Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №391/267/26 — Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Компаніївський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/267/26

Провадження № 2/391/313/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2026р.селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Козюменської В.В.,

при секретарі - Рогожкіній І.Ю.,

за участі позивача – ОСОБА_1 ,

її представника – адвоката Єрьоменка В.П.,

представників відповідача – адвоката Самаріна А.С., Нарівної Л.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.

Свої вимоги позивач обгрунтовувала наступним:

Позивач – є вчителем української мови та літератури, має вищу педагогічну освіту та педагогічний стаж 32 роки, має звання «Старший вчитель», неодноразово нагороджувалася почесними грамотами та дипломами.

Відповідно до наказу від 06.09.2016 позивача призначено на посаду вчителя української мови та літератури у КЗ «Компаніївський ліцей» в порядку переведення з Живанівської загальноосвітньої школи.

На момент звільнення 06.03.2026 позивач фактично працювала в Комунальному закладі «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (далі - навчальний заклад, ліцей).

Наказом Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 06.03.2026 № 13-к позивача звільнено з займаної посади на підставі пункту 3 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Так, у наказі зазначено: «враховуючи наявність дисциплінарних стягнень (наказ № 26 від 22.01.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ; наказ № 45 від 16.02.2026 «Про результати планової перевірки діяльності вчителя ОСОБА_1 »; наказ № 51 від 25.02.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 » звільнити ОСОБА_1 із займаної посади вчителя української мови та літератури 09 березня 2026 року на підставі пункту З частини 1 етапі 40 Кодексу законів про працю України.». Інші підстави для звільнення у наказі не зазначені.

Ні з вказаним наказом про звільнення, ні з наказами про накладення дисциплінарних стягнень позивач не погоджується, вважає їх незаконними, прийнятими з порушенням чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до законодавства у сфері освіти, зокрема Закону України «Про освіту» та Закону України «Про повну загальну середню освіту», педагогічні працівники користуються гарантіями професійної діяльності та захистом від необгрунтованого втручання в їхню роботу.

Оцінка професійної діяльності вчителя здійснюється, зокрема, під час атестації педагогічних працівників. Так, позивач успішно пройшла атестацію у 2023 році, за результатами якої їй присвоєно звання «Старший вчитель», що свідчить про належне виконання нею професійних обов`язків.

Проте, останнім часом керівництво навчального закладу має упереджене відношення до позивача під час виконання нею трудових обов`язків, систематично створювало перешкоди в її роботі, проводилися безпідставні перевірки, виникали необгрунтовані зауваження. Твердження відповідача у прийнятих наказах про систематичне невиконання нею трудових обов`язків є безпідставним та суперечить результатам офіційної оцінки її професійної діяльності.

Наказом Комунального закладу «Компаніївський ліцей» № 26 від 22.01.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » до неї застосовано «профілактичний» захід - письмове попередження та зазначено підстави «факт порушення трудової дисципліни, а саме: на перше засідання комісії не з`явилась; самовільне залишення другого робочого засідання; відмова від підпису протоколу».

З зазначеним позивачка категорично не згодна, оскільки фактично на засіданні вона була присутня та виходила на деякий час в коридор. Крім того, у наказі не зазначено конкретно, які посадові обов`язки, передбачені посадовою інструкцією чи іншими нормативними актами, нею порушено чи не виконано.

Крім того, відповідно до законодавства, надавати пояснення, підписувати протоколи чи акти це є правом, а не обов`язком, у разі не згоди з викладеними обставинами, позивачка має право не підписувати документи, а роботодавець має право зафіксувати факт відмови, але не може визначати це як порушення трудової дисципліни.

Наказом Комунального закладу «Компаніївський ліцей» № 51 від 25.02.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 » позивачці оголошено догану за «вчинення неприпустимих дій щодо здобувачів освіти, порушення норм професійної етики, а саме: публічне висловлювання у мережі «Фейсбук», та психологічного тиску на учнів ліцею (булінгу)».

Слід зазначити, що відповідно до статті 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, а також на вільне вираження своїх поглядів і переконань, і як громадянка України, позивач має право вільно висловлювати свою позицію, у тому числі у мережі Інтернет.

Законодавство у сфері освіти не містить заборони для педагогічних працівників на висловлення власної думки поза межами виконання трудових обов`язків, за умови дотримання загальних вимог законодавства. Висловлювання у соціальній мережі не пов`язані безпосередньо з виконанням позивачкою трудових обов`язків та не можуть розцінюватися як дисциплінарний проступок у розумінні трудового законодавства.

У той же час, слід зазначити, що до Компаніївського районного суду Кіровоградської області направлено протокол про нібито вчинення позивачкою адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05.03.2026 у справі № 391/162/26 матеріали повернуто до ВП № 3 Кропивницького РУП ГУНП у Кіровоградській області без розгляду.

Так, у постанові суду зазначено, що суть правопорушення викладена у загальних рисах, без конкретизації об`єктивних ознак складу цього правопорушення, не зазначено, які саме протиправні дії вчинено, не зазначено місце вчинення правопорушення, не зазначено наслідки, відсутня інформація про потерпілих, у протоколі відсутні конкретні об`єктивні ознаки складу цього правопорушення.

Таким чином, вважає, що докази вчинення нею психологічного тиску на учнів ліцею відсутні.

Отже, накази № 26 від 22.01.2026 та № 51 від 25.02.2026 повинні бути скасовані, як незаконні.

Виходячи ж зі змісту наказу від 06.03.2026 № 13-к, а саме: «враховуючи наявність дисциплінарних стягнень (наказ № 26 від 22.01.2026 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ; наказ № 45 від 16.02.2026 «Про результати планової перевірки діяльності вчителя ОСОБА_1 »; наказ № 51 від 25.02.2026 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 » звільнити ОСОБА_1 із займаної посади вчителя української мови та літератури» позивача звільнено з займаної посади за порушення, за які раніше вже накладено дисциплінарні стягнення у вигляді попередження та догани.

Тобто за одне і те ж порушення до неї застосовано два дисциплінарні стягнення, що є прямим порушенням законодавства. При цьому, пояснення, як того вимагає ст. 149 Кодексу законів про працю України, керівництвом ліцею від неї не вимагалось, а наказ прийнято без її пояснень та за її відсутності у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

Таким чином, наказ прийнято з порушенням норм законодавства та підлягає скасуванню, а позивач підлягаю поновленню на роботі на раніше займаній посаді.

Також позивач просить стягнути на її користь середній заробіток за весь період вимушеного прогулу; стягнути моральну шкоду, оскільки у зв`язку з незаконним звільненням у позивача почались сильні переживання, виникли щоденні думки про наслідки незаконного звільнення. Втрата роботи та доходу призвели до важкості виконання повсякденних обов`язків, психологічного дискомфорту, тимчасової відірваності, від активного соціального життя, зниженого та нестійкого настрою, порушення сну, неприємних сновидінь, емоційної напруги, нервозності, дратівливості, реакції замикання, бажання уникати контактів, почуття образи. Заробітна плата була єдиним джерелом доходу позивачки, та внаслідок незаконного звільнення вона втратила засоби до існування, що завдало їй душевних страждань та хвилювань.

Всі вищенаведені обставини, спровокували у позивачки погіршення стану здоров`я, тому вважає, має місце наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких їй заподіяно Шкоду, вважає співмірним та обгрунтованим розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню із відповідача 10 000,00 (десять тисяч) гривень.

Ухвалою від 15.04.2026 р. позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 01.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 19.05.2026 року на 09 годин 00 хвилин, цією ж ухвалою витребувано письмові докази від КЗ «Компаніївський ліцей» (Т.1 а.с.64-65).

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 09.06.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 24.06.2026 року на 11 годин 45 хвилин (Т.1 а.с.186).

В судовому засіданні позивач підтримала вимоги позовної заяви, просила її задовольнити. Крім того пояснила, що її звільнення – це мобінг, який чинився саме до неї.

Щодо доказів про неправомірність наказу № 26 від 22.01.2026 поясняла, що про засідання комісії заздалегідь її ніхто не повідомляв; на засіданні (22.01.2026 р.) вона була присутня, надала письмові пояснення та залишила його через те, що їй стало погано від агресії навколишніх; свій обов`язок виконала повністю і не зобов`язана перебувати на засіданні, де до неї ставляться вороже. Тобто нарада проходила в агресивному напрямку, в неї підвищився тиск, тому вона покинула засідання. На першому засіданні (від 19.01.2026 р.) її не було, оскільки не було письмового запрошення.

Про те, що існує наказ № 26 про накладення на неї дисциплінарного стягнення дізналася 11.02.2026 від секретаря Коберніцької А.В., яка не дозволила їй сфотографувати наказ і не видала їй його примірник. На наказі вона побачила запис зроблений не нею «від підпису відмовилася», тому зробила свій запис «бачу уперше, від підпису не відмовлялася, дату - 11.02.26». Вважає дії адміністрації неправомірними та просить скасувати незаконний наказ № 26 від 22.01.2026 р., бо є порушення процедури.

Щодо доказів незаконності наказу від 16.02.2026 р. вказувала, що уроки української мови в Карчукас В., де вона викладає, адміністрація не відвідувала, тому в аналітичній довідці не мають права робити висновків про якість проведення нею уроків, застосування методів дисципліни. Для оцінки професійної компетентності за професійним стандартом вчителя відвідування занять є ключовим, перевіряти мають право лише конкретно вимірювані вимоги та критерії освітньої діяльності:

-відповідальність викладання затвердженій навчальній програмі;

- критерії, прозорість та об`єктивність оцінювання навчальних досягнень учнів;

-дотримання вчителем норм педагогічної етики та академічної доброчесності.

Адміністрація закладу не має права вимагати або брати конспект уроку вчителя для перевірки його готовності до уроку, оскільки це суперечить ст. 38 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» та нормам МОН України.

З приводу фінансових порушень вказала, що вона, як учитель, не має доступу до звітності про нарахування зарплати або до складання табеля на зарплату. Це робить адміністрація закладу. Матеріали перевірки щодо фінансових порушень відсутні. У ОСОБА_2 стоять ті оцінки в класному журналі (немає відмітки про її відсутність), які отримані того дня. Класний керівник та вчитель узгоджують у разі відсутності учня відмітку про його відсутність. У заяві мами ОСОБА_2 вказано 8 днів пропусків, але класний керівник та завуч з навчальної роботи про це не повідомляли. При фіксації відвідування учнів вона керується Постановою Кабінету Міністрів № 684, тому порушень зі свого боку не вбачає, в яких її звинувачено та винесено догану. Неправильний облік відвідування може призвести до хибного фіксування прогулів без поважних причин, а не до фінансових порушень, як це стверджує відповідач. Облік відвідування учнів у класному журналі веде класний керівник. У разі виявлення неспівпадання фіксації пропуску у графі вчителя предметника, саме він має з`ясувати причину та виправити її або ж адміністрація закладу, яка систематично веде контроль за веденням документації. Тобто дитина була на уроках, заява мами про відсутність дитини – не є офіційним документом, вважає, що це маму Карчукас попросили написати таку заяву. Крім того, вважає, що ситуація з Карчукас – це намагання мами її учениці ОСОБА_3 віддати часи з викладання української мови та літератури іншому вчителю.

Щодо модифікації календарного плану вказала наступне. Згідно діючого законодавства адміністрація закладу повинна була створити команду психолого-педагогічного супроводу та виконати всі передбачені вищезазначеним законами етапи -скликати комісію супроводу, видати про це наказ, опрацювати разом із спеціалістами інклюзивно-ресурсного центру, батьками та вчителями предметниками висновок ІРЦ, де прописані інструменти для навчання дитини з ООП, розробити разом програму індивідуального розвитку дитини з ООП, видати рішення команді супроводу та надати письмові рекомендації вчителю, для того щоб останній зміг модифікувати навчальний план для дитини з ООП. Лише після цього, адміністрація здійснює контроль за якістю інклюзивного навчання. Тобто немає її вини, оскільки модифікація – це ціла процедура, яка не була дотримана саме адміністрацією.

Щодо оголошення догани за «вчинення неприпустимих дій щодо здобувачів освіти, порушення норм професійної етики, а саме: публічне висловлювання у мережі «Фейсбук», та психологічного тиску на учнів ліцею (булінгу)», вказала наступне. Її допис в мережі «Фейсбук», має оціночне судження і не є фактичним твердженням. Відмінністю є те, що за це особу не можливо притягнути до відповідальності. Вона, як громадянин України, має право на свободу слова. До тих її слів – наявне упереджене ставлення, хоча лайливих слів там не має, як немає насильства. Зазначила, що це є «народною помстою», оскільки поліція та ТЦК чинять свавілля, тому їх ненавидять. Й вона такі дії поліції та ТЦК також засуджує.

Щодо булінгу, звертала увагу, що рішення суду про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 173-4 КУпАП відсутнє. Суд закрив провадження на підставі ст. 38 КУпАП, Тому були відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за вчинення булінгу.

Пояснювала, що діти на уроках порушували дисципліну, провокували та ображали її. Щоб захистити себе, вона почала здійснювати відеозйомку. Ці відеозаписи вона не використовувала та не опубліковувала.

Коли діти не з`явились до неї на урок, вона залишилась перебувати в класі, оскільки не має права покидати його під час уроку. Вважає, що діти діяли за чиєюсь вказівкою.

Тобто жодної законної підстави (заяви, рішення суду) для притягнення її до дисциплінарної відповідальності немає, тому догану від 25.02.2026 вважає неправомірною, просить скасувати, як незаконну.

Щодо наказу № 13 від 06.03.2026 «про звільнення вчителя української мови ОСОБА_1 » вказала наступне. У наказі не вказано, в чому полягає порушення трудової дисципліни, немає вказівки на фактичні обставини, які послужили б підставою для застосування дисциплінарного стягнення. Вважає, що вся процедура звільнення не дотримана, тому Наказ № 13Н від 06.03.2026, прийнято з порушенням чинного Законодавства, тому просить його скасувати.

Представник позивача адвокат Єрьоменко В.П. в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, просив її задовольнити. Крім того, звертав увагу на незаконність всіх наказів. Наказом від 22.01.2026 р. застосовано стягнення, яке не передбачено жодним нормативно-правовим актом, до того ж директор ліцею пояснювала, що це застосовувалось як профілактичний захід. Рішення суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за булінг – відсутнє. Наказом від 06.03.2026 р. Сичову звільнено за системність на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, разом з тим ОСОБА_1 нового проступку після наказу від 25.02.2026 р., за яке на неї необхідно накладати стягнення в вигляді звільнення відповідно до Наказу №13-к, скоєно не було. Вважав всю процедуру звільнення такою, що суперечить діючому законодавству, тому просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача адвокат Самарін А.М. в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, надав до суду відзив, доводи якого підтримав в судовому засіданні.

Відповідач у своїх запереченнях щодо доводів про скасування наказу №26 від 22.01.2026 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » зазначив, що думка позивача, що такий факт порушення трудової дисципліни - як нез`явлення на засідання комісії з розгляду заяви ОСОБА_4 матір`ю учениці ОСОБА_5 , самовільне залишення другого робочого засідання не можна вважати порушенням трудової дисципліни, оскільки участь в таких комісіях є правом, а не обов`язком педагога, є помилковим з огляду на наступне.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупність таких умов: порушення має стосуватись лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Наказом Міністерством освіти і науки від 29.08.2024 р. №1225 затверджено професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти», в якому систематизовано трудові функції вчителя закладу середньої освіти, й трудові функції, які мають виконувати вчителі на своїх посадах, зводяться, в тому числі до: навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів); партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу. Отже до трудових функцій ОСОБА_1 входив обов`язок партнерської взаємодії з матір`ю учениці з особливими потребами (синдром Дауна) ОСОБА_5 . Для належної організації комунікації вчителя ОСОБА_1 з учасником освітнього процесу ОСОБА_4 матір`ю учениці ОСОБА_5 щодо врахування особливих освітніх потреб дитини, забезпечення щодо дитини педагогічного патронажу і були скликані засідання комісії з розгляду звернення матері дитини, які відповідач в межах виконання трудової функції вчителя з назвою «Партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу» була зобов`язана відвідувати для спілкування з учасниками освітнього процесу про індивідуальні особливості учениці (дитини заявника).

Натомість позивач самовільно та без жодних обгрунтованих підстав залишила засідання комісії від 22.01.2025 р., яке відбувалось за участю ОСОБА_4 , ухилившись від спілкування з учасниками освітнього процесу про індивідуальні особливості учнів, що правильно було кваліфіковано у наказі №26 від 22.01.2026 р., як невиконання обов`язків, які є складовими трудової функції працівника.

Щодо доводів про скасування наказу № 51 від 25.02.2026 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 ».

Відповідач вважає, що висловлювання у соціальних мережах не були пов`язані виконанням нею трудових обов`язків, а обставини психологічного тиску на учнів ліцею відсутні. Вказаний висновок є помилковим з огляду на наступне. Згідно п. 2.11 Посадової інструкції вчителя, затвердженого наказом директора КЗ «Компаніївський ліцей» від 05.09.2025 р., одним із обов`язків вчителя є дотримання педагогічної етики, повага гідності, прав, свобод, законних інтересів усіх учасників освітнього процесу.

З аналізу норм чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь - зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки. До таких висновків дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 30 січня 2018 року у справі № 713/265/15-ц (провадження № 61-135св17), від 16 травня 2018 року у справі № 1519/2-667/11 (провадження № 61-13895св18), від 07 травня 2018 року у справі № 243/8522/17 (провадження № 61-13316св18).

Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками (стаття 6 Закону України "Про освіту").

Морально-духовне становлення дітей, учнівської молоді, їх підготовка до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності є найважливішими складовими розвитку суспільства та держави.

Особи, трудовим обов`язком яких є виховання, повинні бути не тільки висококваліфікованими спеціалістами, а й людьми високої духовності та моральних переконань. Особистий приклад викладача, його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні впливу на молодь, становлять ту виховну силу, яку не можна замінити підручниками. Працівник, який виконує виховні функції, повинен постійно дивитися за собою, відчувати, що його поведінка перебуває під контролем тих, кого він виховує, а також суспільства в цілому (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 495/47/18 (провадження № 61-44378св18)).

Підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.

Позивач не заперечує факт публікації в мережі Фейсбук 22.02.2026 року публічного висловлювання, яке містить схвалення вбивства працівника поліції під час ракетного обстрілу Львова стверджуючи про те, що таке висловлювання не пов`язано з виконанням нею трудових обов`язків.

Разом з тим такі висловлювання позивача спричинили суспільний резонанс, негативну реакцію жителів Компаніївської громади, працівників обласного управління освіти та обумовили проведення перевірок правоохоронних органів. Враховуючи те, що позивач як педагог, виконує виховні функції, публічне схвалення насильства чи вбивства - є порушенням педагогічної етики. Така поведінка вчителя є деструктивним і небезпечним прикладом для учнів. Оскільки педагог для дитини є авторитетом, його публічні висловлювання формують світогляд молоді.

Цей вчинок позивача демонструє учням такі хибні та шкідливі установки.

Нормалізація насильства та жорстокості. Учні отримують сигнал, що позбавлення людини життя за певні погляди чи приналежність до професії є нормою. Це розмиває базові моральні поняття про цінність людського життя та гуманізм.

Руйнування поваги до державних інститутів. Поліція уособлює правопорядок і безпеку в державі. Схвалення вбивства правоохоронця вчить дітей правовому нігілізму, неповазі до закону та запереченню державних органів як таких.

Культура безкарності в інтернеті. Діти бачать, що в соціальних мережах нібито «можна все». Якщо такий допис залишається без реакції та покарання, у підлітків формується ілюзія, що за мову ворожнечі, погрози та заклики до насильства в інтернеті не буде жодної відповідальності.

Отже, незважаючи на те, що схвалення вбивства працівника поліції було вчинено ОСОБА_1 у позаробочий час, така поведінка вважається порушенням трудової дисципліни вчителя.

Щодо доводів позивача про те, що обставини психологічного тиску на учнів ліцею відсутні слід зазначити наступне.

Позивач вважає, що повернення матеріалів адміністративного правопорушення у справі № 391/162/26 підтверджує відсутність доказів вчинення нею тиску на учнів ліцею.

Проте позивач не враховує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення у справі № 391/162/26 не були покладені в основу наказу № 51 від 25.02.2026 р.

Так, вказаний наказ було прийнято за результатами звернення мами ( ОСОБА_6 ) на гарячу лінію від 19.02.2026 р., пояснювальної записки ОСОБА_1 від 29.01.2026 р., протоколу № 1 засідання комісії від 29.01.2026 р., протоколу № 2 засідання комісії від 24.01.2026 р., скарг батьків від 21.01.2026 р., пояснення практичного психолога від 10.02.2026 р., пояснення класного керівника 8-В класу від 10.02.2026 р., пояснення директора закладу від 23.02.2026 р., пояснення від асистента вчителя дитини з ООП – ОСОБА_7 учениці 8-В класу від 24.02.2026 р.

Позивач не надає жодного доказу на спростування обставин, покладених в основу наказу № 51 від 25.02.2026 р., а відтак помилково стверджує про відсутність доказів вчинення нею психологічного тиску на учнів ліцею.

Щодо доводів про те, що наказом № 13-к від 06.03.2026 р. «Про звільнення вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 » позивача двічі притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

У п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано, що за передбаченими п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або ПВТР. При цьому враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП).

Стаття 40 КЗПП України має назву розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця і розташована в главі 3 «Трудовий договір» отже позивач помилково ототожнює розірвання трудового договору з накладенням дисциплінарного стягнення.

Щодо доводів про те, що наказ № 13-к від 06.03.2026 р. «Про звільнення вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 » було прийнято під час перебування позивача на лікарняному.

Частина 1 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» передбачає, що під час дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у разі перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв`язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). У наказі про звільнення була зазначена дата звільнення 9 березня 2026 року, коли позивач вже закрила лікарняний, тобто наказ було винесено у відповідності до діючих норм законодавства. (Т.1, а.с.131-133).

Крім того, представник відповідача адвокат Самарін А.М. в судовому засіданні поясняв, що не може зазначити нормативно-правовий акт відповідно до якого передбачено таке дисциплінарне стягнення як «письмове попередження». На його думку, цей наказ не тягне за собою юридичних наслідків, але на правильність звільнення це не впливає.

Представник відповідача ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала, зазначаючи про законність звільнення позивачки. Підтвердила, що за Наказом №26 від 22.01.2026 р. ОСОБА_1 було письмово попереджено, що в разі подальшого порушення трудової дисципліни, неналежне виконання своїх обов`язків, до неї будуть застосовані дисциплінарні стягнення відповідно до положень ст. 147 КЗпП. Яким нормативно-правовим актом або іншим передбачено «письмове попередження» пояснити не може.

14.01.2026 р. із скаргою звернулась мама учениці ОСОБА_5 – ОСОБА_4 , яка просила замінити вчителя ОСОБА_1 , оскільки та відмовлялась навчати дитину з ООП, зазначаючи, що такій дитині навчання не потрібно. У зв`язку із скаргою, з метою реагування, було створено комісію, на засідання якої ОСОБА_1 не з`явилась. На друге засідання з`явилась, але покинула його самовільно на початку роботи, що свідчить про недотримання виконавської дисципліни, зокрема, розпорядження адміністрації. Конфлікт з мамою Карчукас вирішувався без участі вчителя ОСОБА_1

21.01.2026 р. відбулись батьківські збори у 8-В класі, на які були запрошені всі вчителі, в тому числі й ОСОБА_1 , яка на збори не явилась. Батьки висловили думку, що не бажають, щоб ОСОБА_1 працювала з їх дітьми, оскільки вона ображає дітей, принижує, постійно тримає в емоційній напрузі.

Було видано наказ № 27-1 «Про проведення службового вивчення фактів, викладених у звернення батьків учнів 8-В класу», працювала комісія.

Зафіксовано випадки неявки дітей 8-В та 9-Б класів на уроки, а саме 23.02.2026 р. та 25.02.2026р. у зв`язку з психологічним тиском та вчиненням булінгу щодо них. Учні засуджують поведінку вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 , яка публічно висловилася на сторінці ОСОБА_9 у соціальній мережі Facebook на підтримку вбивства 23-річної дівчини, назвавши це «народною помстою». Згідно з цим складені відповідні акти. Тому вважає Наказ від 25.02.2026 р. законним.

Щодо Наказу від 16.02.2026 р., то у зв`язку з надходженням заяви мами учениці з ООП ОСОБА_4 щодо неналежного виконання вчителем ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, було проведено позапланову перевірку роботи ОСОБА_1 . Перевірка проводилась заступником директора з навчальної роботи ОСОБА_10 , якою було складено аналітичну довідкою, якої зафіксовані недоліки та порушення, допущені вчителем ОСОБА_1 ОСОБА_10 було також виявлено, що при відсутності учениці ОСОБА_2 , вчителем ОСОБА_11 в журналі стояли записи про проведення уроків з цією ученицею. Тому цей наказ також вважає законним.

Крім того зазначала, що саме вчитель зобов`язаний забезпечувати засвоєння освітньої програми та самостійно готувати навчальні матеріали. Забезпечення уроку наочністю – це прямий обов`язок вчителя. Добір та адаптація дидактичного матеріалу під тему уроку – це обов`язок вчителя. Виключно вчитель складає модифіковану програму з предмету.

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши надані суду докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Наказу від 05.09.2016 р. ОСОБА_1 призначено на посаду вчителя української мови і літератури КЗ «Компаніївське навчально-виховне об`єднання» з 06.09.2016 р. порядком переведення з Живанівської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів (Т.1, а.с.122-124).

З 01.09.2025 р. до 09.03.2026 р. ОСОБА_1 перебувала в трудових відносинах з КЗ «Компаніївський ліцей», працюючи учителем української мови та літератури (Т.1, а.с.19-23, 127-129).

Наказом від 06.03.2026 р. №13-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посали вчителя української мови та літератури 09.03.2026 р. на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України (Т.1, а.с. 43).

1.Наказом №26 від 22.01.2026 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », за результатами розслідування проведеного комісією ліцею (протокол від 22.01.2026 р. №2), встановлено факт неналежного виконання вчителем ОСОБА_1 посадових обов`язків та порушення норм педагогічної етики, що зафіксовано відповідним актом від 22 січня №1. Керуючись посадовою інструкцією вчителя, з урахуванням характеру порушення та пояснень, до ОСОБА_1 застосувати профілактичний захід – письмове попередження. У разі повторного порушення адміністрація закладу буде змушена застосувати дисциплінарне стягнення відповідно до ст. 147 КЗпП України. Підстави: Факт порушення трудової дисципліни, а саме: на перше засідання комісії не з`явилася; самовільне залишення другого робочого засідання; відмова від підпису протоколу (Т.1, а.с.112-113). На Наказі є помітка, що з цим Наказом ОСОБА_1 ознайомлена. Мається дописка ОСОБА_1 , що від підпису вона не відмовлялась. Вперше бачить цей наказ 11.02.2026 р.

14.01.2026 р. до Директора КЗ «Компаніївський ліцей» ОСОБА_8 звернулась ОСОБА_4 , мати учениці 8-А класу ОСОБА_12 , з письмовою заявою, відповідно до якої просила замінити учителя української мови ОСОБА_1 іншим вчителем, так як ця особа не справляється зі своїми педагогічними обов`язками: принципово відмовляється навчати її дитину з особливими потребами по своєму предмету, вважає, що це дитині не потрібно, диктує свої умови, порушує правила конфіденційності спілкування, веде таємно записи розмов на телефон, не ставить людей до відома, з якими спілкується, принижує дітей на очах у матерів, веде себе неадекватно по відношенню до людей; не сприймає критику, ігнорує зауваження, на людей дивиться зверхньо. Просила надати педагога по даному предмету, який добре знає її дитину, має підхід, досвід спілкування з нею (Т.1, а.с.119).

Відповідно до Наказу №24 від 19.01.2026 р. на підставі письмового звернення матері учениці 8 класу ОСОБА_5 щодо неналежного надання освітніх послуг учителем ОСОБА_1 з метою дотримання прав дитини на якісну інклюзивну освіту та відповідно до ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про звернення громадян» було створено комісію з розгляду зазначеного звернення. Комісії: вивчити обставини, викладені у зверненні. Отримати письмові пояснення від учителя ОСОБА_1 . Проаналізувати виконання модифікованого календарного планування учениці. Підготувати висновок та пропозиції директору до 29.01.2026 р. (Т.1, а.с.111).

Згідно протоколу №1 від 19.01.2026 р. відбулось засідання комісії з розгляду звернення ОСОБА_4 від 14.01.2026 р. щодо неналежного виконання посадових обов`язків вчителем ОСОБА_1 під час проведення занять за формою педагогічного патронажу з ученицею ОСОБА_5 . У зверненні зазначено, що вчитель не враховує особливі освітні потреби дитини, не забезпечує індивідуальний підхід, некоректно спілкується. Вчитель ОСОБА_1 на засідання не з`явилася, що унеможливлює корегування індивідуального навчального плану, що є порушенням права дитини на якісну освіту. Заступник з навчальної роботи ОСОБА_10 зазначила, що при педагогічному патронажі вчитель має не лише викладати предмет, а й адаптувати темп та методи навчання під стан здоров`я дитини, чого, згідно заяви матері, не відбувається. Було ухвалено: попередити вчителя про персональну відповідальність за неналежне виконання посадових обов`язків в частині реалізації педагогічного патронажу. Зобов`язати заступника з навчальної роботи провести перевірку відповідності проведених занять вимогам ІНП, а також здійснити перевірку фактичного проведення занять згідно до розкладу протягом місяця. Зобов`язати вчителя ОСОБА_1 пройти додаткове навчання з питань інклюзивної освіти та педагогічної етики. Протокол містить помітку, що ОСОБА_1 від підпису відмовилась (Т.1, а.с.113-114).

Як зазначено в аналітичній довідці про результати перевірки календарно-тематичного планування та готовності вчителя ОСОБА_1 до уроку із здобувачем освіти ОСОБА_2 (особливі освітні потреби, синдром ОСОБА_13 ) за 15-19 січня 2026 р., здійснену заступником з навчальної роботи ОСОБА_10 : 1. Стан календарно-тематичного планування (КТП). Під час перевірки виявлено критичні невідповідності нормативним вимогам: ігнорування ООП: планування розроблене за загальною програмою для загальноосвітніх шкіл без жодної модифікації чи адаптації. Воно орієнтоване на учня з типовим розвитком, що є грубим порушенням умов організації педагогічного патронажу для дитини із синдромом ОСОБА_13 . Невідповідність обсягу: Обсяг матеріалу, складність синтаксичних та граматичних конструкцій 8 класу є занадто високими та не відповідають інтелектуальним і психофізичним можливостям учениці. Відсутність корекційної складової: у КТП повністю відсутні специфічні форми роботи, завдання на розвиток дрібної моторики, здорового сприйняття, спрощені текстові матеріали та корекційно-розвиткові цілі. 2. Готовність учителя до уроку: Поурочне планування: вчитель не розробляє індивідуальних завдань для ОСОБА_14 . Дидактичний матеріал: матеріали до уроку не містять візуальних опор, піктограм, карт-схем чи спрощених текстів, які є життєво необхідними для навчання дитини із синдромом ОСОБА_13 . Методична готовність: методичний арсенал вчителя не адаптовано під потреби учениці. Навчальний темп та інструменти оцінювання не відповідають вимогам індивідуальної програми розвитку (ІПР).

3. Висновки та управлінські рішення: роботу вчителя ОСОБА_1 щодо розробки КТП та підготовки до уроків української мови для учениці ОСОБА_5 визнати, що не відповідає вимогам інклюзивної освіти.

Зобов`язати вчителя ОСОБА_1 : терміново (до 2 лютого повністю переробити календарно-тематичне планування з урахуванням висновку ІРЦ та ІПР дитини. Модифікувати навчальний матеріал: спростити теоретичні відомості, зменшити обсяг практичних вправ, замінити складні правила на наочні алгоритми та пам`ятки. У поурочній діяльності використовувати виключно адаптовані (або модифіковані) дидактичні матеріали: картки з малюнками, завдання «встав букву», тексти з візуальними підсказками. Звернутися за консультацією до ІРЦ для коректного налаштування освітнього процесу. (Т.1, а.с.114-115).

Протоколом №2 від 22.01.2026 р. зафіксовано друге засідання комісії з розгляду звернення ОСОБА_4 від 14.01.2026 р. щодо неналежного виконання посадових обов`язків вчителем ОСОБА_1 під час проведення занять за формою педагогічного патронажу з ученицею ОСОБА_5 . На засідання були запрошені вчитель ОСОБА_1 та мати учениці ОСОБА_4 . Під час засідання мама дитини обгрунтовувала претензії, зазначивши, що дитина не засвоює матеріал через відсутність адаптації завдань, вчитель не враховує особливі освітні потреби дитини. Вчитель ОСОБА_1 не надала пояснень щодо ситуації комісії (але раніше вона надала письмове пояснення), та самовільно залишила засідання, що є порушенням трудової дисципліни та етики педагогічного працівника. Комісія ухвалила: 1. Визнати роботу вчителя ОСОБА_1 з організації педагогічного патронажу частково задовільною. 2. У календарно-тематичному плануванні прописати корекційно-розвиткову мету(окреме відображення цілей, спрямованих на розвиток дитини), матеріали та обладнання (зазначення дидактичних матеріалів, адаптованих під потреби дитини). 3. Зафіксувати факт порушення трудової дисципліни, а саме: самовільне залишення робочого засідання комісії та відмову від надання пояснень щодо суті скарги батьків. 4. Клопотати перед директором закладу про застосування до вчителя ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. (Т.1, а.с.115-116).

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 21.01.2026 р., 21.01.2026 р. її було ознайомлено зі скаргою мами учениці 8 класу ОСОБА_2 , яка навчається за індивідуальним планом як дитини з особливими освітніми потребами. ОСОБА_14 була на заняттях 4 рази за 1 семестр, зарекомендувала себе такою, яку можна зацікавити.

Із першого візиту на урок мама дівчини дала їй зрозуміти, що вона бажає, щоб її донька навчалася у ОСОБА_15 . Робила це ОСОБА_16 у грубій формі, наголошуючи, що вчитель ( ОСОБА_1 ) робить собі бізнес на хворій дитині, звинувачуючи її, що вона прийшла до цієї школи працювати: «поки Вас тут не було, то й школа була як школа, а це бардак настав. Віддайте мою дитину ОСОБА_17 , Ви не знаєте, як поводитись з дитиною ( ОСОБА_2 )». Такі звинувачення вона чула, поки не записала на диктофон грубий монолог мами з нецензурною лайкою.

З ОСОБА_14 вона працює на уроці, доки дівчина бажає працювати. Дівчина виконує поставлені завдання в силу своїх можливостей (працює з тренажером із правописом тощо). Любить, щоб їй читали вголос, особливо казки та вірші. Але мама дівчини постійно незадоволена, підвищує на неї голос в присутності дитини, вимагає, щоб вона відмовилась викладати в ОСОБА_14 свій предмет, принижує її.

Вона як вчитель, виконує свої обов`язки сумлінно: готується до уроків, консультується в КОІППО ім. Сухомлинсього щодо планування уроків для проведення індивідуальних занять із ОСОБА_2 , придбала власними коштами письмові тренажери та атрибути для роботи. Має сертифікат, який дає їй право на викладання у класах НУШ, в якому передбачено й години інклюзії.

Працює вперше з такою дитиною, тому можуть бути й недоліки, але жодного разу її ніхто з адміністрації школи не звинувачував у чомусь стосовно роботи з ОСОБА_14 , з якою в неї склались дружні й теплі стосунки. А от з мамою навпаки, оскільки та незадоволена тим, що викладає вона, а не ОСОБА_17 , яка, до речі, не фахівець з української мови, й до всього не має відповідного сертифіката для викладання.

Щодо адекватності, то вважає, що діє згідно норм поведінки вчителя, керуючись ЗУ «Про освіту», добросовісно виконує свій обов`язок як вчителя, так і людини. Розуміє, що мама перебуває під впливом ОСОБА_17 , яка не бажає втратити години не за фахом. Поводиться вона завжди відверто та чесно, як личить учителеві, дотримується норм службової етики, розуміє намагання ОСОБА_16 схилити її до того, щоб вона відмовилась від викладання в її доньки, але вона не має передбаченого законом навантаження 18 годин, тому не може відмовитись від годин індивідуального навчання. Вважає скаргу ОСОБА_16 наклепом, оскільки це лише її безпідставні звинувачення, які, на думку мами, змусять її відмовитись від викладання української мови в її доньки ОСОБА_2 (Т.1, а.с.163-165).

Згідно акту від 22.01.2026 р., вчитель української мови та літератури ОСОБА_1 , якій було запропоновано ознайомитися та підписати протокол засідання комісії №2 від 22.01.2026 р., від підписання вказаного протоколу відмовилася. Зміст протоколу особі було надано для ознайомлення (Т.1, а.с.112 зворот).

Відповідно до пояснень практичного психолога ОСОБА_18 , нею була проведена консультація з матір`ю дитини з особливими освітніми потребами, яка навчається в 8-А класі, яка звернулась зі скаргою на емоційно некоректне ставлення вчителя до дитини під час індивідуальних уроків, а саме: використання образливих висловлень, підвищення тону, зауважень, що негативно впливають на емоційний стан дитини та її мотивацію до навчання (Т.1, а.с.116).

2. Відповідно до Наказу №45 від 16.02.2026 р. Про результати позапланової перевірки діяльності вчителя ОСОБА_1 , яку було проведено на підставі заяви матері учениці з ООП ОСОБА_4 щодо неналежного виконання посадових обов`язків вчителем ОСОБА_1 , адміністрацією закладу було проведено позапланову перевірку роботи зазначеного педагога. За результатами перевірки (аналітична довідка від 11.02.2026 р., додаток 1) та згідно з рішенням робочої комісії від 13.02.2026 р. (протокол №3) встановлено наступне: за результатами перевірки виявлено суттєві недоліки: календарно-тематичне планування не було модифіковане відповідно до потреб учня на патронажі, що суперечить вимогам до індивідуальної форми навчання. Матеріальне забезпечення: вчитель використовує на уроці лише друкований зошит, що свідчить про недостатню підготовку дидактичної бази та наочності. Ведення документації: у журналі зафіксовано дати проведення занять, в які учень фактично був відсутній, що є порушенням фінансової та трудової дисципліни. Кваліфікація: відсутній сертифікат про проходження підвищення кваліфікації щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзії або педпатронажу. Враховуючи порушення та ігнорування вчителем вимог нормативно-правових актів щодо організації інклюзивного навчання: за порушення трудової дисципліни, неналежне виконання посадових обов`язків та недостовірне ведення шкільної документації оголосити догану вчителю ОСОБА_1 .

Вчителю ОСОБА_1 : до 25 лютого провести модифікацію календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей дитини. Привести записи в журналі у відповідність до фактичного відвідування. Розширити перелік засобів навчання (картки, цифрові ресурси), не обмежуючись лише друкованим зошитом. Попередити вчителя про персональну відповідальність за недостовірність записів у фінансовій документації (журналі). Надати інформацію про проходження відповідного підвищення кваліфікації або запланувати його найближчим часом. Заступнику з НР ОСОБА_19 забезпечити щотижневий контроль за фактичним проведенням занять та якістю підготовки вчителя до уроків із зазначеною ученицею. Секретарю Коберніцькій А.В. ознайомити вчителя з цим наказом під підписом у триденний строк (Т.1, а.с.122).

У відповідності до аналітичної довідки про результати перевірки календарно –тематичного планування та готовності вчителя ОСОБА_1 до уроку української мови у 8 класі (педагогічний патронаж учениці Карчукас В.) від 11.02.2026 р. було виявлено ряд недоліків, на підставі яких було зроблено наступні висновки: КТП вчителя ОСОБА_1 потребує доопрацювання. Відсутність модифікації навчальної програми робить неможливим якісне досягнення результатів, визначених індивідуальним навчальним планом дитини з ООП. Рекомендації: провести КТП до 16.02, враховуючи рівень інтелектуальних можливостей учениці. Спростити зміст навчальних тем та вписати очікувані результати. Кожен урок має містити елементи розвитку (пам`яті, мовлення, дрібної моторики), що списується в останню графу.

Вчитель демонструє формальний підхід до виконання професійних обов`язків. Робота виключно за друкованим зошитом перетворює урок на механічне виконання вправ, що не сприяє досягненню цілей, визначених у висновку ІРЦ. Рекомендовано: вважати підготовку вчителя до уроку недостатньою. Зобов`язати вчителя забезпечити кожен урок адаптованими роздатковими матеріалами (наприклад, завдання великим шрифтом, спрощені інструкції, візуальні алгоритми). Провести повторний контроль готовності через 10 днів.

Відсутність у вчителя сертифіката про проходження навчання за напрямом «Інклюзивна освіта» та «Робота з дітьми з ООП» призвела до професійної неспроможності якісно підготуватися до уроку. Використання виключно друкованого зошита є прямим наслідком відсутності знань про методи модифікації змісту освіти.

Рекомендації адміністрації: направити вчителя на термінове проходження курсів підвищення кваліфікації. До моменту отримання сертифікату посилити контроль за кожним поурочним планом вчителя. Розглянути питання про невідповідність займаній посаді (або неналежне виконання обов`язків) у частині навчання дітей на педагогічному патронажі, якщо недоліки не будуть усунеті протягом (термін).

Порушення обліку навчальних годин. Виявлені факти: при звірці записів у класному журналі (розділ «Педагогічний патронаж») та фактичної присутності учня встановлено факти фіктивного запису уроків. Зокрема, вчителем ОСОБА_1 внесено запис про проведення уроку від 1201, 1501,1901,2201,2601,2901, 2901, 0902, хоча згідно з заявою мами дитина на уроці була відсутня.

Аналіз наслідків: фінансові порушення: вчитель подає відомості на оплату праці за години, які фактично не були відпрацьовані. Це тягне за собою безпідставне нарахування заробітної плати. Порушення трудової дисципліни: невиконання навчального плану та фальсифікація звітної документації (Т.1, а.с.120-121).

Згідно заяви ОСОБА_4 , її донька була відсутня 12.01, 15.01,21.01, 22.01, 28.01, 29.01 на уроках української мови у вчителя ОСОБА_1 . Принципово не водила доньку на її заняття, так як вона не професійно відноситься до своїх педагогічних обов`язків (Т.1, а.с.117).

Відповідно до Протоколу №3 засідання комісії з перевірки стану організації освітнього процесу КЗ «Компаніївський ліцей» від 16.02.2026 р., порядком денного якої було – Про результати позапланової діяльності вчителя ОСОБА_1 . Слухали: ОСОБА_10 , яка повідомила про результати перевірки документації та готовності вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 до уроку в формі педагогічного патронажу. Перевіркою встановлено: - невідповідність планування: календарно-тематичне планування (ЕКТП) потребує негайного доопрацювання. Встановлено, що КТП не модифіковане під особливі освітні потреби ООП учениці, що є обов`язковою вимогою при організації педагогічного патронажу. – методичні недоліки: вчитель демонструє формальний підхід до виконання професійних обов`язків. Використання виключно друкованого зошита перетворює урок на механічне виконання вправ. Це не відповідає корекційній спрямованості навчання та не сприяє досягненню цілей, визначених у висновку ІРЦ. – Відсутність кваліфікації: у вчителя відсутній сертифікат про проходження навчання за обов`язковими напрямами «Інклюзивна освіта» та «Робота з дітьми з ООП», що ставить під сумнів компетентність педагога у роботі з даною категорією учнів. – порушення фінансової та трудової дисципліни: виявлено факти фіктивного запису проведених уроків у журналі. Зокрема, внесено записи про проведення занять від 12.01, 15.01, 19.01, 22.01,26.01,29.01 та 09.02, хоча згідно з офіційною заявою матері дитина в ці дні на уроках була відсутня.

Ухвалили: 1. Визнати роботу вчителя ОСОБА_1 з організації навчання та форм педагогічного патронажу такою, що не відповідає нормативним вимогам. 2. Голові комісії: до 18.02 ознайомити ОСОБА_1 із даним протоколом під підпис. Витребувати від ОСОБА_1 письмові пояснення щодо фактів фіктивного запису уроків та причин неналежної підготовки до освітнього процесу. 3. Рекомендувати директору закладу: встановити термін для опрацювання недоліків. Пропонувати накласти дисциплінарне стягнення в вигляді догани, неналежне виконання посадових обов`язків та правил ведення шкільної документації (Т.1, а.с.110-111).

Вимогою про надання письмових пояснень від 18.02.2026 р., директор закладу просила ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо фактів, виявлених комісією під час перевірки стану викладання та ведення шкільної документації (протокол №3 від 13.02.2026 р.), які необхідно надати до 15 год. 19 лютого 2026 р. на ім`я директора закладу. Також мається відмітка про вручення цієї вимоги ОСОБА_1 18.02.2026 р. (Т.1, а.с.120).

В своїх поясненнях на зазначену вимогу директора, ОСОБА_1 заперечує порушень зі свого боку фінансової дисципліни (уроки у ОСОБА_2 проводились згідно календарного планування). Зазначала, що календарно-тематичне планування для 8 класу (педпатронаж) модифіковане нею під освітні потреби учениці ОСОБА_2 , у 1 семестрі було затверджено заступником із навчальної роботи ОСОБА_20 за її підписом, що свідчить, що планування не викликало в 1 семестрі жодних претензій із боку адміністрації закладу. До того ж, висновки ІРЦ їй ніхто не надавав, як і рекомендацій щодо модифікацій цього планування. У 2 семестрі вона особисто відвідала ІРЦ. Вказані ОСОБА_10 недоліки вона виправила в зазначений термін.

Під час проведення занять у ОСОБА_2 , які адміністрація закладу жодного разу не відвідала, вона ( ОСОБА_1 ) охоплює всі рекомендовані їй ОСОБА_21 форми та методи роботи для дітей з ООП, тому аж ніяк не може ігнорувати корекційну складову та диференційний підхід.

ОСОБА_10 у досить грубій спосіб звинувачуючи її в особистих претензіях до неї, наказала надати їй календарно-тематичне планування для ОСОБА_14 , при цьому навіть не намагалася відвідати уроки у ОСОБА_2 , щоб зробити об`єктивні висновки про її роботу на уроці з дитиною з ООП.

До того ж, коли їй було надано години індивідуального навчання, вона має сертифікат, що дає їй право викладати предмет за фахом у дітей з ООП, де зазначено 2 години інклюзії. Адміністрація закладу на початку навчального року не цікавилась, чи є в неї право на викладання у дітей із ООП, та надала їй ці години. 16 березня 2026 р. вона планує пройти курси з інклюзії. Додає: копію свідоцтва про підвищення кваліфікації від 06.10.2026 р. №ПКДБ №02136577-700225. (Т.1, а.с.166-167).

3. Наказом від 25.02.2026 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови і літератури ОСОБА_1 », відповідно до ст. 147-149 КЗпП України, ст. 54 ЗУ «Про освіту» (протидія булінгу), ст. 42, 18 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» в зв`язку із вчиненням працівником дисциплінарного проступку, що суперечить професійній етиці педагога та нормам чинного законодавства, ОСОБА_1 оголошена догану за вчинення неприпустимих дій щодо здобувачів освіти, порушення норм професійної етики, а саме:

- публічне висловлювання у мережі «Фейсбук» 22 лютого 2026 р., що містить схвалення вбивства працівника поліції, що принижує честь і гідність правоохоронців, порушує норми педагогічної етики та дискредитує заклад освіти.

- У зв`язку з виявленими фактами про вчинення психологічного тиску, цькування (булінгу) щодо учнів закладу, що зафіксовано у заявах батьків, поясненнях учнів, матеріалах засідань комісії з розгляду випадків насильства таабо жорстокого поводження з дітьми (протокол №1 від 29.01.2026 р., протокол №2 від 24.02.2026 р.), створення умов, що негативно впливають на учасників освітнього процесу. (Т.1, а.с92-93).

Згідно протоколу №2 батьківських зборів 8-В класу від 21.01.2026 р., на яких, в тому числі, представниками батьківського колективу було озвучено колективне звернення щодо поведінки вчителя ОСОБА_1 . Було зазначено, що під час уроків мають місце факти, які порушують права та людську гідність учнів (некоректні висловлювання, психологічний тиск) Батьки вимагають вжити заходів щодо врегулювання цієї ситуації.

Ухвалено: адміністрації закладу провести перевірку фактів порушення педагогічної етики вчителем ОСОБА_1 (Т.1, а.с.98-99).

29.01.2026 р. до директора КЗ «Компаніївський ліцей» звернулись батьки учнів 8 В класу, відповідно до якого, повідомили зі слів своїх дітей, про неприпустиму поведінку ОСОБА_1 , вчителя української мови, яка викладає в їх дітях українську мову, яка систематично допускає прояви булінгу та приниження учнів на уроках української мови. Зокрема, мають місце такі неодноразові дії: образливі висловлення на адресу учнів; приниження честі та гідності у присутності класу; психологічний тиск, крики, залякування учнів; упереджене ставлення до окремих учнів. Такі дії мають ознаки булінгу (цькування) відповідно до ст. 1 Закону України «Про освіту» та є прямим порушенням ст. 53,54 цього Закону, а також Конвенції ООН про права дитини. Вказана поведінка завдає шкоди психічному здоров`ю учнів та створює небезпечне освітнє середовище.

Тому просимо Вас, забезпечити належне освітнє середовище учням 8-В класу, тим самим замінити їм вчителя української мови на іншого вчителя, адже діти не хочуть ходити на уроки та відмовляються ходити до школи в дні, коли по розкладу є українська мова.

У разі відсутності належної реакції залишаємо за собою право звернутися до вищих органів управління освітою. Звернення підписано 13 батьками. На зверненні наявний напис ОСОБА_1 : ознайомлена, але не погоджуюся з жодним фактом 29.01.2026 р.(Т.1, а.с.83).

На підставі письмового звернення батьків учнів 8-В класу щодо можливих порушень норм педагогічної етики та ознак булінгу з боку вчителя української мови, з метою об`єктивного та всебічного розгляду викладених фактів, відповідно до ЗУ «Про освіту», ЗУ «Про звернення громадян», Наказом «Про проведення службового вивчення фактів, викладених у звернення батьків учнів 8-В класу від 29.01.2026 р. №27-1 вирішено: провести службове вивчення фактів, викладених у зверненні батьків учнів 8-В класу. Комісії у відповідному складі (згідно Наказу №27-1): 1. Отримати письмове пояснення від вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 щодо фактів, викладених у зверненні батьків. 2. Провести анонімне опитування учнів 8-В класу за участю практичного психолога для оцінки мікроклімату та стилю спілкування педагога. 3. Відвідати уроки вчителя ОСОБА_1 з метою моніторингу дотримання педагогічної етики. 4. Практичному психологу ОСОБА_18 надати висновок про стан емоційного благополуччя учнів у 8-В класі до 12 лютого. 5. За результатами роботи комісії скласти акт службового розслідування з відповідними висновками та пропозиціями (Т.1, а.с.81-82).

Згідно пояснень ОСОБА_22 , мами учня 8-В класу ОСОБА_23 , остання повідомляє про неприпустиму поведінку вчителя української мови ОСОБА_1 , яка проявляє булінг до її дитини, принижує сина при дітях, а саме психологічно тисне та залякує його. Систематично занижує оцінки, не дає сфотографувати свою роботу на телефон. Ставить несправедливо низьку оцінку. Пише в щоденнику зауваження про те, що він п`є на уроках воду. Син поскаржився їй, що вчитель на уроці при дітях сказала: «батьки як батьки, а ти, як хто зна що». Кожного разу, коли в розкладі є уроки української мови, проситься не йти до школи. Син просив, щоб його перевели в інший клас, де не буде вчителя ОСОБА_1 .

За всі роки навчання сина в цій школі, в нього не були ні з ким конфліктів, ні з вчителями, ні з учнями. Завжди з задоволенням відвідував цей заклад. Українська мова – важлива для її сина, тому просить замінити вчителя для подальшого успішного навчання. (Т.1, а.с.83 зворот).

Згідно журналу маються записи щодо звернень ОСОБА_24 : 04.12.2025 р. – Вчитель ОСОБА_1 занижує оцінку. Учень зазначив, що складно тривалий час зберігати працездатність та зосередитись на навчальному процесі через поведінку вчителя.

ОСОБА_25 , мама учениці 8-в класу ОСОБА_26 , в своїх поясненнях від 12.02.2026 р. повідомляє про неприпустиму поведінку вчителя української мови ОСОБА_1 , яка систематично принижує учнів за їх поведінку, їй не подобається вираз обличчя її доньки, зауваження робляться підвищеним тоном, зі слів дитини. ОСОБА_1 знімає на камеру дітей на уроці, чим здійснює психологічний тиск та залякування учнів, має упереджене ставлення до дітей, постійно порівнює тих, хто розумніший. На уроці пересаджує дітей, аргументуючи це тим, що якщо не пересядеш, то станеш зовсім нерозумною поруч з іншою дитиною. Оголошуючи оцінку наперед, навіть до того, як написана контрольна, каже, що вище «ти не можеш», тим самим відбиває у дитини прагнення до навчання. Ні з якими іншими вчителями таких проблем ніколи не було. Так як в четвер у дітей відразу два уроки, просить не ходити до школи, оскільки наперед знає про напружену ситуацію на цих уроках. Тому просить по можливості замінити даного вчителя , щоб діти могли спокійно отримувати знання (Т.1, а.с.84).

ОСОБА_26 пояснила, що вчитель ОСОБА_1 предвзято відноситься, створює психологічний тиск, після її уроків неможливо продовжувати навчання. Були неодноразові звернення до директора через те, що ОСОБА_11 кричить, записує їх на диктофон, знімає на відео учнів без дозволу. Після української мови в неї був важкий психологічний стан, хотілось плакать, часто її трясе. ОСОБА_1 систематично робить зауваження за її вираз обличчя, за зовнішній вигляд. Після таких зауважень немає бажання йти на урок та навчатися через психологічний тиск.

Часто ОСОБА_11 робить зауваження за те, що вона розмовляє на уроці, але вона сиділа мовчки, й коли це сказала, то їй все одно не повірили. На уроці страшно відповідати, бо через помилку вчитель може накричати, а якщо щось незрозуміло, то вона говорить розбирати тему самій вдома. Також заставляла за свої кошти друкувати таблиці, але коли прийшов час писати самостійну, кричала прибрати все з парт і заборонила користуватися (Т.1, а.с.102-104).

Згідно журналу обліку звернень учнів та батьків щодо можливих випадків булінгу (цькування) 8-В класу за 2025-2026 р. (далі журналу – Т.2, а.с.26-31) маються записи щодо звернень ОСОБА_26 : 23.10.2025 р. – психологічний тиск на уроках від ОСОБА_1 ; 27.11.2025 р. – небажання йти на урок української мови (вчитель ОСОБА_1 ), бо вчитель веде відеозйомку, чинить психологічний тиск, кричить; 22.12.2025 р. – словесна глузливість через зовнішній вигляд (вчитель ОСОБА_1 )

ОСОБА_27 , мама учениці 8-в класу ОСОБА_28 , в своїх поясненнях від 13.02.2026 р. повідомляє про те, що з боку вчителя української мови ОСОБА_1 постійно відбувається цькування її дитини, а саме: неодноразово обзивала бандиткою, зауваження дитині про місце перебування поза школою постійний емоційний тиск, зауваження з бідь-якого приводу. Постійні зауваження в щоденник, безпідставні, наприклад, дивиться в телефон, фарбується на уроці, з приводу поведінки на уроці. У вчителя постійні прояви агресії щодо дитини, підвищення голосу.

Вчителька неодноразово приходила до неї на роботу зі скаргами на дитину та зауваженнями щодо навчання ОСОБА_29 . Крайній раз це було 07.02.2026 р. – вчитель прийшла на роботу з претензіями, чому вона (мама) підписала колективну заяву про відмову від її послуг як учителя. В грубій формі обзивала її підлою, бандиткою (її та її дитину), хамами та іншими словами при колегах, а потім написала на неї скаргу керівництву про її невідповідність, як працівника. Дуже просить замінити вчителя української мови, так як вона зовсім не знаходить спільної мови з її донькою (Т.1, а.с.85).

Згідно журналу маються записи щодо звернень ОСОБА_30 : ОСОБА_11 прийшла на її робоче місце і словесно ображала її доньку, а також подала скаргу работодавцю.

ОСОБА_31 повідомила, що українську мову в їх 8-В класі викладає ОСОБА_1 , яка систематично робить їй зауваження та здійснює записи в щоденнику з приводу її поведінки, при цьому вона не вважає, що в зазначених випадках порушувала або поводилась неналежним чином.

Наприклад, 17 листопада 2025 р. під час уроку вчитель зробила їй зауваження просто за те, що вона користувалась мобільним телефоном. Її телефон знаходився на парті з правого боку екраном до низу, вона ним не користувалась. Однокласники підтвердили, що телефоном вона не користувалась. На що вчитель відповіла, що телефон повинен знаходитись в рюкзаку, після чого зробила запис про зауваження в щоденнику. Коли вона запитала, за що їй зауваження, оскільки телефоном вона не користувалась, вчитель сказала, щоб вона з нею не сперечалась.

18 грудня 2025 р. вчитель зробила їй зауваження за те, що вона нібито фарбується на уроці, в той момент в неї в руці був спонж, але ним не фарбувалась. Не зважаючи на це, їй було зроблено зауваження.

Також під час уроків неодноразово вчителем звертала увагу щодо місця, з ким вона сидить. Коли вона сиділа поруч з однокласником ОСОБА_32 та іншим однокласником, вчитель казала їй пересісти, пояснюючи це тим, «що якщо вона буде сидіти з ними, то діла не буде».

Також повідомляє, що під час випадкових зустрічей в школі або в центрі селища, вчитель ОСОБА_1 неодноразово висловлювала їй зауваження про те, що «вона скотилась в навчанні та нібито спілкується з поганою компанією». Такі висловлювання є для неї неприємними та образливими. (Т.1, а.с.99-100).

Згідно журналу маються записи щодо звернень ОСОБА_33 : 06.11.2025 р. – після уроку української мови (вчитель ОСОБА_1 ) болить голова, нудить; 17.11.2025 р. – звинувачення від ОСОБА_1 , що учениця користувалась телефоном (учениця стверджує, що цього не робила). Вчителька зробила негативний запис в щоденнику; 15.12.2025 р. – ОСОБА_1 веде відеозйомку на уроці; 22.12.2025 р. – акцент на низьку успішність від ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 , мама учениці 8-в класу ОСОБА_34 , в своїх поясненнях від 13.02.2026 р. зазначала про неприпустиму поведінку учителя ОСОБА_1 , яка викладає в її доньки українську мову, та яка систематично проявляє прояви булінгу, принижує доньку при учнях. Зі слів доньки ОСОБА_1 занижує її оцінки, не провіряє зроблені нею уроки, ученицям цього класу каже, щоб не дружили з її донькою та не сиділи з нею за однією партою, бо її донька не навчить їх нічому хорошому. ОСОБА_1 сказала її доньці, що в неї річна по українській мові буде двійка, після цього її донька не хоче ходити до неї на уроки. Без її дозволу ОСОБА_1 знімає та записує її доньку на телефон.

ОСОБА_35 пояснила, що в жовтні 2025 р. вчитель ОСОБА_1 висловлювала невдоволення тим, що вона сидить поруч з однокласницею ОСОБА_36 , сказала не сидіти разом. Після чого вона помітила, що її оцінки стали нижчими ніж у ОСОБА_37 , навіть якщо завдання написано ідентично.

Вона часто підходить до вчителя для перевірки виконаних завдань, але вона відповідає, що перевіряти їх не буде, або просить сідати на місце.

В середині листопада на уроці української мови вона помітила, що вчитель їх знімає на телефон без будь-якого дозволу. Це виявлялося в тому, що вона тримала телефон горизонтально на рівні грудей. Вона запитувала вчительку, навіщо це вона робить, на що та відповіла, що не знімає. ОСОБА_1 знімала їх кожного уроку, доки вони не звернулись до поліцейської та директора ліцею. Після чого, вона перестала це робити.

Коли в неї викладала українську мову інша вчителька, в неї була оцінка – 5, а зараз – 2. (Т.1, а.с.100-101).

Крім того, ОСОБА_38 звертала увагу директора, що ОСОБА_1 предвзято ставиться до неї та інших учнів її класу. На уроках постійно кричить на них, сидіти на її уроках нестерпно, в неї взагалі немає бажання ходити на українську мову. На цих уроках неодноразово були присутні поліцейська та завуч, але коли вони приходили, то поведінка вчителя змінювалась в кращу сторону.

ОСОБА_1 не дозволяє сидіти з деякими однокласниками, бо по її словах з ними «діла не буде». Були випадки, коли вона знімала їх без дозволу, зазначаючи, що вона знаходиться в Україні, й може знімати, де хоче та кого хоче.

ОСОБА_1 неодноразово зустрічала її у школі та поза школою, говорила, що вона «скотилась», що для неї неприємно і образливо. Зрозуміти тему на уроці дуже складно із-за постійних криків, а якщо вона каже, що не зрозуміла тему уроку, ОСОБА_1 каже, «що треба було її слухати, що два рази вона повторювати не буде», хоча зазвичай учителі пояснюють по декілька разів.

Неодноразово вчителька писала їй зауваження ні за що. По її словам, вона гралась в телефоні, хоча її телефон знаходився на краю парти (Т.1, а.с.108-109).

Також ОСОБА_35 вказувала, що ОСОБА_1 не дозволяла їй сидіти з ОСОБА_39 , казала, що тоді ОСОБА_40 скатиться на два. Коли до неї хтось сідає, ОСОБА_11 відразу починає пересаджувати.

Вона запрошувала ОСОБА_41 , коли вона приходила та була на уроках, все було спокійно. Спокійно було й коли приходив завуч.

Практично кожного уроку вчитель знімала їх без дозволу, про що вона повідомляла директора.

Також ОСОБА_1 доводила її до сліз. На уроці вони робили вправу, вона не зрозуміла, а ОСОБА_11 сказала, що будеш вдома з матір`ю розбиратись.

Коли вони писали контрольну, вона спитала в однокласниці, як зробити вправу, ОСОБА_11 забрала контрольну, та поставила 1.

Коли просили не знімати їх, ОСОБА_11 відповіла, що вона живе в Україні, й має право знімати де хоче та кого хоче.

Вона зовсім не хоче йти в школу в четвер, коли 2 уроки української мови. Коли другий урок, то ОСОБА_11 стає наче зліша. Вона казала, щоб вона пішла до коридору поплакала, оскільки не зрозуміла матеріал. Кричала, що вона схожа на брата, така ж як він. Коли приносила зошит, казала, щоб йшла на місце, що не буде перевіряти. Могла перечеркнути, сказати, що неправильно, а потім іншим казати, що все правильно (Т.1, а.с.107-108).

Згідно журналу маються записи щодо звернень ОСОБА_42 : 23.10.2025 р. – вчителька здійснює психологічний тиск, забороняє сидіти з ОСОБА_43 , ставить несправедливі оцінки; 10.11.2025 р. – Сичова відмовилась перевіряти завдання; 27.11.2025 р. – Сичова занижує оцінки, ображає; 04.12.2026 р. – після уроку ОСОБА_1 учениця прийшла в емоційно-схвильованому стані зі сльозами на очах; 22.12.2025 р. – акцент на низьку успішність від ОСОБА_1 .

ОСОБА_44 в поясненнях зазначав, що вчитель ОСОБА_1 не дає нормально вчитись. Постійно знімає, не можна нічого зробити. Попив води – 2 за поведінку. Попросився вийти – 2 за поведінку.

Один з самих обідних випадків – він не захотів пересаджуватись. Вчитель сказала його батькам, що він зірвав урок, висловлювався нецензурно. Сичова не дозволяє йому з кимось сидіти. Говорить, що в нього ніколи не буде балу за семестр вище ніж 5. Що він виросте бомжом. Кожен урок надсилає голосові повідомлення, де він нібито її ображає, тим самим зводить наклеп. Вона лає його батьків.

Особливо у четвер не хочеться йти до школи, бо тоді 2 уроки української мови. Неможливо стільки з нею сидіти. Вона оре, кричить, занижує оцінки. Каже йому не сидіти ні з ким, бо тоді він буде тупішим ніж дерево.

На диктантах каже тільки один раз, а потім ставить 2 за те, що мало написано (Т.1, а.с.104-105).

Згідно журналу маються записи щодо звернень ОСОБА_45 : 06.11.2025 р. – вчителька української мови Сичова не дозволила сидіти з однокласником, веде відеозйомку без згоди учня; 11.12.2025 р. – ОСОБА_1 постійно погрожує і залякує, що повідомить батькам про дії, які учено не робив; 29.01.2026 р. – ОСОБА_1 веде відеозймку; 04.12.2025 р. – вчителька ОСОБА_1 заборонила попити води, обізвала бездарністю.

ОСОБА_46 вказувала, що на уроці української мови ОСОБА_47 кричала на неї, говорила, що вона тупа, нічого не доб`ється. Намагалася принизити її перед всіма однокласниками. Записувала її на відео без її дозволу. Ще була ситуація, коли вчитель говорила про її зовнішній вигляд, що вона не так одягнута. Після уроку української в неї сильно боліла голова. Вона боїться ходити до неї на урок. Вона вже зверталась до директора. До них на урок приходила ОСОБА_48 (працівник поліції), то ОСОБА_1 з ними спокійно спілкувалася. Сталася ситуація, що ОСОБА_1 нікого не випускала в туалет. ОСОБА_48 запитала її чому. Й вчителька почала кричати на поліцейську, що вона прийшла, щоб дивитись за нею, щоб вона йшла звідти. ОСОБА_48 ледь не заплакала, їй стало її шкода.

ОСОБА_1 не дозволяє сідати на те місце, де вона хоче, завжди пересаджує її, говорить, що на тому місці не сідати, бо будеш тупа, інколи забороняє спілкуватись з її друзями. Вона сиділа на уроці й ОСОБА_1 почала на неї кричати, написала зауваження, що вона розмовляла, хоча вона сиділа одна та працювала.

Одного разу, вона сиділа та пригадувала правила, ОСОБА_1 стала кричати на неї, питати, чого вона сидить. Сказала, щоб вона на неї не дивилась. Вона відповіла, що вона пригадувала правила, й ОСОБА_11 сказала писати, але не сказала, що саме. Через хвилину сказала, щоб нічого не писала.

Вона боїться ходити на українську мову, знаючи, що коли вийде, то в неї буде боліти голова. І на інших уроках буде себе погано почувати (Т.1, а.с.105-106).

Згідно журналу маються записи щодо звернень ОСОБА_49 : 23.10.2025 р – вчителька ОСОБА_1 постійно кричить і принижує; 10.11.2025 р. – після уроку української мови болить голова, відчуває загальну слабкість.

Учень ОСОБА_50 пояснював, що ОСОБА_1 без причини писала йому зауваження, принижувала за те, що він до когось сів. Коли він навчався в іншій школі (Живанівській) принесла пістолет, ходила з ним, щоб всі його бачили. Коли на уроки приходили ОСОБА_10 або поліцейська, то ОСОБА_11 поводила себе нормально, а коли без них, то в неї вселяється демон, вона починає кричати, обзивається, забирає зошити, щоденники. Хочеться вийти з класу. Знімає їх на відео без дозволу. Т.1, а.с.109-110.

Згідно журналу маються записи щодо звернень ОСОБА_51 : 17.11.2025 р. – вчитель ОСОБА_1 занижує оцінки, веде відеозаписи.

Також у журналі маються записи щодо звернень: від ОСОБА_52 23.10.2025, 27.11.2025 р.– заниження оцінки на уроці української мови. Від ОСОБА_53 – 06.11.2025 р. ОСОБА_1 кричала на учня на уроці, занижувала оцінку; 27.11.2025 р. - образи від вчителя ОСОБА_1 на зовнішній вигляд; 29.01.2026 р. – ОСОБА_1 веде відеозйомку, посмішки через зовнішність та успішність. ОСОБА_54 - 06.11.2025 р. - Сичова веде відеозйомку, постійно кричить. Від ОСОБА_55 – 06.11.2025 р. ОСОБА_1 прийшла і погрожувала, що напише доповідну на ім`я директора, щоб їй оголосили догану. Від ОСОБА_56 – 10.11.2025 р. ОСОБА_1 весь урок кричить, веде відеозйомку.

Журналом зафіксовано: 21.01.2025 р. батьки (13 чоловік) батьківські збори – звернення щодо поведінки вчителя ОСОБА_11 про те, що під час уроків мають місце факти, які порушують права та людську гідність учнів. 12.02.2026 р., 18.02.2026 р. – звернення учнів через постійне ведення відеозйомки ОСОБА_1 на уроці з метою тиску на дітей. 23.02.2026 р., 25.02.2026 р. – колективна відмова учнів відвідувати уроки ОСОБА_1 у зв`язку з опублікованим дописом вчительки у соціальній мережі на підтримку вбивства 20-річної дівчини, назвавши це народною помстою

Згідно протоколу №3 засідання комісії з розгляду насильства таабо жорстокого поводження з дітьми КЗ «Компаніївський ліцей» від 29.01.2026 р.: Підстава: письмове звернення батьків учнів 8-В класу щодо можливих порушень норм педагогічної етики та ознак булінгу з боку вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 . Слухали: голову комісії ( ОСОБА_8 ), яка повідомила про надходження колективного письмового звернення від батьків 8-В класу. У зверненні вказано на систематичні прояви приниження честі та гідності учнів, використання образливих висловлювань та психологічний тиск з боку вчителя ОСОБА_1 під час освітнього процесу. Згідно з Типовим порядком реагування на випадки булінгу, комісія має встановити наявність або відсутність ознак цькування. ОСОБА_1 під час свого виступу, заперечувала зазначені факти. Комісія Ухвалила: 1. Отримати письмове пояснення від вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 щодо фактів, викладених у зверненні батьків. 2. Провести анонімне опитування учнів 8-В класу за участю практичного психолога для оцінки мікроклімату та стилю спілкування педагога. 3. Відвідати уроки вчителя ОСОБА_1 з метою моніторингу дотримання педагогічної етики. 4. Практичному психологу ОСОБА_18 надати висновок про стан емоційного благополуччя учнів у 8-В класі. 5.Адміністрації закладу здійснювати контроль за дотриманням норм педагогічної етики у 8-В класі. (Т.1, а.с.86).

Практичний психолог ОСОБА_18 повідомила, що в межах проведення анонімного анкетування учнів 8-В класу з метою вивчення психологічного клімату, емоційного стану та безпеки освітнього середовища, було отримано відповіді, які викликають занепокоєння. Зокрема частина (13 з 15 присутніх) учнів у своїх анкетах зазначають про випадки прояву булінгу до школярів з боку вчителя української мови ОСОБА_1 під час освітнього процесу.

За словами учнів, такі дії негативно впливають на їхній емоційний стан, знижують навчальну мотивацію та формують відчуття психологічного дискомфорту.

Звертає увагу, що анкетування проводилося в анонімній формі, що сприяло щирості відповідей та відображає суб`єктивне сприйняття учнями ситуації у взаємодії з педагогом.

З огляду на викладене, вважає за необхідне поінформувати адміністрацію закладу освіти з метою подальшого аналізу ситуації та вжиття заходів для забезпечення безпечного та психологічного комфортного освітнього середовища для учнів.

Психологічний клімат у класному колективі між учнями позитивний. (Т.1, а.с.87).

В пояснювальній записці класного керівника 8-В класу ОСОБА_55 , наданої з метою інформування адміністрації закладу освіти про обставини, що стали їй відомі під час виконання посадових обов`язків, зазначено: після уроків української мови ОСОБА_1 учні зверталися до неї з усними скаргами щодо висловлювань та поведінки вчителя, після яких вони почувались ображеними, засмученими. Учні неодноразово говорили про небажання йти на урок, так як там вони перебувають в емоційній напрузі. Зі слів дітей їй відомо, що вчитель наводить на них камеру смартфона і говорить, що ведеться запис. Ці дії учителя заважали зосередитись їм і працювати на уроці. Відомий їй факт, що діти запрошували на урок інспектора сектору «СОБ» ОСОБА_57 .

З метою врегулювання ситуації нею були проведені робочі розмови з ОСОБА_1 щодо налагодження взаємодії між учнями та педагогом. Під час однієї такої бесіди ОСОБА_1 повідомила, що напише доповідну директору ліцею щодо її діяльності як класного керівника. Зі свого боку вона систематично проводить з учнями бесіди щодо дотримання правил поведінки під час освітнього процесу та поваги до педагогічних працівників (Т.1, а.с.87 зворот).

Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 29.01.2026 р. на ім`я директора ОСОБА_8 , остання зазначила, що її було запрошено до кабінету директора з метою ознайомлення зі скаргою на неї як вчителя від батьків учнів 8-в класу. З озвученого, вона зрозуміла, що конкретних фактів нібито неприпустимої її поведінки на уроці по відношенню до учнів 8-В класу у скарзі не наведено. Нещодавно вона звернулась до директора із письмовою заявою щодо збільшення навантаження до встановленої законодавством норми (18 годин). В результаті чого отримала на свою адресу приниження від директора ліцею особисто, нібито вона не гідна ставки.

Скаргу, написану від імені батьків учнів 8-В класу вважає сфабрикованою, адже йдеться про те, що батьки вимагають позбавити її права викладати в 8-В класі, безпідставно звинувачуючи в булінгу, який вона нібито вчиняє щодо учнів класу. Вважає, що добросовісно виконує свої посадові обов`язки, незважаючи на те, що учні налаштовані проти неї, часом ображають, порушують дисципліну на уроці. Незважаючи на такі провокаційні заходи з боку директора, вона продовжує працювати з учнями, зносячи часом і приниження з їхнього боку. Вважає, що її просто не хочуть забезпечити ставкою, адже години індивідуального навчання з її предмету є, але їх читають нефахівці, що відбито в класних журналах 6-А, 7-А, 8 –А класів. Жодних порушень на уроці вона не здійснювала і не здійснює, тому ознайомившись зі змістом скарги, не погоджується з тим, у чому її безпідставно звинувачують за сприянням директора ОСОБА_8 (Т.1, а.с.168-169).

Згідно до пояснень ОСОБА_8 (директора ліцею) від 23.02.2026 р., учитель української мови ОСОБА_1 працює в ліцеї з 01.09.2025 р. Зарекомендувала себе скандальною людиною, що пише безпідставні скарги, ображає та принижує дітей, придумує прізвиська, висміює і погрожує. А також постійно на уроках веде фото-відеозйомку, порушує трудову дисципліну: самовільно залишає робоче засідання комісії, відмовляється від надання письмових пояснень щодо скарг батьків, а також навчального процесу.

На ОСОБА_1 14.01.2026 р. поступила скарга від мами учениці 8-а класу Карчукас В. про заміну вчителя, «так як ця особа не справляється зі своїми педагогічними обов`язками: принципово відмовляється навчати дитину з особливими потребами зі слів матері». Була створена комісія з розгляду звернення ОСОБА_4 ОСОБА_1 на засідання 19.01.2026 р. не з`явилась, а 22.01.2026 р. був виданий наказ Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру порушень та пояснень до ОСОБА_1 застосувати профілактичний захід – письмове попередження і не допускати подібних порушень у подальшій роботі.

Також по скарзі матері ОСОБА_4 було здійснено перевірку стану організації освітнього процесу вчителя ОСОБА_1 . Заступник з навчальної роботи підготувала аналітичну довідку про результати перевірки календарно-тематичного планування та готовності вчителя ОСОБА_1 до уроку української мови у 8 класі (педагогічний патронаж учениці ОСОБА_5 ). За результатами перевірки виявлено суттєві недоліки. Комісія рекомендувала директору закладу: встановити терміни для доопрацювання недоліків; накласти дисциплінарне стягнення в виді догани за неналежне виконання посадових обов`язків та правил ведення шкільної документації (протокол №3 від 26.02.2026 р.) На підставі заяви матері учениці з ООП ОСОБА_4 та за результатами перевірки (аналітична довідка від 11.02.2026 р. та згідно з рішенням робочої комісії від 13.02.2026 р. (протокол№3) видано наказ від 16.02.2026 р. №45 Про результати позапланової перевірки діяльності вчителя ОСОБА_1 : за порушення трудової дисципліни, неналежне виконання посадових обов`язків та недостовірність ведення шкільної документації оголосити догану вчителю ОСОБА_1 .. Їй було вручено вимогу від 18.02.2026 р. №54 про надання письмових пояснень до 15 год. 19 лютого 2026 р. Такі пояснення від вчителя ОСОБА_1 не поступили.

На ім`я директора поступила колективна скарга від 29.01.2026 р. від батьків учнів 8-В класу, де українську мову викладає ОСОБА_1 . Батьки звертають увагу, що вчитель систематично допускає прояви булінгу та приниження їх дітей на уроках: образливі висловлювання на адресу учнів; приниження честі та гідності у присутності класу; психологічний тиск, крики, залякування учнів, упереджене ставлення до окремих учнів, тим самим замінити вчителя української мови ОСОБА_1 на іншого, мотивуючи, що діти не хочуть йти на уроки і відмовляються йти до школи в дні, коли по розкладу є українська мова.

29.01.2026 р. видано наказ№27-1 «Про проведення службового вивчення фактів, викладених у звернення батьків учнів 8-В класу».

29.01.29026 р. відбулось засідання комісії з розгляду випадків насильства таабо жорстокого поводження з дітьми. Практикуючий психолог провела анонімне опитування учнів 8-В класу і надала висновок про стан емоційного благополуччя учнів (див. т.1, а.с.87).

Також є пояснювальна записка класного керівника 8-В класу ОСОБА_55 (див. т.1, а.с.87 зворот).

19.02.2026 р. на гарячу лінію Кіровоградської обласної державної адміністрації звернулась зі скаргою на діяльність вчителя української мови ОСОБА_1 мама учениці ОСОБА_34 . Наголосила, що вчитель ображає її доньку в присутності інших учнів, занижує оцінки. Додала, що вчитель із заявницею відмовилась спілкуватись. Просить провести перевірку правомірності дій вчителя та звільнити від викладання уроків у 8-В класі.

23-24.02.2026 р. в школі працюють працівники ювенальної поліції, а саме опитують учнів 8 та 9 класів, вчителя-асистента та адміністрацію закладу на предмет ймовірного вчинення булінгу психологічного характеру зі сторони вчителя ОСОБА_1 (Т.1, а.с.190-191).

В поясненнях ОСОБА_58 , яка є асистентом вчителя, від 24.02.2026 р. зазначено, що їй відома ОСОБА_1 , оскільки вона працювала з нею ще в Живанівському ліцеї. Цей заклад був зачинений, вона, ОСОБА_1 та інші вчителі перейшли викладати до Компаніївського ліцею. На даний час вона постійно відвідує її уроки, й може повідомити, що у 8-В класі ОСОБА_1 чинить психологічний тиск відносно дітей, а саме: знімає дітей на телефон, може агресивно кричати та закривати рота дітям, коли вони щось говорять. Не відпускає дітей до туалету, мотивуючи це тим, що вони підуть та щось натворять, а вона буде відповідати. Розсаджує дітей, які навчаються на високий рівень, середній та низький, і говорить, що якщо діти з високим рівнем знань будуть сидіти з дітьми з низьким, то діла з них не буде.

Якщо на урок приходить заступник директора, то ОСОБА_11 поводить себе нормально, і нікого не принижує, а як тільки вона бачить, що на уроці тільки вона (Вербова), дозволяє собі постійно принижувати гідність дітей та їх ображати морально (Т.1, а.с.192).

У відповідності до пояснень ОСОБА_10 , з вчителем ОСОБА_1 вона працювала ще в Живанівському ліцеї. Коментуючи ситуацію, хоче сказати, що ОСОБА_1 досить складна людина, яка вважає правильним все те, що вона говорить і робить сама. І довести їй, що вона в чомусь не права, складно. Дана ситуація не була для неї несподіваною. У вчителя такі ж проблеми виникали систематично і на попередньому місці роботи: не знаходила спільної мови з учнями, мала конфліктні ситуації з батьками. Батьки навіть звертались із заявою до відділу освіти з проханням замінити учителя.

Так як вона ( ОСОБА_10 ) працює заступником директора з навчальної роботи в цьому закладі, розглядала скарги від мами учениці з ООП ОСОБА_4 та заявами від батьків та учнів 8-В класу щодо роботи вчителя. В зв`язку з чим вона відвідувала уроки, опрацьовувала навчально-методичні матеріали, якими користується вчитель, обговорювала з нею календарно-тематичне планування.

В ході моніторингу документації вчителя української мови до уроків дитини з ООП виявлено ряд суттєвих недоліків: 1. КТП не модифіковано під особливі освітні потреби учениці, попри наявність відповідних рекомендацій у висновку ІРЦ; 2. Під час перевірки готовності вчителя до уроку, до дитини з ООП, виявлено, що єдиним навчальним посібником є зошит з друкованою основою. Будь-яка інша, що відповідала б специфіці навчання дитини з ООП на педпатронажі, відсутня. 3. Відсутність спеціального навчання (вчитель не має відповідного сертифікату). 4. Виявлені факти порушення обліку навчальних годин (записані у класний журнал проведення уроків, хоча згідно із заявою мами дитина на уроці була відсутня). За порушення трудової дисципліни та неналежне виконання посадових обов`язків, недостовірне ведення шкільної документації ОСОБА_1 була оголошена догана.

Під час відвідування уроків у 8-В класі, вчитель і учні вели себе адекватно в її присутності. Форми роботи на уроці були однотипними (робота з підручником, бесіда).

Спілкуючись із дітьми виявлено, що вчитель систематично допускає прояви булінгу та приниження на уроці, психологічний тиск, приниження в присутності класу, упереджене ставлення, постійно відеозйомка на уроці (Т.1, а.с.238).

Згідно Протоколу №2 засідання комісії з розгляду дисциплінарного порушення від 24.02.2026 р.: Порядок денний: про розгляд зібраних матеріалів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 . Слухали: голову комісії ОСОБА_8 , яка ознайомила присутніх із зібраними матеріалами щодо виявлення фактів про публічні висловлювання за підтримку вбивства поліцейської та наявності ознак вчинення булінгу (цькування) щодо здобувачів освіти та неналежного виконання посадових обов`язків вчителем української мови та літератури ОСОБА_1 , а саме: звернення мами ( ОСОБА_6 ) на гарячу лінію від 19.02.2026 р.; пояснювальна записка ОСОБА_1 від 29.01.2026 р.; акти; протокол №1 засідання комісії від 29.01.2026 р.; скарги від батьків від 21.01.2026 р.; пояснення практичного психолога від 10.02.2026 р.; пояснення класного керівника 9-В класу від 10.02.2026 р.; пояснення від директора закладу 23.02.2026 р.; пояснення від асистента вчителя дитини з ООП – ОСОБА_7 учениці 8-В класу від 24.02.2026 р.

Вирішили: визнати дії вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 такими, що містять ознаки булінгу в учнівському середовищі та порушують педагогічну етику. На підставі ст. 147-149 КЗпП України рекомендувати директору закладу накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення в вигляді догани.

ОСОБА_1 ознайомлена з протоколом 25.02.2026 р., яка зазначила, що на засідання її не запрошували, до відома не ставили. Із рішенням комісії про накладення дисциплінарного стягнення в вигляді догани не згодна, оскільки воно безпідставне: немає рішення суду про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні булінгу. (Т.1, а.с.93- 94).

19.02.2026 р. мама ОСОБА_6 звернулась на гарячу лінію Кіровоградської обласної адміністрації зі скаргою на діяльність вчителя української мови Компаніївського ліцею ОСОБА_1 . Інформує, що вчитель цькує дитину ОСОБА_59 , ученицю 8-В класу, ображає в присутності інших учнів, занижує оцінки. Додає, що вчитель із заявницею відмовилась спілкуватись. Прохання провести перевірку правомірності дій вчителя та звільнити від викладення уроків у 8-В класі (Т.1, а.с.94-95).

Згідно заяви учнів 8-В класу на ім`я директору ліцею, 13 учнів повідомили, що станом на 25.02.2026 р. відмовляються відвідувати уроки вчителя ОСОБА_1 у зв`язку з виявленими фактами про психологічний тиск та вчинення булінгу (цькування) щодо них (Т.1, а.с.95 зворот).

Актом про відмову учнів від відвідування уроків від 23.02.2026 р. зафіксовано, що 13 учнів 8-В класу склали цей акт про таке:

Учителька української мови та літератури ОСОБА_1 у соціальній мережі Фейсбук публічно висловилася на підтримку вбивства 23-річної дівчини, назвавши це «народною помстою». Вважають подібні висловлювання такими, що: суперечать нормам педагогічної етики; підривають моральний авторитет учителя; формують негативні ціннісні орієнтири; створюють психологічно небезпечну атмосферу в освітньому середовищі.

У зв`язку з викладеним, повідомляють про свою відмову відвідувати уроки зазначеної вчительки до моменту офіційного розгляду ситуації адміністрацією закладу освіти та надання належної оцінки її публічним висловлюванням.

Просять:

Провести службову перевірку викладених фактів. Надати правову та етичну оцінку публічним висловлюванням. Забезпечити безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище. Поінформувати учнів та батьків про результати розгляду. Акт складений в присутності класного керівника, соціально-психологічної служби та адміністрації закладу. (Т.1, а.с.96).

Актом про відмову учнів від відвідування уроків від 23.02.2026 р. зафіксовано, що учні 9-Б класу, які нижче підписалися, склали цей акт про таке:

Учителька української мови та літератури ОСОБА_1 у соціальній мережі Фейсбук публічно висловилася на підтримку вбивства 23-річної дівчини, назвавши це «народною помстою». Вважають подібні висловлювання такими, що: суперечать нормам педагогічної етики; підривають моральний авторитет учителя; формують негативні ціннісні орієнтири; створюють психологічно небезпечну атмосферу в освітньому середовищі. Також: систематичні приниження на уроках; занижує оцінки; постійно ведеться фото-відеозйомка (на особистий гаджет); придумує прізвиська; не дотримується навчальної програми; ображає висміює та погрожує; порушує особисті кордони; публічна критика особистості.

У зв`язку з викладеним, повідомляють про свою відмову відвідувати уроки зазначеної вчительки до моменту офіційного розгляду ситуації адміністрацією закладу освіти та надання належної оцінки її публічним висловлюванням.

Просять:

Провести службову перевірку викладених фактів. Надати правову та етичну оцінку публічним висловлюванням. Забезпечити безпечне та психологічно комфортне освітнє середовище. Поінформувати учнів та батьків про результати розгляду. Акт складений в присутності класного керівника, соціально-психологічної служби та адміністрації закладу.

Мається помітка: сам вчитель ОСОБА_1 відмовилась дізнатись причину відсутності дітей на уроці і не з`явилася на прохання директора. (Т.1, а.с.97).

Як зазначено у відповіді директора КЗ «Компаніївський ліцей» від 10.03.2026 р. на адресу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на запит на звернення від громадянки ОСОБА_1 щодо можливих порушень законодавства у сфері освіти в Комунальному закладі «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району у Кіровоградській області:

Учитель української мови та літератури ОСОБА_1 працює в комунальному закладі «Компаніївський ліцей» з 01 вересня 2025 року. Зарекомендувала себе скандальною людиною, що пише безпідставні скарги, ображає і принижує дітей, придумує прізвиська, висміює і погрожує. А також постійно на уроках веде фото-відеозйомку, порушує трудову дисципліну: самовільно залишає робоче засідання комісій, відмовляється від надання письмових пояснень щодо скарг батьків.

На ім`я директора КЗ «Компаніївський ліцей» поступила колективна скарга від батьків учнів 8-В класу, де українську мову викладає вчитель ОСОБА_1 (скарга від 29.01.2026 р.№2). Батьки звертають увагу, що вчитель систематично допускає прояви булінгу та приниження їх дітей на уроках: образливі висловлювання на адресу учнів, психологічний тиск, крики, залякування, упереджене ставлення до окремих дітей. Просять забезпечити належне освітнє середовище учням 8-В класу, тим самим замінити вчителя української мови ОСОБА_1 на іншого, мотивуючи, що діти не хочуть іти на уроки і відмовляються йти до школи в дні, коли по розкладу є українська мова.

29 січня 2026 року видано наказ № 27-1 «Про проведення службового вивчення фактів, викладених у звернення батьків учнів 8-В класу». 29 січня 2026 року відбулося засідання комісії з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми.

Практичний психолог провела анонімне опитування учнів 8-В класу і надала висновок про стан емоційного благополуччя учнів: 13 з 15 учнів у своїх анкетах зазначили випадки прояви булінгу до них з боку вчителя української мови під час освітнього процесу. За словами учнів, такі дії негативно впливають на їхній емоційний стан, знижують навчальну мотивацію та формують відчуття психологічного дискомфорту.

Також є пояснювальна записка класного керівника 8- В класу ОСОБА_55 , яка повідомила про часте звернення до неї учнів зі скаргами на вчителя української мови ОСОБА_1 . Говорили про небажання йти на урок, бо там вони перебувають в емоційній напрузі, на них наводять камеру смартфона і ведеться запис. Ці дії вчителя заважають їм зосереджуватися і працювати. На уроках діти викликали інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» ОСОБА_60

19 лютого 2026 року на гарячу лінію Кіровоградської обласної державної адміністрації звернулася зі скаргою на діяльність вчителя української мови Компаніївського ліцею ОСОБА_1 мама учениці 8-В класу ОСОБА_34 . Наголосила, що вчитель ображає її доньку в присутності інших учнів, занижує оцінки. Додала, що вчитель із заявницею відмовилася спілкуватися. Просить провести перевірку правомірності дій вчителя та звільнити від викладання уроків у 8-В класі.

У 8 -В класі асистентом працює вчителька ОСОБА_61 , яка постійно перебуває на уроках ОСОБА_1 . Згідно її пояснень, випливає, що постійно чинить психологічний тиск відносно дітей (знімає учнів на телефон кричить на них, не відпускає до туалету, принижує словами, ображає).

23-24 лютого 2026 р. в ліцеї працювали працівники ювенальної превенції відділення поліції №3 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, також опитували учнів 8-В класу та 9-Б класу, вчителя асистента та адміністрації закладу на предмет ймовірного вчинення булінгу психологічного характеру з сторони вчителя ОСОБА_1 .

Зафіксовано випадки неявки дітей 8-В та 9-Б класів на уроки, а саме 23.02.2026 р. та 25.02.2026р. у зв`язку з психологічним тиском та вчиненням булінгу щодо них. Учні засуджують поведінку вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 , яка публічно висловилася на сторінці ОСОБА_9 у соціальній мережі Facebook на підтримку вбивства 23-річної дівчини, назвавши це «народною помстою». Згідно з цим складені відповідні акти.

Виходячи з вище сказаного можна зробити висновок, що для ОСОБА_1 інтереси дитини та стабільності освітнього процесу не є головними критеріями педагогічної діяльності.

Відповідно до наказу від 25.02.2026 р. № 51 ОСОБА_1 – вчительку української мови та літератури притягнуто до дисциплінарної відповідальності – оголошено догану ( стаття 147-149 КЗпП України, стаття 54 Закону України «Про освіту» (протидія булінгу), стаття 42 та стаття 18 Закону України «Про повну загальну середню освіту» у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, що суперечить професійній етиці педагога та нормам чинного законодавства.

Щодо мобінгу, директором ліцею до ОСОБА_1 10.02.2026 видано наказ директора комунальної установи «Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області «Про створення комісії з розслідування факту мобінгу (цькування)». Засідання комісії відбулося 16 лютого 2026 року. Встановлено: за результатами психологічного аналізу зафіксовано, що ознак систематичного психологічного переслідування (мобінгу) не виявлено. Факт мобінгу не підтверджено. (Т.1, а.с. 149-150).

Згідно наданого суду витягу з новин «Суспільне Кропивницький» - поліція розпочала перевірку щодо коментаря вчительки про загиблу під час теракту поліцейську у Львові.

Поліція Кіровоградщини проводить перевірку щодо коментаря вчительки української мови Компаніївського ліцею про поліцейську, яка загинула внаслідок детонування вибухового саморобного пристрою у Львові 22 лютого.

Про коментар вчительки української мови з Компаніївського ліцею.

В ніч на 22 лютого у Львові пролунали вибухи. Внаслідок цього загинула 23-річна поліцейська, ще 25 людей отримали травми. Того ж дня під дописом у ОСОБА_62 про загиблу поліцейську вчителька української мови з Компаніївського ліцею залишила коментар:

«А це треба було йти до поліції працювати? Людям очі вибивати?»

ОСОБА_63 відповіла на коментар вчительки й запитала у неї: «А жительниці Рівненщині потрібні були російські гроші?»

«… а це доведено ??? та поліція допекла всіх без рашистів – тепер писатимуть свої брехні про гроші. Про помсту народну треба писати».

Зокрема у жінки запитали й про вчителювання: «Ви педагог і таке пишете?» На це вона відповіла: «Відразу про педагога! Маю свою думку та й пишу! Ви ж теж пишете. Можливо і вашу думку не поділяють, але ж не лізуть межи очі, як ви мені».

Суспільне зателефонувало вчительці. Вона відмовилася пояснити свою позицію. Називати її ім`я та прізвище заборонила. На 27 лютого свої коментарі у Facebook під дописом вчителька не видалила.

Позиція громади.

Голова Компаніївської громади Олександр Маслюков розповів Суспільному, що після того, як дізнались про висловлювання вчительки звернулися до поліції та Служби безпеки України (СБУ). "Вчителька також дзвонила на нашу "гарячу лінію", зверталась щодо негативного ставлення й булінгу зі сторони керівництва ліцею, адже їй винесли догану щодо висловлення. Просила зібрати комісію й скасувати догани. На мою думку людина, особливо та, яка працює на державній посаді, не має висловлювати такі неетичні думки. Поки чекаємо на подальші інструкції щодо вчительки від поліції".

Позиція директорки ліцею.

Директорка Компаніївського ліцею Людмила Нарівна сказала Суспільному, що діти відмовляються відвідувати уроки цієї вчительки. "Вона працює, має дві догани. Діти у нас розуміють, що відбувається в країні й відмовляються до неї на уроки ходити. Нині з місцевим управлінням освіти вирішуємо наші подальші дії". За словами Людмили Нарівної, вчителька має 31 рік стажу. У цій школі працює перший рік. Більше інформації щодо вчительки, сказала, надасть наступного тижня.

Позиція обласного департаменту освіти.

Керівниця обласного департаменту освіти ОСОБА_64 розказала Суспільному, що того ж вечора, коли дізнались про коментар вчительки, зателефонували в громаду. "Такі висловлювання для вчителя – це ганьба. Вона не повинна працювати вчителем. Нині ми готуємо роз?яснення для всіх громад, щоб таких випадків більше не було".

Що сказали в СБУ.

Співробітники СБУ провели з вчителькою профілактичну бесіду. Таку інформацію Суспільному надала речниця служби в Кіровоградській області ОСОБА_65 "У розмові з жінкою наголосили на неприпустимості подібних висловлювань та попередили про кримінальну відповідальність. Терористичний акт у Львові, вчинений 22 лютого проти працівників поліції, здійснений на замовлення спецслужб Росії. Основна його мета — дестабілізація суспільно-політичної ситуації та поширення панічних настроїв серед населення. Загинула співробітниця поліції та поранено 25 інших людей, серед яких — неповнолітній. Служба безпеки України наголошує, що публічне виправдовування, визнання правомірною або заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, а також виправдовування терористичної діяльності держави-агресора передбачає кримінальну відповідальність за частиною 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України".

Санкція статті — 5-8 років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої, сказала ОСОБА_66 .

Що відомо про теракт у Львові.

У Львові в ніч на 22 лютого пролунали вибухи. Внаслідок цього загинула 23-річна поліцейська, ще 25 людей — травмовані.

Як повідомили у Службі безпеки України, вибухи відбулися після прибуття нарядів патрульної поліції на виклик.

"На лінію 102 надійшла інформація про те, що двоє невідомих чоловіків у темному одязі пошкодили жалюзі та зламали замок на дверях місцевого магазину, після чого проникли всередину приміщення. Згодом на місце події прибули екіпажі поліції. Після цього пролунали вибухи", — повідомили у СБУ.

За даними очільника Міністерства внутрішніх справ ОСОБА_67 , серед травмованих є працівники Національної поліції, Національної гвардії, які несли службу з охорони публічного порядку, та цивільні.

Правоохоронці затримали жінку, яка може бути виконавицею вибухів у Львові, в одному із районних центрів області. Це 33-річна жителька Рівненської області.

За даними слідства, 33-річна жінка виготовила саморобні вибухові пристрої та встановила їх у заздалегідь визначених місцях. Попередньо, це зробила за вказівкою "куратора" спецслужб РФ. Її затримали в районі міста Старий Самбір Львівської області.

Встановили, що здетонували саморобні вибухові пристрої, закладені у сміттєві баки. Момент ймовірного закладання вибухівки потрапив на камери спостереження.

33-річній жительці Костополя Рівненської області повідомили про підозру у вчиненні терористичного акту, що призвів до загибелі людини, а також у незаконному поводженні зі зброєю. Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснює СБУ за ч.3 ст. 258 КК України – терористичний акт, що призвів до загибелі людини, та ч.1 ст. 263 КК України – незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. (Т.1, а.с. 153-159)

Наказом від 06.03.2026 р. №13-к «Про звільнення вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 , відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП, враховуючи наявність дисциплінарних стягнень (наказ №26 від 22.01.2026 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ; наказ №45 від 16.02.2026 р. «Про результати планової перевірки діяльності вчителя ОСОБА_1 »; наказ №51 від 25.02.2026 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнено із займаної посади вчителя української мови та літератури 09.03.2026 р. на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП. (Т.1, а.с.43).

Відповідно до Постанови Компаніївського районного суду від 12.06.2026 р. провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-4 КУпАП закрито на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Висновки щодо винуватості або невинуватості ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення за ч.1 ст. 173-4 КУпАП в цій постанові відсутні. (Т.1, а.с.189).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з ст.5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця визначені у статті 40 КЗпП України, зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 Кодексу трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно із ч.1,2 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Частинами першою та другою статті 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно із частиною першою статті 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

1.Відповідно до наказу №51 від 25.02.2026 р., дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 накладено за вчинення неприпустимих дій щодо здобувачів освіти, порушення норм професійної етики.

Як вбачається з Наказу №51, підставою для оголошення догани стали, не тільки цькування (булінг), а й виявлені факти про вчинення психологічного тиску, створення умов, що негативно впливають на учасників освітнього процесу.

Ст.1 Закону України «Про повну середню загальну освіту» визначає поняття безпечного освітнього середовища – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпеки харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (булінг (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин;

У відповідності до ч.1 ст. 21 цього Закону заклад освіти створює безпечне освітнє середовище з метою забезпечення належних і безпечних умов навчання, виховання, розвитку учнів, а також формує у них гігієнічні навички та засади здорового способу життя.

Відповідно до ч.1 ст. 53 ЗУ «Про освіту» (ред., яка діяла на час звільнення) здобувачі освіти мають право, в тому числі на: якісні освітні послуги; справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання; безпечне, здорове та інклюзивне чи спеціальне освітнє середовище; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти.

Згідно до Статуту КЗ «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (п.5.3) здобувачі освіти мають право на: індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів форм і темпу здобуття освіти, запропонованих ліцеєм освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання; якісні освітні послуги; справедливе та об`єктивне оцінювання результатів навчання; безпечні та нешкідливі умови навчання; повагу людської гідності; захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здобувача освіти.

Як встановлено ст. 54 ЗУ «Про освіту» педагогічні працівники зобов`язані:

постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність; виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання; сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров`я, брати участь у забезпеченні та розвитку безпечного, здорового та інклюзивного чи спеціального освітнього середовища; дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності; дотримуватися педагогічної етики; поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України; виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища; формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;

Відповідно до Статуту КЗ «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (п.5.35) педагогічні працівники закладу зобов`язані: виконувати накази, розпорядження директора та його заступників, що не суперечить законодавству України; брати участь у роботі педагогічної ради та інших заходах, пов`язаних з підвищенням професійного рівня, педагогічної майстерності; дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини та її батьків; дотримуватись академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та наукової діяльності; настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема, правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватись Конституції та Законів України, захищати суверенітет та територіальну цілісність України, формувати у здобувачів освіти прагнення до взаємопорозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними та релігійними групами; захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти; додержуватись установчих документів та правил внутрішнього розпорядку ліцею, виконувати свої посадові обов`язки.

Відповідно до Посадової інструкції Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області 07-02№7, вчитель:

Забезпечує єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримується у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених ст. 6 ЗУ «Про освіту».

Настановленням і особистим прикладом утверджує в учнів повагу до суспільної моралі та цінностей: правди, справедливості, патріотизму гуманізму, толерантності, працелюбства.

Дотримується педагогічної етики, поважає гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу.

Захищає учнів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою пропаганди та агітації.

Як слідує з матеріалів справи:

Внаслідок скарг дітей, 19.01.2026 р. батьки учнів 8-В класу (13 чоловік) звернулись до директора ліцею з повідомленням про поведінку учителя ОСОБА_1 , яка систематично допускає образливі висловлення на адресу учнів, приниження честі та гідності, психологічний тиск, крики та інші дії в порушення ст. 53,54 Закону України «Про освіту» та створює небезпечне освітнє середовище, що завдає шкоди психічному здоров`ю учнів.

Батьки просили замінити вчителя української мови на іншого вчителя, оскільки діти не хочуть ходити на уроки та відмовляються йти до школи в дні, коли по розкладу є українська мова. (т.1, а.а.83).

У зв`язку з письмовим зверненням батьків від 29.01.2026 р. Наказом №27-1 від 29.01.2026 р. було сформовано комісію, який доручено провести службове вивчення фактів, викладених у зверненні батьків (т.1, а.с.81-82).

На засіданні комісії 24.02.2026 р. було вирішено визнати дії вчителя ОСОБА_1 такими, що містять ознаки булінгу в учнівському середовищі та порушують педагогічну етику, у зв`язку з чим рекомендовано директору ліцею накласти на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення в вигляді догани.

Наказом №51 від 25 лютого 2026 р. вчителю української мови та літератури ОСОБА_1 оголошено догану за вчинення неприпустимих дій щодо здобувачів освіти та порушення норм професійної етики, а саме, в тому числі, за створення умов, що негативно впливають на учасників освітнього процесу (Т.1, а.с.92-93).

Із наведених вище письмових доказів, в тому числі, скарг учнів 8-В класу та їх батьків, слідує наступне: вчитель ОСОБА_1 допускає відносно учнів словесні образи та приниження («батьки як батьки, а ти, як хто зна що», «будеш тупішим ніж дерево», «є бездарністю», «тупа та нічого не доб`єшся», «бандитка» та інші); допускає підвищення голосу, крики, безпідставні та образливі зауваження, відеозйомку за своїм розсудом, некоректні порівняння, хто розумніший, тощо. Були випадки заборони попити води та відвідати туалет. Внаслідок таких дій: в деяких дітей з`являлося під час та після уроків бажання плакати, сльози, головний біль, загальна слабкість та інший незадовільний емоційний стан. Тобто зазначені дії вчителя негативно впливають на емоційний стан учнів, формують відчуття психологічного дискомфорту, знижують навчальну мотивацію, та призводять до відмови відвідувати заклад освіти.

Зазначені дії, на думку суду, свідчать про порушення позивачем під час виконання своїх посадових обов`язків вчителя, під час проведення уроків української мови та літератури (період жовтень 2025-лютий 2026 р.) педагогічної етики, вчинення психологічного тиску, неповаги до учнів, створення умов, що негативно впливають на учасників освітнього процесу. Вказані дії позивачки підтверджуються чисельними скаргами дітей та їх батьків, поясненнями класного керівника Безкровної, інших вчителів (тобто письмовими доказами, зазначеними вище), що призвело до звернення батьків до директора ліцею з проханням замінити вчителя, оскільки діти відмовляються відвідувати уроки української мови та йти до школи в цей день. Вказані докази не є суперечливими, взаємодоповнюють один одного, тому підстав не довіряти поясненням учнів, їх батьків, вчителів у суду не має.

Такі дії вчителя, на думку суду, порушують права учнів, в тому числі, на безпечне освітнє середовище, повагу людської гідності, є такими, що суперечать положенням, зокрема, ст. 54 ЗУ «Про освіту», в якій закріплені обов`язки педагога, в тому числі обов`язки щодо дотримання педагогічної етики; поваги гідності, прав, свобод і законних інтересів всіх учасників освітнього процесу.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Освітній заклад, класна кімната – не є публічними чи громадським місцем загального доступу, тому вчитель не має права самовільно фіксувати учнів на відео чи публікувати такі матеріали. У школі фото і відеозйомка має здійснюватись за дозволом батьків, а також самої дитини, яка має право відмовитись навіть при наявній батьківській згоді.

Як вбачається з матеріалів справи, такого дозволу вчитель ОСОБА_1 від дітей та їх батьків не отримувала.

Позивач в судовому засіданні не заперечувала щодо відеозйомки під час уроків, але пояснювала свої дії тим, що діти намагались спровокувати її, незадовільно поводили себе, тому з метою захисту себе, здійснювала відеозйомку. Вказані відео нею не публікувались.

Разом з тим, доказів такої протиправної поведінки дітей на уроках, позивачем суду не надано. У зв`язку з чим такі дії вчителя також є порушенням педагогічної етики, порушенням законних прав та інтересів учнів.

Зазначене вказує на наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої ст. 147 КЗпП, якою встановлено дисциплінарне стягнення в виді догани. Наказом №51 на ОСОБА_1 було накладено саме таке стягнення, у зв`язку з чим підстав вважати наказ від 25.02.2026 р. №51 в цій частині незаконним суд не вбачає. На думку суду, Наказ №51 в цій частині є законним та обгрунтованим.

Щодо відсутності рішення суду про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ст. 173-4 КУпАП, то суд вважає наступне.

Згідно протоколу №2 від 24.02.2026 р. було розглянуто зібрані матеріали щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя ОСОБА_1 (а.с.93-94).

Представник відповідача зазначав, що наказ №51 було прийнято за результатами звернення мами ( ОСОБА_6 ) на гарячу лінію від 19.02.2026 р., пояснювальної записки ОСОБА_1 від 29.01.2026 р., протоколу № 1 засідання комісії від 29.01.2026 р., протоколу № 2 засідання комісії від 24.01.2026 р., скарг батьків від 21.01.2026 р., пояснення практичного психолога від 10.02.2026 р., пояснення класного керівника 8-В класу від 10.02.2026 р., пояснення директора закладу від 23.02.2026 р., пояснення від асистента вчителя дитини з ООП – ОСОБА_7 учениці 8-В класу від 24.02.2026 р.

З цим твердженням суд погоджується, й при вирішенні питання щодо законності притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за Наказом №51, враховує матеріали відповідно до протоколу №2. Оскільки суд вважає доведеним, що вчителем ОСОБА_1 було допущено порушення педагогічної етики, створення умов, що негативно впливають на учасників освітнього процесу (про що також зазначено в наказі №51), тому вона підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності відповідно до цього наказу.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до ч.3 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи зазначене, а також те, що в долученні доказів поза межами підготовчого судового засідання виникла необхідність під час судового розгляду справи по суті, підстав вважати надані відповідачем суду докази недопустимими, суд не вбачає.

Аналізуючи ситуацію з публічним висловлюванням суд вважає наступне.

Згідно до ч.1,3 ст. 22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров`я яких дозволяють виконувати професійні обов`язки.

Педагогічні працівники зобов`язані:

дотримуватися принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства у відносинах з учнями та їхніми батьками; виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про освіту", цим Законом, іншими актами законодавства, установчими документами закладу освіти, трудовим договором та/або їхніми посадовими обов`язками; забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримуватися у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених статтею 6 Закону України "Про освіту"; постійно підвищувати свою педагогічну майстерність.

Згідно з витягу з новин «Суспільне Кропивницький» слідує, що в ніч на 22.02.2026 р., у Львові, при виконанні службових обов`язків, загинула 23-річна поліцейська, ще 25 людей отримали травми. Зазначене сталося через вибухи саморобних вибухових пристроїв, які були встановлені жінкою за вказівкою «куратора» спецслужб РФ. Жінці було повідомлено про підозру за ч.3 ст. 258, ч.1 ст. 263 КК України.

Через коментар вчителя ОСОБА_1 у соціальних мережах, 13 учнів 8-В класу та учні 9-Б класу відмовились відвідувати уроки вчительки до моменту офіційного розгляду ситуації адміністрацією закладу освіти, зазначивши, що такі висловлювання, в тому числі, підривають моральний авторитет учителя. (Т.1, а.с.96-97).

На засіданні комісії з розгляду дисциплінарного порушення від 24.02.2026 р. дії вчителя ОСОБА_1 , в тому числі щодо її публічних висловлювань, було визнано такими, що порушують педагогічну етику (Т.1, а.с.93-94).

Як зазначив у своїх висновках Верховний Суд (постанова від 17.10.2025 р. №6771-4-24): засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є, зокрема, формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками (стаття 6 Закону України «Про освіту»).

Морально-духовне становлення дітей, учнівської молоді, їх підготовка до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності є найважливішими складовими розвитку суспільства та держави.

Особи, трудовим обов`язком яких є виховання, повинні бути не тільки висококваліфікованими спеціалістами, а й людьми високої духовності та моральних переконань. Особистий приклад викладача, його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні впливу на молодь, становлять ту виховну силу, яку не можна замінити підручниками.

Працівник, який виконує виховні функції, повинен постійно дивитися за собою, відчувати, що його поведінка перебуває під контролем тих, кого він виховує, а також суспільства в цілому.

У постанові Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 458/394/22 викладено висновок про те, що аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що працівники, які виконують виховну функцію, вчитель, педагог, вихователь, зобов`язані бути людьми високих моральних переконань та бездоганної поведінки.

Підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію щодо дітей, не властиву іншим категоріям працівників.

Висловлення позивачки щодо новини про теракт у Львові 22.02.2026 р., який стався під час воєнного стану внаслідок агресії рф та на замовлення куратора рф, на думку суду, носить, як мінімум, зневажливий, некоректний характер (вбачається агресивність висловлювання, схвалення події) та свідчить про порушення норм педагогічної етики вчителем, який повинен бути людиною високої духовності та моральних переконань, особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема, правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України тощо. Таким висловлюванням позивач дискредитувала себе перед учнями, підірвала свій моральний авторитет вчителя, й зазначене дає підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

За таких обставин підстав щодо скасування Наказу від 26.02.2026 р. №51 в цій частині суд також не вбачає, вважає його законним та обгрунтованим.

2.Відповідно до посадової інструкції, вчитель: планує освітній процес з предмета, який викладає, відповідно до освітньої програми. Забезпечує належний рівень викладення навчальної дисципліни та засвоєння учнями освітньої програми з дотриманням вимог відповідного Державного стандарту загальної середньої освіти.

Застосовує різноманітні форми, методи та засоби навчання, сучасні освітні технології, зокрема, інформаційні, а також цифрові освітні ресурси, упроваджує передовий педагогічний досвід.

Здійснює освітній процес з урахуванням психофізичних особливостей учнів та специфіки навчального предмета. Забезпечує єдність навчання, виховання та розвитку учнів, а також дотримується у своїй педагогічній діяльності інших принципів освітньої діяльності, визначених ст. 6 ЗУ «Про освіту».

Настановленням і особистим прикладом утверджує в учнів повагу до суспільної моралі та цінностей: правди, справедливості, патріотизму гуманізму, толерантності, працелюбства.

Дотримується педагогічної етики, поважає гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу.

Захищає учнів від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою пропаганди та агітації.

Наказом №1225 затверджено професійний стандарт «Вчителя закладу загальної середньої освіти», відповідно до якого мета професійної діяльності вчителя полягає в організації навчання та виховання здобувачів освіти під час здобуття ними повної загальної середньої освіти шляхом формування у них ключових компетентностей і світогляду на основі загальнолюдських і національних цінностей, а також розвитку інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, необхідних для успішної самореалізації та продовження навчання.

Трудовими функціями вчителя є – навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів), партнерська взаємодія з учасниками освітнього процесу; до компетентностей –спілкування з учасниками освітнього процесу та іншими особами (за потреби) про індивідуальні особливості здобувачів освіти, їхній вплив на засвоєння навчального матеріалу й успішну соціалізацію, важливість врахування психоемоційного стану.

Крім того, як слідує з зазначеного Стандарту, педагог комунікує, спілкується з іншими учасниками освітнього процесу для вирішення тих чи інших питань, які виникають під час освітнього процесу.

Як слідує з матеріалів справи, до директора ліцею звернулась мама учениці з ООП Карчукас, яка була не задоволена виконанням ОСОБА_11 її педагогічних обов`язків щодо навчання її доньки, зазначала щодо некоректної поведінки вчителя, у зв`язку з чим просила замінити педагога.

Вчитель ОСОБА_1 заперечувала такі звинувачення, поясняючи, що виконує свої обов`язки сумлінно та добросовісно, що саме мама ОСОБА_68 поводить себе грубо, постійно всім незадоволена, оскільки бажає щоб її донька навчалась у Полтавець.

На засідання комісії з розгляду звернення ОСОБА_4 19.01.2026 р. вчитель ОСОБА_11 не з`явилась, пояснюючи, що їй було не відомо про дату та час такого засідання.

Відповідно до аналітичної довідки за 15-19 січня, було визнано роботу вчителя ОСОБА_1 щодо розробки КТП та підготовки уроків для учениці ОСОБА_5 такою, що не відповідає вимогам інклюзивної освіти.

На засіданні 22.01.2026 р., під час обгрунтування претензій мамою ОСОБА_68 , яка зазначала, що дитина не засвоює матеріал через відсутність адаптації завдань, не врахування особливих потреб дитини, вчитель ОСОБА_11 самовільно покинула засідання. Як пояснювала в судовому засіданні позивач, засідання покинула через несприятливу обстановку для себе, яка склалась під час засідання та підвищений тиск.

Із викладеного вбачається щодо конфліктної ситуації, яка сталась між вчителем ОСОБА_11 та мамою ОСОБА_4 через навчання учениці з ООП ОСОБА_2 , та зазначену ситуацію ОСОБА_11 , як вчитель, врегулювати не намагалась. Комунікація з її боку була відсутня, хоча така комунікація – є обов`язком педагога. До того ж, відповідно до Статуту КЗ «Компаніївський ліцей» педагогічні працівники закладу зобов`язані: виконувати накази, розпорядження директора та його заступників, що не суперечить законодавству України; брати участь у роботі педагогічної ради та інших заходах, пов`язаних з підвищенням професійного рівня, педагогічної майстерності; дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність дитини та її батьків, й зазначеного також не було дотримано вчителем ОСОБА_1 в даному випадку.

Наказом №26 від 22.01.2026 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » до ОСОБА_1 було застосовано – письмове попередження.

Яким нормативно-правовим актом або іншим документом передбачено такий вид стягнення, представники відповідача в судовому засіданні суду пояснити не змогли.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Оскільки суду доказів, що стягнення в вигляді «письмового попередження» передбачено іншими нормативно-правовим актом, в тому числі, статутом, положенням про дисципліну тощо, який розповсюджується на працівників КЗ «Компаїівський ліцей» за порушення трудової дисципліни, не надано, КЗпП України передбачено стягнення в виді догани або звільнення, тому суд накладене стягнення вважає таким, що суперечить ст. 147 КЗпП України, тому вважає наказ незаконним, тому таким, що підлягає скасуванню.

3.Наказом від 06.03.2026 р. №13-к «Про звільнення вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 », відповідно до п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП, враховуючи наявність дисциплінарних стягнень (наказ №26 від 22.01.2026 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ; наказ №45 від 16.02.2026 р. «Про результати планової перевірки діяльності вчителя ОСОБА_1 »; наказ №51 від 25.02.2026 р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності вчителя української мови ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнено із займаної посади вчителя української мови та літератури 09.03.2026 р. на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП. Т.1, а.с.43.

У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок (Постанова ВС від 21.06.2023 р., справа №212501820, провадження №61-2744св 23).

Про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 даний Наказ відомостей не містить. Доказів такого порушення суду не надано.

Оскільки підставою для звільнення позивача з роботи 09.03.2026 р. стало систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків, за які її вже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, 22 січня, 16 лютого та 25 лютого 2026 року, нового (іншого) дисциплінарного проступку ОСОБА_1 не вчинила (докази зазначеного у справі відсутні), у зв`язку з чим у відповідача не було підстав для її звільнення, адже звільнення як захід дисциплінарного стягнення, застосовується тільки за порушення трудової дисципліни (скоєння проступку).

Зазначене узгоджується з правовою позицією ВС, викладеній в Постанові від 02.02.2022 р., справа №70553921, провадження №61-1873св 21.

За таких обставин суд приходить до висновку, що звільнення відбулось без законних підстав, тому наказ від 06.03.2026 р. №13-к «Про звільнення вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 » на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП України є незаконним та підлягає скасуванню.

Щодо Наказу №45 від 16.02.2026 р., суд вважає наступне.

Як зазначив Верховний Суд у своїй Постанові від 21.06.2023 р., справа №212501820, провадження №61-2744св23, «Вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, суд повинен перевірити законність всіх попередніх стягнень, які за висновком роботодавця, входять до системи для звільнення (річний строк та інше). Отже, незалежно від того чи оспорює позивач такі накази, які й не потрібно оспорювати заявленням окремої позовної вимоги, суд перевіряє законність таких наказів про оголошення доган, які передували звільненню за систему порушень».

Разом з тим, суд вважає незаконним наказ від 06.03.2026 р., оскільки на Сичову накладено дисциплінарне стягнення в вигляді звільнення за відсутності доказів скоєння нею нового проступку (крім тих, про які йшла мова в наказах від 22 січня, 16 лютого та 25 лютого 2026 ). Даний Наказ підлягає скасуванню незалежно від доведеності системи порушень, вчинених Сичовою згідно наказів від 22.01, 16.02 та 25.02.2026 р.

У зв`язку з викладеним, оскільки наказ від 16.02.2026 р. ОСОБА_1 , згідно позовних вимог не оскаржується, оцінка вказаного наказу (визнання його законним або незаконним) не має значення для визнання наказу від 06.03.2026 р. незаконним, оскільки даний наказ є незаконним незалежно від доведеності системи порушень при звільненні, суд відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, тому суд законність наказу від 16.02.2026 р. не оцінює.

4. Відповідно до ч.1,2 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги позивача до ліцею про поновлення на роботі є похідними від вимог щодо визнання наказу незаконним та його скасування, тому також підлягають задоволенню.

Суд, зауважує, що визнання наказу про звільнення незаконним автоматично тягне за собою поновлення працівника на роботі та обов`язок роботодавця виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу (аналогічного висновку дійшов ВССУ при розгляді справи № 223/30/16-ц від 25.09.2017).

Оскільки суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивачки, тому в порядку ст.235 КЗпП України, позивач має право на стягнення на свою користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого ПКМУ від 08.02.1995 р. №100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду;

Відповідно до п.5, ч.2 п. 8 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.

Відповідно до довідки від 08.06.2026 року №01-25/61/1, наданої Комунальною установою «Центр моніторингу та аналізу діяльності закладів освіти» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_1 на посаді вчителя КЗ «Компаніївський ліцей» становить 766,76 грн.

Період вимушеного прогулу позивача за період часу з 09.03.2026 року по день ухвалення рішення, тобто 01.10.2026, становить 149 робочих днів (стандартний 5-денний робочий тиждень з вихідними в суботу та неділю, під час дії воєнного стану в Україні офіційні святкові дні, які збігаються з робочими, не переносяться і є звичайними робочими днями), відтак, загальна сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає виплаті позивачу становить 114 247,24 грн. (149 х 766.76 грн.) без врахування відповідних податків й інших обов`язкових платежів.

При таких обставинах на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 114 247,24 грн.

5. Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону (стаття 237-1 КЗпП України) містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із статтею 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а стаття 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин.

Отже, компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом поновлення на роботі, а має самостійне юридичне значення.

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, тобто незаконного звільнення, що доведено преюдиційним судовим рішенням в адміністративній справі і згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України не підлягає доведенню, відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 25 квітня 2012 року у справі № 6-23цс12.

Суд вважає, що незаконним звільненням (в даному випадку суд враховує тільки наказ від 06.03.2026 р. про звільнення) позивачці завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях внаслідок порушення її трудових прав, оскільки через незаконне звільнення позивачка повинна була докладати додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права в суді. Внаслідок незаконного звільнення сталися вимушені зміни в її житті, позивачка втратила роботу – джерело існування, й на відновлення попереднього стану потрібні час та зусилля.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень. Саме таку суму суд вважає співмірною заподіяній моральній шкоді позивачці, приймаючи до уваги, що звільнення є незаконним. Також при визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує зазначені вище обставини справи, вимушені зміни в житті позивачки, їх тривалість, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Суд також керується принципом розумності, виваженості та справедливості,

Згідно п.2, 4 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, також в частині про стягнення виплати середнього заробітку за вимушений прогул за один місяць.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - підлягають частковому задоволенню.

Згідно п.1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням зазначених положень, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду із цим позовом становить 1331,20 грн. (за стягнення моральної шкоди). Позивач при подачі позовної заяви сплатила судовий збір в розмірі 3 328,00 грн (Т.1 а.с. 16).

З наведеного вбачається, що позивачем надмірно сплачено 1996, 80 грн судового збору (Т.1 а.с.16), який підлягає поверненню позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на викладене, судовий збір підлягає компенсуванню за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 269, 273, 279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про поновлення на роботі, скасування наказу про звільнення, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 22.01.2026 №26 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ».

Визнати незаконним та скасувати наказ Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області від 06.03.2026 № 13-к «Про звільнення вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 ».

Поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді вчителя української мови та літератури Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області.

Зобов`язати Комунальний заклад «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 114 247, 24 грн. (сто чотирнадцять тисяч двісті сорок сім гривень 24 коп.).

Стягнути з Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з Комунального закладу «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 6400 гривень.

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений судовий збір в сумі 1996,80 грн.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Компаніївському районі Кіровоградської області повернути позивачу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , надмірно сплачений судовий збір в сумі 1996,80 грн. за квитанцією №2979637839 від 08.04.2026 року.

Іншу частину судових витрат компенсувати за рахунок держави відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України.

В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

відповідач: Комунальний заклад «Компаніївський ліцей» Компаніївської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ: 40796120, юридична адреса: вул. Паркова, 13, індекс 28400, селище Компаніївка, Кропивницького району, Кіровоградської області.

Повний текст рішення складено 12.10.2026 р.

Суддя В.В. Козюменська