Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №712/13021/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/13021/26

Провадження № 2-а/712/138/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У вересні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , у якому просив визнати незаконною та скасувати постанову від 07.09.2025 № R59828 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення.

На обґрунтування позову зазначив, що у серпні 2026 року виявив блокування своїх банківських рахунків, після чого дізнався про виконавче провадження № 81691603. Із матеріалами цього провадження та оскаржуваною постановою ознайомився лише 07.09.2026. Оскільки раніше копії постанови не отримував та про її існування не знав, просив поновити строк її оскарження.

Стверджував, що його притягнуто до відповідальності за неприбуття до ТЦК та СП за викликом без належних доказів вручення повістки. Оскаржувана постанова не містить конкретних відомостей про дату, час і місце неприбуття, обставини правопорушення та докази його вини. Також указував, що розгляд справи проведено за його відсутності, без належного повідомлення, чим порушено його право на надання пояснень, заперечень і правничу допомогу.

Позивач посилався на відомості застосунку «Резерв+», які, за його твердженням, підтверджують перебування на військовому обліку та уточнення облікових даних. Додатково зазначив, що 17.11.2025 за результатами повторної військово-лікарської комісії його визнано непридатним до військової служби та виключено з військового обліку. Вважав, що відповідачами не доведено наявності події та складу інкримінованого правопорушення.

Крім того, просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 сплачений судовий збір у розмірі 665,60 грн і витрати на професійну правничу допомогу.

У відзиві від 29.09.2026 представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог, звернених до цього відповідача, та у стягненні за рахунок його бюджетних асигнувань судового збору і витрат на професійну правничу допомогу.

На обґрунтування заперечень зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 не приймав оскаржуваної постанови, не розглядав справу про адміністративне правопорушення щодо позивача та не формував і не зберігає матеріалів відповідного провадження. Вважав, що належним відповідачем є районний ТЦК та СП, посадова особа якого винесла постанову, а організаційне підпорядкування районного центру обласному саме по собі не є підставою для задоволення вимог до обласного центру чи покладення на нього судових витрат. Самостійних вимог щодо рішень, дій або бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 позов не містить.

Звернув увагу на неузгодженість найменування органу в копії постанови: у її вступній частині зазначено ІНФОРМАЦІЯ_5 , а в підписному блоці - ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зазначив, що ці суперечності мають бути з`ясовані за первинними матеріалами адміністративної справи.

Щодо доводів позову по суті зазначив, що належність оповіщення, існування та достовірність заяви від 04.09.2025 про неоспорювання правопорушення, а також дотримання порядку розгляду справи й направлення постанови необхідно перевіряти за матеріалами та електронними відомостями, якими володіє відповідний районний ТЦК та СП. Окремо наголосив на необхідності перевірки моменту, коли позивач дізнався або об`єктивно міг дізнатися про постанову, оскільки про виконавче провадження йому було відомо не пізніше 31.08.2026.

Вимогу про компенсацію витрат на правничу допомогу вважав недоведеною, оскільки на час подання позову їх розмір не визначено та підтверджуючих документів не надано.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_7 своїм правом на подання відзиву не скористався.

2. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Позов ОСОБА_1 15.09.2026 надійшов до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17.09.2026 поновлено позивачу строк для звернення до суду з позовом та відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно у ІНФОРМАЦІЯ_8 витребувано матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .

Однак, станом на дату ухвалення судового рішення, до суду не надійшла витребувана у відповідача засвідчена копія матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Представником ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_2 29.09.2026 подано відзив на позовну заяву.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідачі явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, а також будь-яких заяв щодо причин відсутності в судовому засіданні на адресу суду не направили.

Виходячи з приписів ч. 3 ст. 268 КАС України суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторони відповідача.

3. Фактичні обставини, встановлені судом

Згідно з роздруківкою розширених відомостей із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованою через застосунок «Резерв+» ОСОБА_1 перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 . Датою взяття на облік зазначено 27.03.2025. У відомостях про військово-лікарську комісію наведено висновок «Непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час», дату ВЛК 11.11.2004. Датою уточнення контактних даних зазначено 24.05.2024.

07.09.2025 винесено постанову № R59828 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

У вступній частині постанови зазначено, що матеріали справи розглянув тимчасовр виконувач обов`язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_11 . Водночас як підписанта зазначено начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Копія документа містить підпис і відбиток печатки.

У постанові наведено відомості про надходження 04.09.2025 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста заяви, в якій особа не оспорює допущене порушення та погоджується на притягнення до адміністративної відповідальності за її відсутності. Короткий зміст заяви визначено як повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Як підставу притягнення до відповідальності в постанові зазначено, що за результатами вивчення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів установлено неприбуття ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк і місце, зазначені в повістці. При цьому конкретних дати, часу та місця явки, а також номера відповідної повістки в тексті постанови не наведено.

До матеріалів справи долучено копію повістки ІНФОРМАЦІЯ_12 № 2/1211/4, адресованої ОСОБА_1 . У ній визначено необхідність прибуття 08.09.2025 о 23 годині до ІНФОРМАЦІЯ_12 за адресою: АДРЕСА_1 , кабінет № 2, після проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У військово-обліковому документі, сформованому через застосунок «Резерв+» 16.10.2025 о 20 год 32 хв, ОСОБА_1 зазначений як військовозобов`язаний, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 . Відомості про постанову ВЛК містять висновок «Тимчасово непридатний» із датою ВЛК 09.09.2025. У цьому документі також зазначено, що дані уточнено вчасно, а датою їх уточнення є 08.09.2025.

Згідно з військово-обліковим документом, сформованим 01.09.2026 щодо ОСОБА_1 відображено статус «Виключено з обліку», категорію обліку «Не військовозобов`язаний» та підставу виключення «Непридатні». У відомостях про ВЛК зазначено висновок «Непридатний (згідно редакції Наказу № 402 від 14.10.24)» та дату ВЛК 17.11.2025. Датою уточнення даних у цьому документі визначено 12.11.2025.

Головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Павлик Н.І. 10.08.2026 винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 81691603 з виконання постанови № R59828 від 07 вересня 2025 року. У постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено стягнення з ОСОБА_1 на користь держави 34 000 грн, а стягувачем визначено ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Того самого дня в межах виконавчого провадження № 81691603 державний виконавець винесла постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на належні ОСОБА_1 грошові кошти та електронні гроші на рахунках і електронних гаманцях, за винятком коштів, накладення арешту на які заборонено законом.

Заявою від 31 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси з проханням надати можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження № 81691603. Відповідно до відмітки на копії заяви її зареєстровано у відділі 01.09.2026.

Згідно з рукописною відміткою, яка містить ім`я, прізвище та підпис позивача, ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження 07.09.2026.

4. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

У ст. 7 КУпАП закріплено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 279-9 КУпАП передбачено, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст. 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог ст. 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За приписами ст. 280 КУпАП при розгляді справи орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 цією статті визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначенням, наведеними у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Статтею 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що громадяни України зобов`язані зокрема, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

-прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону,-за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Згідно з п. 2,4 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні:

-прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.

З 04.05.2024 набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист». Цим документом з положень законодавства про військовий обов`язок і військову службу виключено такі визначення як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Ним же було передбачено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до набрання чинності цим Законом, протягом 9 місяців з дня набрання ним чинності підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

У відповідність до зазначеного Закону України був приведений наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», яким визначається процедура проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Водночас, до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» Законом України № 4235-ІХ від 12.02.2025 було внесено зміни і викладено положення у наступній редакції:

«2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України-до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Оскаржувана постанова містить загальне твердження про неприбуття ОСОБА_1 за викликом, проте не визначає дати, часу та місця такого неприбуття і не ідентифікує повістку, вимоги якої позивач нібито не виконав. За такого викладу неможливо встановити конкретну подію, за яку накладено адміністративне стягнення, та перевірити обґрунтованість висновку про винуватість позивача.

Долучена до справи повістка № 2/1211/4 передбачає прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_12 08.09.2025 о 23 годині. Натомість оскаржувану постанову винесено 07.09.2025, тобто до настання визначеного цією повісткою строку явки. Тому ця повістка не підтверджує неприбуття, за яке позивача вже було притягнуто до відповідальності 07.09.2025. Доказів іншого виклику, який стосувався б описаного в постанові порушення, матеріали справи не містять.

Відсутні також документи чи електронні відомості, які підтверджували б належне оповіщення позивача про такий виклик та фіксували його неприбуття. Посилання у постанові на результати вивчення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів без надання відповідних даних не дає суду можливості перевірити, на яких саме фактах ґрунтувався висновок посадової особи.

Суд також оцінює зазначену в постанові підставу розгляду справи за відсутності позивача - надходження 04.09.2025 через електронний кабінет заяви про неоспорювання порушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності.

За наявності такої заяви ст. 279-9 КУпАП допускає розгляд справи без участі особи. Водночас відповідна процедура передбачає перевірку фактичних даних заяви та дотримання вимог ст. 247, 280, 283 КУпАП.

Матеріали справи не містять заяви від 04.09.2025 або електронних відомостей, які дозволяли б перевірити її зміст, подання саме ОСОБА_1 та надання ним згоди на розгляд справи за його відсутності. Наведений у постанові загальний опис заяви не дає можливості з`ясувати, яке конкретно порушення визнавала особа. Тому передумови застосування до позивача процедури, передбаченої ст. 279-9 КУпАП, належними доказами не підтверджені. Доказів дотримання загального порядку повідомлення особи про час і місце розгляду справи також не надано.

Оскільки суб`єкт владних повноважень не надав доказів, які підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17, відповідно до якої сама по собі постанова про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення. Крім того, у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а Верховний Суд зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості усі сумніви щодо події порушення та винності особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши надані докази в сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не довів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. За таких обставин постанова № R59828 від 07.09.2025 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у порядку, передбаченому п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.

Щодо заперечень про строк звернення до суду суд враховує, що ухвалою від 17.09.2026 цей строк позивачу поновлено. Під час подальшого розгляду справи обставин, які давали б підстави вважати такий висновок передчасним, не встановлено.

Наявність заяви позивача від 31.08.2026 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження підтверджує його обізнаність про існування такого провадження. Проте ця обставина сама по собі не підтверджує отримання ним до зазначеної дати оскаржуваної постанови або ознайомлення з її змістом. Доказів попереднього вручення чи направлення копії постанови, зокрема засобами електронного зв`язку в порядку ст. 279-9 КУпАП, матеріали справи не містять.

Заяву про ознайомлення зареєстровано у відділі державної виконавчої служби 01.09.2026, ознайомлення відбулося 07.09.2026, а позов подано 15.09.2026. Така послідовність дій підтверджує, що позивач вживав заходів для отримання матеріалів, необхідних для оскарження постанови, та звернувся до суду без невиправданого зволікання після ознайомлення з ними.

Отже, передбачених ч. 4 ст. 123 КАС України підстав для залишення позову без розгляду не встановлено.

Вирішуючи питання про належного відповідача, суд враховує правовий статус районних та обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до абз. 1 п. 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс і реєстраційні рахунки в органах Казначейства. За абз. 2 цього пункту районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів вищого рівня.

Верховний Суд у постановах від 27.03.2024 у справі № 344/6751/22 та від 12.11.2025 у справі № 524/7691/23 дійшов висновку, що районні ТЦК та СП як відокремлені підрозділи не мають статусу юридичних осіб.

Водночас відсутність у районного ТЦК та СП статусу юридичної особи сама по собі не виключає його участі як відповідача в адміністративному судочинстві. За п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначення суб`єкта владних повноважень охоплює, зокрема, органи державної влади без статусу юридичної особи. Відповідно до ч. 4 ст. 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено Кодексом.

У постанові від 19.10.2022 у справі № 522/22225/21 Верховний Суд визнав районний ТЦК та СП належним відповідачем як суб`єкта владних повноважень попри відсутність у нього статусу юридичної особи.

У цій справі спір виник у зв`язку з реалізацією керівником районного ТЦК та СП повноважень, передбачених ст. 235 КУпАП. Незважаючи на неузгодженість найменування органу у вступній частині та підписному блоці оскаржуваної постанови, її підписано від імені начальника ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_3 . Саме цей районний центр направив постанову для примусового виконання та зазначений стягувачем у виконавчому провадженні № 81691603. Сукупність цих обставин дає підстави визначити ІНФОРМАЦІЯ_6 належним відповідачем за вимогою про скасування постанови.

Водночас ІНФОРМАЦІЯ_6 функціонує як відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та реєстраційні рахунки в органах казначейства. Обидва центри беруть участь у цій справі як співвідповідачі. Такий склад учасників дає змогу перевірити правомірність постанови, прийнятої керівником районного центру, та вирішити питання відшкодування судових витрат за участю юридичної особи, до структури якої входить цей центр.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову особи, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відшкодовуються ті судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті за положеннями цього Кодексу.

5. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом із тим суд враховує рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 09.09.2026 № 10-р(ІІ)/2026. У підпункті 8.3 мотивувальної частини цього рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що з абзацу сьомого підпункту 1, підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» в системному зв`язку із приписами частини другої статті 55 Конституції України, а також із юридичними позиціями Конституційного Суду України, викладеними вище, випливає, що сплата судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення цими приписами Закону не передбачена.

За ст. 151-2 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов`язковими, остаточними та не можуть бути оскаржені. Позов ОСОБА_1 подано 15.09.2026, тобто після ухвалення наведеного рішення. Предметом спору є оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, тому суд застосовує положення Закону України «Про судовий збір» з урахуванням зазначеної юридичної позиції Конституційного Суду України.

Отже, за подання цього позову судовий збір не підлягав сплаті. Сплачені позивачем 665,60 грн не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у порядку розподілу судових витрат за ст. 139 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення збору в більшому розмірі, ніж установлено законом, переплачена сума повертається за клопотанням платника на підставі ухвали суду. Оскільки обов`язку сплачувати збір за подання цього позову не було, поверненню з державного бюджету підлягає вся сплачена сума. Питання її повернення вирішується окремою ухвалою за відповідним клопотанням позивача та після перевірки документа про сплату.

Керуючись ст. 2, 4, 43, 46, 77, 90, 139, 241–246, 268, 272, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову від 07.09.2025 № R59828 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якій винесено постанову від 07.09.2025 № R59828, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок відмовити.

Роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України сплаченого судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 08.10.2026.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_15 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя В.О. Пономар