Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №908/620/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Справа№ 908/620/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Коробенка Г.П.

Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 (повний текст рішення складено і підписано 08.07.2026)

у справі № 908/620/24 (суддя - Нечай О.В.)

за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області

в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергум»

прo визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 131736,35 гривень

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (надалі також скаржник) в інтересах держави в особі ГУ ДСНС України у Запорізькій області (надалі також позивач, споживач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Енергум» (надалі також відповідач, постачальник), в якому просив визнати недійсними додаткові угоди № 3 від 26.02.2021, № 4 від 13.04.2021, № 5 від 18.08.2021, № 6 від 20.09.2021, № 7 від 12.10.2021 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 437 від 21.12.2020 (надалі також договір), укладені між ГУ ДСНС України у Запорізькій області та ТОВ «Енергум», та стягнути 325068,81 гривень.

Обґрунтовуючи позов, прокурор вказує на порушення сторонами положень ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» та умов договору при укладанні оспорюваних додаткових угод, що, вказує на їх недійсність в силу положень ст. ст. 16, 203, 215, 216 ЦК України, а кошти перераховані за такими угодами підлягають поверненню, як отримані безпідставно.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.05.2024 справу передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 01.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024, позов задоволено частково, визнано недійсними додаткові угоди № 4 від 13.04.2021, № 5 від 18.08.2021, № 6 від 20.09.2021 та № 7 від 12.10.2021 до договору № 437 від 21.12.2020, укладені між позивачем і відповідачем, стягнуто з відповідача на користь позивача 193333,46 гривень основного боргу та 15012,00 гривень витрат зі сплати судового збору, в решті позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що додаткові угоди №№ 4 - 7 до договору укладено з порушенням положень ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі», ст.ст. 628, 629, 653 ЦК України, оскільки оспорюваними додатковими угодами неправомірно і безпідставно збільшено ціну за договором, отож, наявні підстави для визнання їх недійсними, відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України, та повернення коштів отриманих за такими угодами. Разом з цим, додатковою угодою № 3 сторонами збільшено вартість товару в межах визначених законодавством, ціну товару збільшено на 9,96 %, у зв`язку з наявністю відомостей про коливання ціни товару на ринку, отже, відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди № 3.

Постановою від 26.02.2026 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 в частині відмови у позові скасував, справу № 908/620/24 в частині відмови у позові передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, в решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 залишив без змін.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2024 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 в частині відмови у позові, та передаючи справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, Верховний Суд звернув увагу на наступне:

- суди розглядаючи спір у справі, вказали, що додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 сторонами договору від 21.12.2020 зменшено обсяг закупівель до 1028562,82 кВт/годин та збільшено вартість одиниці товару, отриманої у лютому 2021 року з 1,671335997 гривень до 1,838 гривень (на 9,96 %). Укладення вказаної додаткової угоди відбулось на підставі експертного висновку від 03.02.2021 Черкаської Торгово-промислової палати, отже, в матеріалах справи наявні докази коливання ціни саме в період за січень 2021 - лютий 2021, а тому у сторін були підстави для внесення змін у договір щодо ціни, при цьому таку ціну змінено в межах допустимого збільшення, встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII.

Разом з цим, касаційний суд зауважує, що як вбачається з оспорюваної прокурором угоди, останню укладено 26.02.2021. У п. 5 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що дія угоди розповсюджується на розрахунковий період з 01.02.2021. Тобто фактично сторонами змінено ціну товару за період у який послуги вже було надано постачальником, покупцем отримано та спожито.

Вказаним обставинам суди не надали належної правової оцінки. Так, апеляційний суд, хоча і посилався на те, що додаткова угода № 3 укладена з дотриманням вимог законодавства, та врахував правовий висновок, викладений зокрема, у постанові Верховного Суду у справі № 922/2321/22, водночас, не надав належної правової оцінки такому висновку, та не застосував його в повній мірі під час розгляду справи.

Так, у правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зокрема, констатовано, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Апеляційний суд не звернув належної уваги на те, що із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Апеляційний суд посилався на вказаний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду, але в повній мірі не застосував його, з урахуванням досліджених та встановлених судом доказів, тоді як, вказане впливає на правильність вирішення спору. Так, суди не надали належної правової оцінки тому, що додаткову угоду сторонами укладено 26.02.2021, та в угоді сторонами вказано, що тариф 1,838 гривень/кВТ*год застосовується з 01.02.2021, тобто, за період надання послуг постачання електричної енергії, який вже минув, і відповідачем вже надано послуги протягом лютого, а позивачем отримано такі послуги.

На порушення при укладені додаткової угоди № 3 прокурор вказував у позові, зазначаючи, що додаткову угоду № 3 укладено 26.02.2021, але встановлену ціну (тариф) електричної енергії з 01.02.2021, тобто ціна на поставлену електричну енергію була збільшена вже після її фактичної поставки. Вказане, на думку прокурора, свідчить про порушення Закону України «Про публічні закупівлі» та основних принципів проведення таких закупівель.

Але суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки вказаним положенням законодавства, умовам договору, додатковим угодам та доводам прокурора, викладеним у позовній заяві. Вказане стало наслідком передчасного висновку про відмову у позові про визнання недійсною додаткової угоди № 3.

За результатами нового розгляду справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 позов задоволено частково, визнано недійсною додаткову угоду № 3 від 26.02.2021 до договору № 437 від 21.12.2020, укладеного між ГУ ДСНС України у Запорізькій області та ТОВ «Енергум», в частині визначення вартості одиниці електричної енергії за лютий 2021 року, стягнуто з ТОВ «Енергум» на користь ГУ ДСНС України у Запорізькій області грошові кошти в сумі 16513,41 гривень.

Вищевказане оскаржуване рішення суду мотивоване наступним:

- судом встановлено, що Додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 до Договору зменшено обсяг закупівель до 1028562,82 кВт/годин та збільшено вартість одиниці товару, отриманої у лютому 2021 року з 1,671335997 гривень до 1,838 гривень (на 9,96 %). Укладення вказаної додаткової угоди відбулось на підставі експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 03.02.2021, отже, в матеріалах справи наявні докази коливання ціни саме в період за січень 2021 - лютий 2021, а тому у сторін були підстави для внесення змін до договору щодо ціни, при цьому таку ціну змінено в межах допустимого збільшення, встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;

- разом з цим, оспорювану Додаткову угоду № 3 до Договору укладено 26.02.2021. У пункті 5 вказаної додаткової угоди зазначено, що її дія розповсюджується на розрахунковий період з 01.02.2021. Окрім того, в п. 2 Додаткової угоди № 3 сторони погодили, зокрема, зміну вартості одиниці електричної енергії за лютий 2021 року;

- у правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, зазначено, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Вказана позиція узгоджується з приписами статті 632 Цивільного кодексу України;

- судом встановлено, що оспорюваною Додатковою угодою № 3 сторони узгодили зміну істотних умов Договору, а саме вартості товару, яку було збільшено на 9,96%. Водночас, сторони передбачили збільшення вартості одиниці товару, який на момент укладення угоди вже був поставлений відповідачем та спожитий позивачем у період з 01.02.2021 по 26.02.2021. З огляду на приписи ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, така зміна істотних умов Договору в частині визначення вартості одиниці електричної енергії за лютий 2021 року суперечить приписам Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання Додаткової угоди № 3 до Договору недійсною в цій частині;

- у свою чергу, прокурором та позивачем не надано належних та допустимих доказів недійсності Додаткової угоди № 3 в частині збільшення вартості одиниці товару в період з березня 2021 року. Так, вартість товару було збільшено в межах дозволених 10%, а з висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 03.02.2021 вбачається, що середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду січня (21-31 грудня) 2021 року становить 1462,52 гривень /МВт.год., тоді як середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду лютого (21-31 лютого) 2021 року становить 1632,56 гривень /МВт.год. Коливання середньозваженої ціни становить 11,63 %. Враховуючи наведене, суд не вбачає порушення сторонами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні Додаткової угоди № 3, а саме в частині збільшення вартості електричної енергії з березня 2021 року. Отже, відповідно до статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України Додаткова угода № 3 до Договору в частині визначення вартості одиниці електричної енергії за лютий 2021 року є недійсною, оскільки укладена з порушенням вимог статті 632 Цивільного кодексу України, а тому є підстави вважати, що кошти, які сплачені позивачем відповідачеві за електричну енергію в лютому 2021 року, в частині відповідного збільшення вартості є безпідставно отриманими. Внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваної додаткової угоди мала місце переплата в сумі 16513,41 гривень.

Короткий зміст апеляційних скарг

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 в частині відмови у визнанні недійсною додаткової угоди № 3 від 26.02.2021 та стягненні з ТОВ «Енергум» на користь ГУ ДСНС України у Запорізькій області коштів у сумі 115222,94 гривень.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає зокрема наступне:

- підставою для укладення додаткової угоди № 3 від 26.02.2021 надано експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати (далі - експертний висновок Черкаської ТПП) від 03.02.2021 № О-106/02, яким встановлено коливання середньозваженої ціни електричної енергії за ІІІ декаду січня (21-31 січня) 2021 року, яка становить 1622,23 грн МВт.год відносно ІІІ декади грудня (21-31 грудня) 2020 року - 1425,71 грн МВт.год. Коливання середньозваженої ціни за вказаний період становить 13,78%. Листом від 12.02.2021 № 21/02/12-01 постачальник повідомив замовника про вимушене збільшення тарифу на постачання електричної енергії, у зв`язку із значним коливанням (збільшенням) середньозваженої ціни електричної енергії за ІІІ декаду січня (21-31 січня) 2021 року (1622,23 грн МВт.год) відносно ІІІ декади грудня (21-31 грудня) 2020 року (1425,71 грн МВт.год). Вказаним листом постачальник повідомив замовника, що ціна за 1 кВт/год з 01.02.2021 за Договором становитиме 1,838 грн та направив проект додаткової угоди № 3. Однак, судом першої інстанції залишено поза увагою, що при укладанні додаткової угоди № 3 від 26.02.2021 до Договору від 21.12.2020 № 437 Постачальник у своєму листі від 12.02.2021 № 21/02/12-01 не обґрунтував чому таке підвищення ціни на ринку зумовлює неможливість виконання Договору за запропонованою Замовнику на тендері ціною, не навів причин, через які виконання укладеного Договору стало для нього вочевидь невигідним, не довів, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Натомість у листі від 12.02.2021 № 21/02/12-01 Постачальником без будь-яких обґрунтувань самостійно, без належної правової підстави встановлено ціну за Договором про закупівлю електричної енергії споживачу № 437 від 21.12.2020 з 01.02.2021 за 1 кВт/год - 1,838 грн з ПДВ;

- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що експертний висновок Черкаської ТПП від 03.02.2021 № О-106/02, який став підставою для укладення додаткової угоди № 3 від 26.02.2021, підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку у бік збільшення в період з січня по лютий 2021 року, а тому у сторін були підстави для внесення змін до Договору щодо збільшення ціни. Судом залишено поза увагою обставини того, що експертний висновок Черкаської ТПП від 03.02.2021 № О-106/02 констатує лише рівень середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на певні проміжки часу - декаду відповідного місяця - за ІІІ декаду грудня (21-31 грудня) 2020 року та за ІІІ декаду січня (21- 31 січня) 2021 року. Із змісту вказаного експертного висновку вбачається, що він не містить аналізу динаміки збільшення ціни на електричну енергію у періоди з дати укладення Договору, дати коли таке коливання відбулося у бік збільшення, упродовж лютого 2021 року та станом на дату укладення додаткової угоди № 3 від 26.02.2021, а тому не є належним доказом підтвердження коливання ціни товару на ринку у розумінні ст. 76 ГПК України. Отже, судом не враховано, що сторонами укладено додаткову угоду № 3 26.02.2021 без належного підтверджуючого документу, який би свідчив про коливання ціни електричної енергії на ринку саме упродовж лютого 2021 року та відображав динаміку збільшення ціни на товар у період до дати укладення спірної додаткової угоди;

- суд дійшов хибного висновку про наявність підстав та правомірності укладення додаткової угоди № 3, оскільки помилково взяв до уваги доказ підтвердження коливання ціни товару на ринку станом на лютий 2021 року, який не існував на час укладення спірної додаткової угоди, тобто в судовому рішенні послався на зміст експертного висновку Черкаської ТПП не від 03.02.2021 № О-106/02, а від 03.03.2021 № О-237.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області за результатами проведеної процедури публічних закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-09-006216-c) укладено з відповідачем у справі договір.

За умовою пункту 2.1 договору відповідач зобов`язався продати електричну енергію включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії. В свою чергу, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області зобов`язалось сплатити вартість отриманої електричної енергії.

Умовою пункту 14.1 договору сторонами погоджено, що цей договір є укладеним з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 грудня 2021 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Пунктами 5.1-5.5 договору визначено, що ціна цього договору складає 1965324,00 гривень. Ціна за одиницю товару визначається у додатку 3 «Комерційна пропозиція». Ціна товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі. Ціна товару не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, технічного обслуговування, комерційного обліку тощо. Вказані послуги оплачуються споживачем самостійно. Ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 19.09.2019 № 114-ІХ.

Додатком 3 «Комерційна пропозиція» до договору сторони погодили поставку електричної енергії у кількості 1175900 кВт/годин загальною вартістю 1965324,00 гривень (1,67 гривень за 1 кВт/годину)

Додатковою угодою № 2 від 26.01.2021 сторонами договору зменшено обсяг закупівлі до 1119595 кВт/годин та зменшено ціну договору до 1871219,43 гривень (ціна одиниці товару залишилась незмінною) (1,67 гривень за 1 кВт/годину).

Додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 сторонами договору зменшено обсяг закупівель до 1028562,82 кВт/годин та збільшено вартість одиниці товару, отриманої у лютому 2021 року з 1,671335997 гривень до 1,838 гривень (на 9,96 %).

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію відповідно до наступних Актів прийому-передачі: - № 303 від 16.01.2021 за січень 2021 року - 115676,00 кВт/год за ціною 1,671335997 гривень, загальною вартістю 193333,46 гривень; - № 646 від 17.03.2021 за лютий 2021 року - 99082 кВт/год за ціною 1,838 гривень, загальною вартістю 182112,72 гривень; - № 988 від 13.04.2021 за березень 2021 року - 114168 кВт/год за ціною 1,95 гривень, загальною вартістю 222627,60 гривень; - № 1421 від 17.05.2021 за квітень 2021 року - 120590 кВт/год за ціною 1,95 гривень, загальною вартістю 235150,50 гривень; - № 1725 від 11.06.2021 за травень 2021 року - 72170 кВт/год за ціною 1,95 гривень, загальною вартістю 140731,50 гривень; - № 2257/ГУ/6 від 12.07.2021 за червень 2021 року - 62139 кВт/год за ціною 1,95 гривень, загальною вартістю 121171,05 гривень; - № 2785 від 13.08.2021 за липень 2021 року - 80667 кВт/год за ціною 1,95 гривень, загальною вартістю 157300,65 гривень; - № 3184 від 16.09.2021 за серпень 2021 року - 80888 кВт/год за ціною 2,14 гривень, загальною вартістю 173100,32 гривень; - № 3765 від 12.10.2021 за вересень 2021 року - 62550 кВт/год за ціною 2,33 гривень, загальною вартістю 145741,50 гривень; - № 4315 від 12.11.2021 за жовтень 2021 року - 111876 кВт/год за ціною 2,56 гривень, загальною вартістю 286402,56 гривень; - № 4919 від 28.12.2021 за листопад 2021 року - 5292,019 кВт/год за ціною 2,56 гривень, загальною вартістю 13547,57 гривень.

Позивачем було повністю сплачено вартість спожитої електричної енергії, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність апеляційного провадження у даній справі полягає у наданні судом апеляційної інстанції оцінки висновкам місцевого господарського суду щодо відсутності факту порушення сторонами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» при укладенні на підставі експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 03.02.2021 Додаткової угоди № 3 в частині збільшення вартості електричної енергії з березня 2021 року через призму доводів скаржника щодо недоведеності відповідачем належними доказами коливання ціни товару на ринку.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з положеннями частин 1-2 ст. 16 цього ж кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання правочину недійсним.

Згідно з частинами 1-2 ст. 202 цього ж кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 цього ж кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 до ст. 628 цього ж кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 629 цього ж кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частин 1-2 ст. 632 цього ж кодексу ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 638 цього ж кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 651 цього ж кодексу зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 203 цього ж кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ст. 215 цього ж кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю недоліків його складових елементів: незаконність змісту правочину, недотримання форми, невідповідність дефекту суб`єктного складу, невідповідність волевиявлення внутрішній волі. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (аналогічна правова позиція вкладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 910/12279/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Положеннями ст. 217 цього ж кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до ч.ч. 1, 4, 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (1). Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (4). Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадка зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із аналізу положень Закону України «Про публічні закупівлі» очевидним є те, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Як встановлено апеляційним судом в процесі розгляду справи, та як вбачається із змісту експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати № О-106/02 від 03.02.2021, наявного в матеріалах справи, середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду грудня (21-31 грудня) 2020 року становить 1462,52 гривень/МВт.год., тоді як середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду січня (21-31 січня) 2021 року становить 1622,23 гривень/МВт.год. Коливання середньозваженої ціни становить 13,78 %.

На підставі вищевказаного експертного висновку, а також наявної у матеріалах справи пропозиції ТОВ «Енергум» № 21/02/12-01 від 12.02.2021 про внесення змін до договору постачання електричної енергії, у зв`язку з суттєвим коливанням ціни на ринку електричної енергії, позивачем та відповідачем додатковою угодою № 3 від 26.02.2021 до Договору і було зменшено обсяг закупівель до 1028562,82 кВт/годин та збільшено вартість одиниці товару, отриманої у лютому 2021 року з 1,671335997 гривень до 1,838 грн (на 9,96 %).

За висновками суду першої інстанції, що не є предметом апеляційного перегляду у даній справі, оскільки такі висновки виходять за межі доводів апеляційної скарги, поданої скаржником, додаткова угода № 3 від 26.02.2021 до Договору в частині визначення вартості одиниці електричної енергії за лютий 2021 року суперечить приписам ЦК України, а тому є недійсною в цій частині.

Іншими словами, враховуючі вищезазначені висновки суду, сторонами на підставі експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати № О-106/02 від 03.02.2021 та пропозиції ТОВ «Енергум» № 21/02/12-01 від 12.02.2021 про внесення змін до договору постачання електричної енергії, у зв`язку з суттєвим коливанням ціни на ринку електричної енергії, було збільшено вартість одиниці товару, отриманої з березня по грудень 2021 року з 1,671335997 гривень до 1,838 гривень (на 9,96 %), що на переконання прокурора є також безпідставним та неправомірним.

У свою чергу, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні зазначив про те, що прокурором та позивачем не надано належних та допустимих доказів недійсності Додаткової угоди № 3 в частині збільшення вартості одиниці товару в період з березня 2021 року. Так, вартість товару було збільшено в межах дозволених 10 %, а з висновку Черкаської Торгово-промислової палати від 03.02.2021 вбачається, що середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду січня (21-31 грудня) 2021 року становить 1462,52 грн /МВт.год., тоді як середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду лютого (21-31 лютого) 2021 року становить 1632,56 грн /МВт.год. Коливання середньозваженої ціни становить 11,63 %. Отже, в матеріалах справи наявні докази коливання ціни саме в період за січень 2021 - лютий 2021, а тому у сторін були підстави для внесення змін до договору щодо ціни, при цьому таку ціну змінено в межах допустимого збільшення, встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а тому сторонами не було порушено положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні Додаткової угоди № 3, а саме в частині збільшення вартості електричної енергії з березня 2021 року.

Прокурор у апеляційній скарзі зазначає зокрема про те, що Господарський суд міста Києва дійшов хибного висновку про наявність підстав та правомірності укладення додаткової угоди № 3, оскільки помилково взяв до уваги доказ підтвердження коливання ціни товару на ринку станом на лютий 2021 року, який не існував на час укладення спірної додаткової угоди, тобто в судовому рішенні послався на зміст експертного висновку Черкаської ТПП не від 03.02.2021 № О-106/02, а від 03.03.2021 № О-237.

Колегія суддів до певної міри погоджується із тим, що в оскаржуваному рішенні наявні технічні описки на які підставно звернув увагу прокурор, зокрема місцевий господарський суд справді посилаючись на зміст експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати № О-106/02 від 03.02.2021 частково відтворював зміст експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати № О-237 від 03.03.2021, що є за своєю суттю явною помилкою.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що наявний в матеріалах справи висновок Черкаської Торгово-промислової палати № О-106/02 від 03.02.2021 дійсно підтверджує те, що середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду грудня (21-31 грудня) 2020 року становила 1462,52 гривень/МВт.год., тоді як середньозважена ціна на РНД, ОЕС України, за ІІІ декаду січня (21-31 січня) 2021 року становила 1622,23 гривень/МВт.год, а отже коливання середньозваженої ціни за такий період становило 13,78 %, а тому висновки суду першої інстанції, які були зроблені у оскаржуваному рішенні щодо відмови у задоволенні позовних вимог прокурора про визнання недійсності Додаткової угоди № 3 в частині збільшення вартості одиниці товару в період з березня 2021 року, враховуючи доведеність відповідачем факту коливання середньозважена ціна на РНД, ОЕС України навіть незважаючи на описки можуть бути перевірені та оцінені судом апеляційної інстанції за своєю суттю.

Як було вказано вище, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання).

Дослідивши зміст експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати № О-106/02 від 03.02.2021 колегія суддів доходить висновку, що даний документ є належним документом, що підтверджує факт коливання в період грудня 2020 року - січня 2021 року ціни електричної енергії на ринку, а тому у сторін були підстави для внесення змін до договору щодо ціни, а при цьому таку ціну змінено в межах допустимого збільшення, встановленого пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що колегія суддів доходить до висновку, що сторонами не було порушено положення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладенні Додаткової угоди № 3 в частині збільшення вартості електричної енергії з березня 2021 року.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що підтверджуваний належним доказом факт коливання в період грудня 2020 року - січня 2021 року ціни електричної енергії на ринку, є достатньою та належною підставою для внесення змін до договору щодо ціни в межах допустимого збільшення відповідно до положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не лише починаючи з лютого, а і на подальші періоди дії договору, а отже і з березня 2021 року включно.

Іншими словами, доведення відповідачем належним чином факту коливання ціни електричної енергії на ринку в період грудня 2020 року - січня 2021 року ціни електричної енергії на ринку вже беззаперечно дозволило сторонам одноразово змінити ціну вартості товару за договором в межах допустимого збільшення, що і було ними реалізовано шляхом укладення додаткової угоди № 3 в частині збільшення вартості електричної енергії з березня 2021 року, з огляду на що доводи прокурора про те, що експертний висновок Черкаської Торгово-промислової палати обов`язково повинен містити аналіз динаміки збільшення ціни електричної енергії у період з дати укладення договору, дати коли таке коливання відбулося у бік збільшення упродовж лютого 2021 року та станом на дату укладення додаткової угоди № 3 від 26.02.2021 жодним чином не корелюють із положеннями ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а отже є необґрунтованими та безпідставними.

З огляду на викладене, колегія суддів дослідивши зміст експертного висновку Черкаської Торгово-промислової палати № О-106/02 від 03.02.2021, а також всі інші матеріали справи, доходить до висновків, що вищевказані формально-технічні описки у оскаржуваному рішенні жодним чином не вплинули на саму суть правових висновків суду першої інстанції, а отже доводи апеляційної скарги у цій частині не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду.

Доводи прокурора, викладені у апеляційній скарзі про те, що експертний висновок Черкаської ТПП від 03.02.2021 № О-106/02 констатує лише рівень середньозважених цін купівлі-продажу електричної енергії на певні проміжки часу - декаду відповідного місяця - за ІІІ декаду грудня (21-31 грудня) 2020 року та за ІІІ декаду січня (21- 31 січня) 2021 року та із змісту вказаного експертного висновку вбачається, що він не містить аналізу динаміки збільшення ціни на електричну енергію у періоди з дати укладення Договору, дати коли таке коливання відбулося у бік збільшення, упродовж лютого 2021 року та станом на дату укладення додаткової угоди № 3 від 26.02.2021, а тому не є належним доказом підтвердження коливання ціни товару на ринку у розумінні ст. 76 ГПК України, на переконання колегії суддів також є безпідставними та необґрунтованими, оскільки, як вже було вказано апеляційним судом вище, доведений належним чином факт коливання середньозваженої ціни електричної енергії за період, - ІІІ декада грудня (21-31 грудня) 2020 року та ІІІ декада січня (21-31 січня) 2021 року на 13,78 % в бік збільшення беззаперечно дозволило сторонам одноразово на підставі положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» змінити ціну вартості товару за договором в межах допустимого збільшення, що і було ними реалізовано шляхом укладення додаткової угоди № 3 в частині збільшення вартості електричної енергії з березня 2021 року.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів також вважає необґрунтованими та безпідставними та такими, що ніяким чином не впливають на правові висновки апеляційного суду викладені вище, а також на результат розгляду самої апеляційної скарги.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, колегія суддів в ході апеляційного провадження, дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Враховуючи все вищезазначене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2026 у справі № 908/620/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено і підписано 12.10.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді Г.П. Коробенко

О.М. Сковородіна