Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №712/12706/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/12706/26

Провадження 2/712/6104/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Стар Файненс Груп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07 червня 2026 року між товариством та відповідачкою укладено договір про надання кредиту № 14257-06/2026, за умовами якого їй надано споживчий кредит у розмірі 14 000 грн. строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,90 % на день та одноразової комісії за його видачу у розмірі 1 400 грн.

Позивач зазначив, що договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Кредитодавець виконав свої зобов`язання, перерахувавши кредитні кошти на зазначену позичальницею платіжну картку. Водночас відповідачка належним чином не виконала зобов`язань зі сплати платежів.

За розрахунком позивача станом на 24 серпня 2026 року заборгованість становить 27 498 грн., з яких: 14 000 грн. - основна сума кредиту; 5 418 грн. - проценти; 1 400 грн. - комісія; 6 680 грн. - штраф.

Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути зазначену заборгованість, 2 662,40 грн. судового збору та 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов просивзадовольнити з підстав, зазначених в позові, відносно ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач правом подання відзиву не скористалася.

Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

07 червня 2026 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 14257-06/2026. Договір підписано відповідачкою електронним підписом за допомогою одноразового им ідентифікатору.

За пунктом 1.1 договору товариство надає позичальниці споживчий кредит у розмірі 14 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальниця зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за його видачу та проценти за користування ним.

Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надається для задоволення власних потреб позичальниці, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Строк кредитування становить 120 днів, дата надання кредиту - 07 червня 2026 року, кінцева дата його погашення - 04 жовтня 2026 року.

Пунктом 1.4 договору встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 0,90 % на день на залишок основної суми боргу та одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 1 400 грн., що становить 10 % суми кредиту. Комісія нараховується в день видачі кредиту та включається до його загальної вартості.

За пунктом 1.4.1 договору загальні витрати за кредитом становлять 16 520 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 30 520 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка - 2 572,74 %. Денна процентна ставка, визначена з урахуванням загальних витрат за кредитом, зазначена у договорі як 0,98 %.

Відповідно до пунктів 1.5, 3.1 договору строки та суми платежів визначаються графіком платежів, який є додатком № 1 та невід`ємною частиною договору.

За пунктом 1.6 договору кредит надається у безготівковій формі на рахунок позичальниці з використанням реквізитів платіжної картки № 5355-57xx-xxxx-9315.

Пунктом 3.3 договору передбачено нарахування процентів у межах строку кредитування на суму кредиту або її залишок за кожний день фактичного користування кредитом. Комісія за видачу кредиту підлягає сплаті в перший платіжний період згідно з графіком платежів.

Відповідно до пункту 3.7 договору за недостатності платежу для виконання зобов`язання у повному обсязі в першу чергу погашаються прострочена основна сума кредиту та прострочені проценти, у другу - сума кредиту та проценти, у третю - неустойка та інші платежі за договором.

Довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» підтверджується факт перерахування 07.06.2026 кредитних коштів у розмірі 14 000 грн. на картку, зазначену у договорі.

Із розрахунку заборгованості за період з 07 червня до 24 серпня 2026 року вбачається, що за користування кредитом нараховувалося 126 грн. процентів на день, що відповідає погодженій ставці: 14 000 грн. ? 0,90 %.

28 липня 2026 року позивач врахував оплату у розмірі 4 100 грн., з якої 3 780 грн. зараховано на погашення процентів, а 320 грн. - на погашення штрафу. На погашення основної суми кредиту та комісії кошти за наведеним розрахунком не зараховувалися.

Станом на 24 серпня 2026 року позивач визначив залишок основної суми кредиту у розмірі 14 000 грн., процентів - 5 418 грн., комісії - 1 400 грн. та штрафу - 6 680 грн. Нарахування процентів у розрахунку припинено після 19 серпня 2026 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі.

Статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено укладення електронного договору шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною, а також можливість підписання такого договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За частиною першою статті 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок їх одержання визначаються договором.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Неподання відповідачкою відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести підстави та розмір заявленої до стягнення заборгованості.

Відповідно до статей 526, 530, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, у встановлений строк. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За частиною першою статті 1049 та статтею 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути отримані кредитні кошти у строк та в порядку, встановлених договором.

Пунктом 1.2 договору про надання кредиту № 14257-06/2026 від 07 червня 2026 року передбачено надання відповідачці кредиту у розмірі 14 000 грн. строком на 120 днів із кінцевою датою повернення 04 жовтня 2026 року.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що основна сума кредиту не погашена. Платіж у розмірі 4 100 грн., відображений у розрахунку 28 липня 2026 року, не спрямовувався на повернення основного боргу та з урахуванням установленої законом черговості враховується в погашення процентів.

Хоча позивач звернувся до суду до настання кінцевої дати повернення кредиту, на час ухвалення рішення погоджений сторонами строк виконання цього зобов`язання вже сплив. Отже, стягнення неповернутої основної суми кредиту на дату вирішення спору не є достроковим.

Такий підхід узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 159/3607/15-ц, у якій при оцінці доводів про передчасність стягнення кредитної заборгованості враховано настання остаточного строку повернення кредиту на момент ухвалення судових рішень.

Таким чином, обов`язок відповідачки повернути отримані кредитні кошти настав відповідно до умов договору. За наявним розрахунком непогашена основна сума становить 14 000 грн.; доказів її подальшого повернення матеріали справи не містять.

З огляду на викладене вимога про стягнення з ОСОБА_1 основної суми кредиту у розмірі 14 000 грн. підлягає задоволенню.

Проценти, включені до розрахунку, нараховані в межах погодженого строку кредитування за встановленою договором ставкою 0,90 % на день.

Водночас, розрахунок позивача в частині розподілу платежу від 28 липня 2026 року не може бути прийнятий без коригування. На цю дату існувала непогашена заборгованість за процентами, тоді як 320 грн. із внесених відповідачкою коштів позивач зарахував на штраф.

З огляду на передбачене законом звільнення відповідачки від обов`язку сплачувати штраф за прострочення під час воєнного стану, зарахування частини її платежу на таке нарахування не може збільшувати залишок заборгованості за процентами.

З урахуванням черговості погашення, визначеної статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» та пунктом 3.7 договору, зазначені 320 грн. належить врахувати у погашення нарахованих та не сплачених процентів.

Отже, залишок заборгованості за процентами за поданим розрахунком становить 5 098 грн. (5 418 грн. - 320 грн.). Тому, вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено включення до загальних витрат за споживчим кредитом, зокрема, комісій кредитодавця, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту.

У цьому випадку сторони погодили одноразову комісію за видачу кредиту у розмірі 1 400 грн. Умовами договору визначені її призначення, розмір, база нарахування та строк сплати. Комісія включена до загальних витрат за кредитом.

Денна процентна ставка з урахуванням погодженої комісії становить приблизно 0,9833 % ((16 520 грн. / 14 000 грн.) / 120 ? 100 %), що не перевищує встановленого частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру 1 %.

Таким чином, за дослідженими умовами договору підстав для відмови у стягненні погодженої одноразової комісії суд не встановив. Вимога про стягнення 1 400 грн. комісії підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути 6 680 грн. штрафу, нарахованого за прострочення платежів за кредитним договором.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24.02.2022 строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Так, кредитний договір №28579-01/2026 від 13.01.2026 укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 №183/7850/22(61-14740св23) вказав тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зазначивши, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 6680 грн. штрафних санкцій підлягають списанню позивачем у справі в силу вимог п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

Щодо заявленої вимоги про стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 6000,00 грн, суд дійшов наступного висновку.

За правилами ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на прав ничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

На підтвердження адвокатських повноважень та понесених витрат ТОВ «Стар Файненс Груп» надано такі документи: 1) договір про надання правової допомоги №44022416 від 02 січня 2026 року, укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 ; 2) додаткова угода № 14257-06_2026 до договору про надання правової допомоги №44022416 від 02 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ФОП Горобей Р.Г. 3) акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 20.07.2026; 4) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ» Стар Файненс Груп» щодо стягнення кредитної заборгованості від 07.06.2026 року; 5) свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №11628/10 від 29.07.2024 року; 6) посвідчення адвоката України від 29.07.2024 року.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

У постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за результатами аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року в справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що, попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у рішенні «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, зокрема предметом позову, його ціною, та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд з огляду на розумну необхідність та реальність судових витрат для даної справи дійшов висновку про зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що пропорційно до суми задоволених судом вимог складає суму до стягнення в розмірі 2235 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Стар Файненс Груп» підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1983,48 грн (74,5%).

На підставі ст.ст. 512, 626, 627, 1046-1050, 1077 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 89, 133, 141, 263-265, 279, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416) заборгованість за договором про надання кредиту № 14257-06/2026 від 07 червня 2026 року у розмірі 20 498 гривень, судовий збір в розмірі 1983,48 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2235 гривень, а всього - 24 716, 48 гривень (двадцять чотири тисячі сімсот шістнадцять грн. 48 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 12.10.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 01350 м. Київ, вул. Фізкультури, 30В, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .