Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №703/5532/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/5532/25

2/703/107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м.Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Левчук О.О.,

за участю секретаря Мельник Д.В.,

представника позивача - адвоката Петренка В.М.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачки - адвоката Карпова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу № 703/5532/25 за позовною заявою:

ОСОБА_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

до

ОСОБА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2

про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и в :

18.08.2025 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до автоматичного розподілу справ 18.08.2025 справа надійшла в провадження судді Левчук О.О.

Позовна заява вмотивована тим, що 25 березня 2025 року, сталась дорожньо-транспортна пригода на 40-му кілометрі автомобільної дороги Р-10 в адміністративних межах с. Руська Поляна Черкаського району, Черкаської області, у зв`язку з допущенням порушень Правил дорожнього руху відповідачкою, яка керуючи автомобілем «Део Ланос» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснила зіткнення з належним позивачу легковим автомобілем марки «Сітроєн DS4» д.н.з НОМЕР_2 на якому він рухався попереду неї.

Позивач вказує, що внаслідок зіткнення автомобілів, був суттєво пошкоджений належний йому на праві власності автомобіль марки «Сітроєн» д.н.з НОМЕР_2 , чим було заподіяно йому матеріальних збитків на загальну суму 409 400 грн., що убачається із наданих до позову документів по оцінці пошкоджень та проведеному ним ремонту по його відновленні.

Згідно постанови Черкаського районного суду від 06.05.2025, відповідач ОСОБА_1 , визнана винуватою у порушенні ПДР в означеній вище дорожній ситуації, яка мала місце 25.03.2025 і внаслідок чого позивачу було завдано матеріальних збитків пошкодженням належного йому автомобіля.

Позивач зауважує, що у травні 2025 року страховою компанією ТАС, в якій було відповідачкою застраховано свою цивільну відповідальність перед третіми особами по страхових випадках, що пов`язані із експлуатацією транспортного засобу, компенсовано йому частину нанесених матеріальних збитків на загальну суму 208 400 грн., що підтверджується копіями платіжних документів, які додаються до позовної заяви.

В свою чергу, різниця у непогашеній сумі нанесених позивачу матеріальних збитків відповідачкою ОСОБА_1 складає 201 000 грн.

Водночас, позивач звертає увагу, що з метою позасудового врегулювання питання щодо повного погашення нанесених йому збитків, у серпні 2025 року, після завершення відновлювального ремонту автомобіля і проведення в повному обсязі розрахунків із СТО, на якій проводились ремонтні роботи, через адвоката з яким він уклав договір про надання правничої допомоги, він намагався вирішити із відповідачкою вказані питання у добровільному порядку та на взаємно прийнятних умовах. Однак, остання, посилаючись на своє матеріальне становище, незважаючи на повне і безумовне визнання своєї вини у нанесенні позивачу збитків, відмовилась добровільно провести відшкодування непокритої частини збитків її страховою компанією.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з метою захисту своїх майнових прав та законних інтересів.

Таким чином, позивач просить суд:

-Стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 201 000 грн. на відшкодування збитків нанесених внаслідок ДТП 25.03.2025.

-Стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати, в тому числі і по оплаті за надані правничі послуги, докази щодо яких ним будуть надані у процесі розгляду справи.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 28.08.2025 провадження по цивільній справі відкрито, призначено попередній судовий розгляд у судовому засіданні на 29.09.2025.

06.11.2025 представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому не визнав позов в повному обсязі з огляду на наступне. Так, вважають, що розмір збитків є значно завищеним, а також зазначають, що витрачати кошти в сумі еквівалентній 10000 доларів США на ремонт автомобіля, вартість якого у справному стані та в залежності від комплектації становить від 12000-15000 доларів США є економічно необґрунтованим, а тому є сумніви у достовірності документів, наданих стороною позивача, а також сумніви щодо фактичного виконання ФОП ОСОБА_3 зазначених ремонтних робіт автомобіля, який належить позивачу та використання тих автозапчастин, які зазначені в калькуляції, складеною ФОП ОСОБА_3 .

Позивач 07.11.2025 скористався своїм правом на подання відповіді на відзив, в якій зазначив, що позиція представника відповідача, а тому і це варто вважати узгодженою позицією самої відповідачки ОСОБА_1 , фактичне невизнання позовних вимог в певній частині, маючи якісь абстрактні сумніви щодо дійсного розміру збитків нанесених позивачеві ОСОБА_1 внаслідок вчинення ДТП, винною в якій остання беззастережно визнана постановою Черкаського районного суду. Тому категоричні твердження у відзиві про повне невизнання позовних вимог відповідачем ОСОБА_1 є не вмотивованими та суперечать самому тексту викладеному в цьому документі. Крім того, стверджує, що сама відповідачка у судовому засіданні 31.10.2025 озвучила свою позицію щодо того, що вона не заперечує проти позову ОСОБА_2 , однак заявлена сума стягнення є для неї значною. Вважає, що вимоги зазначені у адвокатських запитах представника відповідача жодним чином не стосуються обставин, які є предметом спору у даній справі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07.11.2025 відкладено підготовче засідання на 26.11.2025 об 10:30 год.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.11.2025 закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду на 16.12.2025 о 10:00 год. та витребувано необхідні додаткові докази по справі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 16.02.2026 залучено до участі у цивільній справі у якості співвідповідачів Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України».

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31.03.2026 закрите провадження у справі в частині вимог по уточнюючій позовній заяві до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ України».

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 22.04.2026 у справі призначено судову авто-товарознавчу експертизу та зупинено провадження по справі.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 01.06.2026 провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 08.06.2026 о 10:30 год.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20.08.2026 витребувано від АТ СГ «ТАС» необхідні документи.

В судове засідання 04.09.2026 позивач не з`явився, однак його представник підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

В судовому засіданні 04.09.2026 відповідачка та її представник просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків та перевіривши і дослідивши в судовому засіданні письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно ч.1 ст.4 та ч.1 ст.5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 з 14.06.2019 є власником автомобіля марки «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 , 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 (а.с.11, т.1).

Відповідно до постанови Черкаського районного суду Черкаської області від 06.05.2025 у справі №707/1125/25, яка вступила у законну силу 17.05.2025, судом встановлено, що ОСОБА_1 25.03.2025 року о 09 годині 40 хвилин, 40 км автомобільної дороги Р-10 в адміністративних межах с. Руська Поляна, Черкаського району Черкаської області керуючи автомобілем «Део Ланос» державний номерний знак НОМЕР_1 не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не була уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, не дотрималась безпечної дистанції, та здійснила зіткнення з автомобілем «Сітроєн» державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попереду, та по інерції руху у свою чергу зіткнувся з автомобілем «Тойота» державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 , чим порушила вимоги п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками (а.с.12, т.1).

Вказаною постановою суду, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, постанова Черкаського районного суду Черкаської області від 06.05.2025 у справі №707/1125/25 є обов`язковою для суду в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто Холдинг» проти України», а також, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Тому, суд вважає доведеним, що внаслідок порушення відповідачем Правил дорожнього руху України була завдана матеріальна шкода автомобілю «CITROEN», д.н.з. НОМЕР_2 .

На виконання ухвали суду від 26.11.2025 АТ СГ «ТАС» надало копії документів із страхових справ №07482/34/2025 від 26.03.2025 року та №08560/34/2025/96 від 07.04.2025 року (а.с.109-128, т.1).

Як вбачається з полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-223581974 від 19.09.2024, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , застрахована в ПрАТ «СГ «ТАС». Страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 320000 грн; шкоду, заподіяну майну - 160000 грн; франшиза – 1600 грн (а.с.110-111, т.1).

09.04.2025 року ОСОБА_2 як власник автомобіля, який отримав пошкодження під час ДТП, скориставшись своїм правом передбаченим Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» з заявою про страхове відшкодування, погодившись з тим, що розмір страхового відшкодування складає 208 400 грн. 00 коп., з вирахуванням франшизи 1600 грн. Даний факт підтверджується відповідною заявою від 09.04.2025 (а.с.118, т.1).

Згідно страхового акта №10017/34/925 від 17.04.2025 сума страхового відшкодування становить 158400 грн (а.с.120). Як вбачається із платіжної інструкції №32257 від 21.04.2025, АТ «СГ «ТАС» перераховано на рахунок ОСОБА_2 158 400 грн., призначення платежу: страхове відшкодування по договору №ЕР223581974 від 19.09.2024 (а.с.122, т.1).

В свою чергу, згідно страхового акта №13298/34/925 від 21.05.2025 сума страхового відшкодування становить 50000 грн (а.с.123, т.1). Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування матеріальний збиток Заява (вх. №3398 від 09.04.2025) становить 208 400 грн., частина страхового відшкодування, що була виплачена згідно страхового акта №10017/34/925 від 17.04.2025 складає 158 400 грн. та розмір страхового відшкодування що підлягає виплаті становить 50 000 грн (а.с.124, т.1). Як вбачається із платіжної інструкції №45641 від 22.05.2025, АТ «СГ «ТАС» перераховано на рахунок ОСОБА_2 50 000 грн., призначення платежу: страхове відшкодування по договору №FO2072864 від 19.09.2024 (а.с.125, т.1).

Таким чином, позивач скористався правом на врегулювання страхового випадку, страховик виплатив йому страхове відшкодування в розмірі 208 400 грн.

З копії повідомлення №07482/34/2025/53 про настання події за декількома внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що 26.03.2025 АТ «СГ «ТАС» отримано повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до даних МТСБУ, на дату ДТП, відповідальність власника автомобіля д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (він код) НОМЕР_6 застрахована: АТ «СГ «ТАС» за полісом НОМЕР_7 та ПрАТ СК «ПЗУ Україна» за полісом ЕР/221413079 (а.с.126, т.1).

Відповідно до повідомлення про неможливість надання висновку судової автотоварознавчої експертизи №1/05-26 від 21.05.2026 експертом ОСОБА_5 оглядом автомобіля Citroen DS4, реєстраційний номер НОМЕР_2 встановлено, що він відновлений та експлуатується власником. Здійснено відновлювальний ремонт складників кузова. Встановити характер і обсяги пошкоджень, отриманих досліджуваним колісним транспортним засобом саме в результаті ДТП від 23.03.2025 неможливо. Вихідної об`єктивної інформації щодо об`єкта дослідження для проведення експертизи не встановлено. Отже, надати відповідь на жодне питання неможливо (а.с.56-57, т.2).

В свою чергу, за копією протоколу огляду колісного транспортного засобу – автомобіля марки Citroen DS4, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 26.03.2025 детально встановлено та перераховано назви деталей та опис всіх наявних пошкоджень даного транспортного засобу (а.с.13, т.1).

Як вбачається з копії калькуляції вартості відновлювального ремонту автомобіля Citroen DS4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , власник ОСОБА_2 , складеного ФОП ОСОБА_3 – вартість робіт по ремонту становить 132620,00 грн., вартість матеріалів та запчастин складає 276780,00 грн. Загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 409400 грн. 00 коп (а.с.14, т.1).

Відповідно до акту надання послуг №12 від 15.07.2025, складеного ФОП ОСОБА_3 , представник замовника ОСОБА_2 , з одного боку, і представник виконавця ФОП ОСОБА_3 , з іншого боку, склали цей акт про те, що виконавцем були виконані наступні роботи (надані такі послуги): ремонт автомобіля Citroen DS4, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Загальна вартість робіт (послуг) склала 409400 грн. 00 коп. Замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має (а.с.15, т.1). Вказаний акт містить власноручні підписи ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Про перерахування коштів ОСОБА_2 на виконання акту надання послуг №12 від 15.07.2025 на користь ФОП ОСОБА_3 свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних інструкцій (а.с.19-26, т.1). Так, зокрема, згідно платіжної інструкції від 03.04.2025 перераховано кошти в сумі 180000 грн. 00 коп., призначення платежу попередня оплата за ремонт автомобіля Citroen, НОМЕР_2 ; платіжна інструкція від 16.04.2025 на суму 53 000 грн. 00 коп., призначення платежу попередня оплата за ремонт автомобіля Citroen, НОМЕР_2 ; платіжна інструкція від 28.04.2025 на суму 50 000 грн. 00 коп., призначення платежу попередня оплата за ремонт автомобіля Citroen, НОМЕР_2 ; платіжна інструкція від 19.06.2025 на суму 67400 грн. 00 коп., призначення платежу попередня оплата за ремонт автомобіля Citroen, НОМЕР_2 ; платіжна інструкція від 08.07.2025 на суму 22 000 грн. 00 коп., призначення платежу попередня оплата за ремонт автомобіля Citroen, НОМЕР_2 ; платіжна інструкція від 15.07.2026 на суму 37 000 грн. 00 коп., призначення платежу попередня оплата за ремонт автомобіля Citroen, НОМЕР_2 . Таким чином, загальна перерахована ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_3 сума становить 409400 грн. 00 коп.

Вказані обставини, підтверджуються, також випискою по рахунку ФОП ОСОБА_3 НОМЕР_8 за період з 01.03.2025 по 01.10.2025, наданої листом АТ КБ «Приват Банк» №20.1.0.0.0/7-251229/49304-БТ від 30.12.2025 наданого на виконання вимог ухвали суду від 26.11.2025 (а.с.194-204, т.1).

Таким чином, ОСОБА_2 на ремонт та відновлювальні роботи автомобіля Citroen DS4, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який було пошкоджено в ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 , були витрачені кошти у загальній сумі 409400 грн. 00 коп.

Різниця між фактичним розміром завданого позивачу ОСОБА_2 матеріального збитку та сумою страхової виплати становить 201000 грн. 00 коп.

Отже, сума, яка підлягає відшкодуванню, перевищує суму, відшкодовану позивачеві страховиком.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема внаслідок правопорушень (деліктів), у зв`язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків, а на правопорушника покладається обов`язок відшкодувати ці збитки.

За загальним правилом, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела. У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини.

Суб`єктом відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоро`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов`язана з використанням транспортних засобів, зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди.

Договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів (ч. 1 ст. 979 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 21.05.2024 №3720-IX (далі - Закон №3720-IX, введений в дію 01.01.2025) У разі настання страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату в межах страхової суми відповідно до цього Закону. Розміри страхових сум за внутрішніми договорами страхування встановлюються за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб, - у розмірі, еквівалентному не менше 1,3 мільйона євро на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.

Згідно з п. 5 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3720-IX до введення в дію частини другої статті 14 цього Закону розмір страхової суми становить за шкоду, заподіяну майну потерпілих осіб: з дня введення в дію цього Закону - 250 тисяч гривень на одну потерпілу особу та 1,25 мільйона гривень на один страховий випадок незалежно від кількості потерпілих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 3720-IX у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону № 3720-IX страхова (регламентна) виплата у разі пошкодження транспортного засобу розраховується як сума документально підтверджених витрат, пов`язаних із: відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу, включаючи пошкодження, зроблені умисно для врятування потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у порядку, визначеному частинами другою і третьою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 27 Закону №3720-IX витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу (страхова (регламентна) виплата), відшкодовуються страховиком (МТСБУ) у розмірі вартості відновлювального ремонту, що забезпечує приведення транспортного засобу у стан, який мав такий транспортний засіб до настання дорожньо-транспортної пригоди, та визначається відповідно до частини третьої цієї статті.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому, такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі №359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно- правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №712/7242/16-ц.

У п. 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що при визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, судам слід враховувати положення статті 1192 ЦК. Наприклад, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ такого ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума, непокрита страховим відшкодуванням 201000 грн. 00 коп., що узгоджується зі ст. ст. 1192, 1194 ЦК України та підтверджується матеріалами справи.

Компенсація різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням шкоди в порядку ст.1194 ЦК України підлягає стягненню саме з ОСОБА_1 , оскільки остання внаслідок своїх протиправних дій є винною у вчиненні ДТП, яке знаходиться у причинному зв`язку зі шкодою, завданою внаслідок ДТП.

За таких обставин, оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то з відповідача, як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням, що становить 201000 грн. 00 коп., тобто позовна вимога про відшкодування збитків, нанесених внаслідок ДТП підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 2010 грн. 00 коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції №9387-7606-1411-7137 від 13.08.2025.

Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року справа № 72/1010/16-ц, провадження № 61-3416 св 18 склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

11.08.2025 року між адвокатом Петренком В.М. та ОСОБА_2 укладено договір про надання правничої допомоги у цивільній справі, відповідно до якого довіритель доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання по наданню правничої допомоги у цивільній справі щодо відшкодування завданих збитків, заподіяних внаслідок ДТП та не покритих страховим відшкодуванням. Правнича допомога довірителю надається в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (а.с.27, т.1).

Даним договором визначені основні зобов`язання адвоката та клієнта та порядок проведення оплати послуг.

Так, згідно п.4.1 Договору розмір правничих послуг адвоката (гонорар) згідно до обсягу, який визначений цим договором, сторонами узгоджується в сумі 10% від належних до відшкодування на користь довірителя, збитків не покритих за рахунок страхового відшкодування, а саме 200 000 грн., що складає орієнтовно максимальну суму оплати гонорару - 20 000 (двадцять тисяч грн.) при цьому, з урахуванням визначених у п.2.1 договору стадій проведення процесу захисту інтересів довірителя, сторони домовились про наступний порядком проведення оплати довірителем послуг адвоката:

1-й транш, авансовий платіж в розмірі 5000 грн. при підписанні договору. При цьому сторони в оплату вказаної суми враховують, що адвокатом до підписання договору уже проведено реалізацію запланованих дій, а саме вивчення матеріалів справи та їх аналіз, а також процес позасудового врегулювання спірних питань із винною учасницею у ДТП.,

2-й транш оплати має складати аналогічний розмір гонорару в сумі 5000 (п`ять тисяч грн.) і передбачає покриття послуг адвоката по підготовці позовної заяви з відповідними доказами для суду, подання необхідних документів до суду та проведення правничого супроводу у процесі відкриття судового провадження у справі. Ця оплата має бути проведена довірителем протягом 10 днів з часу підписання договору, але не пізніше часу подання позовної заяви до суду.

Крім того, довіритель зобов?язується внести в час підписання договору аванс на покриття технічних витрат адвоката понесених як на початковій стадії співпраці, так і в процесі підготовки та подання матеріалів до суду. Розмір внеску складає 2000 (дві тисячі грн.)

Кінцевий розрахунок по договору сторони домовились провести за результатами розгляду справи в суді, протягом 10 днів, після ухвалення позитивного для довірителя судового рішення по суті заявлених ним вимог, згідно підписаного сторонами акту надання правничих послуг, який є невід`ємною частиною цього договору. Розмір кінцевого розрахунку має бути обрахований сторонами в сумі 10% від тієї суми, яка буде стягнута на користь довірителя судом, або отримана останнім в порядку добровільного погашення винною стороною у справі, на підставі підписаної мирової угоди, яка буде затверджена судом у встановленому порядку.

Згідно п.4.2 Договору на підтвердження факту оплати обумовленої сторонами суми гонорару, адвокат видає довірителю квитанцію про оплату вартості правничої допомоги, акт виконаних робіт та детальний опис робіт, а розмір гонорару відображає у типовій формі, за якою здійснюється облік доходів та витрат фізичними особами-підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженій наказом Міністерства фінансів України №261 від 13.05.2021. Розрахунок по договору поміж сторонами може бути проведений у безготівковому порядку шляхом перерахунку коштів довірителем на банківський рахунок адвоката.

Як вбачається з опису правничих послуг з актом приймання-передачі таких послуг клієнтом від 14.08.2025 адвокатом Петренком В.М. на виконання зобов`язань по договору про надання правничої допомоги у цивільній справі від 11.08.2025 виконано наступне: з 28.07.2025 року адвокатом було проведено вивчення матеріалів по обставин справи по документах, які мались у клієнта, а також тими, які знаходяться в загальному інформаційному доступі; проведено вивчення та аналіз нормативної бази для врегулювання вказаних спірних питань, а також аналіз судової практики по вирішенню аналогічних справ зокрема за матеріалами Верховного Суду; за погодженням із клієнтом було проведено декілька попередніх зустрічей із ОСОБА_1 , яка є винною у нанесенні збитків ОСОБА_2 з метою можливого врегулювання спору в позасудовому порядку; з урахуванням відхилених 04.08.2025 року пропозицій щодо позасудового врегулювання зі сторони ОСОБА_1 підготовлено позовну заяву до Смілянського міськрайонного суду з вимогами про стягнення збитків, а відповідно проведено підготовчі дії по формуванню та належному оформленню пакета документів для суду і подачі позовної заяви в установленому порядку для судового розгляду; проведення правового супроводу процесу прийняття позовної заяви судом та відкриття провадження у цивільній справі.

За проведення вказаних вище правничих послуг у справі, довірителем проведено оплату гонорару в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, шляхом безготівкового перерахунку коштів (а.с.30, т.1).

Згідно копії платіжної інструкції від 12.08.2025 ОСОБА_2 перерахував на користь ОСОБА_6 кошти у сумі 12050 грн. 00 коп., призначення платежу: за юридичні послуги згідно договору від 11.08.2025 (а.с.29, т.1).

Таким чином, зважаючи на дані обставини, а також з урахуванням виконаної адвокатом роботи, враховуючи категорію справи, обсяги виконаної роботи, зокрема участь адвоката в судових засіданнях, а також з урахуванням принципів пропорційності, співмірності та розумності судових витрат, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн. 00 коп., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 в інтересах якого діє адвокат Петренко Володимир Миколайович до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_10 ) відшкодування шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою від 25.03.2025 в розмірі 201000 (двісті однієї тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_10 ) понесені витрати зі сплати: судового збору у розмірі 2010 (дві тисячі десять) гривень 00 копійок, витрати з отримання правничої допомоги у розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок, всього на загальну суму 12010 (дванадцять тисяч десять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Смілянського

міськрайонного суду: О.О. Левчук