Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №341/1664/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1664/26

Номер провадження 2/341/1164/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Островської Н. І., за участю секретаря судових засідань Гомерди Г.М., розглянувши позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс. 407) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник позивача Любарська І.В. звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 63 089,62 гривень та судових витрат.

Як підставу зазначено, що 01.01.2026 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1643-9465.

На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор «А1966», для підписання Кредитного договору № 1643-9465 від 01.01.2026, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до вищенаведеного обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між сторонами не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані ОСОБА_1 , що узгоджується з висновком, викладеним в Постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року, по справі 127/33824/19.

Відповідно до умов договору про відкриття кредитної лінії № 1643-9465 Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 24 500,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту – 20,00% від суми кредиту; знижена % ставка – 0,90% в день; стандартна % ставка: 1,00% за кожен день користування креитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

Позивач через партнера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» з яким уклав договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на карту отримувача, чим виконав свої зобов`язання.

ОСОБА_1 підтвердив виникнення зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, ОСОБА_1 не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Станом на 08.07.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 63 089,62 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 22 605,82 гривень, - заборгованість за нарахованими процентами 28 233,80 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 12 250,00 гривень.

Ухвалою суду від 14.09.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Любарська І.В. в позовних вимогах не заперечувала щодо розгляду справи без її участі та можливого ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, поштове повідомлення повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У Постанові від 01.12.2023у справі № 591/4832/22,провадження № 61-10261св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 березня 2024 року у cправі № 922/1648/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини неявки не повідомила, відзиву не подала, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, 01.01.2026 ОСОБА_1 уклав договір кредитної лінії № 1643-9465 з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», сторонни погодили суму кредиту – 24 500,00 грн.; дата надання кредиту – 01.01.2026; строк кредитування – 365 днів; дата повернення 31.12.2026 (а. с. 11-22).

Як зазначається у п. 4.2 кредитного договору, спосіб перерахування Позичальнику коштів здійснюється шляхом безготівково переказу грошової суми на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 4.6 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною стандартною процентною ставкою:

- 1,00% за кожен день користування кредитом.

Згідно з п.4.7 договору комісія за видачу кредиту становить 20,00% від суми виданного кредиту.

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, сума кредиту становить 24 500,00 грн; строк кредитування 365 днів; стандартна ставка 365,00% (1% в день); знижена ставка 328,50% (0,90% в день).

Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», 01.01.2026 через платіжну систему ЕаsуРау перераховано суму грошових коштів в розмірі 24 500,00 грн. на платіжну картку 5168-74ХХ-ХХХХ-2242 (а. с. 72)

Крім того, перерахування коштів підтверджується довідкою ТОВ «ФК`Контрактовий дім», відповідно до якої 01.01.2026 на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в розмірі 24 500,00 грн., номер транзакції 1735516022 (а. с. 71).

За розрахунком заборгованості за договором № 1643-9465 від 01.01.2026 станом на 08.07.2026 ОСОБА_1 має загальну заборгованість у сумі 63 089,62 грн.: - прострочена заборгованість за кредитом 22 605,82 гривень, - заборгованість за нарахованими процентами 28 233,80 гривень; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 12 250 гривень.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно зі ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Згідно з ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Закон України від 03.09.2015 р. № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон), визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 цього Закону зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що сторонами укладено договір приєднання відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Вказаним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Пунктом 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач не скористався своїми процесуальним правом передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивача та доказів на їх спростування.

Відповідач наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростував, власного розрахунку чи доказів належного виконання зобов`язань зі сплати кредиту суду не надав.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші договірні зобов`язання в повному обсязі, у строки та на умовах, визначених сторонами.

З огляду на те, що відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув у повному обсязі отримані кошти у передбачений договором строк, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення тіла кредиту в розмірі 22 605,82 грн. та прострочених відсотків у розмірі 28 233,80 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК за договором № 1643-9465 від 01.01.2026 в розмірі 12 250, 00 грн., то суд звертає увагу, що відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З аналізу положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов о висновку про те, що на договір позики, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак позичальник ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати на користь позикодавця пені за таке прострочення, а нарахована позикодавцем пеня в сумі 12 250, 00 грн., підлягає списанню позикодавцем.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд, враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2 145,44 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 612, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 267, 273, 274, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд-

постановив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: : АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс. 407) заборгованість за кредитним договором у розмірі 50 839,62 грн., з яких: 22 605,82 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 28 233,80 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 (адреса реєстрації: : АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс. 407) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 145,44 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА