Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №569/13239/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13239/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 2 170 663,90 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі мають спільну неповнолітню дитину, сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач тривалий час будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/3580/16-ц від 29 квітня 2016 року суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 24.03.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

Внаслідок невиконання відповідачем рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/3580/16-ц від 29 квітня 2016 року за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина за період з 01 березня 2016 року по 30 квітня 2026 року 136987,79 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання.

З відповіді з ВОМІРМП УДМС України в Рівненській області № 5688/7591 від 11.06.2026 відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та знятий з реєстраційного обліку 07.02.2002.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".

Відповідно до ч. 11 ст. 128 вищезазначеного Кодексу, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.

Відповідач по справі - ОСОБА_3 був викликаний до суду згідно оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме від 28.07.2026 на 09:30 год. 15.09.2026.

З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень що повернулися на адресу суду, судові повістки на 28.07.2026, 15.09.2026, 06.10.2026 повернулися з відмітками адресат відсутній.

Відповідно до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо повістку надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.

Відповідно до частини 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Оскільки судові повістки, направлені судом відповідачу за адресою, за якою зареєстровано його місце проживання повернулися відправнику з відмітками адресат відсутній, тому суд вважає відповідача таким, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи те, що про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву не подав і позивач не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, відтак суд проводить розгляд справи згідно зі ст. 280 ЦПК України в заочному порядку, на підставі наявних у справі даних та доказів за згодою позивача.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

07 грудня 2018 року заочним рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/11068/18 від 07 грудня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.

Визначено місце проживання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю: ОСОБА_2 .

Відповідач тривалий час будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина не надає.

Відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/3580/16-ц від 29 квітня 2016 року суд вирішив стягнути з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1000 грн щомісячно, починаючи з 24.03.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

Внаслідок невиконання відповідачем рішення Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/3580/16-ц від 29 квітня 2016 року за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів на утримання сина за період з 01 березня 2016 року по 30 квітня 2026 року в розмірі 136987,79 грн.

З довідки про неотримання аліментів від 03.09.2026 № 239698, виданої державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Котелюк слідує, що ОСОБА_2 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_3 за період з 01.03.2026 по 31.07.2026 за виконавчим листом № 569/1694/16-ц, виданим 22.09.2016.

15.09.2026 до суду надійшла заява від позивача, до якої долучає розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 52485079 від 08.09.2026, виданого державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України В. Котелюк, з якого вбачається, що станом на 31 серпня 2026 року у ОСОБА_3 наявна заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 144 011 грн 79 коп.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Виходячи з аналізу норм ст. 549 ЦК України та ст. 196 СК України неустойка (пеня) є способом забезпечення виконання зобов`язання, що має на меті сприяти належному виконанню зобов`язання.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Відповідний правовий висновок викладений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). При цьому Велика Палата вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухвалених судових рішеннях Верховного Суду України.

Аналогічно вирішено питання також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18), згідно якої загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+(Anх1%хQn), де:

p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня на заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК Українипені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач допустив заборгованість по сплаті аліментів на утримання дитини, то у позивачки, як одержувача аліментів, виникло право на стягнення з відповідача пені, як відповідальності за прострочення сплати аліментів.

Отже, пеня у розмірі 1 відсотка суми несплачених аліментів нараховується на суму виникнення заборгованості (щодо кожного місячного платежу окремо) від дня прострочення до дня її повного погашення, проте, не має бути більше 100 відсотків заборгованості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22 постанови «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року передбачена статтею 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки настає за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Стороною позивача в позовній заяві проведено розрахунок пені, за несвоєчасну сплату аліментів.

Відповідно до розрахунку сторони позивача, неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з березня 2016 року по квітень 2026 року становить 2 170 663,90 грн.

Враховуючи розмір заборгованості по аліментах з березня 2016 року по серпень 2026 року складає 144 011 грн 79 коп., то розмір пені складає не більше 100% заборгованості, що становить 144 011 грн 79 коп.

Враховуючи, що розмір пені обмежений розміром заборгованості, на який нараховується пеня, а заборгованість відповідача по сплаті аліментів з березня 2016 року по серпень 2026 року становить 144 011 грн 79 коп., наявні підстави для стягнення з ОСОБА_3 на користь позивача пені за прострочення сплати аліментів за період з березня 2016 року по серпень 2026 року в розмірі 144 011 грн 79 коп.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.

Тобто в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першоюстатті 196 СК України. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у п.22 роз`яснив, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Виходячи з презумпції вини особи, яка прострочила виконання зобов`язання, відсутність вини в простроченні сплати аліментів повинен довести платник аліментів.

Факт оскарження судових рішень не впливає на обов`язок виконання рішення суду та утримання власної дитини. Крім того, відповідач не подав доказів неспроможності сплачувати аліменти на дитину.

Оскільки факт наявності заборгованості зі сплати аліментів підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу у вказаний період та який знав про свій обов`язок сплачувати аліменти, суд доходить висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів підлягають задоволенню частково, а саме за період з березня 2016 року по серпень 2026 року в розмірі заборгованості, що складає 144 011 грн 79 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 4, 10 - 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 280 - 283, 289, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 144 011 грн 79 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 11.10.2026.

Суддя Н. Г. Кучина