26 від 06.07.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 08.06.26р. суддею Марачем В.В. у м.Рівному, у справі № 918/381/26
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району
до відповідачів:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"
- Комунального підприємства "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 318 375 грн. 84 коп.
ВСТАНОВИВ:
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі № 918/381/26.
1.2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі №918/381/26 задоволено позов Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (ТОВ "РОЕК"), Комунального підприємства "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 318 375,84 грн.
1.3. Визнано недійсними:
- Додаткову угоду №1 від 18.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024
- Додаткову угоду №2 від 08.07.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024
- Додаткову угоду №3 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024, що укладені між Комунальним підприємством "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
1.4. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 318 375,84 гривень та на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір у сумі 5 903 грн. 85 коп.
1.5. Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області на користь Рівненської обласної прокуратури судовий збір у сумі 5 903,85грн.
2. Короткий зміст судового рішення.
2.1. Спірні правовідносини виникли між сторонами з Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02,2024 відповідно до предмету якого за цим договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Згідно з умовами пункту 5.1. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
2.2. В подальшому сторонами було укладено, зокрема, Додаткові угоди №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024, №3 від 05.08.2024 до Договору №7118-ВЦ.
2.2.1. Укладаючи вказані угоди сторони посилалися на положення п. 2 п. 19 постанови КМУ від 12.10. 2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення Постачальника
2.2.2. В підтвердження коливання цін на ринку постачальник надав експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати В-199 від 30.05.2024.
2.3. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
2.4. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.
2.5. Отже додаткові угоди №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024, №3 від 05.08.2024, щодо збільшення ціни електричної енергії підлягають визнанню недійсними, тому, що їх укладення призвело до перевищення допустимої межі збільшення ціни за одиницю товару (10%), що визначена Законом.
2.6. Так, укладення додаткових угод №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024, №3 від 05.08.2024 призвело до збільшення ціни за 1 кВт/год. на 71,87 % відносно ціни, що визначена в Договорі.
2.7. Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
2.8. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%.
2.9. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.11.2025 у справі №920/19/24 зазначила, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (також див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18, від 02.10.2020 у справі №913/368/19, від 11.05. 2023 у справі №910/17520/21).
2.10 Спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель також не визначено і певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.
2.11. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 №442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
2.12. ТОВ "РОЕК" ініціювало укладення додаткових угод фактично для збагачення за рахунок бюджетних коштів, сплачених комунальним підприємством.
2.13. Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього кодексу.
2.14. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
2.15. Оскаржувані додаткові угоди укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому, з огляду на положення ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Оскільки вищевказані додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію з 01.06.2024 по 31.03.2025 повинен здійснюватися за ціною, вказаною у Договорі №7118-ВЦ від 06.02.2024, а саме 4,08475 грн., без ПДВ.
2.16. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання спірних додаткових угод з порушенням законодавства мала місце переплата коштів у розмірі 318 375,84 гривень. Кошти, які безпідставно та незаконно витрачені у розмірі 318 375,84 грн., підлягають поверненню до бюджету Здолбунівської міської ради.
2.17. Щодо підстав звернення прокурора в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради, судом зазначено, що засновником та власником Комунального підприємства "Здолбунівське" відповідно до Статуту є Здолбунівська міська рада. Подання даного позову до суду в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради відповідає функціям прокурора.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" 06.07.2026, через систему "Електронний суд", звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх3220/26 від 06.07.2026), в якій просить: скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі №918/381/26 та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах Здолбунівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод №1,2,3 та стягнення 318 375,84грн., відмовити в повному обсязі. Судові витрати покласти на Здолбунівську окружну прокуратуру.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Судом неповно з`ясовано обставин, що мають значення для справи; неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Також апелянт зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи
3.3. Ухвалюючи оспорюване рішення, судом було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а саме щодо відсутності належних правових підстав на представництво Прокурором інтересів держави в суді. В контексті спірних правовідносин, враховуючи правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду - наявність корпоративних відносин між органом місцевого самоврядування та комунальним підприємством виключає наявність владних повноважень між ними або між органом місцевого самоврядування як засновником комунального підприємства та третіми особами, які здійснюють господарське правопорушення, на яке повинно реагувати комунальне підприємство як суб`єкт господарських відносин.
3.4. У справі, що розглядається, Здолбунівська міська рада не є стороною договору про постачання електричної енергії. Позовна заява містить вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії, укладеної між відповідачами. Тобто, заявлена Прокурором вимога про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії та стягнення грошових коштів, свідчить про те, що прокурором визначено порушення прав комунального підприємства, а не територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування. За таких обставин, позовні вимоги фактично спрямовані на захист порушених прав саме комунального підприємства як суб`єкта господарювання. Звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі міської ради є безпідставним, а заявлені позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають.
3.4.1 Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (близькі за змістом висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 28.11.2019 у справі № 918/150/19).
3.4.2. Прокурор звертаючись в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради в позовній заяві не наводить жодних обставин та не надає до позову належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення прав та/або інтересів Здолбунівської міської ради по Договору (спірних додаткових угодах). При тому, що даний Договір (спірні додаткові угоди) укладені між КП "Здолбунівське" та ТОВ "РОЕК", до яких Здолбунівська міська рада немає жодного відношення та більш того не є стороною даного Договору. Оскільки, Здолбунівська міська рада у даній справі не є належним позивачем, то звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради є безпідставним.
3.5. Скаржник виходячи з підстав та предмету позову, зазначає, що сторонами обумовлено в договорі порядок зміни ціни п.13.8 Відповідно до п. 13.9 Договору, істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п.19 Особливостей: Погодження зміни ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.
3.5.1. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом. Так, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей передбачено випадок погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3.5.2. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю, у тому числі відповідно до підпункту 2 пункту 19 Особливостей, може здійснюватися з їх урахуванням. Застосування зазначеної норми права не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі» в розумінні порядку застосування Закону та підзаконного нормативного акту з таких підстав. Зазначена позиція (щодо підпункту 2 пункту 19 Особливостей) була відображена відповідачем у відзиві на позовну заяву, а також озвучена в судовому засіданні, однак судом взята до уваги не була.
3.5.3. Оскаржуване рішення суду не містить в собі аналізу зазначеного нормативного акту в контексті застосування його сторонами при укладенні додаткових угод.
3.6. Аналіз судової практики із цих питань також дає підстави стверджувати, що попри велику кількість рішень в аналогічних справах а також наявності Постанов Великої Палати Верховного Суду (в тому числі і справи №920/19/24) залишається відкритим питання, яке має фундаментальне значення для всіх учасників ринку електричної енергії, а саме, чи може суд покладати на бізнес негативні наслідки за дії, які на момент їх вчинення ґрунтувалися на легітимних очікуваннях, сформованих самою державою. Сам факт наявності протилежних за змістом рішень Верховного Суду та необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати ВС є доказом того, що норма допускала множинне тлумачення. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (постанова від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21) фактично дійшов висновку про можливість необмеженої кількості змін ціни на енергоносії за умови дотримання 10% за один раз.
3.6.1. Інші судові інстанції приймали протилежні рішення. Велика Палата ВС у постанові від 21.11.2025 чітко зазначила, що роз`яснення міністерств не є нормативними актами і не можуть суперечити висновкам Верховного Суду. Це твердження (правильне за загальними нормами теорії права) вступає у конфлікт з іншим, не менш важливим принципом – принципом захисту легітимних очікувань. Постачальник електричної енергії, діючи в умовах правової невизначеності (суперечлива судова практика), звертаючись до профільного міністерства за роз`ясненням отримав офіційну відповідь, в якій пояснювався механізм застосування норми. Покладаючись на цю позицію держави, будує свою діяльність відповідним чином. Споживачі - органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства також керуються цими роз`ясненнями при укладенні та виконанні договорів. Судова практика, яка змінює цю позицію, прямо суперечить на наш погляд практиці ЄСПЛ щодо захисту легітимних очікувань.
3.7. Скаржник зазначає, що постачальник електричної енергії не будучи законодавцем, не міг усунути правову невизначеність, створену недосконалим законодавством та суперечливими офіційними постановам КМУ, та добросовісно, намагаючись дотриматися вимог закону в тому розумінні, яке було сформоване офіційною позицією держави та частиною судової практики. За умовою Договору, розмір ціни визначається за наведеною в додатку і формується та залежить безпосередньо від ціни на ринках електричної енергії на розрахунковий період.
3.7.1. Оскільки, на організованих сегментах ринку відбулися коливання закупівельної вартості електричної енергії, між ТОВ "РОЕК" та КП "Здолбунівське" були укладені додаткові угоди до Договору шляхом їх підписання. Підписання кожної з додаткових угод здійснювалось у відповідності до п.п.2 п.19 Особливостей, затверджених постановою КИУ від 12.10.2022 №1178, які не містять обмежень щодо відсоткового збільшення ціни за одиницю товару.
3.8. Постачальником – ТОВ "РОЕК" було застосовано висновки Рівненської торгово-промислової палати від 31.05.2024, 01.07.2024 та 30.07.2024. Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Отже, Додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару укладанні між сторонами у відповідності до діючих на як час укладення основного договору так і на час їх підписання Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою КМУ від 12.10.2022 р. № 1178.
3.9. Посилання у позові на судову практику, що склалася в процесі реалізації норм законодавства, що регулює публічні закупівлі, в тому числі електричної енергії, не може братися до уваги, оскільки предметом судових досліджень були правовідносини, врегульовані хоч і діючими на цей час нормативно-правовими актами, однак без врахування Особливостей, як спеціального нормативного акту, що поширює свою дію впродовж окремо визначеного періоду.
3.10. Судом не надано оцінки щодо, застосування ТОВ "РОЕК" експертних висновків Рівненської торгово-промислової палати про моніторинг ринкових цін електричної енергії від 31.05.2024, 01.07.2024 та від 30.07.2024, та інформацію про коливання цін на електроенергію на "ринку на добу наперед" та внутрішньо-добовому ринку з моменту підписання договору №7118-ВЦ від 06.02.2024 до моменту підписання відповідних додаткових угод. Однак навіть за таких обставин висновки Торгово-промислової палати містять в собі аналіз показників середньозважених цін з початку дії договору і до кожного наступного підняття. Зазначені обставини також не були враховані судом першої інстанції під час розгляду справи.
3.11. Також суд, при розгляді справи фактично ухилився від дослідження усіх обставин справи з метою всебічного та об`єктивного розгляду справи та надав лише перевагу доводам Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради, що є порушенням ст. 86 ГПК України. Приймаючи лише доводи та докази Прокурора в інтересах особи, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 7 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (вх3220/26 від 06.07.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі №918/381/26.
4.1.1. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.10.2026.
4.2. Здолбунівська окружна прокуратура у відзиві вважає, що апеляційна скарга ТОВ "РОЕК" є безпідставною та необґрунтованою, а рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі № 918/381/26 ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
4.3. Інші учасники провадження у справі не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, пояснень по справі.
4.4. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
4.5. Представник відповідача 1(апелянта) та прокурор у судовому засіданні надали пояснення в обґрунтування своїх доводів та заперечень по суті розгляду апеляційної скарги у даній справі.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (вх3220/26 від 06.07.2026) на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі №918/381/26 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Конституція України;
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Закон України "Про прокуратуру";
Закон України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII (у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього);
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування";
Бюджетний кодекс України;
Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представника апелянта та прокурора у судовому засіданні, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. Як вбачається з матеріалів справи, Комунальним підприємством "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області (КП "Здолбунівське") проведено відкриті торги UA-2024-01-15-006790-а за предметом Електрична енергія - (електрична енергія) з очікуваною вартістю 1150000 гривень.
7.2.1. За результатами торгів переможцем визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (TOB "РОЕК").
7.3. 06.02.2024 між Комунальним підприємством "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області (Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (Постачальник) укладено Договір №7118-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024, згідно пункту 2.1. якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
7.4. За пунктом 3.1. Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
7.5. У Додатку 1 визначено, що датою початку постачання електричної енергії є 06 лютого 2024 року.
7.6. Згідно пункту 5.1 Договору споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
7.7. Відповідно до Додатку № 2 до Договору, ціна за спожиту електричну енергію за 1 кВт/год, становить 4,08475 грн без ПДВ.
7.8. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати підписання Договору і всіх додатків до нього Сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині виконання фінансових зобов`язань (в т.ч. повної фактичної оплати заборгованості, включаючи штрафні санкції) Договір діє до повного виконання (пункт 13.1 Договору).
7.9. У пункті 13.9 Договору, сторони визначили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 19 Особливостей:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Зміна ціни за одиницю товару допускається за умови надання Стороною, яка пропонує зміни, документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку в торговій зоні “ОЕС України” за період з дати останньої зміни ціни у Договорі до дати звернення Постачальника з листом про необхідність внесення змін до Договору. Таким документальним підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку “на добу наперед” можуть бути офіційні дані про відсоток коливання середньозважених цін на РДН, які склалися у відповідному періоді (за місяць) в торговій зоні “ОЕС України” та оприлюднені офіційному вебсайті ДП "ОПЕРАТОР РИНКУ" за адресою в мережі Інтернет https://www.oree.com.ua - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України “Про ринок електричної енергії”.
У якості документального підтвердження даних, Сторонами визнаються, зокрема, завірені належним чином копії (роздруківки з вебсайту) Аналізів роботи ринку “на добу наперед” за відповідний період, яким згідно із законодавством оприлюднюються ДП “ОПЕРАТОР РИНКУ” https://www.oree.com.ua. або інші документи (довідки) органу, установи чи організації, що мають повноваження здійснювати моніторинг цін на товари, визначати коливання ціни товару на ринку (зокрема Торгово-промислової палати України та / або її регіональних представництв).
Нову (змінену) ціну застосовують з дня підписання додаткової угоди про зміну ціни за одиницю електричної енергії.
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційне до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Істотні умови Договору можуть змінюватися у випадку зміни регульованих цін (тарифів) та нормативів, які застосовуються у Договорі, а саме: тарифу на послуги з передачі електричної енергії та/або тарифу на послуги з розподілу електричної енергії, які враховуються в структурі остаточної ціни електричної енергії, що постачають за Договором.
У цьому випадку зміну ціни здійснюють у такому порядку:
- підставою для зміни ціни є набрання чинності постановою НКРЕКП про зміну відповідного регульованого тарифу, що застосовується у Договорі;
- нову (змінену) ціну застосовують з дня введення в дію відповідного регульованого тарифу згідно з рішенням НКРЕКП, якщо інше не встановлено чинним законодавством України (у тому числі відповідними рішеннями НКРЕКП).
- у такому випадку зміни вносяться до договору тільки в частині зміни ціни за одиницю товару та загальної суми за договором, кількість товару залишається незмінною.
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень ст. 41 Закону, а саме: дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
7.10. В подальшому, між сторонами Договору підписано Додаткові угоди, якими збільшено ціну за одиницю товару посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку, а саме:
- Додатковою угодою № 1 від 18.06.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 5,12197 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.06.2024 (25,39 % від ціни за Договором);
- Додатковою угодою № 2 від 08.07.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 6,40738 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.07.2024 (56,86 % від ціни за Договором);
- Додатковою угодою № 3 від 05.08.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 7,02072 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2024 (71,87 % від ціни за Договором).
7.10.1. Укладаючи Додаткові угоди сторони посилалися на положення п. 2 п. 19 постанови КМУ від 12.10. 2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення, що не залежить від волевиявлення Постачальника
7.10.2. В матеріалах справи експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати В-199 від 30.05.2024.
7.11. Зокрема, упродовж дії Договору №7118-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024 між сторонами укладено 3 Додаткові угоди, за наслідками яких ціну за одиницю товару збільшено на 71,87%.
7.12. Відповідно до звіту про виконання Договору про закупівлю UA-2024-01-15- 006790-а, що сформований на вебпорталі “Prozorro”, правовідносини за вказаним Договором припинені.
7.13. Так, за червень 2024 року - березень 2025 року TOB "РОЕК" реалізовано для КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради 97 146 кВт/год електричної енергії на загальну суму 794 556,38 грн. з ПДВ, а саме:
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/6/1 за червень 2024 року - 8 037 кВт/год на суму 49 398,31 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 54 від 08.07.2024 сплачено 49 398,31 грн.;
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/7/1 за липень 2024 року - 7 572 кВт/год на суму 58 220,03 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 64 від 07.08.2024 сплачено 58 220,03 грн.;
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/8/1 за серпень 2024 року - 8 669 кВт/год на суму 73 035,16 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 71 від 09.09.2024 сплачено 73 035,16 грн.;
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/9/1 за вересень 2024 року - 8 819 кВт/год на суму 74 298,84 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 81 від 07.10.2024 сплачено 74 298,84 грн.;
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/10/1 за жовтень 2024 року - 14 509 кВт/год на суму 122 236,34 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 93 від 07.11.2024 сплачено 122 236,34 грн.;
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/11/1 за листопад 2024 року - 17 564 кВт/год на суму 147 974,28 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 104 від 05.12.2024 сплачено 147 974,28 грн.;
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/12/1 за грудень 2024 року - 9 369 кВт/год на суму 78 932,52 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 116 від 20.12.2024 сплачено 78 932,52 грн.;
- згідно акту прийняття-передавання товарної продукції № 480031210/1/1 за січень 2025 року - 22 607 кВт/год на суму 190 460,90 грн. з ПДВ; відповідно до платіжної інструкції № 4 від 10.02.2025 сплачено 190 460,90 гривень.
7.14. При цьому, КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради, за період з 01.06.2024 по 31.03.2025, за спожиту електричну енергію у кількості 97 146 кВт/год мало б сплатити за ціною вказаною у Договорі № 7118-ВЦ від 06.02.2024, а саме 4,08475грн. без ПДВ, тобто 476180,54 гривень (97 146 кВт/год *4,08475 грн. + 20% = 476 180,54 гривень).
7.15. За поставлену електричну енергію проведено розрахунки в повному обсязі.
7.16. 19.03.2026 Здолбунівська окружна прокуратура, у відповідності до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" звернулася до Здолбунівської міської ради з листами, якими повідомлено раду про наявність порушень при укладанні КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Додаткових угод до Договору №7118-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024
7.16.1. Здолбунівська міська рада у листі відповіді від 27.03.2026 не заперечила стосовно вжиття окружною прокуратурою заходів представницького характеру інтересів держави в особі Здолбунівської міської ради з вказаного питання.
7.17. В подальшому, 27.03.2026 Керівник Здолбунівської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", Комунального підприємства "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області, в якому просить:
- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 18.06.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024, укладеного між КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";
- визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 08.07.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024, укладеного між КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";
- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024, укладеного між КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Здолбунівської міської ради Рівненського району в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 318 375,84 гривень.
7.18. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 31.03.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/381/26 постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі.
7.19. В обґрунтування позову прокурор зазначає, що Комунальним підприємством "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області проведено відкриті торги UA-2024-01-15-006790-а за предметом закупівлі "Електрична енергія" та очікуваною вартістю 999 654,00 грн..
7.19.1. За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем визнано TOB “РОЕК”, з яким 06.02.2024 укладено Договір №7118-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу (Договір).
7.19.2. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника відповідно до Додатка 2 до Договору. Зокрема, відповідно до п. 1 вказаного Додатку, ціна за одиницю товару - за 1 кВт/год електричної енергії становить 4,08475 грн*кВт/год без ПДВ.
7.19.3. Прокурор зазначає, що у подальшому між сторонами, посилаючись на коливання ціни такого товару на ринку в торговій зоні “ОЕС України”, що є підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку “на добу наперед” (РДН) та внутрішньо добовому ринку (далі - ВДР), та інші показники, які склалися у відповідному періоді в торговій зоні “ОЕС України” та оприлюднені офіційному веб-сайті ДП “ОПЕРАТОР РИНКУ” за адресою в мережі Інтернет https://www.огее.соm.uа - згідно з частиною шостою статті 67 Закону України “Про ринок електричної енергії”, підписано ряд додаткових угод, якими збільшено ціну за одиницю товару, а саме:
- додатковою угодою №1 від 18.06.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 5,12197 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.06.2024 (25,39% від ціни за Договором);
- додатковою угодою №2 від 08.07.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 6,40738 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.07.2024 (56,86 % від ціни за Договором);
- додатковою угодою №3 від 05.08.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 7,02072 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2024 (71,87 % від ціни за Договором).
7.19.4. Прокурор вважає, що упродовж дії вказаного Договору між сторонами укладено 3 додаткові угоди, за наслідками яких ціну за одиницю товару збільшено на 71,87%.
7.19.5. Додаткові угоди №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024 та №3 від 05.08.2024 до Договору укладені всупереч Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 та Закону України “Про публічні закупівлі”, а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а надмірно сплачені кошти - стягненню з ТОВ "РОЕК" на користь Здолбунівської міської ради Рівненського району.
7.20. Відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" у відзиві на позов заперечується проти позовних вимог посилаючись на те, що при укладенні додаткових угод сторони Договору №7118-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024 діяли у відповідності до вимог чинного законодавства з урахуванням норм, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, Закону України "Про ринок електричної енергії" та іншими нормативно-правовими актами.
7.21. Відповідач 2 - Комунальне підприємство "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області також у відзиві заперечує проти позовних вимог, посилаючись при цьому на підстави, аналогічні відзиву відповідача 1.
7.22. Керівник Здолбунівської окружної прокуратури у відповіді на відзиви відповідачів повністю позовні вимоги підтримує повністю.
7.23. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи призначено по суті.
7.24. За результатами розгляду даного спору, 08.06.2026 Господарським судом Рівненської області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1.- 1.5. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.17. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 08.06.2026 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, інтересів держави
8.3. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.3.1. Згідно частин 1, 3 вказаної норми право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
8.4. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8.5. Пунктом 3 частини 1 статті 1311 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
8.6. Згідно статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
8.7. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
8.8. Так, згідно частин 3 - 5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
8.9. Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, поняття інтереси держави, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.
8.10. При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. В п. 3 зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
8.11. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).
8.11.1. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
8.12. Таким чином, прокурору надають право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.
8.13. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п.5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 зазначив, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
8.14. Окремо необхідно зазначити, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
8.15. Матеріалами справи підтверджується, що Здолбунівською окружною прокуратурою під час виконання повноважень визначених статтею 1311 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері (витрачання бюджетних коштів на закупівлі) щодо визнання недійсним додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії та стягнення надмірно сплачених коштів.
8.16. Прокурор, обґрунтовуючи звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради Рівненського району зазначає, що укладення оспорюваних додаткових угод до Договору щодо постачання електричної енергії всупереч норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про публічні закупівлі" є порушенням законності у бюджетній системі, принципів максимальної економії, пропорційності, ефективності, добросовісної конкуренції об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій та принципу запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель.
8.16.1. Прокурор зауважує, що Комунальне підприємство "Здолбунівське" створене на базі майна Здолбунівської міської територіальної громади.
8.16.2. Згідно п. 1.2 Статуту Комунального підприємства "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради, затвердженого рішенням Здолбунівської міської ради від 10.03.2025 № 2596, власником КП "Здолбунівське" є Здолбунівська міська рада.
8.16.3. Пунктами 6.1 - 6.2. Статуту встановлено, що загальне управління комунальним підприємством здійснює Засновник, який наділений правом приймати рішення з усіх питань діяльності підприємства.
8.16.4. Відповідно до п. 4.2. Статуту КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради, майно підприємства відповідно до законів України, даного Статуту є власністю територіальної громади міста Здолбунів та передається підприємству на праві повного оперативного управління.
8.16.5. Крім того, згідно п. 4.3. Статуту, джерелами формування майна підприємства є грошові, матеріальні та інтелектуальні внески засновника - Здолбунівської міської ради.
8.16.6. Разом з тим, згідно з планом закупівлі, джерелом її фінансування є місцевий бюджет.
8.16.7. Здолбунівська міська рада, як засновник здійснює контроль за ефективністю використання майна, що є власністю територіальної громади і закріплене за підприємством на праві господарського відання.
8.17. Як уже зазначалося, 19.03.2026 Здолбунівська окружна прокуратура звернулася з листами до Здолбунівської міської ради, якими повідомила раду про наявність порушень при укладанні КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Додаткових угод до Договору №7118-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 06.02.2024
8.17.1. Згідно відповіді від 27.03.2026 - міська рада не заперечила стосовно вжиття окружною прокуратурою заходів представницького характеру інтересів держави в особі Здолбунівської міської ради з вказаного питання.
8.17.2. З урахуванням наведеного, а також того, що засновником та власником Комунального підприємства "Здолбунівське" відповідно до Статуту є Здолбунівська міська рада, укладенням спірних додаткових угод до договору поставки електричної енергії порушені її матеріальні інтереси, оскільки з урахуванням додаткових угод TOB “РОЕК” здійснено надмірну сплату бюджетних коштів, тобто коштів, що належать Здолбунівській міській територіальній громаді, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
8.18. 27.03.2026 даний позов Здолбунівської окружної прокуратури надійшов до господарського суду.
8.19. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 126/2157/19 вказала, що у випадку, коли повернення майна (коштів) стороні правочину не відновлює права позивача, який не є стороною правочину, суд може застосувати інший, крім реституції, ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.
8.20. Якщо позивачем у справі є розпорядник бюджетних коштів, то його правовий статус, повноваження, відповідальність визначаються положеннями Бюджетного кодексу України та Порядком складання, розгляду, затвердження та основними вимогами до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (Порядок № 228).
8.21. Пунктом 5 Порядку № 228 визначено, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду.
8.22. Установи мають право брати бюджетні зобов`язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
8.23. За змістом пункту 43 Порядку №228, розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
8.24. Згідно з нормами статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до ч. 6 цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.
8.25. Враховуючи наведене, підстави та предмет позов органу прокуратури, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про правомірність звернення Здолбунівської окружної прокуратури до суду з даною позовною заявою в інтересах держави в особі Здолбунівської міської ради, оскільки міська рада, згідно зі статутом відповідача-2, здійснює контроль за ефективністю використання майна.
8.26. Як уже зазначалося, частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.27. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).
8.27.1. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
8.28. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.
8.29. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.
8.30. Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
8.31. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
8.32. Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.33. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
8.34. Правовідносини, між сторонами у даній справі виникли з Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024 та Додаткових угод до нього.
8.35. Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
8.36. Правомірність правочину презюмується.
8.37. Так, згідно статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
8.38. Виходячи зі змісту статей 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Конституції та законам України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України,
8.39. Частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України визначено, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а також моральним засадам суспільства. До того ж, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.
8.40. Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.
8.41. Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України.
8.42. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 ЦК України).
8.43. Частиною 3 статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
8.44. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
8.45. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 статті 216 ЦК України).
8.46. Стаття 652 ЦК України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
8.47. Правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" № 922-VIII (у редакції, чинній станом на час укладення Договору, який укладено результатами проведеної закупівлі у формі відкритих торгів та оспорюваних Додаткових угод до нього).
8.48. Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", частиною 1 якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
8.48.1. Згідно частини 4 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі", відносини, пов`язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
8.48.2. Договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частина 1 статті 1 вказаного Закону).
8.49. Закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
8.50. Згідно частин 1-3 статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
8.51. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом частина 1 статті 651 ЦК України).
8.52. Частинами 3, 4 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.53. У частині 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
8.54. За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
8.54.1. Однак, зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
8.55. За статтею 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
8.56. Як уже зазначалося, сторони даного спору укладаючи спірні Додаткові угоди №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024 та №3 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024, посилалися на положення п. 2 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", а саме погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню піни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
8.57. Так, за пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
8.58. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 (Особливості) (у редакції чинній станом на дату укладення оспорюваної додаткової угоди), яка прийнята Урядом на виконання пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі".
8.59. Згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до п. 10 і 13 (крім пп. 13 та 15 п. 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації" (Офіційний вісник України, 2023р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
8.60. Із системного тлумачення наведених норм вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
8.61. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку ст. 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
8.62. У спірних правовідносинах Договір про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024 та оспорюванні Додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини 5 статті 41 Закону №922-VIII у редакції Закону № 1530-ІХ.
8.63. В даному випадку, слід зазначити, що виходячи із тлумачення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону №922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини 5 статті 41 Закону № 922-VIII унормовано на рівні не більше 10%.
8.64. Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та Верховного Суду від 28.08.2024у справі №918/694/23 - в будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
8.65. Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові №920/19/24 від 21.11.2025 підтвердила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
8.65.1. В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку, що обґрунтоване і документально підтверджене постачальником; ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки положеннями ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища після підписання договору та до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.
8.65.2. Тобто, внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди. При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
8.66. Верховний Суд зазначав, що механізм (методика, спосіб) визначення відсотку коливання ціни товару на ринку, формування критерію, ознаки значного/незначного коливання ціни на товар оцінюються судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи, поданих доказів та особливостей правовідносин і не може ставитися у залежність від висновку суду у одній окремо взятій справі чи обмежуватися будь-якими порівняннями з іншими справами (постанови Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №918/694/23, від 06.02.2025 у справі №916/747/24).
8.67. У постанові Верховного Суду від 02.12.2020 у справі №913/368/19 зазначено, що оскільки законодавством у сфері публічних закупівель конкретну особу, наділену повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку, не визначено, то, виходячи з норм чинного законодавства, до суб`єктів надання такої інформації можна віднести, зокрема, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; Торгово-промислову палату України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації. Таким чином, довідки та експертні висновки Торгово-промислової палати України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку.
8.68. У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (постанова ВС від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).
8.69. Одночасно постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати КГС у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
8.70. Матеріалами справи підтверджується, що Додаткові угоди №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024 та №3 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024 укладалися виключно у зв`язку зі зростанням ціни на електроенергію, згідно даних офіційного веб-сайту ДП "Оператор ринку" - "на ринку на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку (РДН/ВДР).
8.70.1. В даному випадку, апеляційний суд зазначає, що здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до абзацу 3 пункту 1 статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"
8.70.2. Згідно підпункту 3 п. 1 ст. 17 зазначеного Закону, до повноважень НКРЕКП належить розроблення та затвердження нормативно-правових актів, обов`язкових для виконання всіма суб`єктами господарювання у відповідній сфері.
8.70.3. За пунктом 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" допускається зміна регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, за умови встановлення в договорі порядку зміни ціни.
8.70.4. Враховуючи обґрунтування необхідності зміни ціни, як підставу для підписання спірних Додаткових угод, останні не можуть вважатися законними
8.71. Господарськими судами встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження належного обґрунтування коливання ціни на ринку з моменту укладення договору до моменту укладення Додаткових угод №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024 та №3 від 05.08.2024.
8.72. Так, на обґрунтування необхідності внесення змін до договору надано експертний висновок Рівненської торгово-промислової палати.
8.72.1. Однак обґрунтованого документального підтвердження факту коливання ціни на електричну енергію на ринку з моменту укладення договору до моменту укладення додаткових угод не надано.
8.72.2. Разом з тим, вказані Додаткові угоди розповсюджують свою дію на відносини сторін, які виникли до їх укладення, тобто такі угоди змінюють ціну за товар після його споживання.
8.72.3. Тобто, постачальником не обґрунтовано і документально не підтверджено факт коливання ціни на електричну енергію на ринку з моменту укладення договору до моменту укладення додаткових угод:
- Додатковою угодою № 1 від 18.06.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 5,12197 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.06.2024 (25,39 % від ціни за Договором).
- Додатковою угодою № 2 від 08.07.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 6,40738 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.07.2024 (56,86 % від ціни за Договором);
- Додатковою угодою № 3 від 05.08.2024 збільшено ціну за 1 кВТ/год. електричної енергії до 7,02072 грн. без ПДВ та визначено, що ціна починає застосовуватися до договірних величин споживання електричної енергії з 01.08.2024 (71,87 % від ціни за Договором).
8.73. За наслідками укладення вказаних Додаткових угод - ціну за одиницю товару збільшено на 71,87%.
8.74. При цьому, слід врахувати, що зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21).
8.75. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
8.76. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є не прогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
8.76.1. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
8.76.2. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
8.76.3. Законом №922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтверджений (постанова КГС у складі Верховного Суду від 06.02.2025 у справі №916/747/24).
8.77. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові/товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.
8.77.1. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точки зору саме факту коливання ціни на товар (постанова КГС у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22).
8.78. Висновки Рівненської торгово-промислової палати зводяться до порівняння окремих вибіркових показників цін на електричну енергію на різні дати, без належного аналізу ринку та без встановлення факту саме коливання ціни у розумінні пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що унеможливлює використання таких документів як належної підстави для зміни істотних умов договору про закупівлю.
8.79. Разом з тим, наведені документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію, пропорційності їх зростання, у них відсутній аналіз вартості ціни електричної енергії на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку, у зв`язку із чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.
8.80. Відтак, необхідність внесення зазначених змін не можна вважати обґрунтованим та такою, що підтверджена належними доказами, окрім того, спірними Угодами збільшено ціну за одиницю товару понад 10%.
8.81. Таким чином, посилання відповідача-1 на підпункт 2, підпункт 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спору, оскільки: 1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом; 2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою (правова позиція ВС у постанові від 28.08.2024 у cправі № 918/694/23).
8.82. Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами, підтверджується, що уклавши Додаткові угоди №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024 та №3 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024 сторони збільшили ціну за одиницю товару на понад 10 відсотків, що суперечить імперативній нормі пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
8.83. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору, правові висновки Верховного Суду, норми законодавства, висновок суду першої інстанції про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024 та №3 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024 в частині визначення вартості електричної енергії з урахуванням витрат та вартості послуг постачальника є правомірним.
8.83.1. Оскаржувані правочини укладені всупереч вимогам статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки вони не базуються на належних доказах коливання цін на ринку в період між укладенням договору та внесенням змін до нього.
8.83.2 Крім того, ці угоди безпідставно змінювали ціну товару вже після його фактичного споживання, а також призвели до сукупного збільшення вартості одиниці товару понад установлені законом обмеження, що прямо заборонено нормами законодавства, яке регулює спірні правовідносини у сфері публічних закупівель.
8.83.3. Під час розгляду господарськими судами даного спору сторонами не підтверджено правомірності дій щодо зміни істотних умов Договору від 06.02.2024 після його підписання та до виконання сторонами в повному обсязі.
8.84 Позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
8.85. Рішення суду першої інстанції про наявність підстав для визнання Додаткових угоди №1 від 18.06.2024, №2 від 08.07.2024 та №3 від 05.08.2024 до Договору про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024, укладених між Комунальним підприємством "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" недійсними є законним та правомірним.
8.86. Щодо позовної вимоги прокурора про стягнення з відповідача 1 безпідставно набутих за Договором про постачання електричної енергії споживачу №7118-ВЦ від 06.02.2024 коштів у розмірі 318 375,84 грн.
8.87. В силу вимог частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
8.88. За частиною 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
8.89. Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
8.90. Згідно пункту 1 частини 3 статті 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
8.91. Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначав, що ст. 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
8.92. Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.
8.92.1. Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
8.93. Враховуючи, що позовні вимоги про визнання недійсними Додаткових угод задоволені, відповідно в даному випадку застосовуються приписи статті 1212 ЦК України.
8.93.1. З матеріалів справи слідує, що КП "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради, за період з 01.06.2024 по 31.03.2025, за спожиту електричну енергію у кількості 97 146 кВт/год мало б сплатити за ціною вказаною у Договорі № 7118-ВЦ від 06.02.2024, а саме 4,08475грн. без ПДВ, тобто 476180,54 гривень (97 146 кВт/год *4,08475 грн. + 20% = 476 180,54 гривень).
8.93.2. За поставлену електричну енергію Споживачем проведено розрахунки в повному обсязі.
8.93.3. Внаслідок неправомірного збільшення оспорюваними Додатковими угодами ціни на електричну енергію відбулась переплата коштів у розмірі 318 375,84 грн., яка є різницею між фактичною сплатою та вартістю товару, обов`язок з оплати якого існував.
8.93.4. Оскільки спірні додаткові угоди визнаються недійсними, то розрахунок за поставлену електроенергію з 01.06.2024 по 31.03.2025 необхідно здійснювати за ціною, вказаною у Договорі №7118-ВЦ від 06.02.2024, а саме 4,08475 грн., без ПДВ.
8.93.5. Відтак, грошові кошти в сумі 318 375,84 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1.
8.94. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" має повернути грошові кошти у заявленому розмірі, оскільки спірні Додаткові угоди до Договору від № 7118-ВЦ від 06.02.2024 є недійсними та не породжують правових наслідків (вказане узгоджується з пунктами 71, 72, 82 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 та пунктом 181 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24).
8.95. Позовні вимоги в цій частині - про повернення коштів за недійсним правочином, також підлягають до задоволення.
8.96. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.97. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.98. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.99. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.100. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.101. Згідно статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
8.102. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
8.102.1. Тягар доказування правомірності підвищення ціни лежав на постачальнику (апелянту) - він його не виконав.
8.103. Заявлені позивачем позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.
8.104. Скаржник/відповідач 1 не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.104.1. Судом першої інстанції правильно надано оцінку щодо:
- представництва прокурора. Прокурор дотримався порядку повідомлення (стаття 23 Закону "Про прокуратуру"). Інтереси держави полягають у захисті бюджетних коштів місцевого бюджету (неефективне витрачання через порушення законодавства про публічні закупівлі);
- усіх обставин справи, що стосуються предмета та підстав поданого прокурором позову, з урахуванням правових позицій Верховного Суду.
8.105. Рішення Господарського суду Рівненської області ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.106. З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у даній справі не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.107. За таких обставин, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі №918/381/26 - без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 08.06.2026 у справі №918/381/26, апелянт сплатив судовий збір у розмірі 17 711,55 гривень згідно платіжної інструкції №15932 від 27.07.2026 про сплату судового збору.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір" .
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" від 06.07.26р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 08 червня 2026 року у справі №918/381/26 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/381/26 повернути Господарському суду Рівненської області.
Повна постанова складена "09" жовтня 2026 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Тимошенко О.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua