Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №561/1237/26 — Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/1237/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Світличний Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з ВП № 2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за

ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

роз`яснивши права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, –

установив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 753894 від 27 вересня 2026 року вбачається, що 27 вересня 2026 року за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 , чим міг завдати шкоду психологічному та фізичному здоров`ю. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні домашнього насильства не визнав, суду пояснив, що будь якого насильства щодо своєї дружини ніколи не вчиняв і не вчиняє.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. Подала суду заяву, в якій просила розглянути у справу у її відсутності.

Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши матеріали справи вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. У п.8 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вказано, що особа, яка постраждала від домашнього насильства, особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а також у невиконанні захисного припису особою, стосовно якої він винесений

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Єдиними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є письмові пояснення дружини ОСОБА_2 .

Окрім того, протокол не містить жодних відомостей, якими саме діями ОСОБА_1 заподіяв шкоду психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої, натомість суть адміністративного правопорушення викладена в межах диспозиції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Досліджений в судовому засіданні відеозапис жодним чином не доводить вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства, оскільки факт домашнього насильства відеозаписом не зафіксований.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, на підставі ст.62 Конституції України, суд не може покласти в основу обвинувачення ОСОБА_1 пояснення дружини ОСОБА_2 щодо наявності у його діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, до суду не подано жодного доказу на підтвердження обставин обвинувачення ОСОБА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

З наведених підстав, провадження в даній справі, розпочате щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу та події вказаного адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 КУпАП, суд, –

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.

Суддя: Р.В. Світличний