Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №572/6979/25 — Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 572/6979/25

Провадження № 2/571/892/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., за участі секретаря судового засідання Качановської О.Ф., представника відповідача-адвоката Мороз В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит - Капітал», позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №784667 від 19.05.2023 в розмірі 133 520,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 19 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №784667, згідно з умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 20 000 гривень, на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

01 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали Договір факторингу №01022024-1.

Згідно Договору, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Селфі Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №784667 від 19.05.2023.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 133 520,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту – 20 000,00 грн.; заборгованість за процентами – 113 520,00 грн..

Покликаючись на умови кредитного договору, правові позиції Верховного Суду, норми ЦК України, просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №784667 від 19.05.2023 в розмірі 133 520,00 гривень.

Також просили стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 гривень.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 22.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27 липня 2026 року судом було ухвалено заочне рішення про часткове задоволення позовоу.

Ухвалою Рокитнівського районного суду від 10 вересня 2026 року заочне рішення скасовано, призначено справу до розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ухвали суду від 07 жовтня 2026 року у продовження відповідачеві ОСОБА_1 строку для подання відзиву та зустрічного позову відмовлено.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Згідно заяви від 09.09.2026 представник позивача-адвокат Усенко М.І. просив розгляд справи здійснювати без представника ТОВ «ФК « Кредит-Капітал». Про результати розгляду повідомити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Поштове відправлення, яке надсилалося відповідачеві за зареєстрованою адресою проживання, повернулося до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній».

Представник відповідача-адвокат Мороз В.В. повідомив, що відповідач ОСОБА_1 не заперечує факту укладення 19.05.2023 з ТОВ «Селфі Кредит» Договору споживчого кредиту та факту отримання кредитних коштів у сумі 20 000,00 грн. також Відповідач також не заперечує обов`язку повернути тіло кредиту у розмірі 20 000,00 грн і не ухиляється від відповідальності за отриманий кредит. Разом з тим, розмір заявленої до стягнення суми нарахованих процентів є явно завищеною та несправедливою (113 520,00 грн), оскільки у 5,68 разів перевищує суму фактично отриманого кредиту (20 000,00 грн), а загальна заявлена сума (133 520,00 грн) перевищує її у 6,68 разів.

ОСОБА_1 уклала Договір як фізична особа для задоволення особистих потреб (п. 1.6 Договору), тобто є споживачем. Відповідно до статті 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» , продавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності їх наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Згідно з частинами п`ятою, сьомою статті 18 Закону «Про захист прав споживачів» якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним; положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. У рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Оскільки умови договору в частині визначення процентів є несправедливі, розмір процентів має визначатися на рівні облікової ставки Національного банку України. Тому, проценти за обліковою ставкою НБУ складають в розмірі 2827,78 гривень.

Посилаючись на норми статті 42 Конституції України, Закон України «Про захист прав споживачів», правові позиції Об`єднаної палати КЦС ВС у постанові від 07.09.2026 у справі № 552/672/23, вважає, що позовні вимоги підлягают частковому задоволенню на суму 22 827,78 гривень, з яких 20 000,00 гривень – це заборгованість за тілом кредиту та 2827,78 гривень – заборгованість за процентами згідноблікової ставки НБУ. Також просив відмовити у стягнення витрат на правову допомогу, а витрати зі сплати судового збору стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 19 травня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит по продукту «NewShort» №784667.

Договір підписано з використанням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Е674 (а.с.20-29).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту, сума кредиту 20000,00 гривень, строк кредитування 365 днів, процентна ставка фіксована. Орієнтовна загальна вартість кредиту 180 160,00 грн. Паспорт споживчого кредиту підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е674 (а.с.18 на звороті - 19).

Згідно ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що заправовими наслідками прирівнюється додоговору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору №784667 сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 гривень.

Відповідно до п.п. 1.4. договору, строк кредиту 364 дні, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 28 днів.

Відповідно до п. 1.5 стандартна процентра ставка становить 2,2 %., застосовується в межах строку кредитування, вказаного в п.1.4 договору.

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Згідно додатку №1 до договору - Графіку платежів за договором про споживчий кредит №784667 від 19.05.2023, загальна вартість кредиту складає 180 160,00 гривень, з яких: 20 000,00 грн - сума кредиту, 160 160,00 грн – проценти за користування кредиту. Кількість днів у розрахунку 364 (а.с.30).

ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за договором виконало та надало кредит в сумі 20 000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «УАР» №1-2010 від 20.10.2025 (а.с.32 на звороті).

Відповідно до ухвали суду від 22 квітня 2026 року за клопотанням позивача вирішено клопотання про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.69).

Згідно повідомлення АТ КБ «Приват Банк» від 15.05.2026, на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 19.05.2023 було зараховано кошти в сумі 20 000,00 гривень (а.с.79).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у встановлений договором строк не виконала.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №784667 від 19.05.2023 року, проведеного ТОВ «Селфі кредит», відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором споживчого кредиту, розмір якої складає 133 520,00 гривень, з яких: 20 000,00 гривень – прострочене тіло кредиту, 113 520,00 гривень – прострочені відсотки (а.с. 33-37).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1.ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ТОВ «Кредит - Капітал» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа. Основним видом діяльності ТОВ «Кредит - Капітал» є інші види кредитування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.45).

01 лютого 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу №01022024, згідно з умовами якого ТОВ «Селфі Кредит» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі і кредитним договором укладеним з відповідачем ОСОБА_1 (а.с.38-42).

Відповідно до п. 1.1. договору факторингу, фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами (Портфель заборгованості).

Згідно акту прийому-передачі прав вимоги до Договору факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передало позивачу реєстр боржників в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 року (а.с.43 на звороті).

Згідно платіжної інструкції №74877 від 01.02.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило перерахування коштів ТОВ «Селфі Кредит» в сумі 2 528 538,65 гривень, як плата за відступлене право вимоги згідно договору факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 року (а.с.44).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №01022024-1 від 01 лютого 2024 року за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість за кредитним договором №784667 від 19 травня 2023 року в розмірі 133 520,00 гривень, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 113 520,00 грн – проценти за користування кредиту (а.с.43).

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №784667 від 19 травня 2023 року.

Розмір заборгованості по тілу кредиту відповідачем не оспорюється.

Разом з тим, відповідач не погоджується з розміром нарахованих відсотків та вважає їх несправедливими оскільки майже у шість разів перевищують розмір отриманого кредиту.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №132/1006/19, провадження №61-1602св20 суд вказав, що «Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором».

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 заборгованість склала 133 520,00 гривень, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 113 520,00 грн – проценти за користування кредиту. Тобто, розмір нарахованих відсотків майже у шість разів перевищує суму основного боргу.

Суд погоджується з позицією відповідача, що розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації та не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 (3.2.) суд вказав: «Положеннями частин першої, другої статті 18 Закону про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. В частинах третій, четвертій статті 18 Закону про захист прав споживачів наведено окремі несправедливі умови договору, перелік яких не є вичерпним. При цьому пунктом 4 частини першої статті 21 Закону про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором».

У постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 суд вказав (п.8.38.) суд З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Суд дійшов висновку про зменшення нарахованої суми процентів з 113 520,00 гривень до 20000,00 гривень, що складає 100 відсотків ціни позову та вважає, що такий розмір компенсації цілком забезпечить відповідальність позичальника за прострочення грошового зобов`язання.

Аналізуючи встановлені обставини у справі та правові норми суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 20 000,00 гривень 00 копійок, з яких: 20 000,00 гривень - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 20 000,00 гривень - суми прострочених платежів по процентах.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.2,ч.8 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача; у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду подано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» №0107 від 01.07.2025, акт №840 від 08.12.2025 наданих послуг (правової (правничої) допомоги), згідно якого вартість виконаних робіт складає 8000,00 гривень, детальний опис наданих послуг до акту №840 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 року, згідно якого усього затрачено 6 год 30 хв., Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого Усенко М.І. є керівником адвокатського об`єднання «Апологет» та ордер на надання правничої допомоги (а.с.46-49; 54).

Разом з тим, доказів у підтвердження того, що вказана сума витрат на правничу допомогу була перерахована на рахунок Адвокатського об`єднання «Апологет» до позовної заяви не додано.

Відповідно до приписів статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За вказаних обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 725,75 гривень, оскільки позов задовольняється судом на 29,96 відсотків.

Керуючись ст.ст.264, 265, 279, 354 ЦПК України,суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №784667 від 19 травня 2023 року у розмірі 40 000,00 (сорок тисяч гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 725,75 (сімсот двадцять п`ять гривень 75 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, ЄДРПОУ 35234236, IBAN № НОМЕР_4 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 12.10.2026

Суддя А.Ф.Комзюк