Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №911/3674/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. Справа№ 911/3674/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Колесника Р.М.

Бестаченко О.Л.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Хоум Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2026 (повний текст складено та підписано 15.05.2026)

у справі №911/3674/25 (суддя Христенко О.О.)

за позовом Київського обласного центру зайнятості

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Хоум Сервіс"

про стягнення 249 845,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2025 Київський обласний центр зайнятості (далі-позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Хоум Сервіс» (далі-відповідач) про стягнення 249 845,50 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022 року, та умов договору про надання мікрогранту, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви про приєднання від 10.11.2023 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що останнім належним чином були виконані умови договору та Порядку щодо влаштування двох осіб на підприємстві. Разом з цим, як зазначає відповідач, працевлаштування одного працівника було здійснено ще до перерахування відповідачу коштів гранту, що, на його думку, не призвело до порушення умов договору та Порядку. Більш того, відповідач зауважує, що працевлаштування відповідачем працівника раніше, ніж були перераховані кошти вчинено відповідачем через незрозуміле трактування умов договору та Порядку. Відповідач також зазначав про працевлаштування ним чотирьох працівників після закінчення шестимісячного строку і зарахування коштів мікрогранту та сплату податків в сумі 172 899,00 грн. Відповідач звертає увагу суду, що метою дій позивача є спроба тиску на малий бізнес.

Не погоджуючись з доводами відповідача, позивачем надана відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 221/26 від 16.01.2026), в якій позивач зазначає про те, що за умовами договору та порядку відповідач в період з 03.02.2024 по 03.08.2024 мав створити 2 робочих місця та працевлаштувати на них працівників, при цьому зобов`язання працевлаштування виникає у відповідача саме після зарахуванням коштів отримувачу. При цьому, поданням заяви до АТ «Ощадбанк» про приєднання до договору були чітко обумовлені строки виконання зобов`язань та наслідки їх невиконання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.03.2026 у справі №911/3674/25 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Хоум Сервіс» на рахунок Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» 249 845 грн. 50 коп. мікрогранту.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Хоум Сервіс» на користь Київського обласного центру зайнятості 3 747 грн. 68 коп. судового збору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 29.05.2026 (засобами поштового зв`язку) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного.

1.Судом не враховано фактичне виконання умов грантової програми. Відповідач фактично здійснював господарську діяльність, використовував кошти гранту виключно за цільовим призначенням, придбав обладнання відповідно до бізнес-плану, працевлаштував працівників та сплачував податки і єдиний соціальний внесок.

Судом встановлено відсутність нецільового використання коштів гранту. Після отримання гранту підприємство продовжувало діяльність, створювало робочі місця та виконувало соціальну функцію, що повністю відповідає меті державної програми підтримки бізнесу.

2.Судом до відповідача застосовано надмірний формалізм при оцінці стану виконання зобов`язання та невірно застосовано норму матеріального права. Єдиною підставою для стягнення гранту стало те, що другий працівник був працевлаштований поза межами шестимісячного строку, а саме, раніше ніж кошти гранту були зараховані на рахунок відповідача. При цьому, кошти не були привласнені, не були використані не за призначенням, держава не зазнала збитків, відповідач діяв добросовісно, бізнес реально функціонував та сплачував податки.

Суд формально застосував положення договору без належної оцінки фактичних наслідків порушення, навіть за умови іншого тлумачення окремих положень договору та ступеня виконання відповідачем своїх зобов`язань, без врахування норми статті 531 ЦК України.

За доводами апелянта, умова договору щодо створення двох робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів мікрогранту не містить заборони на більш раннє виконання такого зобов`язання, тому не може бути істотним порушенням.

3.Стягнення всієї суми гранту є непропорційним. Застосований судом наслідок у вигляді повернення всіє суми гранту є надмірним та не співвісним допущеному порушенню. Навіть у разі іншого тлумачення окремих умов договору та визнання допущеного порушення формальним, таке порушення не призвело до невиконання мети договору, оскільки відповідач створив робочі місця, здійснював господарську діяльність та сплачував податки.

4.Судом не надано належної оцінки попередній поведінці позивача, який за результатами проведеної перевірки офіційно підтвердив належне та своєчасне виконання відповідачем зобов`язань, щодо створення робочих місць і працевлаштування працівників, однак в подальшому звернувся з позовом про стягнення усієї суми мікрогранту.

В акті перевірки первинно було зафіксовано працевлаштування двох осіб, але згодом позивач почав посилатись на помилковість таких відомостей, що є зловживанням правами та недобросовісною поведінкою. Вказане свідчить про неоднозначність трактування умов програми та відсутність умисного порушення з боку відповідача.

За доводами апелянта, така поведінка позивача суперечить принципу добросовісності та правовій позиції Верховного Суду, щодо недопустимості суперечливої поведінки сторони.

5. Судом неповно досліджено обставини справи, судом не надано оцінку доказам щодо фактичного створення робочих місць, сплати податків, реального ведення господарської діяльності, добросовісності відповідача, не враховано, що повернення усієї суми гранту фактично нівелює мету державної підтримки малого бізнесу та ставить підприємство у критичне фінансове становище.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Колесник Р.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/3674/25.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Хоум Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2026 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/3674/25.

17.06.2026 матеріали справи №911/3674/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.

У зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 справу №911/3674/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Скрипки І.М., суддів: Бестаченко О.Л., Колесника Р.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 залишено апеляційну скаргу без руху на підставі вищезазначених приписів процесуального законодавства з огляду на обов`язок відповідача зареєструвати електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та неподання доказів надіслання копії апеляційної скарги разом з додатками до електронного кабінету позивача - Київського обласного центру зайнятості.

Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2026 про залишення апеляційної скарги без руху була відправлена апелянту засобами поштового зв`язку та відповідно до трекінгу Укрпошти була вручена за довіреністю представнику 04.07.2026.

10.07.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 10.07.2026) через підсистему «Електронний суд» представником апелянта подано клопотання, до якого долучено квитанцію №7907571 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Київського обласного центру зайнятості разом з копією апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Хоум Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2026 у справі №911/3674/25, справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників

У відзиві на апеляційну скаргу позивач категорично заперечує доводи апеляційної скарги, оскаржуване рішення вважає законним та справедливим, просить залишити його в силі.

В письмових поясненнях від 21.07.2026 позивачем заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи та врахування під час розгляду апеляційної скарги інформації, зафіксованої в відеозаписі співбесіди, проведеної 17.11.2023 комісією Київського обласного центру зайнятості з питань опрацювання заяв та бізнес-планів на отримання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу із заявницею на отримання мікрогранту ОСОБА_1 (заява №486SGA від 10.11.2023).

Відповідно до ст. 80 ГПК України позивач повинен подати суду докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 3 статті 269 ГПК України передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Щодо надання зазначено доказу на стадії апеляційного розгляду, позивач зазначив, що Київський ОЦЗ неодноразово в процесуальних документах та поясненнях в суді першої інстанції посилався на інформацію, зафіксовану таким доказом, заявляв про можливість надання відеозапису співбесіди для дослідження в судовому засіданні.

Більш того, на запитання представника Позивача, представник Відповідача повідомила, що не відмовляється від своїх пояснень на співбесіді і не заперечує, що їй могли роз`яснювати умови виконання Договору.

Як наразі вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідач наполягає на відсутності в його діях порушення з огляду на його формальність, наголошує на нерозумінні і неправильному тлумаченні умов грантової програми, фактично перекладаючи свою відповідальність на фахівців Київського ОЦЗ.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи №911/3674/25 та враховуючи доводи апеляційної скарги, позивач вважає що наявні достатні підстави звернутися до Північного апеляційного господарського суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи електронного доказу з дослідженням, зафіксованої на ньому інформації, у сукупності з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

Подаючи нові докази до суду апеляційної інстанції, позивач, на переконання колегії суддів, не надав підтвердження неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Зважаючи на вказане, інформація відеозапису співбесіди, проведеної 17.11.2023, надана позивачем в обґрунтування заперечень проти доводів апеляційної скарги, не може бути прийнята судом апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

З метою отримання мікрогранту на створення свого бізнесу ОСОБА_1 за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» 10.11.2023 подано до АТ «Ощадбанк» заяву на отримання гранту на власну справу № 486SGA з бізнес-планом, розробленим на 36 місяців реалізації проекту.

Наказом Державного центру зайнятості № 224 від 22.12.2023 «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» ухвалено рішення про надання мікрогрантів 2249 отримувачам на загальну суму 535 622 316,00 грн. В Додатку № l до зазначеного наказу міститься список заявників, які отримали позитивне рішення комісії ДЦЗ та набрали найбільшу сукупну кількість балів у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Міністерством економіки України, у період з 23.10.2023 по 19.11.2023.

В списку заявників, що отримали мікрогрант є заява № 486SGA за порядковим номером 1212 з підсумковим скоринговим балом 181 та із сумою проєкту 249 850,00 грн.

Рішення про надання мікрогранту за заявою № 486SGA від 10.11.2023 прийняте Державним центром зайнятості на підставі інформації Уповноваженого банку, що включала результати перевірки ділової репутації, відомостей, зазначених у заяві та оцінки проведеної співбесіди.

Директором ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» ОСОБА_1 08.01.2024 до банку подано заяву про приєднання до договору. Поданням заяви від 08.01.2024 про приєднання до договору про надання мікрогранту ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» приєдналося до умов договору в редакції наказу Міністерства економіки України від 24.05.2023 від № 4021 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки України № 17803 від 23.11.2023.

Відповідно до умов договору (тут і далі - в редакції станом на час приєднання до умов договору), під час укладання цього договору ДЦЗ діє на виконання Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 року №738 (далі - Порядок), та договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та ДЦЗ (далі - договір про взаємодію 1), договору про взаємодію між уповноваженим банком та ДЦЗ (далі - договір про взаємодію 2), визначених пунктом 6 Порядку (далі разом - договори про взаємодію).

Розділом ІІ договору встановлено, що на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається мікрогрант у розмірі та порядку визначених умовами цього договору.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ договору, розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. При цьому загальна вартість реалізації бізнес-плану може перевищувати суму мікрогранту та передбачати також фінансування за рахунок власних коштів отримувача.

Мікрогрант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через уповноважений банк у строки та порядку, визначені договорами про взаємодію та Порядком. Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбачені бізнес-планом (п. 2 розділу ІІІ договору).

На виконання умов договору, 02.02.2024 АТ "Ощадбанк", перерахував на банківський рахунок відповідача кошти мікрогранту в сумі 249 850,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою АТ «Ощадбанк».

Отримання коштів не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 1 розділу IV договору, використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору.

Згідно з п. 2 розділу IV договору, відповідач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок відповідача).

Відповідно до п. 4 розділу IV договору, для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат відповідача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, відповідач подає до уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між відповідачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.

Пунктом 7 розділу IV договору встановлено, що у разі відмови отримувача від мікрогранту або невикористання отримувачем протягом шести місяців з дати його отримання мікрогранту або використання мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються уповноваженим банком на: - реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; - спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету; - на рахунок Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з отримувача відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до п. 8 розділу IV договору, для підтвердження цільового використання мікрогранту ДЦЗ через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача протягом трьох років з дня укладення отримувачем договору мікрогранту або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку.

Відповідно до п. 1 розділу V договору, обов`язковою умовою договору, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацами другим та п`ятим пункту 4 Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок відповідача в уповноваженому банку робочих місць у значенні, наведеному в абзаці третьому пункту 20 Порядку, залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менше як 24 місяці.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах зазначеного строку працевлаштовуються інші особи.

Згідно з п. 2 розділу VІ договору, отримувач зобов`язується, зокрема: використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; виконати обов`язкову умову визначену Порядком; не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору; з метою здійснення моніторингу та контролю виконання умов цього договору надавати ДЦЗ (відповідному регіональному, міському, районному, міськрайонному центру зайнятості або відповідній філії регіональних центрів зайнятості, центральним та/або місцевим органам влади (у разі їх залучення)), доступ до місця провадження господарської діяльності отримувача, а також необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створення робочих місць, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку; повернути до уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі в разі невиконання обов`язкової умови; повернути кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця до уповноваженого банку у разі неможливості встановлення факту цільового використання або встановлення факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору; повідомити ДЦЗ щодо повернення суми мікрогранту у разі невиконання обов`язкових умов; попередити в письмовій формі центр зайнятості за місцем укладення договору про зміну місцезнаходження та місця провадження господарської діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу VІ договору, ДЦЗ має право: 1) через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості, а також із залученням відповідних центральних та/або місцевих органів влади (у разі необхідності), здійснювати моніторинг та контроль виконання умов договору (зокрема, шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності відповідача) протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору, визначеної абзацом третім пункту 20 Порядку відповідно до Порядку; 2) вимагати від відповідача необхідну інформацію та документи, зокрема стосовно сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та створених робочих місць тощо; 3) вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком.

Пунктом 6 розділу VІІ договору встановлено, що у разі невиконання відповідачем обов`язкової умови, він повертає до уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку (п. 8 розділу VІІ договору).

Згідно з п. 3 розділу XIІI договору, умови цього договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами. Відповідач зобов`язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору. Датою ознайомлення відповідача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для відповідача відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1 розділу ХІV договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його укладання у порядку визначеному розділом ХІІІ цього договору та діє до повного виконання зобов`язань сторін, передбачених цим договором.

У відповідності до підпункту 1 пункту 4 розділу VI Договору, пункту 21 Порядку Бучанською філією Київського ОЦЗ 09.08.2024, в присутності директора ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» ОСОБА_1, проведено перевірку дотримання отримувачем мікрогранту умов договору, якою зафіксовано факт працевлаштування отримувачем мікрогранту двох працівників, ОСОБА_2, в межах шестимісячного строку з дня зарахування коштів мікрогранту (наказ про прийняття на роботу № 02 від 01.04.2024, дата початку трудових відносин 03.04.2025) та Директора ОСОБА_1 (наказ № 01/02 від 08.01.2024).

За фактом проведення перевірки Бучанською філією Київського ОЦЗ складений Акт № 1064/1/206 від 09.08.2024.

Разом з цим, з пояснень позивача, що також підтверджується матеріалами справи, вбачається, що під час складання акту перевірки фахівцем Бучанської філії Київського ОЦЗ помилково до розділу 2 акту внесені відомості про ОСОБА_1, яка виконує обов?язки директора ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» з 08.01.2024 (передує даті зарахування коштів мікрогранту). З огляду на зазначене, начальником відділу рекрутингу та взаємодії з роботодавцями Бучанської філії Київського ОЦЗ ОСОБА_4 були надані пояснення до акту перевірки, щодо допущеної помилки у складеному акті, зокрема, в розділі 2 акту та висновках.

Керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Хоум Сервіс» були надані письмові пояснення (вх. № 145/16.01-25.02 від 24.03.2025) щодо причин невиконання обов?язкової умови договору щодо працевлаштування другого працівника після перерахування мікрогранту.

Інформація про створення одного робочого місця з працевлаштуванням на нього працівника ОСОБА_2 у період з 03.02.2024 по 03.08.2024 підтверджена також Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області листом від 02.04.2025 № 1000-0604-8/44314.

Відповідно до банківської виписки АТ "Ощадбанк" по рахунку відповідача, відповідачем використані кошти мікрогранту в сумі 249 845,50 грн шляхом здійснення наступних платежів:

- ФОП Прасолова К.В. РНОКПП НОМЕР_1 ), як оплата за апарат для миття підлоги в сумі 135 000,00 грн.;

- ТОВ «КБС Групп» (код ЄДРПОУ 37249417), як оплата за пилосос Puzzi 8/1 з ручною насадкою, пилосос NT 22/1 Ар, пароочисник SC 5 EasyFix Iron Plug в сумі 56 655,00 грн.;

- ТОВ «КБС Групп (код ЄДРПОУ 37249417), як оплата витратних матеріалів в розмірі 7 149,31 грн., 5 648,21 грн та 3 997,98 грн.;

- Фоп Ільченко А.Х (РНОКПП НОМЕР_2 ), як оплата за ноутбук, принтер в сумі 41 395,00 грн.

Невикористана частина мікрогранту в сумі 4,50 грн була повернута на рахунок банку 05.08.2024.

Підпунктом 17 пункту 3.2. розділу 3 Положення про Київський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державного центру зайнятості від 02.11.2023 № 172 передбачено, що предметом діяльності регіонального центру зайнятості є стягнення коштів у випадках, передбачених законодавством.

Київським обласним центром зайнятості, як регіональним центром зайнятості, 20.05.2025 на засіданні комісії з питань розгляду порушень умов договору про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу прийняте рішення, зокрема, про визнання ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» отримувачем мікрогранту, яким не виконано обов?язкову умову договору та стягнення коштів мікрогранту в сумі 249 845,50 грн.

Рішення затверджене наказом директора Київського ОЦЗ від 22.05.2025 № 187/01-28.01.

Позивачем було скеровано на адресу відповідача копію наказу від 22.05.2025 № 187/01-28.01 «Про стягнення коштів мікрогранту» та лист-претензію від 30.05.2025 за вих. № 1698/07.02/01-36, в якій позивач вимагав повернути кошти мікрогранту.

У відповідь на лист-претензію від 07.07.2025, ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» зауважило, що відповідно до пункту 20 Порядку під виконанням обов?язкової умови щодо створення робочих місць у цьому Порядку слід розуміти створення робочих місць понад штатну чисельність працівників на дату подання заяви на отримання мікрогранту або створення робочих місць у зв?язку з утворенням нового суб?єкта господарювання. З огляду на вказане, відповідач вважає, що перше робоче місце директора створене ним 08.01.2024 у зв?язку з утворенням нового суб?єкта господарювання із працевлаштуванням на нього ОСОБА_1 .

За результатами розгляду відповіді на лист-претензію, позивач листом від 18.07.2025 № 2337/07.02/01-36 повідомив ТОВ «Кристал Хоум Сервіс», що умовами договору чітко визначено строк для виконання отримувачем мікрогранту обов?язкової умови договору та зауважував про відсутність обов?язку працевлаштування працівників до моменту зарахування йому коштів мікрогранту.

Лист позивача від 18.07.2025 № 2337/07.02/01-36 отриманий ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» 04.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0210000147839.

Однак, станом на дату подання цієї позовної заяви, відповідач відповіді на лист не надав, кошти мікрогранту на рахунок уповноваженого банку не повернув, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Умови, критерії, механізм надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу визначені Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №738 «Деякі питання надання грантів бізнесу» (далі - Порядок).

Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969, затверджена форма договору про надання мікрогранту в редакції наказу Міністерства економіки України від 24 травня 2023 року №4021 (далі - Договір).

Умови Договору про надання мікрогранту оприлюднені на офіційному сайті Державного центру зайнятості (далі також - ДЦЗ) в мережі Інтернет, вільний доступ до яких здійснюється за адресою (доменним ім`ям): www.dcz.gov.ua.

Згідно з преамбулою Договору, цей договір про надання мікрогранту є договором приєднання в розумінні статті 634 ЦК України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання Уповноваженому банку Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором.

Цей Договір укладається шляхом приєднання отримувачем до його умов шляхом подання до Уповноваженого банку належним чином заповненої та підписаної отримувачем (його уповноваженим представником) заяви про приєднання (в трьох ідентичних примірниках), яка оформляється у письмовій формі. Договір вважається укладеним з дати проставляння Уповноваженим банком (його представником) відмітки на поданій йому отримувачем заяві про приєднання. (п. 2 розд. XIII Договору)

Умови цього Договору можуть бути змінені в односторонньому порядку шляхом розміщення ДЦЗ нової редакції договору (у вигляді файлу, на який накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи ДЦЗ) на сайті не пізніше, ніж за 7 днів до дати набрання чинності такими змінами. Отримувач зобов`язується регулярно ознайомлюватись з опублікованими на сайті новими редакціями договору.

Датою ознайомлення отримувача з оприлюдненою інформацією вважається момент, з якого інформація отримала вигляд доступної для отримувача відповідно до умов цього договору (п. 3 розд. XIII Договору).

Пунктом 1 розділу V Договору (в редакції, діючій на момент укладення Договору) визначено, що обов`язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.

У разі звільнення працівників, працевлаштованих відповідно до абзацу першого цього пункту, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування на їх робочі місця в межах дворічного строку працевлаштовуються інші особи.

Пунктом 2 розділу VI Договору (в редакції, діючій на момент укладення Договору) визначено, що отримувач зобов`язується, зокрема:

- виконати обов`язкову умову визначену Порядком (підпункт 2 пункту 2 розділу VI Договору);

- повернути до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі в разі невиконання обов`язкової умови (підпункт 5 пункту 2 розділу VI Договору).

Згідно з пунктом 6 розділу VII Договору (в редакції, діючій на момент укладення Договору) у разі невиконання отримувачем обов`язкової умови, він повертає до Уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі.

Положеннями абзацу 3 пункту 20 Порядку (в редакції, діючій на момент укладення Договору) під виконанням обов`язкової умови договору мікрогранту передбачалося створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.

Відповідно до абзацу 8 пункту 20 Порядку у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема, не створення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та не працевлаштування на них осіб згідно з умовами цього порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч. 3 ст. 254 ЦК України).

Директором ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» ОСОБА_1 08.01.2024 до Уповноваженого банку подано заяву про приєднання до Договору, якою ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» приєдналося до умов Договору в редакції наказу Міністерства економіки України від 24.05.2023 від №4021 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки України №17803 від 23.11.2023.

Зазначена редакція Договору діє з 08.01.2024 (роздруківка форми договору наявна в матеріалах справи).

На виконання умов Договору АТ "Ощадбанк" (далі - Уповноважений банк) на банківський рахунок Відповідача 02.02.2024 зараховано кошти мікрогранту в розмірі 249850,00 грн (двісті сорок дев`ять тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

Таким чином, на виконання обов`язкової умови Договору, Відповідач зобов`язувався створити 2 (два) робочих місця в період з 03.02.2024 по 03.08.2024 (шестимісячний строк з моменту зарахування коштів мікрогранту на рахунок Відповідача в Уповноваженому банку) з працевлаштуванням на них осіб на строк не менш як 24 місяці.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 03.02.2024 по 03.08.2024 Відповідачем створено 1 (одне) робоче місце за посадою "клінер" з працевлаштуванням на нього ОСОБА_2 (наказ про прийняття на роботу №02 від 01.04.2024, дата початку трудових відносин 03.04.2025).

Зазначена інформація не заперечується Відповідачем.

Наявними у справі письмовими доказами доведено, що Відповідачем не виконано обов`язкову умову Договору щодо створення в шестимісячний строк з дня зарахування коштів мікрогранту 2 (двох) робочих місць з працевлаштуванням на новостворені робочі місця працівників, що підтверджує невиконання Відповідачем в пункті 1 розділу V Договору та порушено вимогу абзацу 3 пункту 20 Порядку.

З огляду на невиконання Відповідачем обов`язкової умови Договору, він зобов`язаний повернути кошти мікрогранту у повному обсязі відповідно до умови п. 6 розд.VII Договору, абз. 8 п. 20 Порядку.

Колегією суддів відхиляються посилання відповідача на положення статті 531 ЦК України (дострокове виконання договору боржником) з огляду на наступне.

Пунктом 1 розділу V Договору чітко визначений порядок та строк виконання обов`язкової умови Договору і такий порядок діє щодо всіх отримувачів мікрогранту, які приєднуються до його умов.

Умовами Договору не передбачено виконання обов`язкової умови Договору щодо створення робочих місць достроково, позаяк, обов`язок отримувача мікрогранту в частині створення робочих місць виникає виключно за умови повного виконання Державним центром зайнятості свого обов`язку щодо фінансування проекту отримувача.

За доводами апеляційної скарги, відповідач під надмірним формалізмом зі сторони суду вбачає саме правильне та чітке застосування судом норм матеріального права без надання відповідачу прав та привілеїв, які не передбачені умовами Договору та нормами Порядку.

Судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права, а саме умови Договору в редакції, діючій на момент підписання Відповідачем заяви про приєднання до Договору (08.01.2024), норми Порядку в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Щодо інших доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, про неврахування судом принципу справедливості, добросовісності, пропорційної відповідальності, фактичного досягнення мети грантової програми, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач вважає, що ним реалізовано бізнес-план, придбано обладнання, здійснюється господарська діяльність, створено робочі місця та сплачуються податки. На переконання Відповідача, судом несправедливо застосовано найсуворіший з усіх можливих

наслідків - повернення усієї суми гранту.

Колегія суддів зазначає, що єдиним наслідком невиконання обов`язкової умови Договору щодо працевлаштування є повне повернення коштів мікрогранту, і це чітко та однозначно визначено в пункті 6 розділу VII Договору, абзаці 8 пункту 20 Порядку.

Відтак, місцевий господарський суд не міг застосувати до відповідача вид відповідальності, не передбачений в Договорі і Порядку.

Крім того, відповідачем не реалізовано бізнес-план.

Так, в розділі «Бізнес та бізнес-ідея», План надходжень та витрат бізнес-план (копія наявна в матеріалах справи), заявницею ОСОБА_1 задекларовано зобов`язання суб`єкта господарювання (юридичною особою) зі створення в другому місяці першого кварталу реалізації проєкту 2 (двох) робочих місць: старшого клінера і клінера (а.с.14).

Оскільки початок реалізації проєкту починає відлік з дня зарахування Відповідачу коштів мікрогранту (02.02.2024), другим місяцем реалізації проєкту є період з 03.03.2024 по 03.04.2024, упродовж якого отримувачем заплановано створення 2 (двох) робочих місць за посадами: старшого клінера і клінера із працевлаштуванням на робочі місця працівників відповідно до умов Договору і Порядку.

Перше робоче місце за посадою клінер створене Відповідачем 03.04.2024, тобто в другий місяць реалізації проєкту, з працевлаштуванням на робоче місце ОСОБА_3 .

Разом з тим, друге робоче місце за посадою старший клінер ні в другому місяці реалізації проєкту, ні до завершення шестимісячного строку з дня зарахування коштів мікрогранту Відповідачем не створене.

Отже відповідач на власний розсуд відступив від реалізації бізнес-плану в частині виконання обов`язкової умови Договору, повідомлень про неможливість виконання умов Договору від Відповідача до Позивача не надходило.

Відповідно до положень розділу VII Договору:

- Державний центр зайнятості не несе відповідальність за недосягнення або неналежне досягнення отримувачем цілей та планових показників, визначених в бізнес-плані (пункт 4 розділу VII Договору);

- Отримувач несе відповідальність за ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану (пункт 5 розділуVII Договору).

Звітність за формою №3-ПН з інформуванням про попит на робочу силу (вакансії) Відповідачем до Бучанської філії Київського ОЦЗ не подавалася.

Відповідач самостійно здійснював пошук та підбір працівників, без залучення Бучанської філії Київського ОЦЗ. Вказане рішення покладає на Відповідача відповідальність за ризики, пов`язані з використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану, зокрема, щодо створення робочих місць і працевлаштування осіб.

Відповідно до пункту 1 Порядку, метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Відтак твердження відповідача про виконання ним умов грантової програми не відповідають дійсності, адже упродовж встановленого строку, створення 2 (двох) робочих місць не відбулося.

Доводи ідповідача в частині недотримання судом принципів справедливості, добросовісності та пропорційної відповідальності не узгоджуються з матеріалами справи.

Факт ведення відповідачем господарської діяльності зі сплатою податків, створення робочих місць до дня зарахування коштів мікрогранту та після спливу шестимісячного строку на виконання обов`язкової умови Договору, не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов`язкової умови Договору .

Статтею 42 Конституції України гарантовано, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» (код ЄДРПОУ 45288424), як юридична особа, метою створення якої є отримання прибутку з подальшим його розподілом між учасниками товариства (згідно статуту Відповідача, наявний в матеріалах справи), має право здійснювати підприємницьку діяльність не заборонену законом в процесі якої, створювати робочі місця, працевлаштовувати працівників, укладати правочини, залучати кошти шляхом участі в грантових програмах, отримання кредитування, тощо.

Як платник податку та страхувальник, відповідач має зобов`язання зі сплати податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в порядку, визначеному Податковим кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Підприємницька діяльність Відповідача (її організація) є його правом, а податкові зобов`язання виникають у нього з моменту реєстрації юридичної особи та постановки її на облік в податковому органі згідно з вимогами законодавства України.

Водночас, укладення Договору не створює для відповідача, як суб`єкта господарювання, жодних переваг порівняно з іншими суб`єктами господарювання в частині оподаткування.

Оскільки Відповідачем не виконано обов`язкову умову Договору щодо працевлаштування, у нього залишається єдине зобов`язання за Договором - повернення коштів мікрогранту відповідно до п. 6 розд.VII Договору.

Після повного повернення наявної заборгованості, договірні зобов`язання між Державним центром зайнятості та ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» за Договором припиняються.

В апеляційній скарзі відповідач звертає увагу суду на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки попередній поведінці Позивача під час проведення перевірки дотримання Відповідачем умов Договору.

За текстом апеляційної скарги відповідач вказує: "В акті перевірки первинно було зафіксовано працевлаштування двох осіб, але згодом позивач почав посилатись на помилковість таких відомостей, що є зловживанням правами та недобросовісною поведінкою. Вказане також свідчить про неоднозначність трактування умов програми та відсутність умисного порушення з боку відповідача….."

Як вбачається з матеріалів справи, обставини складання акту перевірки 09.08.2024, детально досліджені судом першої інстанції.

Позиція позивача з вказаного питання стосовно наявності описки в акті перевірки акті №1064/1/206 від 09.08.2024, складеному Бучанською філією Київського ОЦЗ, відображена в позовній заяві без приховування цієї обставини від суду. Фахівцем Бучанської філії Київського ОЦЗ ОСОБА_4 надані письмові пояснення стосовно допущеної помилки з подальшим повідомленням про це ТОВ "Кристал Хоум Сервіс".

Рішення про повернення коштів мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості (абз. 15 п. 20 Порядку).

Прийняття рішень здійснюється регіональним центром зайнятості на засіданні комісії з питань надання мікрогрантів/грантів, таке рішення оформлюється окремим протоколом засідання комісії та затверджується наказом директора регіонального центру зайнятості.

Незважаючи на помилку, допущену фахівцем Бучанської філії Київського ОЦЗ в акті перевірки №1064/1/206 від 09.08.2024, вказане не змінює обставин справи та не спростовує доведений письмовими доказами факт створення відповідачем 1 (одного) робочого місця в шестимісячний строк з дня зарахування коштів мікрогранту, замість 2 (двох) робочих місць, як це визначено Договором і Порядком.

Тобто, порушення умов Договору зі сторони Відповідача - є документально доведеним.

Оскільки відповідальність Відповідача у виді повного повернення коштів мікрогранту є наслідком порушення ним умов Договору, Київським ОЦЗ 20.05.2025 на засіданні комісії з питань розгляду порушень умов договору про надання мікрогрантів/грантів на створення або розвиток власного бізнесу прийняте рішення про визнання ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» отримувачем мікрогранту, яким не виконано обов`язкову умову Договору та стягнення з нього коштів мікрогранту в сумі 249845,50 грн.

Вказане рішення затверджене наказом директора Київського ОЦЗ від 22.05.2025 №187/01-28.01.

При прийнятті рішення про стягнення з ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» коштів мікрогранту Київським ОЦЗ враховані висновки перевірки в частині встановлених обставин (акт №1064/1/206 від 09.08.2024) в сукупності з іншими письмовими доказами: організаційно-розпорядчими документами підприємства (накази про прийняття на роботу, про затвердження штатного розпису, тощо), інформацією від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості щодо Відповідача.

Як зазначає позивач, а відповідачем не спростовано, ОСОБА_1 пройдено співбесіду онлайн в Київському ОЦЗ відповідно до вимог Порядку, в ході якої, членами комісії Київського ОЦЗ, наголошено заявниці щодо строків виконання нею обов`язкової умови Договору та створенні робочих місць після надходження коштів на рахунок отримувача.

ТОВ "Кристал Хоум Сервіс" в особі директора ОСОБА_1 здійснено приєднання до умов Договору з урахуванням вимог Порядку, з повним усвідомленням і розумінням умов грантової програми.

Висновки акту перевірки не могли вплинули на неналежне виконання Відповідачем умов Договору, оскільки виконання обов`язкової умови Договору мало відбутися з 03.02.2024 по 03.08.2024, а тому, акт перевірки від 09.08.2024 не впливав на фактичні обставини, що відбулися раніше.

Натомість Відповідачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження суперечливої поведінки Позивача в період виконання ним обов`язкової умови Договору.

Відповідач (апелянт) зазначає про працевлаштування одного працівника до перерахування відповідачу коштів гранту і не вважає, що зазначені дії відповідача призвели до порушення умов договору та Порядку. Більш того, відповідач зауважує, що працевлаштування відповідачем працівника раніше, ніж були перераховані кошти вчинено відповідачем через незрозуміле трактування умов договору та Порядку.

Також, відповідач зазначав про працевлаштування ним чотирьох працівників після закінчення шестимісячного строку і зарахування коштів мікрогранту та сплату податків в сумі 172 899,00 грн, а отже, на думку позивача, відповідачем частково виконані вимоги для отримання ним грантової допомоги.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що до моменту надходження на рахунок ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» коштів мікрогранту (02.02.2024) і виконання у такий спосіб Державним центром зайнятості свого обов`язку за Договором, у отримувача мікрогранту, не виникало обов`язку виконання обов`язкової умови Договору, що спростовує доводи апелянта стосовно права на виконання обов`язкової умови Договору з 08.01.2024.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги про вчинення ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» правомірних дій на виконання обов`язкової умови Договору достроково шляхом створення одного робочого місця за посадою "директор" 08.01.2024 з працевлаштуванням ОСОБА_1 - є безпідставними і такими, що суперечать умовам Договору, суті договірного зобов`язання та актам цивільного законодавства України.

Як встановлено судом, 08.01.2024 директором ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» ОСОБА_1 було подано до банку заяву про приєднання до договору. Поданням заяви від 08.01.2024 про приєднання до договору про надання мікрогранту ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» приєдналося до умов договору в редакції наказу Міністерства економіки України від 24.05.2023 від № 4021 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства економіки України № 17803 від 23.11.2023.

Отже, приєднавшись до умов договору про надання мікрогранту ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» погодилось з умовами договору, зокрема з умовами пункту 1 розділу V договору, в якому чітко визначено, що обов`язковою умовою отримання коштів мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку.

Таким чином, в загальну кількість робочих місць, створених на виконання обов`язкової умови договору, не можуть бути враховані робочі місця, створені ТОВ «Кристал Хоум Сервіс» у період до 03.02.2024 та/або після 03.08.2024, навіть незважаючи на сплату отримувичем мікрогранту податків та зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або наявність трудових відносин між ним та працевлаштованими у цей період працівниками.

Договором досить чітко означені наслідки невиконання обов`язкових умов договору та Порядку, де зазначено, що у разі невиконання відповідачем обов`язкової умови, він повертає до уповноваженого банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту, суму отриманого мікрогранту в повному обсязі (пункт 6 розділу VІІ договору). У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку (п. 8 розділу VІІ договору).

Місцевим господарським судом обґрунтовано відхилені доводи відповідача про начебто вчинення позивачем тиску, з огляду на те, що відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач за текстом апеляційної скарги вказує на неврахування судом тієї обставини, що у разі повернення усієї суми мікрогранту, це поставить підприємство у критичне фінансове становище.

В той же час, колегія суддів зауважує, що згідно з п. 20 Порядку у разі неможливості повернення коштів мікрогранту в установлені строки отримувач має право звернутися до Державного центру зайнятості із заявою щодо встановлення нового строку повернення коштів мікрогранту. Державний центр зайнятості за результатами розгляду заяви має право укласти з отримувачем відповідний договір, який передбачає повернення коштів в інший строк. При цьому до моменту укладення такого договору мікрогранту отримувач повинен повернути не менше 20 відсотків суми отриманого мікрогранту.

Про наявність права на розстрочення повернення коштів мікрогранту, Відповідач письмово повідомлений Позивачем у листі-претензії від 30.05.2025 за вих. №1698/07.02/01-36.

Натомість Відповідачем не вчинено жодних дій, спрямованих на мирне врегулювання спору, із заявою про розстрочення повернення коштів мікрогранту або встановлення нового строку їх повернення Відповідач до Державного центру зайнятості - не звертався.

Відповідно до п. 21 Порядку, у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Підпунктом 3 п. 4 розділу VІ договору встановлено, що ДЦЗ має право вимагати повернення коштів мікрогранту та розірвати цей договір у випадках, передбачених його умовами та Порядком. Аналогічні права ДЦЗ передбачені пунктом 21 Порядку.

Відповідно до п. 8 розділу VІІ договору, у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється ДЦЗ та/або регіональним центром зайнятості в судовому порядку.

Документів, що підтверджували б повернення відповідачем коштів мікрогранту на рахунок уповноваженого банку або спростовували б доводи представника позивача, відповідач суду не надав, з огляду на що вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів мікрогранту в сумі 249 845,50 грн є обґрунтованими та підставно задоволені судом першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Доводи та міркування скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги у тій мірі, в якій вони узгоджуються з викладеним у даній справі, та не впливають на прийняття рішення у даному спорі, внаслідок чого у задоволенні апеляційної скарги відповідача належить відмовити.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Хоум Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2026 у справі №911/3674/25.

Розподіл судового збору

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 277, 280, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Хоум Сервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2026 у справі №911/3674/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 16.03.2026 у справі №911/3674/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал Хоум Сервіс".

4. Матеріали справи №911/3674/25 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Р.М. Колесник

О.Л. Бестаченко