Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №906/29/26 — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Справа № 906/29/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Кульчій І.М., суддя Мамченко Ю.А. , суддя Хабарова М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника Фермерського господарства "АСК" - адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича про ухвалення додаткової постанови у справі №906/29/26

за позовом Фермерського господарства "АСК"

до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 08 червня 2026 року позов задоволено. Визнано укладеною між Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області та Фермерським господарством "АСК" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 17.08.2018 №34/57-18-ДО на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором, у редакції, визначеній в рішенні. Стягнуто з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь Фермерського господарства "АСК" 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 апеляційну скаргу Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Житомирської області від 08 червня 2026 року у справі №906/29/26 залишено без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу ФГ "АСК" зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 50 000,00 грн та повідомило про подання доказів на підтвердження їх розміру в порядку та строки, передбачені частиною восьмою статті 129 ГПК України.

28.09.2026 у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України, від представника позивача ФГ "АСК" - адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №906/29/26, в якій просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь Фермерського господарства "АСК" судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, серед іншого, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північно-західного апеляцйного господарського суду від 29.09.2026 прийнято до розгляду заяву представника Фермерського господарства "АСК" - адвоката Сааді Рустама Мохаммедовича про ухвалення додаткового рішення у справі №906/29/26. Запропоновано Оліївській сільській раді Житомирського району Житомирської області за наявності надати суду свої заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №906/29/26 до 07.10.2026.

Від Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області заперечень на заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 906/29/26 у встановлений судом строк не надходило.

Розглянувши заяву представника Фермерського господарства "АСК" про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши подані на її підтвердження докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною 1 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Разом із тим, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зі змісту заяви вбачається, що позивач визначив до стягнення з відповідача 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат заявником подано договір про надання правничої допомоги №1/25-АСК від 25.12.2025, Додаткову угоду №1-29 від 27.07.2026 до зазначеного договору, Акт №3/24-09/26 здачі-приймання послуг від 25.09.2026 та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Як убачається з поданих документів, 25.12.2025 між Фермерським господарством "АСК" (далі - клієнт) та Адвокатським бюро "Юридичний центр Рустама Сааді" (далі - Адвокатстьке бюро) укладено договір №1/25-АСК про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 6.3 якого клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар ("гонорар успіху") за правничу допомогу, надану за договором, у сумі 50 000,00 грн, який складається з 15 000,00 грн за підготовку позову з додатками та 35 000,00 грн за представництво інтересів клієнта у місцевому господарському суді, за умови досягнення результату у вигляді задоволення господарським судом позову клієнта про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 17.08.2018 №34/57-18-ДО на той самий строк (сім років) та на тих самих умовах, що передбачені договором. Пунктом 6.4 договору передбачено, що у випадку відмови у задоволенні зазначеного позову клієнт сплачує Адвокатському бюро гонорар у розмірі, визначеному за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою, але не менше ніж 1 000,00 грн за одну годину роботи адвоката.

27.07.2026 сторонами укладено Додаткову угоду №1-29, відповідно до пунктів 1.1 якої Адвокатське бюро зобов`язалося надати ФГ "АСК" професійну правничу допомогу під час розгляду Північно-західним апеляційним господарським судом справи №906/29/26 за апеляційною скаргою Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на рішення Господарського суду Житомирської області від 08.06.2026.

Пунктом 2.1 Додаткової угоди сторони погодили, що за надання професійної правничої допомоги, передбаченої цією Додатковою угодою, клієнт сплачує Адвокатському бюро фіксований гонорар у розмірі 50 000,00 грн за умови досягнення результату, визначеного пунктом 2.4 Додаткової угоди.

Відповідно до пункту 2.2 Додаткової угоди сторони визначили структуру фіксованого гонорару у загальному розмірі 50 000,00 грн, а саме: 10 000,00 грн - за вивчення та правовий аналіз рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги, матеріалів справи та актуальної судової практики Верховного Суду; 20 000,00 грн - за формування правової позиції клієнта, підготовку, редагування, процесуальне оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу з додатками, а також інших необхідних процесуальних документів; 20 000,00 грн - за підготовку до судового розгляду та представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції, у тому числі участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції.

Згідно з пунктом 2.3 Додаткової угоди, зазначений у пункті 2.2 розподіл гонорару за видами правничої допомоги має виключно розрахунковий характер для визначення структури загальної суми гонорару та не встановлює окремої безумовної чи погодинної оплати за кожний вид робіт (послуг).

Відповідно до пункту 2.4 Додаткової угоди результатом, за умови досягнення якого підлягає сплаті передбачений пунктом 2.1 цієї угоди фіксований гонорар, сторони визначили залишення Північно-західним апеляційним господарським судом без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 08.06.2026 у справі №906/29/26 та залишення без задоволення апеляційної скарги Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

У разі недосягнення результату, визначеного пунктом 2.4 цієї угоди, фіксований гонорар у розмірі 50 000,00 грн не нараховується та не підлягає сплаті. При цьому вартість фактично наданої Адвокатським бюро правничої допомоги може бути визначена за окремою домовленістю сторін, але не більше 1 000,00 грн за одну годину роботи адвоката (пункт 2.5 Додаткової угоди).

25.09.2026 сторонами підписано Акт №3/24-09/26 здачі-приймання послуг, яким підтверджено надання та прийняття професійної правничої допомоги, а також виникнення у ФГ "АСК" обов`язку зі сплати Адвокатському бюро гонорару у сумі 50 000,00 грн.

25.09.2026 між ФГ "АСК" та Адвокатським бюро "Юридичний центр Рустама Сааді" підписано Акт №3/24-09/26 здачі-приймання послуг, відповідно до якого Адвокатським бюро надано, а клієнтом прийнято професійну правничу допомогу у справі №906/29/26, передбачену договором про надання правничої допомоги №1/25-АСК від 25.12.2025 та Додатковою угодою №1-29 від 27.07.2026.

В Акті сторони визначили структуру наданої правничої допомоги та її вартості, а саме: 10 000,00 грн - вивчення та правовий аналіз рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги, матеріалів справи та актуальної судової практики Верховного Суду; 20 000,00 грн - формування правової позиції клієнта, підготовка, редагування, процесуальне оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу з додатками та інших необхідних процесуальних документів; 20 000,00 грн - підготовка до судового розгляду та представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції, у тому числі участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції. Також в Акті зафіксовано, що постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2026 досягнуто результат, визначений пунктом 2.4 Додаткової угоди №1-29, у зв`язку з чим фіксований гонорар у розмірі 50 000,00 грн нарахований та підлягає сплаті клієнтом у порядку та строки, передбачені Додатковою угодою. Сторони підтвердили, що правнича допомога надана в повному обсязі, а ФГ "АСК" не має претензій щодо обсягу, кількості та якості наданих послуг. Акт визначено підставою для проведення розрахунків між сторонами та невід`ємною частиною договору про надання правничої допомоги.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг), адвокатом у межах апеляційного перегляду справи №906/29/26 здійснено аналіз рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги, матеріалів справи, законодавства та судової практики, сформовано правову позицію, підготовлено та подано відзив на апеляційну скаргу і заяву про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, а також забезпечено представництво інтересів ФГ "АСК" у судових засіданнях 15.09.2026 та 24.09.2026. Загальна тривалість надання правничої допомоги становила 10 годин 23 хвилини.

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську дільність" передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дільність").

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому устатті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

З огляду на положення Додаткової угоди сторони погодили фіксований розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги ФГ "АСК" під час розгляду справи №906/29/26 у суді апеляційної інстанції у сумі 50 000,00 грн. При цьому обов`язок клієнта зі сплати зазначеного гонорару сторони поставили в залежність від настання визначеної Додатковою угодою умови, а саме залишення без змін рішення Господарського суду Житомирської області від 08.06.2026 у справі №906/29/26 та залишення без задоволення апеляційної скарги Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Отже, розмір гонорару за надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції визначений сторонами у фіксованій сумі та не поставлений у залежність від фактичної кількості годин, витрачених адвокатом на виконання окремих робіт (надання послуг).

Таким чином, поданими заявником доказами підтверджується надання ФГ "АСК" професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи, а також погодження між клієнтом та Адвокатським бюро гонорару в розмірі 50 000,00 грн.

Водночас встановлення сторонами договору фіксованого гонорару, в тому числі "гонорару успіху", не виключає обов`язку суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат оцінити характер та обсяг фактично наданої адвокатом правничої допомоги, її необхідність для апеляційного перегляду справи, а також співмірність суми, яка заявлена до відшкодування за рахунок іншої сторони.

Проаналізувавши подані представником позивача на підтвердження понесених витрат документи, доводи заяви про їх розподіл, а також оцінивши співмірність заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50000,00 грн зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), їх необхідністю та значенням для розгляду справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить із критеріїв реальності, розумності, обґрунтованості та пропорційності таких витрат до предмета спору, про що зазначено, зокрема, у пункті 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Як убачається з детального опису робіт (наданих послуг), до складу правничої допомоги адвокатом включено обговорення з клієнтом способів захисту його інтересів під час апеляційного перегляду справи та визначення правової позиції - 1 година; вивчення та правовий аналіз рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги, доданих до неї матеріалів, матеріалів справи та процесуальних ухвал суду апеляційної інстанції - 2 години; аналіз законодавства та актуальної судової практики Верховного Суду щодо поновлення договорів оренди землі, застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі", а також процесуальних питань апеляційного перегляду - 2 години. Крім того, адвокатом здійснено підготовку, редагування, процесуальне оформлення та подання 03.08.2026 відзиву ФГ "АСК" на апеляційну скаргу Оліївської сільської ради обсягом 12 аркушів, на що витрачено 4 години, а також підготовлено та подано заяву про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції, на що зазначено 30 хвилин. Також адвокат брав участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції 15.09.2026 та 24.09.2026 у режимі відеоконференції, загальна тривалість участі в яких відповідно до детального опису становила 23 хвилини, та здійснив аналіз результату апеляційного розгляду і його правових наслідків для клієнта - 30 хвилин.

Оцінюючи наведений обсяг наданої правничої допомоги, колегія суддів враховує, що такі дії, як обговорення з клієнтом способів захисту його інтересів, визначення правової позиції, вивчення рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги та матеріалів справи, а також аналіз законодавства і актуальної судової практики, не є самостійними за своїм змістом видами правничої допомоги, відокремленими від роботи з підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Ознайомлення зі змістом апеляційної скарги та її правовий аналіз є необхідною передумовою для підготовки відзиву на неї, оскільки саме з урахуванням доводів апелянта визначаються зміст заперечень, обсяг правової аргументації та питання, які потребують спростування. Так само опрацювання матеріалів справи, відповідного нормативно-правового регулювання та релевантної судової практики є складовими формування правової позиції сторони, яка надалі викладається у відзиві на апеляційну скаргу.

Отже, вивчення та аналіз апеляційної скарги і матеріалів справи, опрацювання законодавства та судової практики, визначення правової позиції та підготовка відзиву становлять взаємопов`язаний комплекс правничих дій, спрямованих на досягнення єдиної процесуальної мети - формування та викладення позиції позивача щодо доводів апеляційної скарги. У зв`язку з цим виокремлення зазначених підготовчих дій поряд із підготовкою відзиву як окремих складових обсягу наданої правничої допомоги саме по собі не свідчить про відповідне збільшення обсягу роботи адвоката, який має враховуватися при визначенні суми витрат, що підлягає покладенню на іншу сторону.

Щодо включення до детального опису робіт такої послуги, як підготовка та подання заяви про участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції колегія суддів зазначає, що така процесуальна дія має організаційний характер, спрямована на забезпечення участі представника у судовому засіданні та не потребує самостійного правового аналізу обставин справи чи доводів апеляційної скарги. Відтак її підготовка не може розцінюватися як окремий за змістом та обсягом вид професійної правничої допомоги, який обумовлює самостійне відшкодування за рахунок іншої сторони.

Колегія суддів також враховує, що аналіз результату апеляційного розгляду та його правових наслідків для клієнта здійснювався вже після фактичного завершення розгляду апеляційної скарги та проголошення судом результату її розгляду, а тому така послуга не мала безпосереднього впливу на вирішення апеляційної скарги.

Разом із тим, матеріалами справи підтверджується фактичне виконання адвокатом основної правничої роботи, безпосередньо пов`язаної з апеляційним переглядом справи, а саме підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу, а також представництво інтересів ФГ "АСК" у судових засіданнях суду апеляційної інстанції.

Отже, понесення ФГ "АСК" витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному провадженні є реальним та підтверджене належними доказами.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що погоджена сторонами Додаткової угоди структура гонорару передбачає 10 000,00 грн за аналіз рішення суду першої інстанції, апеляційної скарги, матеріалів справи та актуальної практики Верховного Суду; 20 000,00 грн - за формування правової позиції, підготовку, редагування, оформлення та подання відзиву на апеляційну скаргу з додатками та інших необхідних процесуальних документів; 20 000,00 грн - за підготовку до судових засідань та представництво інтересів клієнта у суді апеляційної інстанції.

Однак наведений у Додатковій угоді розподіл суми гонорару між окремими видами правничої допомоги відображає домовленість адвоката та клієнта щодо порядку формування винагороди і сам по собі не свідчить про те, що кожна із зазначених сум у повному обсязі є необхідною, обґрунтованою та пропорційною для її покладення на іншу сторону спору.

Суд при розподілі витрат на професійну правничу допомогу не здійснює переоцінку домовленостей адвоката та клієнта щодо розміру винагороди і не змінює встановлений ними розмір гонорару, а визначає ту частину відповідних витрат, яка з урахуванням критеріїв, передбачених статтями 126, 129 ГПК України, може бути покладена на процесуального опонента.

Колегія суддів враховує, що спір уже був предметом розглядув в суді першої інстанції за участю ФГ "АСК", позовні вимоги якого були задоволені, а тому правова позиція позивача щодо спірних правовідносин була сформована під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Під час апеляційного перегляду представник позивача здійснював її подальше обґрунтування та захист з урахуванням доводів апеляційної скарги відповідача.

Матеріали, подані на підтвердження судових витрат, не свідчать про виконання адвокатом під час апеляційного перегляду значного обсягу додаткової правової роботи, яка за своєю складністю та тривалістю об`єктивно обумовлювала б покладення на відповідача всієї суми погодженого сторонами "гонорару успіху" у розмірі 50 000,00 грн.

При цьому загальна тривалість правничої допомоги, зазначена самим представником позивача у детальному описі робіт, становить 10 годин 23 хвилини, з яких 5 годин припадає на обговорення правової позиції, вивчення матеріалів справи та аналіз законодавства і судової практики, які за своїм змістом є складовими підготовки відзиву на апеляційну скаргу.

Відтак заявлений до відшкодування за рахунок відповідача розмір витрат у сумі 50000,00 грн не відповідає повною мірою критеріям розумності, необхідності та пропорційності з огляду на фактичний обсяг та характер правничої допомоги, наданої саме під час апеляційного перегляду цієї справи.

При цьому та обставина, що погоджений сторонами гонорар має характер "гонорару успіху" та відповідно до умов Додаткової угоди став належним до сплати у зв`язку з досягненням передбаченого сторонами результату, підтверджує виникнення відповідного зобов`язання у відносинах між ФГ "АСК" та Адвокатським бюро, однак не зумовлює обов`язку Оліївської сільської ради компенсувати таку винагороду у повному розмірі.

З огляду на викладене, враховуючи характер та складність спору, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи у суді апеляційної інстанції, час, витрачений на її виконання, зміст та процесуальне значення підготовлених документів і вчинених представником процесуальних дій, а також виходячи з критеріїв реальності, необхідності, розумності та пропорційності судових витрат, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованими та такими, що підлягають покладенню на Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області, є витрати Фермерського господарства "АСК" на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Визначаючи саме такий розмір витрат, колегія суддів виходить із того, що матеріалами справи підтверджено фактичне надання позивачу професійної правничої допомоги під час апеляційного перегляду справи, зокрема підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу та участь представника у судових засіданнях. Водночас значна частина визначених у детальному описі робіт є взаємопов`язаними складовими єдиної діяльності адвоката з формування та обґрунтування правової позиції позивача, а фактичний обсяг і тривалість виконаної в апеляційній інстанції роботи не обґрунтовують покладення на відповідача всього погодженого сторонами гонорару у сумі 50 000,00 грн.

За таких обставин компенсація витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн відповідає фактичному обсягу необхідної правничої допомоги, наданої позивачу під час апеляційного перегляду, та забезпечує розумний баланс між правом сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, на відшкодування понесених нею витрат і недопущенням покладення на іншу сторону надмірного фінансового тягаря.

При цьому визначення судом суми витрат, яка підлягає розподілу між сторонами, у меншому розмірі, ніж передбачений договором між адвокатом та клієнтом, не змінює змісту договірних зобов`язань між ними та не звільняє ФГ "АСК" від виконання взятих на себе зобов`язань щодо сплати погодженого гонорару.

Отже, заява Фермерського господарства "АСК" про ухвалення додаткової постанови підлягає частковому задоволенню, а з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь Фермерського господарства "АСК" підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10000,00 грн. У решті заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн слід відмовити.

Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Фермерського господарства "АСК" про ухвалення додаткової постанови у справі №906/29/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь Фермерського господарства "АСК" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції.

У решті заяви відмовити.

3. Господарському суду Житомирської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Головуюча суддя Кульчій І.М.

Суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Хабарова М.В.