Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №349/1302/26 — Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №349/1302/26

Суддя: Могила Р. Г.

Справа № 349/1302/26

Провадження № 2/349/924/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.,

розглянув у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Букачівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

У серпні 2026 року ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Падучак І.І., звернулася до суду з позовом до Букачівської селищної ради, в якому просила визнати за нею, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка позивачки ОСОБА_2 . У зв`язку із її смертю відкрилася спадщина на належне їй майно.

Оскільки за життя ОСОБА_2 заповіту не залишила та через відсутність спадкоємців за законом першої черги, позивачка є спадкоємцем, яка має право на спадкування за правом представлення в другу чергу, адже її покійний батько ОСОБА_3 був рідним братом ОСОБА_2 .

Спадщину позивачка прийняла, однак коли звернулася із заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину на будинковолодіння, нотаріус відмовив у зв`язку з відсутністю документа, який посвідчує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно.

02 вересня 2026 року відповідач подав заяву про визнання позову.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 01 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до підготовчого засідання.

Позивачка ОСОБА_1 у підготовче засідання не з`явилася, її представник адвокат Падучак І.І. просила розглянути справу за їхньої відсутності, про що зазначила в позовній заяві.

Букачівська селищна рада Івано-Франківської області подала заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь в справі у підготовче засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

За змістом частин 3 та 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази в підготовчому засіданні, суд ухвалює рішення про задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до копії виписки з погосподарської книги №1 Луковець-Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області, домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належало до суспільної групи «колгоспний двір», де проживали: ОСОБА_4 – голова двору та її дочка ОСОБА_2 (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого повторно 24 вересня 2019 року Рогатинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с. 9).

У зв`язку із смертю ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/2 частину вказаного домоволодіння.

Згідно копії дубліката заповіту посвідченого 14 травня 1999 року секретарем виконавчого комітету Луковець-Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області та зареєстрованого в реєстрі за № 12, ОСОБА_4 все належне їй майно заповіла дочці ОСОБА_2 (а.с. 10).

З копії довідки Луковець-Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області від 16 червня 2020 року № 99 встановлено, що заповіт ОСОБА_4 від 14 травня 1999 року, не змінено та не скасовано. На день смерті ОСОБА_4 разом з нею по АДРЕСА_1 проживала дочка ОСОБА_2 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 14 листопада 2019 року виконавчим комітетом Луковець-Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області (а.с.12).

У зв`язку із смертю ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй домоволодіння, де 1/2 частину вона успадкувала після смерті ОСОБА_4 , як спадкоємець за заповітом.

Відповідно до копії довідки, виданої виконавчим комітетом Луковець-Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області 27 квітня 2020 року № 73, постійним місцем проживання ОСОБА_2 була адреса: АДРЕСА_1 . На день смерті вона проживала з племінницею ОСОБА_1 . Заповіт від імені ОСОБА_2 в Луковець-Вишнівській сільській раді не посвідчувався (а.с.13).

Факт родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та спадкомцем ОСОБА_1 документально підтверджується: копією свідоцтва про народження позивачки, де її батьком зазначено ОСОБА_5 ; копією свідоцтва про народження батька позивачки ОСОБА_5 , де його батьками зазначено – ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , копією свідоцтва про народження спадкодавця ОСОБА_2 , де її батьками також зазначено – ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , а також копією свідоцтва про одруження позивачки, згідно якого вона змінила прізвище на ОСОБА_7 (а.с. 14- 16, 18 ).

Встановлено, що батько позивачки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до відкриття спадщини після смерті його рідної сестри ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого 15 липня 2014 року виконавчим комітетом Луковець-Вишнівської сільської ради Рогатинського району Івано-Франківської області (а.с.17).

Постановою приватного нотаріуса Рогатинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Данилюк Х.Я. від 20 листопада 2025 року №389/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , через відсутність документа, що підтверджує право власності спадкодавця на вказане нерухоме майно (а.с.19).

Відповідно до копій технічного паспорта на будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами, виданого на ім`я ОСОБА_1 та довідки ТОВ «Технічна інвентаризація та оцінка нерухомості» від 08 жовтня 2025 року № 3836, до складу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08 жовтня 2025 року входили: житловий будинок загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м., стайня площею 28,6 кв.м., стодола площею 36,6 кв.м., навіс площею 58,6 кв.м (а.с. 20-23, 25).

Згідно копії довідки ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» від 22 жовтня 2025 року №540, реєстрація права власності на вказане домоволодіння не проводилась (а.с. 24).

Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 05 серпня 2026 року, вартість домоволодіння становить 67 398,65 грн (а.с.26-28).

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст.120 ЦК УРСР в редакції 1963 року, що поширюється на спірні правовідносини, колгоспний двір визначався, як сімейно - трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. При цьому за змістом ч.2 ст.123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 6 Постанови № 20 від 22 грудня 1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення ст.ст.17,18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 р.).

До правовідносин, що виникли раніше, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору. Право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 р. не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Вказані обставини дають суду підстави зробити висновок про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , як члени колгоспного двору мали по 1/2 частині у вище вказаному житловому будинку, з господарськими будівлями та спорудами.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини ( ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1270 ЦК України).

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч.2 ст.1223 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ч.3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Спадкуванням за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п`ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини.

По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб`єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом.

Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п`ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу) .

Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року в справі № 335/12781/19 та від 26 квітня 2023 року в справі № 2-350/2004.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Статтею 55 Конституції України гарантовано право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки спадкодавцю ОСОБА_2 належало домоволодіння по АДРЕСА_1 , право на спадкування якого мав би батько позивачки , як спадкоємець за законом другої черги, якщо був би живим на час відкриття спадщини, а його дочка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті тітки, однак не може отримати свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно в позасудовому порядку, тому це право підлягає захисту судом шляхом його визнання.

Керуючись ст. ст. 200, 206, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Букачівської селищної ради Івано-Франківської області про визнання права власності на будинковолодіння в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за правом представлення після смерті тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме: житловий будинок загальною площею 52,4 кв.м., житловою площею 22,7 кв.м., стайню площею 28,6 кв.м., стодолу площею 36,6 кв.м., навіс площею 58,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Букачівська селищна рада Івано-Франківської області, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, селище Букачівці, вул. Чорновола,26, код ЄДРПОУ 04354781.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила

Оригінал: reyestr.court.gov.ua