Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №352/1822/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1822/26

Провадження № 3/352/479/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції № 1(м.Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківські області про притягнення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст протоколів про адміністративне правопорушення:

Поліцейським відділення поліції № 1 ( м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області Костюком Д.І. 14 липня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

14 липня 2026 року о 17 годині 29 хвилини в селі Старий Лисець, вулиця Шевченка Нова ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mercedes-Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки і з використанням газоаналізатора алкофор та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху ( далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Рух провадження

21 липня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду та призначений для розгляду по суті на 05 серпня 2026 року.

05 серпня 2026 року розгляд справи відкладено на 06 жовтня 2026 року на стадії дослідження доказів

3. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 в судове засіданні не з`явився. Надав клопотання про закриття провадження в зв`язку із відсутністю складу правопорушення. Зазначає, що6

-Хоча спочатку і відмовився від проходження огляду, далі погодився проїхати до медичного закладу;

- Він пояснював, що запах з порожнини рота – це м`ята;

-Поліцейським називались ознаки сп`яніння – почервоніння обличчя, тремтіння рук та запах алкоголю з автомобіля чи порожнини рота, однак в протоколі; акті огляду та направленні зазначені інші ознаки – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, а тому не було підстав вважати, що він перебував в стані сп`яніння

-Поліцейські не демонстрували та не пропонували йому використати газоаналізатор Алкофор на місці зупинки, взагалі невідомо, чи був такий протокол у екіпажу поліцейських;

-Акт огляду на стан сп`яніння при ньому не складався, що підтверджується відеозаписом, на якому видно пустий бланк акту;

-Також йому не вручалось письмове направлення на медичний огляд до медичного закладу, що свідчить про недотримання поліцейськими процедури;

-Вважає, що немає доказів пропозиції проходження огляду саме у встановленому законодавством порядку, що свідчить про відсутність в його діях складу правопорушення

Адвокат Розганюк Т.Є., яка представляє інтереси ОСОБА_2 на підставі ордеру ( далі- Адвокат), в судовому засіданні підтримала клопотання та просила провадження закрити в зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

4. Докази, досліджені під час судового розгляду:

4.1. Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу, 14 липня 2026 року о 17 годині 29 хвилини в селі Старий Лисець, вулиця Шевченка Нова ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mercedes-Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_2 із ознаками алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки і з використанням газоаналізатора алкофор та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, порушив пункт 2.5 Правил

ОСОБА_3 , відмовився від підпису в протоколі.

Зобов`язання ОСОБА_1 від 14 липня 2026 року не керувати транспортним засобів протягом 24 годин

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Згідно із текстом акту, проведення огляду пов`язано із виявленими ознаками сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. ОСОБА_1 від огляду відмовився.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14 липня 2026 року

Згідно із текстом направлення у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.

Сертифікат відповідності газоаналізатора Алкофор

Свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки

Згідно із текстом, свідоцтво чинне до 24 листопада 2026 року. За результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019.

Постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за порушення вимог частини п`ятої статті 121 КУпАП, згідно із якою 14 липня 2026 року о 17 годині 29 хвилини в селі Старий Лисець, вулиця Шевченка Нова ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mercedes-Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_2 та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3вПравил.

Від отримання постанови ОСОБА_1 відмовився

4.2 Відеозаписи

На відеозаписі з відеореєстратора автомобіля зафіксовано рух та зупинку автомобіля Mercedes-Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_2 , а також вихід ОСОБА_1 із водійського сидіння.

На відеозаписі з бодікамери зафіксовано спілкування поліцейських та ОСОБА_1 .

На відеозаписі зафіксовано, як поліцейські повідомляють ОСОБА_3 про наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння, зокрема тремтіння пальців рук, а також в подальшому повідомляють також про наявність таких ознак, як запах алкоголю з порожнини рота або з автомобіля, тремтіння пальців рук та почервоніння обличчя.

На пропозицію поліцейських пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки із застосуванням Алкофору та в медичному закладі

ОСОБА_1 спочатку пропонує поліцейським вимкнути камеру, на яку здійснюється запис, після чого відмовляється від проходження огляду, оскільки не хоче.

В подальшому, після початку складення протоколу, ОСОБА_1 повідомляє, що він може проїхати до медичного закладу, але навіщо та зазначає, що поліцейські його зупинили спеціально.

В подальшому на відеозаписі зафіксована процедура складення протоколу та інших документів.

5.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області., які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколу про адміністративні правопорушення.

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цих правопорушень поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

5.1 щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

5.2 щодо керування транспортним засобом

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується наступними доказами:

-відеозаписами з реєстратора автомобіля та бодікамери поліцейського, на яких зафіксовано рух автомобіля Mercedes-Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_2 , а також вихід ОСОБА_1 із водійського сидіння;

-постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування тим самим автомобілем в тому самому місці в той самий час;

-протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою в короткий проміжок часу після виявлення факту керування, та відповідно до якого 14 липня 2026 року о 17 годині 29 хвилини в селі Старий Лисець, вулиця Шевченка Нова ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mercedes-Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_2

5.3 щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 ( далі – Інструкція)

Відповідно до пунктів 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , про наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці та в медичному закладі.

Вказані події зафіксовані на відеозаписі, який здійснювався на бодікамеру поліцейського та є об`єктивним джерелом доказів, яке є незалежним від волевиявлення осіб.

Відеозаписом підтверджено факт висловлення поліцейськими ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці події, а також в медичному закладі.

За таких обставин Суддя вважає, що відсутні підстави для визнання акту та направлення недопустимими.

Одночасно Суддя звертає увагу, що як в протоколі, так і в акті та направленні зазначено 3 ознаки сп`яніння:

-запах алкоголю з порожнини рота,

-порушення координації рухів,

-порушення мови

Однак на відеозаписі не зафіксовано, як поліцейські повідомляють про наявність двох із цих ознак, а саме порушення координації рухів та порушення мови.

За таких обставин, Суддя вважає, що наявність цих ознак сп`яніння не підтверджується фактичними обставинами.

Одночасно наявність таких ознак сп`яніння, як запах алкоголю з порожнини рота та тремтіння пальців рук (про яке поліцейським зазначено на початку спілкування) свідчить про наявність у поліцейських підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стадії сп`яніння та, як наслідок, пропонувати йому пройти відповідний огляд.

До висловлення ОСОБА_1 фрази «він може проїхати до медичного закладу, але навіщо», оскільки вона висловлена після не тільки його відмови від проходження огляду в медичному закладі, але й початку складення протоколу про адміністративне правопорушення, тобто початку адміністративного провадження.

Доводи ОСОБА_1 щодо ймовірної відсутності у екіпажу поліції газоаналізатору Суддя вважає необгрунтованими, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду навіть до перевірки наявності або відсутності такого газоаналізатору на місці, а свою відмову не обгрунтовував відсутності у поліцейських газоаналізатору, а зазначив, що просто не хоче.

Таким чином, Суддя вважає, що цим відеозаписом підтверджується дотримання поліцейським процедуру пропозиції водієві пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку, а також факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

5.4 висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Судом поза розумним сумнівом встановлено факт відмови ОСОБА_1 , який 14 липня 2026 року о 17 годині 29 хвилини в селі Старий Лисець, вулиця Шевченка Нова керував автомобілем марки Mercedes-Benz Vito державний номерний знак НОМЕР_2 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суддя вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суддя вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

В зв`язку із викладеним, Суддя вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

6.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3228х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят)копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО