Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №569/23804/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/23804/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Рогозін С.В., розглянувши заяву захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сєрікової Катерини Сергіївни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року по справі № 569/23804/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 19.12.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 274 678 (двісті сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок.

Постановою Рівненського апеляційного суду від 23.02.2026 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Левченко Катерини Вікторівни на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року повернуто, у зв`язку із пропуском строку, встановленого для її подання.

Ухвалою Верховного Суду від 09.04.2026 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Левченко Катерини Вікторівни на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 19.12.2025 та постанову Рівненського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2026 у справі №569/23804/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України відмовлено.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 05.06.2026 розстрочено ОСОБА_1 виплату суми штрафу у розмірі 274 678 (двісті сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок строком на 6 (шість) місяців з виплатою штрафу по 10 000 (десять тисяч) гривень щомісячно, та на 6 (шість) місяців з виплатою штрафу по 35 780 (тридцять п`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень щомісячно, починаючи з дня набрання постановою по даній справі законної сили.

02 жовтня 2026 року адвокат Сєрікова К.С., діючи в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала до Рівненського міського суду Рівненської області заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 19.12.2025.

Обґрунтовуючи вимоги про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, адвокат Сєрікова К.С. посилалася на те, що після завершення судового розгляду справи нею були отримані письмові пояснення ОСОБА_2 , який безпосередньо здійснював завантаження лісоматеріалів, що в подальшому стали предметом розгляду у справі про порушення митних правил. Із наданих ним пояснень встановлено, що 06 червня 2025 року під час завантаження лісоматеріалів ним, у зв?язку зі значним обсягом роботи (по нішим завантаженням в тому числі) та поспіхом, було помилково завантажено частину лісоматеріалів, яка мала бути відправлена іншому покупцеві. Таким чином, невідповідність фактично завантажених лісоматеріалів відомостям, зазначеним у митних документах, виникла внаслідок фактичної помилки працівника під час завантаження, а не внаслідок умисних дій керівника ПП «Надія» ОСОБА_1 , спрямованих на переміщення товару через митний кордон із приховуванням від митного контролю. Особливо істотною для справи є обставина, що ОСОБА_2 до моменту надання зазначених письмових пояснень не повідомляв ОСОБА_1 про те, що саме він переплутав дошки та помилково завантажив частину лісоматеріалів, призначених для іншого покупця. Дізнався про це ОСОБА_3 вже значно пізніше, під час обговорення процедури повернення лісоматеріалів на підприємство. Отже, ОСОБА_1 не був обізнаний про факт допущеної ОСОБА_2 помилки під час завантаження, про те, що саме ця помилка стала причиною невідповідності фактично завантажених лісоматеріалів документам, а також про відсутність будь-якого умисного характеру таких дій. Сама обставина помилкового завантаження існувала до та під час первісного розгляду справи, однак її фактичний зміст - зокрема те, що помилка була допущена ОСОБА_2 і про неї не було повідомлено ОСОБА_1 , - судом не встановлювалася. За таких обставин фактична помилка працівника, про яку керівник не був повідомлений і не знав, не може безумовно ототожнюватися з умисними діями керівника, спрямованими на порушення митних правил.

Адвокат Сєрікова К.С. в судовому засіданні просила скасувати постанову суду від 19.12.2025 та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за відсутністю складу адміністративного правопорушення, з підстав викладених у її заяві. Також посилалася на положення ст. 459 КПК України, якою передбачено що судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки перегляд постанови за нововиявленими обставинами не врегульовано КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Представник митниці Анатолій Ступак в судовому засіданні просив заяву адвоката Сєрікової К.С. повернути їй, з підстав викладених у його письмових запереченнях. Вказав, що у КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, ухвалених в справах про адміністративні правопорушення.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.

У силу положень ч. 2 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд ураховує позицію Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 15 жовтня 2019 року (провадження № 51-4998ска19), про те, що нормами КПК України не передбачена можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Отже, посилання адвоката Сєрікової К.С. на можливість застосування положень КПК України, тобто аналогії закону, є безпідставними.

Слід зазначити, що статтею 459 КПК України, на яку посилалася адвокат Сєрікова К.С. в судовому засіданні, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

Відповідно дост. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№ 3236/03) у справі «Пономарьов проти України», жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що у КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень ухвалених в справах про адміністративні правопорушення, постанова Рівненського міського суду Рівненської області від 19.12.2025, не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами, а тому провадження за нововиявленими обставинами не підлягає відкриттю, а заяву про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами належить повернути особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7,283,284,294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сєрікової Катерини Сергіївни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 19 грудня 2025 року по справі № 569/23804/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України повернути особі, яка її подала.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області Святослав РОГОЗІН