Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №398/2731/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2731/25

провадження №: 2/398/256/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"23" вересня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Дубровської Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Тараненко А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Валуцька Вікторія Олександрівна до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору на стороні відповідача – Придніпровська товарна біржа, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Валуцька В.О. звернувся до суду з позовом до Олександрійської міської ради Кіровоградської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Заявою від 16 вересня 2025 року позовні вимоги змінені, а саме, просить про визнання договору купівлі – продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що 10 березня 2023 року Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис №330 та видано свідоцтво про смерть від 29 березня 2023 року НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне на день її смерті майно.

Відповідно до дублікату заповіту виданого Чернишовим С.С., приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області, 19 березня 2025 року за реєстровим №289, замість втраченого заповіту посвідченого Чернишовим С.С., приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області, 20 грудня 2017 року за реєстровим №1018, спадкоємцем усього майна, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати на день смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день відкриття спадщини, спадкова маса складалась з частки житлового будинку з надвірними будівлі, і частки земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 21/50 будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . У визначений чинним законодавством строк для прийняття спадщини позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишова С.С., із заявою про прийняття спадщини, а за сплином шести місяців з дати смерті спадкодавця, звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. 19 березня 2025 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишовим С.С. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за реєстровим номером № 290. Відповідно до вказаного свідоцтва спадщина складається з: частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Також, 19 березня 2025 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишовим С.С видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за зареєстрованим №291. Відповідно до вказаного свідоцтва спадщина складається з: частки земельної ділянки кадастровий номер:3510300000:11:307:0016, площа земельної ділянки 0,0625 га, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 . Щодо спадкового майна у вигляді 21/50 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишов С.С. виніс постанову від 19 березня 2025 року №51/02-31, якою відмовив у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно за заповітом, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України з урахуванням того, що правовстановлюючий документ на 21/50 частку житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_2 , договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Олександрійській філії Придніпровської товарної біржі 13 серпня 2001 року, реєстраційний №697-НД/697-Н/Ф12, нотаріально не посвідчений. З урахуванням вказаної вище постанови приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишова С.С. від 19 березня 2025 року №51/02-31, ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво на спадщину на 21/50 частку житлового будинку , що знаходиться по АДРЕСА_2 через відсутність належного правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності померлої на таку частку житлового будинку. Відсутність належного правовстановлюючого документу на частку житлового будинку та відмова нотаріуса м у видачі свідоцтва про право на спадщину порушує законні право позивачки на спадкування майна після смерті спадкування, внаслідок чого вона змушена звернутись до суду з даним позовом. З урахуванням того, що підставою для відмови у видачі позивачу

свідоцтва про право на спадщину на спірну частину житлового будинку

стала відсутність належного правовстановлюючого документу про підтвердження права власності спадкодавця на вказану частку будинку, оскільки договір купівлі-продажу 21/50 частки будинку, на підставі якого спадкодавець придбала спірну частину будинку на товарній біржі 13 серпня 2001 року, не був посвідчений нотаріально, дійсність договору купівлі - продажу, та право власності за позивачем має бути встановлено у судовому порядку.

Зі змісту договору купівлі-продажу №697-НД/697-Н/Ф12 від 13 серпня 2001 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Олександрійській філії Придніпровсьої товарної біржі та подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає. У відповідності до вимог ст. 227 ЦК УРСР підлягає реєстрації в Олександрійському бюро технічної інвентаризації.

Згідно архівної довідки КП «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 16 квітня 2025 року за № 297 станом на 01.01.2013р. право приватної власності на 21/50 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано в КП «ОМБТІ» 13 серпня 2001 року за №3015/107 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №697-НД/697-Н/Ф12 від 13 серпня 2001 року.

Отже, отримавши державну реєстрацію в КП «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» » права власності на спірну частину домоволодіння, яку ОСОБА_3 придбала за договором купівлі-продажу №697-НД/697-Н/Ф12 від 13 серпня 2001 року, що зареєстрований на Олександрійській філії Придніпровської товарної біржі, держава тим самим визнала її право власності на таку частину домоволодіння, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

Приймаючи до уваги, що позивачка позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , шляхом звернення до нотаріальної контори через те, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями, укладений на біржі, пройшов відповідну державну реєстрацію, але не посвідчений нотаріально і на даний час провести нотаріальне посвідчення правочину неможливо, відповідно її право має бути захищене судом шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу частини домоволодіння, та визнання права власності на відповідну частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 травня 2025 відкрито загальне позовне провадження по справі.

22 вересня 2025 року до участі у справі залучений спііввідкповідач ОСОБА_2

28 жовтня 2025 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 01 грудня 2025 року.

Представник позивача адвокат Валуцька В.О. надала клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити у повному обсязі.

Належним чином повідомлений представник відповідача Олександрійської міської ради Кіровоградської області у судове засідання не з`явився, матеріали справи містять клопотання про розгляд справи без участі представника.

Належним чином повідомлена співвідповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи особа, яка не заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору на стороні відповідача – Придніпровська товарна біржа у судове засідання не прибув, причини неявки суду не відомі.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що 10 березня 2023 року Олександрійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис №330 та видано свідоцтво про смерть від 29 березня 2023 року НОМЕР_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на все належне на день її смерті майно.

Відповідно до дублікату заповіту виданого Чернишовим С.С., приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області, 19 березня 2025 року за реєстровим №289, замість втраченого заповіту посвідченого Чернишовим С.С., приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області, 20 грудня 2017 року за реєстровим №1018, спадкоємцем усього майна, де б воно не було і з чого б воно не складалось, у тому числі все те, що буде належати на день смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На день відкриття спадщини, спадкова маса складалась з частки житлового будинку з надвірними будівлі, і частки земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та 21/50 будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

У визначений чинним законодавством строк для прийняття спадщини позивачка, ОСОБА_1 , звернулась до приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишова С.С., із заявою про прийняття спадщини, а за сплином шести місяців з дати смерті спадкодавця, звернулась із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

19 березня 2025 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишовим С.С. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за реєстровим номером № 290. Відповідно до вказаного свідоцтва спадщина складається з: частки житлового будинку АДРЕСА_1 .

19 березня 2025 року приватним нотаріусом Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишовим С.С видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, за зареєстрованим №291. Відповідно до вказаного свідоцтва спадщина складається з: частки земельної ділянки кадастровий номер:3510300000:11:307:0016, площа земельної ділянки 0,0625 га, місце розташування земельної ділянки АДРЕСА_1 .

Стосовно спадкового майна у вигляді 21/50 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , приватний нотаріус Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишов С.С. виніс постанову від 19 березня 2025 року №51/02-31, якою відмовив у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно за заповітом, оскільки вчинення такої дії суперечить законодавству України з урахуванням того, що правовстановлюючий документ на 21/50 частку житлового будинку, що знаходиться на АДРЕСА_2 , договір купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований на Олександрійській філії Придніпровської товарної біржі 13 серпня 2001 року, реєстраційний №697-НД/697-Н/Ф12, нотаріально не посвідчений. З урахуванням вказаної вище постанови приватного нотаріуса Олександрійського районного нотаріального округу Кіровоградської області Чернишова С.С. від 19 березня 2025 року №51/02-31, ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво на спадщину на 21/50 частку житлового будинку , що знаходиться по АДРЕСА_2 через відсутність належного правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності померлої на таку частку житлового будинку. Відсутність належного правовстановлюючого документу на частку житлового будинку та відмова нотаріуса м у видачі свідоцтва про право на спадщину порушує законні право позивачки на спадкування майна після смерті спадкування, внаслідок чого вона змушена звернутись до суду з даним позовом. З урахуванням того, що підставою для відмови у видачі позивачу

свідоцтва про право на спадщину на спірну частину житлового будинку

стала відсутність належного правовстановлюючого документу про підтвердження права власності спадкодавця на вказану частку будинку, оскільки договір купівлі-продажу 21/50 частки будинку, на підставі якого спадкодавець придбала спірну частину будинку на товарній біржі 13 серпня 2001 року, не був посвідчений нотаріально, дійсність договору купівлі - продажу, та право власності за позивачем має бути встановлено у судовому порядку.

Зі змісту договору купівлі-продажу №697-НД/697-Н/Ф12 від 13 серпня 2001 року вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на Олександрійській філії Придніпровсьої товарної біржі та подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

У відповідності до вимог ст. 227 ЦК УРСР підлягає реєстрації в Олександрійському бюро технічної інвентаризації.

Згідно архівної довідки КП «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 16 квітня 2025 року за № 297 станом на 01.01.2013р. право приватної власності на 21/50 частку домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 зареєстровано в КП «ОМБТІ» 13 серпня 2001 року за №3015/107 за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №697-НД/697-Н/Ф12 від 13 серпня 2001 року.

Отже, отримавши державну реєстрацію в КП «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» » права власності на спірну частину домоволодіння, яку ОСОБА_3 придбала за договором купівлі-продажу №697-НД/697-Н/Ф12 від 13 серпня 2001 року, що зареєстрований на Олександрійській філії Придніпровської товарної біржі, держава тим самим визнала її право власності на таку частину домоволодіння, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах.

Таким чином, на теперішній час право власності померлої ОСОБА_3 на спірну частину домоволодіння зареєстроване у встановленому законом порядку, відсутність нотаріальної о посвідчення договору купівлі-продажу, укладеного 13 серпня 2001 року, в силу дії норми ст.227 ЦК УРСР, свідчить про його недійсність, а відтак такий договір не є належним правовстановлюючим документом про підтвердження права власності на нерухоме майно, що перешкоджає позивачці оформити право власності на спірну частину домоволодіння у встановленому законом порядку.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України).

За правилами ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В ч.1 ст.1296 ЦК України закріплено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», у редакції, чинній станом на день укладення договору, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідно до п.п. 1.5-1.7 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Згідно п. 9 додатку 1 до цієї Інструкції до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна віднесено договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею. У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року N 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу (у тому числі при придбанні на біржових торгах). Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод на підставі ч. 2 ст. 47 ЦК, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.

Зі змісту договору купівлі-продажу нерухомого майна, який зареєстрований Олександрійською філією Придніпровською товарною біржею від 13 серпня 2001р., реєстраційний № 697-НД/697-Н/Ф12, вбачається, що даний договір укладений у відповідності до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

У відповідності до вимог ст. 227 ЦК України підлягає реєстрації в органах технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. До 01.01.2013 року виникнення права власності на нерухоме майно не пов`язувалося з його державною реєстрацією. Державна реєстрація здійснювалася за фактом права власності, яке вже виникло.

В даному випадку право власності виникло на підставі договору міни, який проведено у якості біржової операції між продавцем та покупцем. Отже, держава цим самим визнала його право власності на нерухомість, як таке, що виникло на не заборонених законом підставах. З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» даний договір вважається дійсним.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.328 ЦК України право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ніш документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Так, у Постанові Верховного Суду України від 18.02.2015 року у справі № 6-244цс14 зазначається, що за правилами статті 392ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

У Постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 року у справі № 6-1622цс15 вказується, що відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1ст. 328 ЦК України).

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно роз`яснень наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Судом встановлено, що право власності на квартиру ніким не оспорюються. Однак, у зв`язку з недодержанням при укладенні договору нотаріальної форми, позивач – позивач не може реалізувати свої спадкові права. Тому позивач звертається до суду з позовною вимогою про визнання договору дійсним та визнання права власності на житловий будинок з належною частиною надвірних будівель в порядку спадкування.

Аналізуючи надані у справі докази в їх сукупності, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача щодо визнання правочину - договору купівлі – продажу дійсним, оскільки суд прийшов до переконання, що визнання правочину дійсним не призведе до порушення прав будь-яких осіб, а у позивача відсутній інший шлях захисту своїх прав. Суд не має сумніву у достовірності документів, наданих позивачкою як доказів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (Постанова Верховного Суду від 20.03.2020 у справі № 320/8118/17).

Позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на 21/50 чвстку житлового будинку з надвірними будівлями в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є законними, ґрунтуються на нормах матеріального права, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на наведене суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані доказами та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 13, 89, 229, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Валуцька Вікторія Олександрівна до Олександрійської міської ради Кіровоградської області, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі – продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги, щодо предмету спору на стороні відповідача – Придніпровська товарна біржа – задовольнити.

Визнати дійсним договір №697-НД/697-Н/Ф12 купівлі-продажу 21/50 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 13 серпня 2001 року на Олександрійській філії Придніпровської товарної біржі між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 21/50 частки житлового будинку з надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Дубровська Н.М.