Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №914/2802/24
Суддя: Галушко Наталія Анатоліївна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2802/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання – Олійник Н.
за участю представників учасників процесу:
представник позивача – Драчова М.С.
представник відповідача – Дворніков А.О.
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 28.07.2026 (вх. № 01-05/2514/26 від 28.07.2026)
на рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 (суддя Петрашко М.М. повний текст ухвали складено 09.07.2026)
у справі № 914/2802/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 162 357 995,72 грн.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення грошових коштів у загальній сумі 162357995,72грн, а саме: боргу в сумі 160059076,45грн, що виник у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання (з оплати вартості послуг з диспетчерського управління, наданих упродовж червня-вересня місяців 2024 року), передбаченого умовами Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, який укладено сторонами 01.01.2024 на підставі Заяви-приєднання відповідача; трьох процентів річних (від прострочених платежів) у сумі 981581,00грн та інфляційних втрат у сумі 1317338,27грн, нарахованих згідно з нормою ч.2 ст.625 ЦК України..
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0424-03013-ПД від 01.01.2024 в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг у період з червня 2024 року по вересень 2024 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі №914/2802/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з АТ "ДТЕК Західенерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" борг у сумі 160059076,45 грн, три проценти річних у сумі 981581,00грн. та інфляційні втрати в сумі 1317338,27грн, а також витрати на судовий збір у сумі 847840,00грн.
Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язанням щодо оплати наданих позивачем послуг у спірний період, що є підставою для стягнення основної суми боргу, нарахування інфляційних втрат та 3% річних (за прострочення оплати як фактично наданих обсягів електричної енергії, так і планових платежів, передбачених Договором).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" подало апеляційну скаргу від 28.07.2026 (вх. № 01-05/2514/26 від 28.07.2026), в якій просить Скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі № 914/2802/24 в частині стягнення з АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» 3% річних в розмірі 222 153,74 грн та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Вимоги апелянта обґрунтовані тим, що включення періоду прострочення за несплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду, за який нараховується 3% на підставі рахунків-фактури, є незаконним та не обґрунтованим.
Відтак, позивач дійшов помилкового висновку що має право на стягнення 3% річних в розмірі 222 153,74 грн., розрахованих на суму вартості послуги в частині планових обсягів.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі № 914/2802/24 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Зазначає, що планова вартість послуги за декаду місяця визначається НЕК «Укренерго» на підставі фактичних даних Адміністратора комерційного обліку, які пройшли валідацію постачальником послуг комерційного обліку та сертифікацію Адміністратором комерційного обліку.
Звертає увагу суду на практику Верховного Суду, зокрема у постановах від 14.05.2026 у справі № 918/604/25 та від 02.06.2026 у справі № 924/1083/25 зроблено висновки, що плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів із моменту отримання акта приймання-передачі послуги. Таким чином, при розрахунку за послугу Відповідач та Позивач зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2026 справу №914/2802/24 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючої судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 28.07.2026 (вх. № 01-05/2514/26 від 28.07.2026) залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 28.07.2026 (вх. № 01-05/2514/26 від 28.07.2026) на рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі № 914/2802/24 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.09.2026.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2026 та 14.09.2026 задоволено заяви представників позивача Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" – адвоката Драчової Марії Сергіївни від 10.09.2026 (вх. № 01-04/7617/26 від 10.09.2026) та відповідача Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" – адвоката Дворнікова Андрія Олександровича від 11.09.2026 (вх. № 01-04/7649/26 від 11.09.2026) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судовому засіданні 15.09.2026 оголошено перерву до 06.10.2026.
У судовому засіданні 06.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
01.01.2024 між НЕК «Укренерго» та Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» (далі – АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО», відповідач або користувач) укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0424-03013-ПД (далі – Договір).
Станом на 01.01.2024 діяли умови Договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, затверджені Наказом №742 від 22.12.2023 НАК «Укренерго».
Наказом НАК «Укренерго» №344 від 07.06.2024 умови Договору викладено у новій редакції.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі – Договір) є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі – Користувач). Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Користувача до умов цього Договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 (далі - КСП), та є однаковими для всіх Користувачів.
Згідно з абз. 2 пункту 2.1 Договору ОСП (Позивач) безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Користувач (Відповідач) зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору, відповідно до пункту 2.2 Договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Відповідно до п. 3.5 Договору, відповідач зобов`язаний здійснювати поетапну оплату планової вартості послуги Позивача:
-до 18 числа розрахункового місяця в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового місяця;
-до 28 числа розрахункового місяця в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового місяця;
-до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового місяця.
Відповідно до умов п. 3.6 Договору, плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового місяця.
На підтвердження надання (Позивачем) обумовленої послуги упродовж червня-липня 2024 року без зауважень підписано Акти надання послуг від 30.06.2024 та 31.07.2024,.
25.06.2024 та 04.07.2024 сторонами підписано Акти коригування до Актів від 31.03.2024 та 30.04.2024.
Акти надання послуги у серпні та вересні 2024 відповідачем не підписано та не надано обґрунтованих застережень (заперечень) стосовно даних, зазначених в Актах.
Упродовж 15.06-11.10.2024 відповідачу надсилались рахунки на поетапну оплату планової вартості послуги, визначеної на підставі даних Адміністратора комерційного обліку.
Відповідачем грошове зобов`язання з поетапної оплати планової вартості послуги, наданої позивачем упродовж червня-вересня 2024 року, - не виконано, що зумовило виникнення боргу в сумі 160059076,45 грн.
Невиконання відповідачем грошового зобов`язання за Договором зумовило нарахування позивачем трьох процентів річних (від прострочених поетапних платежів) у сумі 981581,00грн та інфляційних втрат у сумі 1317338,27 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правовідносини між сторонами у даній справі виникли на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.
Згідно з ч. 1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За приписами ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з абз. 2 пункту 2.1 Договору ОСП (Позивач) безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Користувач (Відповідач) зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору, відповідно до пункту 2.2 Договору.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги упродовж червня-липня 2024 року, що підтверджується Актами надання послуг від 30.06.2024 та від 31.07.2024 та Актами коригування від 25.06.2024 та від 04.07.2024 на загальну суму 160059076,45 грн.
Матеріалами справи підтверджується, а відповідачем не заперечується та не спростовується порушення ним договірного зобов`язання щодо оплати позивачу наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у спірний період (червень-липень 2024 року).
Щодо вимог апеляційної скарги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 981581,00 грн та інфляційних втрат у сумі 1317338,27грн, нарахованих за прострочення відповідачем оплати передбачених Договором планових платежів та оплати фактично наданих обсягів електричної енергії.
Верховний Суд у постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 13.03.2024 у справі №904/5899/21 дійшов висновку, що при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
Як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України (подібні за змістом висновки викладені Верховних Судом у постановах від 19.08.2022 у справі №912/1941/21, від 24.11.2023 у справі №927/713/21, від 09.11.2022 у справі №904/5899/21, від 23.11.2023 у справі №925/654/22).
У постанові Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №922/3782/17 викладено висновок про те, що з огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
У постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування.
При з`ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат та 3% річних у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання; дослідити обставини виконання зобов`язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з`ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов`язання перед кредитором.
Перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань 3% річних та інфляційних втрат за прострочення відповідачем оплати фактично наданих послуг, суд встановив, що такі здійснені вірно .
Щодо розрахунку 3% річних за прострочення оплати відповідачем планових платежів, судом встановлено, що такий здійснено позивачем за кожним платежем з моменту визначеного Договором строку оплати до дати отримання відповідачем акта прии?мання-передачі в кожному місяці надання послуг.
Однак, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази того, що відповідач саме у зазначені позивачем у розрахунках дати отримав акти приймання-передачі послуг, що позбавляє суд можливості здійснити перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, які підлягають до стягнення.
Так, у матеріалах справи наявний витяг з системи АСКОД, який на думку позивача, підтверджує отримання відповідачем актів приймання-передачі послуг, що долучений до позовної заяви, однак такий документ (т.1 на а.с. 133-134) є нечитабельним та не може підтверджувати жодних обставин у даній справі.
Отже, позивачем не доведено обґрунтованість заявлених періодів та сум нарахованих 3% річних за прострочення оплати відповідачем планових платежів.
З приводу наведених у додаткових поясненнях відповідача аргументів та покликання на висновки Верховного Суду у справі №914/2625/23 необхідно зазначити, що постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 20.03.2026 року у згаданій справі не є релевантною до спірних правовідносин між сторонами у справі № 914/2802/24, оскільки у ній зроблено висновки за інших конкретних обставин справи.
Відтак, доводи Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 28.07.2026 (вх. № 01-05/2514/26 від 28.07.2026), викладені ним в апеляційній скарзі, є обґрунтованими, що встановлено під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, з огляду на що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, передбачених ст.277 ГПК України, для часткового скасування рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі №914/2802/24.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 28.07.2026 (вх. № 01-05/2514/26 від 28.07.2026) підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі №914/2802/24 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 222 153,74 грн. у даній справі скасуванню.
Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ :
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" від 28.07.2026 (вх. № 01-05/2514/26 від 28.07.2026) задоволити.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 09.07.2026 у справі №914/2802/24 в частині задовлення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 222 153,74 грн. скасувати.
3. В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" щодо стягнення 3% річних у сумі 222 153,74 грн.
4. В решті рішення залишити без змін.
5. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15; ідент.код 23269555) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 25; ідент.код 00100227) борг у сумі 160059076,45грн, три проценти річних у сумі 759427,26 грн та інфляційні втрати в сумі 1317338,27грн, 846 663,24грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.
6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, 25; ідент.код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 15; ідент.код 23269555) 3990, 77 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
7. На виконання постанови Господарському суду Львівської області видати наказ.
8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
9. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 12.10.2026
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua