Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №914/2458/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2458/24

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Матущак О.І.

Скрипчук О.С.

секретар судового засідання Копець Х.А.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Сокальагроспецмонтаж” від 06.03.2026 (вх. №ЗАГС 01-05/662/26 від 09.03.2026

на рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 (суддя - Король М.Р.)

у справі № 914/2458/24

за позовом Приватного акціонерного товариства “Сокальагроспецмонтаж” (надалі - ПАТ “Сокальагроспецмонтаж”), смт. Жвирка, Львівська область

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Галич Сервіс Автотранс”, (надалі - ТОВ “Галич Сервіс Автотранс”), м. Червоноград

до відповідача-2 Західно - української регіональної агропромислової біржі, м. Львів

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю ВП “Західвуглезбут” (надалі - ТОВ ВП “Західвуглезбут”), м. Червоноград

до відповідача-4 Головного управління ДПС у Львівській області, м. Львів

про визнання недійсним цільового аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників:

від позивача: Бойко В.В., Слободян О.Ю.;

від відповідача - 1: Шпунт М.Б.;

від відповідача - 2, 3: не з`явились;

від відповідача - 4: Мандзиняк Г.В.;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів ТОВ «Галич Сервіс Автотранс», Західноукраїнської регіональної агропромислової біржі, ТОВ ВП «Західвуглезбут», Головного управління ДПС у Львівській області про

- визнання недійсним цільового аукціону з продажу майна платника податків ПАТ «Сокальагроспецмонтаж», проведеного Західно-Українською регіональною агропромисловою біржею 28.04.2020 із реалізації будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею 2825,9 кв. м. незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 44, результати якого оформлені протоколом цільового аукціону №1, виданого 28.04.2020 Західно-Українською регіональною агропромисловою біржею (вимога заявлена до відповідача 4 - ГУДПС у Львівській області та відповідача 2 – ЗУРАБ);

- визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі - будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею 2825,9 кв. м. незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 44, №06/04-20, укладеного 28.04.2020 між ПАТ «Сокальагроспецмонтаж», примусову реалізацію майна якого здійснювало ГУ ДПС у Львівській області, від імені та в інтересах якого діяв ЗУРАБ – ПП «Торговий дім Манявія» та ТОВ ВП «Західвуглезбут» (вимога пред`явлена до відповідача 3 – ТОВ ВП «Західвуглезбут»);

- витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «Галич Сервіс Автотранс» на користь ПАТ «Сокальагромпецмонтаж» будівлю цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями позиція 1, загальною площею 2525,9 кв. м., незавершене будівництво готовністю 44%, що розташований за адресою: Львівська область, Червоноградський район, вул. Львівська, буд. 44 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1102359946118) (вимога заявлена до відповідача 1 – ТОВ «Галич Сервіс Автотранс»).

Позивач зазначив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс та очікує понести, у зв`язку із розглядом цієї справи становить: судовий збір - 24 187,94 грн, витрати та правничу допомогу - 80 000,00 грн із зазначенням, що уточнений розмір судових витрат та докази їх понесення буде надано протягом 5-ти днів після ухвалення судом рішення.

Позовні вимоги (з врахуванням заяви про доповнення підстав позову (т-2, а.с.184-196)) обґрунтовано тим, що спірне нерухоме майно, що перебувало у податковій заставі, було продане на цільовому аукціоні, який був проведений із порушенням вимог чинного законодавства, за заниженою майже у п`ять разів ціною, що спричинило порушення майнових прав та законних інтересів товариства позивача, тому такий аукціон є недійсним. Недійсність аукціону є наслідком недійсності укладеного за його результатами договору купівлі-продажу майна від 28.04.2020, а отже, такий правочин не спричинив переходу права власності на це майно до покупця. У зв`язку з подальшим відчуженням спірного майна, позивач вважає, що є правові підстави для витребування майна у кінцевого набувача.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 позовну заяву ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» до відповідачів ТОВ «Галич Сервіс Автотранс», Західно-Української регіональної агропромислової біржі, ТОВ ВП «Західвуглезбут» , Головного управління ДПС у Львівській області про визнання недійсним цільового аукціону , визнання недійсним договору купівлі-продажу майна та витребування майна з чужого незаконного володіння та додані до неї документи передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва (т-1, а.с.315-317).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 апеляційну скаргу ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» задоволено. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 16.10.2024 у справі № 914/2458/24 скасовано. Справу № 914/2458/24 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області (т-2, а.с.30-35).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 914/2458/24.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2025 задоволено заяву ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» про забезпечення позову у справі № 914/2458/24, застосовано заходи забезпечення позову та накладено арешт на будівлю цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями позиція 1, загальною площею 2825,9 кв. м, незавершене будівництво готовністю 44%, що розташований за адресою: Львівська область, Червоноградський район, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 44 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1102359946118) (т-2, а.с.172-183).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 (суддя – Король М.Р.) у справі № 914/2458/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2025 у справі №914/2458/24.

При ухваленні рішення суд виходив з того, що позивач не довів наявності порушень порядку проведення цільового аукціону з продажу майна ПАТ «Сокальагроспецмонтаж», що перебуває у податковій заставі, який проведено Західно - Українською регіональною агропромисловою біржею 28.04.2020, а також не довів, що виконана ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр» оцінка нерухомого майна будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями по вул. Львівська, 44 в м. Червоноград Львівської області, (яка виконана оцінювачем Лебедовичем Я.П.), не відповідає нормативно-правовим актам з оцінки майна, оціночним процедурам та є істотно заниженою. Суд також зазначив, що оспорюваним цільовим аукціоном з продажу майна платника податків права позивача не порушено. Відтак, прийшов до висновку, що оскільки відсутні підстави для визнання недійсним цільового аукціону з продажу майна платника податків ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» від 28.04.2020, тому у задоволенні інших позовних вимог необхідно також відмовити, оскільки вони є похідними .

Не погодившись з вказаним рішенням, ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі №914/2458/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, при не правильному застосуванні норми матеріального права та з порушенням норми процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що ГУ ДПС у Львівській області в порушення пункту 9 розділу V Порядку №518, пункту 21 Порядку №1244 після проведення трьох аукціонів не зняло майно з торгів і не повернуло його товариству, не вчинило жодних дій (заходів) щодо зміни предмета податкової застави, а провело нову, незаконну умисно занижену оцінку майна, відповідно до якої ринкова вартість вказаного майна за період 8 місяців від попередньої оцінки знизилася у понад 4 рази та станом на 26.02.2020 становила 996 960,00 грн з ПДВ. Надалі ГУ ДПС у Львівській області 28.04.2020 використало цю незаконну занижену оцінку майна при проведенні четвертого цільового аукціону з примусової реалізації майна ПАТ «Сокальагроспецмонтаж». Скаржник також не погоджується з висновком суду про те, що позивач підписав оспорюваний договір купівлі-продажу майна без жодних застережень, в тому числі без застережень щодо незаконного звіту та заниженої оцінки такого майна. Вважає, що таке не відповідає обставинам справи, оскільки договір купівлі-продажу №06/04-20 від 28.04.2020 та акт приймання-передачі майна до цього договору – не містять підпису представника позивача, а підписані від імені продавця уповноваженою особою ГУ ДПС у Львівській області. Щодо висновків суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено необ`єктивності та неякісності (недостовірності) звіту про оцінку майна, яка виконана ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр» (експерт Лебедович Я.П.) станом на 26.02.2020, то такі спростовується матеріалами справи, а саме висновком експерта №1801/24 судової оціночно-будівельної експертизи від 31.05.2024 та ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 25.02.2025 у справі №459/448/25. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надано жодної оцінки доводам позивача про відсутність належної рецензії на звіт про оцінку майна, що був виконаний ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр» від 26.02.2020 і на якому відсутній підпис експерта Калиніченко Ю.В. Необґрунтованим вважає й висновок суду про те, що права позивача оспорюваним аукціоном не порушено, оскільки сам факт реалізації майна товариства за заниженою майже у п`ять разів ціною на аукціоні, в силу закону не міг бути проведений і є очевидною обставиною порушення прав товариства. Скаржник зазначає, що доказами на спростування такого висновку суду є й факт визнання ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» потерпілим у межах кримінального провадження №12020145150000209 про вчинення експертом оцінювачем Лебедовичем Я.П. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, яке виявилося у складенні завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує факти, що мають юридичне значення, а саме – Звіту про незалежну оцінку будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями, на підставі чого в кінцевому результаті вартість об`єкта оцінки – майна товариства – була суттєво занижена. Встановлюючи добросовісність набувача майна – ТОВ «Галич Сервіс Автотранс» в оскаржуваному судовому рішенні, суд не надав жодного спростування доводам позивача про афілійованість ТОВ ВП «Західвуглезбут» та ТОВ «Галич Сервіс Автотранс».

Окрім того, в апеляційній скарзі зазначено, що позивач відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вчиняє заяву, що ним понесено судові витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку із розглядом справи судом апеляційної інстанції та що докази таких витрат та їх розмір будуть надані суду у встановлений законом строк.

Відповідач 1 – ТОВ «Галич Сервіс Автотранс» у відзиві на апеляційну скаргу від 25.03.2026 заперечує проти доводів скаржника, вказуючи на те, що обраний позивачем варіант поведінки (зволікання з погашенням боргу) не узгоджується з принципом добросовісної поведінки. Зазначає, що протягом періоду часу з 27.08.2019 до 28.04.2020 позивач не висловлював заперечень щодо неповернення йому майна та/або пропозицій заміни предмета податкової застави. Позивач не скористався правом на добровільне погашення податкового боргу, при тому, що за змістом розділу V Порядку №518, якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу майна, яке перебуває в податковій заставі, повністю погашає суму податкового боргу, контролюючий орган скасовує рішення про проведення продажу та вживає заходів щодо зупинення торгів. З фактичних обставин справи вбачається, що цільові аукціони щодо реалізації майна були призначені на 12.07.2019, 02.08.2019 та 27.08.2019, однак аукціони не відбулись, у зв`язку із відсутністю заяв на купівлю лоту. Втім майно податкової застави, в будь-якому випадку, підлягало продажу задля погашення податкового боргу і відсутність потенційних покупців на попередніх аукціонах, насамперед, може свідчити про невідповідність саме первинної оцінки майна фактичній ринковій вартості. В контексті незаконності звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ «Західний консалтинговий центр», зазначає, що позивачем не надано належних і достатніх доказів того, що ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр» склав завідомо недостовірний чи підроблений звіт про оцінку майна, так само як і доказів притягнення відповідних осіб до передбаченої законом відповідальності, а саме вироку, який би підтверджував притягнення до кримінальної відповідальності експерта Лебедовича Я.П. Відповідач також зазначає, що позивач не звертався у судовому порядку з вимогою про визнання оцінки майна протиправною, як і про визнання протиправними дій суб`єкта оціночної діяльності. В контексті оспорюваного договору купівлі – продажу №06/04-20 від 28.04.2020, вказує, що залишок коштів в сумі 465 930,23 грн по аукціону спрямований був на рахунок позивача і в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу ці кошти не надійшли, чи що позивач звертався до ГУ ДПС у Львівській області, заперечуючи їх отримання, чи висловлював намір повернути їх контролюючому органу, а отже, позивач отримав вказані кошти, розпорядився ними, відтак, схвалив оспорюваний правочин. Позивачем не надано доказів того, що останній звертався до ГУ ДПС у Львівській області з пропозицією добровільного погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів чи пропонував інше майно на заміну предмета податкової застави, чи вимагав повернення нерухомого майна після третього аукціону. Відповідач 1 звертає увагу, що позивач не сплачував податковий борг протягом 18-ти років, відчужив усе інше нерухоме майно, що перебувало в його володінні, тим самим, унеможливлюючи здійснення заміни податкової застави у майбутньому, у 2020 році отримав 465 930,23 грн від реалізації нерухомого майна (предмета спору), пасивно очікував протягом 5-ти років після реалізації майна та звернувся до суду з вимогою повернення майна, повністю звільненого від податкової застави, покладаючи негативні наслідки на відповідачів. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі № 914/2458/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідач 4 – Головне управління ДПС у Львівській області у відзиві від 23.03.2026 на апеляційну скаргу також заперечує проти доводів скаржника, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі № 914/2458/24 залишити без змін. В своє обґрунтування відповідач 4 вказує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №1340/4870/18 задоволено позов та надано дозвіл Головному управлянню ДФС у Львівській області на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. 29.01.2019 було скеровано лист позивачу з пропозицією самостійно визначити оцінювача та провести експертну оцінку майна, згідно з актом опису від 30.06.2016 №4 протягом законодавчо встановленого терміну відповідно до п.12.95 ст. 95 Податкового кодексу України. Однак, позивачем цього не було зроблено. Відповідач 4 зазначає, що експертна оцінка проведена 10.06.2019 зі строком дії до 10.12.2019 і вартість майна становила 4 199 755,00 грн. Однак, цільові аукціони щодо реалізації заставного майна 12.07.2019, 02.08.2019 та 27.08.2019 не відбулись, а термін дії експертної оцінки завершився, тому 04.02.2020 було укладено договір №1 на проведення оцінки майна з ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр» і вартість майна становила вже 996 960,00 грн. Зазначає, що функціональними обов`язками контролюючого органу не передбачено перевірки достовірності інформації, викладеної у звіті про незалежну оцінку від 26.02.2020 ТОВ «Західний Регіональний консалтинговий центр». Щодо підроблення та використання документів при виготовленні звіту про експертну оцінку, відповідно до статті 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» несуть відповідальність оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності, за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. 24.04.2020 проведено цільовий аукціону на Західно-Українській агропромисловій біржі щодо реалізації заставного майна ПАТ «Сокальагроспецмонтаж», а саме – будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальна площа – 2825,9 кв. м. вартістю 1006929,60 грн. Кошти від реалізації заставного майна були спрямовані на організацію цільового аукціону та погашення податкового боргу позивача, в результаті чого податковий борг був погашений в повному обсязі, а залишок коштів в сумі 465 930,23 грн спрямовано на рахунок позивача.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді – Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» від 06.03.2026 на рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі № 914/2458/24. Розгляд справи № 914/2458/24 призначено в судовому засіданні на 15.04.2026.

Розгляд справи №914/2458/24 неодноразово відкладався з підстав, наведених в ухвалах суду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду №90 від 22.06.2026, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді Бонк Т.Б., проведений повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справу №914/2458/24 розподілено судді – доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформовано: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, судді – Скрипчук О.С., Якімець Г.Г.

23.06.2026 в судовому засідання, заслухавши пояснення представників учасників справи, розгляд справи відкладено на 18.08.2026.

У зв`язку з поданням заяви судді Якімець Г.Г. про відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 09.07.2026 про звільнення судді Якімець Г.Г., на підставі розпорядженням керівника апарату суду № 305 від 18.08.2026 було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 справу № 914/2458/24 розподілено судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад суду сформовано: Кравчук Н.М.- головуючий суддя, судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.

18.08.2026 позивачем через підсистему “Електронний суд” подано до суду додаткові пояснення по суті апеляційної скарги від 17.08.2026 (вх. №ЗАГС 01-04/6874/26 від 18.08.2026), у якій також просить долучити до матеріалів справи судову практику.

18.08.2026 відповідачем-1 через підсистему “Електронний суд” подано до суду додаткові пояснення від 17.08.2026 (вх. №ЗАГС 01-04/6871/26 від 18.08.2026).

18.08.2026 відповідачем-1 через підсистему “Електронний суд” подано до суду додаткові пояснення по суті апеляційної скарги від 17.08.2026 (вх..№ЗАГС 01-04/6873/26 від 18.08.20260.

Колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про залишення вказаних документів позивача та відповідача -1 без розгляду, у зв`язку з пропуском процесуальних строків на таке подання.

В судове засідання 18.08.2026 з`явились представники позивача, відповідачів - 1, 4, які надали пояснення по суті апеляційної скарги.

18.08.2026 розгляд справи відкладено в судове засідання на 01.09.2026, однак у зв`язку з відпусткою судді Матущака О.І. судове засідання не відбулось.

Ухвалою суду від 03.09.2026 справу призначено до розгляду в судовому засідання на 22.09.2026.

За клопотання представника позивача (скаржника) розгляд справи 22.09.2026 відкладено на 29.09.2026.

В судове засідання 29.09.2026 з`явились представники позивача, відповідачів 1, 4.

Відповідачі – Західно-Українська регіональна агропромислова біржа, ТОВ «Західвуглезбут» участі уповноважених представників в суд апеляційної інстанції жодного разу не забезпечили, причин неявки не повідомляли, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалами суду шляхом надіслання таких до електронного кабінету відповідача 3, а відповідачу 2 на поштову адресу (79058, м. Львів, пр. В. Чорновола 63), докази чого містяться в матеріалах справи.

Представниця позивача в судовому засіданні 29.09.2026 просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі №914/2458/24 та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та зазначено про понесення судових витрат на правову допомогу, докази чого будуть подані в строки, визначенні процесуальним законодавством.

В свою чергу, представники відповідачів 1 та 4 просили рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі № 914/2458/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів 1, 4, Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №1340/4870/18, яке набрало законної сили 27.12.2018, задоволено позов та надано дозвіл Головному управлінню ДФС у Львівській області на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі (т-1, а.с.18-20).

29.01.2019 ГУ ДФС у Львівській області надіслало лист ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” №4063/10/53.17-11 з пропозицією самостійно визначити оцінювача та провести експертну оцінку майна, описаного згідно з актом опису від 30.06.2016 №4 протягом законодавчо встановленого терміну відповідно до п. 12.95 ст. 95 Податкового кодексу України.

ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” не скористалося правом самостійно здійснити оцінку шляхом укладення договору з оцінювачем.

В подальшому, ГУ ДФС у Львівській області відповідно до п.12.95 ст. 95 Податкового кодексу України, було залучено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання, який має відповідний сертифікат та укладено з ним договір на проведення оцінки описаного майна з метою подальшої його реалізації на цільовому аукціоні в рахунок погашення податкового боргу. Договір на проведення оцінки майна було укладено 14.05. 2019 з ПП “Оціночна компанія “Апекс”.

10.06.2019 було проведено експертну оцінку майна згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” № 2658-ІІІ від 12.07.2001 зі строком дії до 10.12.2019. Відповідно до звіту про оцінку майна вартість майна становила 4 199 755,00 грн (т-1, а.с.32-42).

14.06.2019 між ГУ ДПС у Львівській області та Західно-Українською регіональною агропромисловою біржею було укладено договір - доручення від №14/06 про організацію цільового аукціону для реалізації майна та договір доручення на продаж майна на аукціоні №14/06-19 з ПП “Торговий дім “Манявія”.

З матеріалів справи вбачається, що було проведено три цільові аукціони щодо реалізації заставного майна: 12.07.2019, 02.08.2019 та 27.08.2019, однак, при зменшенні ціни за двома лотами на 40% (відповідно до ст. 20 Порядку зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення торгів” від 29.12.2010 №1244), аукціони не відбулись, у зв`язку із відсутністю заяв на купівлю лоту.

04.02.2020 між відповідачем-4 та ТОВ “Західний-регіональний консалтинг центр” було укладено договір №1 на проведення оцінки майна, згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 26.02.2020 вартість майна (будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями позиція 1, незавершеного будівництва готовністю 44% загальною площею 2825,9 кв. м, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, будинок, 44) оцінили в сумі 996 960,00 грн (т-1, а.с.67-101).

В матеріалах справи міститься рецензія на звіт про оцінку майна ПАТ “Сокальагроспецмонтаж”, виготовленої Західно-Українською регіональною агропромисловою біржею (т-2, а.с.223-228).

Надалі, 03.04.2020 між Головним управлінням ДПС у Львівській області та Західно - Українською регіональною агропромисловою біржею укладено договір - доручення №03/04 про організацію цільового аукціону для реалізації майна та договір доручення на продаж майна на аукціоні №03/04-20 з ПП “Торговий дім “Манявія”.

Інформація щодо реалізації заставного майна оприлюднювалась на офіційному сайті ДПС України tax.gov.ua та на офіційному сайті Західно-Української регіональної агропромислової біржі zurab.lviv.ua.

28.04.2020 проведено цільовий аукціон на Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі щодо реалізації заставного майна ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” (ЄДРПОУ – 00911859), а саме: будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею – 2 825,9 кв.м. вартістю 1 006 929,60 грн (т-1, а.с.25).

Участь в проведенні цільового аукціону представник ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” не приймав, був належним чином повідомлений щодо дати та місця проведення торгів ЗУРАБ.

28.04.2020 між ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” (продавець), примусову реалізацію майна якого здійснювало ГУ ДПС у Львівській області, від імені та в інтересах якого діяв член ЗУРАБ – ПП “Торговий дім Манявія” та ТОВ ВП “Західвуглезбут” укладено договір купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі №06/04-20 (т-1, а.с.23-24).

Як стверджує відповідач-4, що станом на 28.04.2020 податковий борг становив 376 552,30 грн. Кошти від реалізації заставного майна були спрямовані на організацію цільового аукціону та погашення податкового боргу ПАТ “Сокальагроспецмонтаж”, в результаті чого податковий борг був погашений в повному обсязі. Залишок коштів в сумі 465 930,23 грн спрямовано на розрахунковий рахунок ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” в АТ “Кредобанк”.

В подальшому, 27.04.2023 між ТОВ ВП “Західвуглезбут” (продавець) та ТОВ “Галич Сервіс Автотранс” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (т-1, а.с.26-27), який посвідчений приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області Вишневською Н.С., згідно з умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність нерухоме майно, а саме: будівлю цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями позиція 1, що знаходиться за адресою: Львівська область, Червоноградський район, місто Червоноград, вулиця Львівська, будинок 44, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна – 1102359946118 (надалі у цьому договорі – нерухоме майно), і сплачує за неї грошову суму у порядку та на умовах, передбачених цим договором. Нерухоме майно загальною площею 2825, 9 м.кв; незавершене будівництво готовністю 44%.

Позивач – ТОВ «Сокальагроспецмонтаж» в позовній заяві вказує на те, що він звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме щодо складання директором ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр» Лебедовичем Я.П. підробленого офіційного документа – звіту про незалежну оцінку будівлі цеху металоконструкції з адміністративно-побутовими приміщеннями загальною площею 2825,9 кв. м, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 44, у якому було істотно занижено ринкову вартість вказаного об`єкта.

За даною заявою правоохоронними органами було внесено відомості до ЄРДР та зареєстроване кримінальне провадження за №12020145150000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 358 Кримінального кодексу України.

В межах вказаного досудового розслідування постановами слідчого було призначено дві судові оціночно-будівельні експертизи, які оформлені висновками №109-Е від 28.07.2023 та №1801/24 від 31.05.2024 (т-1, а.с.209-249, а.с.250-288).

25.02.2025 у кримінальному провадженні за №12020145150000209 Червоноградським міським судом Львівської області постановлено ухвалу у справі №459/448/25, якою обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.2 ст. 358 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КК України – за закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності (нереабілітуюча підстава) (т-3, а.с.56-41).

Вищенаведені обставини стали підставою звернення ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» (позивач) з даним позовом Господарського суду Львівської області позов про визнання недійсним цільового аукціону з продажу майна боржника та повернення нерухомого майна – справа №914/1390/23. Однак, під час розгляду даної справи представнику позивача стало відомо, що 27.04.2023 ТОВ ВП «Західвуглезбут» на підставі договору купівлі – продажу нерухомого майна, який посвідчений Вишневською Н.С., приватним нотаріусом Червоноградського районного нотаріального округу Львівської області – відчужило ТОВ «Галич Сервіс Автотранс» будівлю цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями, що знаходиться за адресою: Львівська область, Червоноградський район, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 44, заг площею 2825,9 кв. м., незавершене будівництво готовністю 44% . Дана обставина зумовила залишення позову без розгляду за заявою позивача у справі № 914/1390/23.

З врахуванням наведеного, позивач звернувся для захисту своїх інтересів до суду з позовом та заявою про доповнення підстав позову про визнання недійсним цільового аукціону з продажу майна платника податків ПАТ «Сокальагроспецмонтаж», проведеного ЗУРАПБ 28.04.2020, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 28.04.2020 та витребування майна з чужого незаконного володіння.

При ухвалені постанови колегія суддів керувалася таким.

Згідно з пунктом 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом другим пункту 95.3. наведеної норми, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Як зазначалося вище, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №1340/4870/18, яке набрало законної сили 27.12.2018, надано дозвіл Головному управлінню ДФС у Львівській області на погашення усієї суми податкового боргу ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Продаж майна, яке перебуває в податковій заставі врегульовано статтею 95 Податкового кодексу України, Порядком зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1244 (надалі - Порядок №1244) та Порядком проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що затверджений наказом Мінфіну від 22.05.2017 № 518 (надалі - Порядок №518).

Підпунктом 95.7.3 п. 95.7 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що інше майно, об`єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах.

Згідно з п. 95.10 ст. 95 Податкового кодексу України з метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 13 Порядку №1244 початкова ціна майна, яке виставляється на аукціон, визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №518 передбачено, що майно, яке підлягає продажу на цільовому аукціоні, виставляється на аукціон за початковою ціною, що визначається контролюючим органом на підставі звіту (акта) про оцінку майна, складеного відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №518 організаторами цільових аукціонів є уповноважені товарні біржі, визначені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на конкурсних засадах. Організатор цільового аукціону повинен провести аукціон у строки, визначені відповідним договором, але не пізніше ніж через два місяці після його укладення. Уповноважена товарна біржа вчиняє дії з продажу майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

П. 95.13 ст. 95 Податкового кодексу України також передбачено, що під час продажу майна на товарних біржах контролюючий орган укладає відповідний договір з брокером (брокерською конторою), яка вчиняє дії з продажу такого майна за дорученням контролюючого органу на умовах найкращої цінової пропозиції.

Як зазначалося вище, правовою підставою даного позову в частині визнання недійсним цільового аукціону з продажу майна платника податків, проведеного Західною-Українською регіональною агропромисловою біржею 28.04.2020,та, як наслідок, визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного між ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» та ТОВ «Західвуглезбут», позивач вказує те, що аукціон проведено з порушенням п.п. 95.10, 95.12 ст. 95 ПК України, пунктів 8-9 розділу V Порядку №518, пунктів 13, 20, 21 Порядку №1244; занижена вартість оцінки майна, недобросовісність покупців та афілійованістю осіб.

Суд апеляційної інстанції встановив, що перших три цільових аукціони щодо реалізації спірного майна, проведені 12.07.2019, 02.08.2019 та 27.08.2019 були визнані такими, що не відбулися, у зв`язку з відсутністю заявок на купівлю лотів. Вказані аукціони відбувалися відповідно до до п. 8 розділу V Порядку № 518, з дотримання зниження початкової ціни лота, тому правомірність і законність їх проведення сторонами даного спору не оскаржується.

В пункті 9 розділу V Порядку №518 встановлено, що майно, яке не реалізовано відповідно до пункту 8 цього розділу, знімається з тортів і повертається власнику. Такі ж норми також містяться в пункті 20 Порядку №1244.

Пунктом 21 Порядку №1244 також встановлено, що майно, яке не реалізовано відповідно до пункту 20 цього Порядку, знімається з торгів і повертається власнику. У такому випадку контролюючим органом вживаються заходи щодо заміни предмета податкової застави.

З наведеного чітко вбачається, що кількість проведених аукціонів не повинна перевищувати трьох, а зменшення вартості майна не повинно перевищувати 15% та 25% при проведенні другого та третього цільових аукціонів. У разі, якщо після проведення трьох цільових аукціонів майно не було реалізовано, таке майно знімається з торгів, повертається власнику, а контролюючий орган вживає заходи щодо зміни предмета податкової застави.

Щодо тверджень скаржника про те, що в порушення п. 9 Розділу V порядку №518, п.21 порядку №1244 після проведення трьох аукціонів ГУ ДПС України у Львівській області не зняло майно з торгів і не повернуло таке майно товариству та не вчинило жодних дій (заходів) щодо заміни предмета податкової застави, а провело нову, незаконну та умисно істотно занижену оцінку майна, відповідно до якої ринкова вартість вказаного майна за період 8 місяців від попередньої оцінки знизилася у понад 4 рази та станом на 26.02.2020 становила 996 960,00 грн з ПДВ та надалі 28.04.2020, використало цю незаконну, занижену оцінку при проведенні четвертого цільового аукціону з примусової реалізації майна ПАТ «Сокальагроспецмонтаж», суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Зі змісту п. 9 розділу V Порядку № 518 та п. 20,21 Порядку №1244 вбачається, що дані норми можуть бути застосовані лише у разі коли у боржника наявне інше майно, в іншому ж випадку це буде суперечити принципу обов`язковості податкових зобов`язань, а також принципу обов`язковості судових рішень (рішенню Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2018 у справі №1340/4870/18, яким надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна боржника), тобто суперечитиме загальним засадам законодавства.

Суд звертає увагу, що скаржник не вказує про наявність у нього іншого майна для зміни предмета податкової застави.

Більше того, в матеріалах даної справи відсутніми є докази того, що у скаржника було інше майно, яким можна було б замінити предмет податкової застави. Також згідно з витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (т-3, а.с.69-85) підтверджено, що у позивача було відсутнє альтернативне майно. Представниця ГУ ДПС у Львівській області в судовому засіданні неодноразово наголошувала на тому, що у позивача відсутнє інше майно за рахунок якого можна було б замінити податкову заставу.

Щодо покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.12.2021 у справі №920/268/20, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що справа № 920/268/20 не є релевантною даній справі № 914/2458/24, оскільки факт наявності чи відсутності іншого майна має ключове значення для правильного вирішення спору, а у справі, на яку покликається позивач, боржником були подані докази, що у нього було наявне інше майно, яке могло виступати в якості альтернативи предмета податкової застави.

Як зазначалося вище, після третього аукціону, який не відбувся, закінчився термін дії експертної оцінки, відтак, 03.04.2020 між Головним управлінням ДПС у Львівській області та Західно - Українською регіональною агропромисловою біржею укладено договір - доручення №03/04 про організацію цільового аукціону для реалізації майна та договір доручення на продаж майна на аукціоні №03/04-20 з ПП “Торговий дім “Манявія”.

28.04.2020 проведено цільовий аукціон на Західно-Українській регіональній агропромисловій біржі щодо реалізації заставного майна ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” (ЄДРПОУ – 00911859), а саме: будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею – 2 825,9 кв.м. вартістю 1 006 929,60 грн (т-1, а.с.25).

28.04.2020 між ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” (продавець), примусову реалізацію майна якого здійснювало ГУ ДПС у Львівській області, від імені та в інтересах якого діяв член ЗУРАБ – ПП “Торговий дім Манявія” та ТОВ ВП “Західвуглезбут” укладено договір купівлі-продажу майна, що перебуває у податковій заставі №06/04-20 (т-1, а.с.23-24).

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що після нової оцінки майна, проведеної 28.04.2020, ЗУРАБ було проведено перший цільовий аукціон з примусової реалізації майна ПрАТ «Сокальагроспецмонтаж» - будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями (незавершене будівництво) загальною площею 2825,9 кв. м, що знаходиться за адресою Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, буд. 44, а не повторний, як встановив в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції і не четвертий , як вказує скаржник. Відтак, в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Переможцем вказаного цільового аукціону стало ТОВ ВП «Західвуглезбут», яке придбало будівлю цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 2825,9 кв. м. за мінімальним кроком аукціону – за ціною 1 006 929,30 грн з ПДВ, що підтверджується протоколом цільового аукціону №1 від 28.04.2020. Участь в даному цільовому аукціону ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» не приймав, хоча був належним чином повідомлений щодо дати та місця проведення торгів ЗУРАБ, чого не заперечує в апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції правомірно звернув увагу, що протягом періоду часу з 27.08.2019 до 28.04.2020 позивач не висловлював заперечень щодо неповернення йому майна та/або зміни предмета податкової застави.

Окрім того, позивач не скористався правом на добровільне погашення податкового боргу, при тому, що за змістом розділу V порядку №518, якщо платник податків у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, повністю погашає суму податкового боргу контролюючий орган скасовує рішення про проведення продажу та вживає заходів щодо зупинення торгів.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 911/1160/21, в якій предметом спору є також визнання недійсним оцінки нерухомого майна, результатів аукціону, договору купівлі-продажу та витребування майна, зробив такі правові висновки:

«п. 4.27 Майно, що не реалізовано відповідно до пункту 20 цього Порядку , знімається з торгів і повертається власнику. У такому випадку контролюючим органом вживаються заходи щодо зміни предмета податкової застави (пункт 21 порядку №1244)».

«п. 4.28 У справі, що розглядається, суди виходили з того, що : майно було знято з торгів, позаяк аукціон не відбувся; стаття 95 ПК України не містить прямої заборони подальшого виставлення на продаж предмета податкової застави ; при цьому вказівка щодо необхідності заміни предмета податкової застави іншим майном не свідчить про заборону, а спрямована на забезпечення ефективного і швидкого погашення податкового боргу в разі неліквідності попереднього предмета застави».

«п.4.29 обираючи варіант добросовісної поведінки, боржник (у даному випадку позивач відносно податкового боргу) зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконане належним чином.

«Отже, вбачається висновок в даній справі, що обраний позивачем варіант поведінки (зволікання з погашенням боргу) не узгоджується з принципом добросовісної поведінки, що по суті врахував суд першої інстанції у вирішенні питання правомочностей позивача, меж можливого та необхідного обсягу відновлення його прав, а задоволення позову про витребування майна призведе до набуття позивачем за обсягом прав більше, ніж їх існувало до порушення, оскільки у такому разі він набуває майно, яке звільнене від обтяження податковою заставою та за позивачем при цьому не рахуватиметься податковий борг, але, відповідно до наведеного вище, він мав би компенсувати податкову заборгованість за рахунок вказаного нерухомого майна. Дане узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 16.11.2022 у справі №911/1160/21.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також враховує позицію відповідача 4 – Головного управління ДПС у Львівській області, наведену у відзиві на позов (т-2, а.с.132-138) про те, що при наявності коштів на рахунку у позивача, підприємством не було виконано обов`язку в частині сплати заборгованості по ЄСВ, який виник ще у 2014 році, а також не спрямовано кошти на відновлення господарської діяльності підприємства. Проведеним аналізом інформації наявної в системі ІС “Податковий блок” ПАТ “Сокальагроспецмонтаж” відповідачем – 4 встановлено, що господарську діяльність підприємство припинило з лютого 2016 року (остання подана декларація по ПДВ за лютий 2016). Станом на 31.12.2016 за підприємством обліковувався податковий борг в сумі 368 781,12 грн.

Отже, протягом тривалого часу позивач був обізнаний про існування у нього податкового боргу, перебуванням майна у податковій заставі та існуванням судового рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу. Розуміючи наслідки несплати податкового боргу та перебуванням майна у податковій заставі, позивач не вжив жодних заходів щодо погодження з контролюючим органом проведення оцінки майна та погашення податкового боргу.

Більше того, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що позивач мав у власності декілька об`єктів нерухомого майна, усіх їх відчужив протягом 2016-2017 років, однак, кошти від відчуження такого майна не скерував на погашення податкового боргу.

Отже, з врахуванням наведеного вище, доводи скаржника про порушення процедур проведення цільового аукціону є необґрунтованими та безпідставними.

Позивач звертає увагу на незаконність звіту про оцінку майна, виконаного ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр», який, на думку скаржника, не в повній мірі досліджено судом першої інстанції.

Зокрема, скаржник покликається на безпідставність неврахування судом першої інстанції ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 25.02.2025 у справі №459/448/25, як на доказ того, що ПАТ «Сокальагроспецмонтаж» визнано потерпілим у межах кримінального провадження №12020145150000209 про вчинення експертом оцінювачем Лебедовичем Я.П. кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 Кримінального кодексу України, яке виявилося у складенні завідомо підробленого офіційного документу, який посвідчує факти, що мають юридичне значення, а саме – Звіту про незалежну оцінку будівлі цеху металоконструкцій з адміністративно-побутовими приміщеннями, на підставі чого в кінцевому результаті вартість об`єкта оцінки – майна товариства .

Основним аргументом скаржника щодо недійсності вказаного звіту про оцінку майна, є наявність двох експертних висновків, виготовлених в межах кримінального провадження, згідно з якими ринкова вартість об`єкта оцінки спірної будівлі станом на червень місяць 2019 року могла становити 5 933 458,00 грн та станом на лютий місяць 2020 року могла становити 5 361 288,00 грн.

Згідно з вимогами ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За змістом ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили , є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні , чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі статтею 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу, незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Отже, ст. 222 КПК України встановлює недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування без отримання відповідного дозволу. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах: від 20.10.2021 справа № 910/10222/19; від 30.09.2021 справа № 927/41/19; від 06.07.2022 справа № 914/1979/18.)

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не долучено відповідного дозволу слідчого або прокурора на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні або інших відомостей, що свідчили б про однозначне надання такої згоди та обсяг відомостей, що можуть бути розголошені.

Відповідач -1 правомірно зауважує, що станом на момент долучення цих доказів (експертних висновків) до матеріалів даної справи № 914/2458/24, ще не відбулося відкриття матеріалів кримінального провадження у відповідності до статті 290 КПК України.

З врахуванням наведеного, твердження представника скаржника в судовому засіданні про те, що на копіях експертних висновків наявний підпис слідчого, тому це і є дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні, не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

Згідно з висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, що викладені у постанові від 18.02.2025 у справі №712/8174/23 (провадження №51-2827км24), а саме: у результаті закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України за ініціативою та згодою особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, суд не може і не повинен констатувати факт вчинення цією особою кримінально караного діяння. Адже кримінальний процесуальний закон зобов`язує суд розглянути клопотання сторони захисту про таке звільнення невідкладно. У разі розгляду такого клопотання без проведення повного судового розгляду суд не може констатувати винуватість або навпаки невинуватість особи у вчиненні інкримінованого діяння.

В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази (вирок суду) того, що експерт Лебедович Я.П. склав завідомо недостовірний чи підроблений звіт про оцінку майна, також відсутні докази притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки згідно з ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 25.02.2025 у справі №459/448/25 обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (кримінальне провадження №12020145150000209 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 358 КК України).

Отже, висновки експертів, що були виконані в межах кримінального провадження №12020145150000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 358 КК України, на які покликається позивач, не можуть вважатися належними доказами, які підтверджують незаконність чи хибність висновку, що викладений у звіті про оцінку майна, складеного ТОВ «Західний регіональний консалтинговий центр».

Окрім того, вказані висновки експертів були призначені не судом, а постановами слідчого в рамках досудового розслідування і відсутнім є дозвіл на розголошення відомостей кримінального провадження в порядку ст. 222 КПК України.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедура оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 даного Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (ч.1 ст. 10, ч.1 ст. 11 Закону).

Стаття 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачає відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідально до умов договору та закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування є обов`язковим.

Отже, зі змісту ст. 13 Закону вбачається, що рецензування здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку та її результати для прийняття рішень, а підставою для рецензування є письмовий запит. Лише після цього закон встановлює спеціальний випадок обов`язковості – коли оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади чи органом місцевого самоврядування. Тобто, сама по собі обставина, що звіт використовується державним органом, ще не тотожна його погодженню, затвердженню або прийняттю.

В процедурі реалізації майна, що перебуває у податковій заставі, експертна оцінка проводиться виключно з метою визначення початкової ціни продажу майна, а контролюючий органу разу невиконання платником податків обов`язку щодо самостійного проведення оцінки лише укладає договір проведення такої оцінки та використовує отриманий звіт у процедурі реалізації майна.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи міститься копія рецензії на звіт про оцінку майна ПАТ “Сокальагроспецмонтаж”, виготовленої Західно-Українською регіональною агропромисловою біржею (т-2, а.с.223-228). Згідно з загальним висновком рецензента від 06.04.2020 звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з питань оцінки нерухомого майна і може використовуватись для цілей, викладених в ньому. Однак, вказана рецензія не підписана експертом Калиніченко Ю.В.

Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність рецензії на вказаний Звіт про оцінку майна.

Податковий кодекс України, який безпосередньо регулює питання продажу майна, що перебуває у податковій заставі, як і Порядок № 518, Порядок № 1244 не містять обов`язку контролюючого органу здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності.

Суд застосовує аналогічний правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 826/6706/18; від 23.11.2021 у справі № 552/148Ґ/14Ґ;Ґ від 07.02.2024 у справі № 607/12426/18 та інших.

За приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлено ч.ч. 1-3, 5 і 6 ст. 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Пунктом 95.14 ст. 95 Податкового кодексу України визначено, що договір купівлі-продажу майна, що укладається за результатами проведення торгів, обов`язково має бути підписаний платником податків – боржником , майно якого було продано на торгах. У разі відмови боржника від підписання договору купівлі-продажу такий договір підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, за дорученням якого здійснювався продаж майна, у присутності не менше як двох понятих.

З матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу №06/04-20 від 28.04.2020 було підписано заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області - Тарасом Іванишиним, в присутності двох понятих, з чого можна зробити висновок, що позивач відмовився від підпису та не мав наміру підписувати акт приймання-передачі.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи скаржника про те, що у зв`язку з відсутністю підписів понятих на акті приймання - передачі майна, тому не відбулося переходу права власності, в цій частині, по суті, засновані на надмірному формалізмі та помилковому тлумаченні норм законодавства і договору купівлі-продажу. Також суд звертає увагу, що скаржником не представлено жодних доказів (в тому числі написів на акті приймання-передачі) чи пояснень щодо причин їх відмови від підписання чи свідчили б про зауваження чи застереження останнього з цього приводу.

Окрім того, суд апеляційної інстанції констатує, що кошти від реалізації заставного майна були спрямовані на погашення податкового боргу скаржника, в результаті чого податковий борг був погашений в повному обсязі. Залишок коштів в сумі 465930,23 грн спрямовано було на розрахунковий рахунок ПрАТ «Сокальагроспецмонтаж» в АТ «Кредобанк». При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачу дані кошти не надійшли, чи докази того, що позивач завертався до ГУ ДПС у Львівській області, заперечуючи щодо їх отримання або висловлюючи намір повернути їх контролюючому органу. Отже, вбачається висновок, що позивач отримав вказані кошти, розпорядився ними, а відтак схвалив оспорюваний правочин.

Згідно зі статтею 241 ЦК України правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Зі змісту положень ч.1 ст. 241 ЦК України вбачається, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбуватися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи – сторони правочину. Дана правова позиція викладена зокрема у постановах Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №910/18812/17, від 08.07.2019 у справі №910/19776/17, від 04.03.2021 у справі №905/1132/20.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що метою реалізації майна на прилюдних торгах є продаж майна за найвищою ціною внаслідок конкуренції покупців; для успішної конкуренції покупців необхідно, щоб добросовісні покупці були впевнені в тому , що в разі перемоги на прилюдних торгах вони отримають майно вільним від обтяжень і вимог інших осіб (постанова ВПВС від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 п.7.6). Тому в разі якщо право власності належало не боржнику, а іншій особі, це не може бути протиставлене покупцю (навіть якщо майно вибуло з володіння такої особи поза її волею), але лише за умови добросовісності покупця.

Водночас не може вважатися добросовісною особа, яка набула майно на прилюдних торгах, якщо вона знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (близькі за змістом висновки у постановах ВПВС від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (п.6.1), від 06.07.2022 у справі №914/2618/16 (п.55)).

З врахуванням викладеного вище, вбачається висновок, що відповідач 3 як і відповідач 1 при набутті права власності на майно не знали та не могли знати про (як на думку позивача) порушення порядку реалізації майна, які апелянтом (позивачем) не доведені.

Станом на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу майна ТОВ ВП «Західвуглезбут» не існувало жодних доказів притягнення суб`єкта оціночної діяльності до кримінальної відповідальності, як і доказів звернення позивача до суду з вимогою про визнання оцінки майна протиправною та про визнання протиправними дій суб`єкта оціночної діяльності або про оскарження дій контролюючого органу та біржі.

Також позивачем не надано доказів того, що він звертався до ГУ ДПС у Львівській області з пропозицією добровільного погашення податкового боргу за рахунок грошових коштів чи пропонував інше майно на заміну предмета податкової застави чи вимагав повернення нерухомого майна після 3-го аукціону у відповідача – 3 та відповідача 1 знали про ці обставини чи мали відповідні докази.

З огляду на викладене, доводи скаржника про можливу афілійованість відповідача 3 та відповідача 1 не мають жодного правового значення, оскільки скаржник не довів, що відповідач 3 у момент придбання спірного майна на аукціоні був недобросовісним покупцем.

Відтак, суд апеляційної інстанції не надає оцінки доводам скаржника щодо афілійованості чи неафілійованості вказаним сторонам.

Отже, за наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи скаржника по суті не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі №914/2458/24 слід змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а в решті залишити без змін.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ухвалив:

1. Апеляційну скаргу ПАТ «Сокальагромпецмонтаж» від 06.03.2026 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 у справі №914/2458/24 змінити. Мотивувальну частину рішення викласти в редакції цієї постанови.

3. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 04.02.2026 в даній справі залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. ст. 287-288 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

Судді О.І. Матущак

О.С. Скрипчук