Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №694/1865/26 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1865/26

провадження № 2-о/694/68/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.09.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника – адвоката Бабенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Звенигородка заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бабенко Руслан Володимирович, заінтересована особа - Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Димитров (Мирноград) Донецької області, який, за твердженням заявниці, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мирноград Покровського району Донецької області внаслідок атаки безпілотного літального апарата з боку російської федерації по житловому будинку за місцем проживання.

Заява обґрунтована тим, що про загибель чоловіка – ОСОБА_2 заявниці стало відомо 12.03.2026 зі слів ОСОБА_3 – очевидця події, який безпосередньо бачив наслідки атаки дрона та особисто брав участь у похованні загиблого.

1603.2026 заявниця звернулася до Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР за номером 12026250360000317 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни, що призвело до загибелі людей).

З метою державної реєстрації смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть заявниця звернулася дот Звенигородського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану, проте відділ відмовив заявниці у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки заявницею не додано жодного з передбачених Правилами державної реєстрації актів цивільного стану (в редакції наказу №2690/5 від 28.08.2019) документу, а саме: лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), фельдшерської довідки про смерть (форма №106-1/о) або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Заявниця зазначає, що отримати зазначені документи не має об`єктивної можливості, оскільки м. Мирноград Покровського району Донецької області є територією, на якій ведуться активні бойові дії відповідно до Переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами), заклади охорони здоров`я припинили своє функціонування, а працівники органів реєстрації актів цивільного стану не мають доступу до території для встановлення факту смерті і видачі відповідних документів.

Встановлення факту смерті чоловіка необхідне заявниці для проведення державної реєстрації його смерті та отримання свідоцтва про смерть, реалізації права на прийняття спадщини, оформлення одноразової грошової допомоги та інших соціальних виплат, передбачених чинним законодавством для членів сімей загиблих цивільних осіб внаслідок збройної агресії рф.

Ухвалою суду від 12.06.2026 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , розгляд справи визначено здійснювати в порядку окремого провадження, невідкладно призначено судове засідання у справі.

Розгляд неодноразово відкладався для надання можливості заявниці подати додаткові докази.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її уповноважений представник адвокат Бабенко Р.В. заяву підтримали та просили її задовольнити. Заявниця зазначила, що 12 березня 2026 року отримала дзвінок на мобільний телефон від знайомих по м. Мирноград, які повідомили їй, що зі слів їхнього знайомого стало відомо про загибель ОСОБА_2 від дронової атаки на подвір`ї будинку, де його й поховали між деревами. Жодних документів, фотографій, відео записів заявниця не має. На її прохання знайомі відмовилися зробити та направити їй такі докази, оскільки це вкрай небезпечно в умовах активних бойових дій, коли будь-яке переміщення містом може стати останнім.

Представник Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Черкаській області в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив листа з проханням розглядати заяву за відсутності представника.

Суд, заслухавши учасників розгляду, свідків, дослідивши матеріали заяви, встановив таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, зокрема в обставинах, що загрожували їй смертю.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 11 вересня 2024 року в справі № 183/3496/24, від 25 вересня 2024 року в справі № 759/980/24.

Вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.

Заявниця є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , яке видано 11.12.1992 Димитровським відділом ЗАГС Донецької області.

30.08.2024 ОСОБА_1 отримала довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, адресою проживання зазначено: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована з 21.02.2006 в АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до п. 1 Розділу І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 року №52/5 встановлено, що підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма №106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

У п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», роз`яснено, що суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявницею надано копію Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026250360000317 від 17.03.2026, відповідно до якого 16.03.206 до Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про те, що 12.03.2026 від ОСОБА_3 сталол відомо, що її чоловік ОСОБА_2 загинув внаслідок астаки дроном за місцем проживання по АДРЕСА_2 09.03.2026 о 08.00. та був похований за місцем проживання на присадибній ділянці.

Разом з тим, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026250360000317 від 17.03.2026 підтверджує лише факт внесення відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування за фактом загибелі особи, однак не є беззаперечним доказом факту смерті ОСОБА_2 .

Виходячи з листа Звенигородського відділу РАЦС у Звенигородському районі Черкаської області від 03.04.2026 №17/23.1-04-04-26, розглянуто заяву ОСОБА_1 з питання отримання свідоцтва про смрть її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 на території Донецької області м. Мирноград. Повіомлено, що актовий запис про смерть в реєстрі відсутній, роз`яснено заявниці порядок та підстави отримання с свідоцтва про смерть, доведено список документів, необхідних для подачі до РАЦС. У видачі свідоцтва про смерть відмовлено за відсутності перерахованих документів.

Інших доказів на підтвердження факту смерті ОСОБА_2 в місті Мирноград Покровського району Донецької області, які б надавали можливість суду в сукупності дійти висновку про смерть ОСОБА_2 , заявницею не надано.

В судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є подругою з дитинства ОСОБА_1 , зазначила, що переїхала до м. Звенигородка раніше за ОСОБА_1 з метою збереження життя в серпні 2024 року, ОСОБА_1 виїхала з ОСОБА_5 , оскільки жити там далі вже було неможливим. Її чоловік – ОСОБА_2 переїхати не захотів, залишився на окупованій території. Час від часу спілкуються із ОСОБА_1 12.03.2026 знаходилися разом із сином із ОСОБА_1 та чули її розмову із знайомими ОСОБА_6 , які сказали, що чоловік ОСОБА_1 загинув від удару дроном на подвір`ї будинку, там його і поховали під персиком. Потім ОСОБА_7 намагалася додзвонитися цим людям, проте вони відмовилися зробити фото та відео могили ОСОБА_2 , оскільки це дуже небезпечно.

Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син ОСОБА_4 , зазначив, що 12.03.2026 знаходилися разом із ОСОБА_1 , чули телефонну розмову із знайомими ОСОБА_6 . Дійсно, вони повідомили про смерть чоловіка – ОСОБА_2 від дронового удару на своєму подвір`ї, його там і поховали під деревами.

Оцінюючи докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що заявницею не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Мирноград Покровського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Разом з тим, суд звертає увагу, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

За таких обставин заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 258, 259, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бабенко Руслан Володимирович, заінтересована особа - Звенигородський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя О.Ю.Смовж