Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №555/2217/26 — Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/2217/26

Номер провадження 2/555/1341/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" жовтня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Собчука А.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Стасюк І.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року в загальному розмірі 32 160 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 17 160 грн 00 коп. заборгованість за процентами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп.

Позов обґрунтований тим, що 22 лютого 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 824695535 від 22 лютого 2021 року, відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 15 000 грн 00 коп. строком на 98 днів.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» зазначає, що відповідачка своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Право вимоги за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року неодноразово відступалося іншим фінансовим установам, а 05 червня 2025 року перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Ухвалою суду від 17 вересня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за відсутності позивача та його представника, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.

Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».

Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

При цьому відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов`язком відповідача і не звільняє позивача від доведення обставин, на які він посилається, як це передбачено ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судом установлено, що 22 лютого 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 824695535 від 22 лютого 2021 року.

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року первісний кредитор зобов`язався надати відповідачці кредит у розмірі 15 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності та платності, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти відповідно до умов договору, додатків до нього та правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Комфорт».

Пунктом 1.2 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року встановлено строк кредитування — 98 днів.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами до закінчення строку, на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Пунктом 1.4 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року встановлено дисконтну процентну ставку в розмірі 237,25 % річних, що становить 0,65 % від суми кредиту за кожний день користування кредитними коштами.

Відповідно до пункту 1.5 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року на умовах, передбачених пунктом 1.6 договору, застосовується базова процентна ставка в розмірі 474,50 % річних, що становить 1,30 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Пунктом 1.6 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року передбачено, що дисконтна процентна ставка застосовується за умови внесення позичальником кожного чергового платежу у строки, визначені графіком платежів.

У разі прострочення повернення будь-якого із чергових платежів умови щодо застосування дисконтної процентної ставки скасовуються, а з наступного дня після дати відповідного платежу застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,30 % на день.

У разі погашення простроченої заборгованості застосування дисконтної процентної ставки відновлюється з наступного дня після повного погашення простроченої заборгованості.

Відповідно до пункту 1.7 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року повернення частини кредиту та сплата нарахованих процентів здійснюються один раз на два тижні, кожні 14 днів, відповідно до погодженого сторонами графіка платежів.

Відповідно до пункту 1.9 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року проценти за користування кредитом нараховуються за кожний день користування грошовими коштами з урахуванням фактичної суми кредиту, яка перебуває в користуванні позичальника.

Загальна вартість кредиту за умови виконання о графіка становила 20 932 грн 64 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. основна сума кредиту; 5 932 грн 64 коп. проценти за користування кредитними коштами.

Із відомостей про електронний підпис одноразовим ідентифікатором, що містяться у кредитному договорі № 824695535 від 22 лютого 2021 року, вбачається, що для його підписання використано одноразовий ідентифікатор MNV96M7G, який було відправлено 22 лютого 2021 року о 17 год 09 хв 41 с та введено 22 лютого 2021 року о 17 год 14 хв 53 с.

Зазначені обставини свідчать про укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та погодження його істотних умов.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року вбачається, що 22 лютого 2021 року відповідачці ОСОБА_1 надано кредитні кошти в розмірі 15 000 грн 00 коп.

Зазначеним розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року також підтверджується здійснення відповідачкою 08 березня 2021 року платежу в розмірі 1 365 грн 00 коп.

Із наведеного розрахунку вбачається, що зазначені кошти зараховано на погашення нарахованих процентів, тоді як основна сума кредиту залишилася непогашеною.

Цим же розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року відображено нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,65 % від суми кредиту, що становить 97 грн 50 коп. щоденно.

Зокрема, проценти за вказаною ставкою нараховувалися за період із 23 лютого 2021 року до 22 березня 2021 року.

У подальшому, починаючи з 23 березня 2021 року, первісний кредитор застосував базову процентну ставку в розмірі 1,30 % від суми кредиту, що становить 195 грн 00 коп. щоденно.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року підвищену процентну ставку застосовано у зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань щодо внесення чергових платежів відповідно до погодженого графіка.

Станом на 01 червня 2021 року загальна сума облікованої заборгованості відповідачки ОСОБА_1 становила 30 015 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 15 015 грн 00 коп. заборгованість за процентами.

При цьому в розрахунку відображено загальну суму нарахованих процентів у розмірі 16 380 грн 00 коп. та здійснений відповідачкою ОСОБА_1 платіж у розмірі 1 365 грн 00 коп., після врахування якого непогашена заборгованість за процентами становила 15 015 грн 00 коп.

28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Пунктом 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги.

01 червня 2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписано реєстр прав вимоги № 136 від 01 червня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01 червня 2021 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року.

Із зазначеного витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01 червня 2021 року вбачається, що передана заборгованість становила 30 015 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 15 015 грн 00 коп. заборгованість за процентами.

05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року.

Відповідно до умов договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов`язалося відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов`язалося їх прийняти на визначених договором умовах.

Із витягу з реєстру прав вимоги № 8 від 17 грудня 2021 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року вбачається, що до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року.

Загальна сума заборгованості відповідно до зазначеного витягу з реєстру прав вимоги № 8 від 17 грудня 2021 року становила 32 160 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 17 160 грн 00 коп. заборгованість за процентами.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року вбачається, що станом на 01 червня 2021 року за відповідачкою ОСОБА_1 обліковувалася заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 15 000 грн 00 коп. та за процентами 15 015 грн 00 коп.

У подальшому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» здійснило додаткові нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 1,30 % від суми кредиту, що становить 195 грн 00 коп. за день.

Зокрема, відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року, додаткові нарахування здійснено у червні та серпні 2021 року на загальну суму 2 145 грн 00 коп.

Таким чином, загальна сума заборгованості за процентами, облікована ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», становила 17 160 грн 00 коп.

05 червня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року.

Відповідно до пункту 1.2 Договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року перехід права вимоги від клієнта до фактора здійснюється з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників.

Згідно з реєстром боржників від 05 червня 2025 року, до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року, до переліку відступлених прав вимоги включено заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року в загальному розмірі 32 160 грн 00 коп.

Із зазначеного реєстру боржників від 05 червня 2025 року, вбачається, що заборгованість складається з 15 000 грн 00 коп. за основною сумою кредиту та 17 160 грн 00 коп. за процентами.

Позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» також зазначено, що перехід права вимоги оформлено актом прийому-передачі Реєстру боржників від 05 червня 2025 року, до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року.

Таким чином, відповідно до досліджених доказів право вимоги за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року послідовно відступалося: від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» — 01 червня 2021 року; від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» — 17 грудня 2021 року; від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ФК «ЕЙС» — 05 червня 2025 року.

Відповідно до виписки з особового рахунку ТОВ «ФК «ЕЙС», за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року, за період з 05 червня 2025 року до 15 червня 2026 року, загальна облікована заборгованість відповідачки станом на 15 червня 2026 року становить 32 160 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 17 160 грн 00 коп. заборгованість за процентами.

Отже, позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути виключно 15 000 грн 00 коп. основного боргу та 17 160 грн 00 коп. процентів, тобто загалом 32 160 грн 00 коп.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття, а у випадку, якщо правочин відповідно до закону або домовленості сторін має бути підписаний, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися у письмовій, у тому числі електронній, формі, а воля сторін може виражатися за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за домовленістю сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у спорах, пов`язаних з укладенням кредитних договорів в електронній формі, звертав увагу на необхідність перевірки належної ідентифікації позичальника, факту вчинення ним дій, спрямованих на укладення договору, використання електронного підпису та фактичного надання кредитних коштів. Такий підхід викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Судом установлено, що матеріалами справи підтверджується укладення ОСОБА_1 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року в електронній формі, погодження умов кредитування та фактичне отримання кредитних коштів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник — повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою шляхом передання своїх прав за правочином, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути як наявне право грошової вимоги, так і право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Судом установлено, що право вимоги за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року у встановленому договорами факторингу порядку перейшло до позивача ТОВ «ФК «ЕЙС».

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту суд зазначає таке.

Із кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року встановлено, що сума кредиту становила 15 000 грн 00 коп.

Надання відповідачці ОСОБА_1 зазначеної суми кредитних коштів підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року.

Відповідно до зазначеного розрахунку 08 березня 2021 року відповідачкою ОСОБА_1 здійснено платіж у розмірі 1 365 грн 00 коп., який зараховано на погашення процентів, тоді як основна сума кредиту залишилася непогашеною.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року, реєстру боржників від 05 червня 2025 року, до договору факторингу № 05/06/25-Е від 05 червня 2025 року та виписки з особового рахунку станом на 15 червня 2026 року за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року, непогашена заборгованість за основною сумою кредиту становить 15 000 грн 00 коп.

Доказів повернення зазначеної суми кредиту відповідачка ОСОБА_1 суду не надала.

За таких обставин вимога позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 15 000 грн 00 коп. є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів суд зазначає таке.

Умовами кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року сторони погодили платність користування кредитними коштами та порядок нарахування процентів.

Відповідно до пункту 1.4 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року за користування кредитом установлено дисконтну процентну ставку в розмірі 0,65 % за кожний день користування кредитними коштами, що становить 237,25 % річних.

Водночас пунктом 1.5 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року передбачено базову процентну ставку в розмірі 1,30 % на день, що становить 474,50 % річних.

Згідно з пунктом 1.6 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року базова процентна ставка застосовується у разі порушення позичальником установлених графіком строків внесення чергових платежів.

Із розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року вбачається, що до 22 березня 2021 року проценти нараховувалися за дисконтною процентною ставкою в розмірі 97 грн 50 коп. щоденно.

У подальшому, починаючи з 23 березня 2021 року, кредитодавець застосував базову процентну ставку в розмірі 1,30 % на день, що становило 195 грн 00 коп. щоденно.

Таким чином, підвищення процентної ставки з 0,65 % до 1,30 % на день було зумовлено саме невиконанням відповідачкою зобов`язань щодо внесення чергових платежів відповідно до Графіка платежів від 22 лютого 2021 року, додатка № 1 до кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас право сторін визначати розмір процентів за кредитом не є абсолютним та підлягає здійсненню з урахуванням імперативних приписів законодавства, що регулюють відповідні правовідносини.

Пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачено спеціальні гарантії захисту споживачів у випадку прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит.

Зокрема, зазначеною нормою встановлено звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язань у передбачений законом період.

Крім того, зазначеною нормою прямо заборонено збільшення процентної ставки за користування кредитом із причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у відповідний період.

Законом України № 533-IX від 17 березня 2020 року запроваджено відповідні спеціальні обмеження відповідальності споживачів у період карантинних заходів.

У подальшому зазначені положення змінювалися, зокрема Законом України № 591-IX від 13 травня 2020 року та Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року.

Суд ураховує, що кредитний договір № 824695535 укладено 22 лютого 2021 року, а підвищення процентної ставки здійснено з 23 березня 2021 року у зв`язку з порушенням відповідачкою строків внесення чергових платежів.

Зазначені обставини свідчать, що підвищення процентної ставки здійснено в період дії спеціальних законодавчих обмежень щодо відповідальності споживачів за невиконання кредитних зобов`язань.

При цьому з паспорта споживчого кредиту продукту «КОМФОРТ» від 22 лютого 2021 року, до кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року вбачається, що процентну ставку визначено як фіксовану.

Отже, передбачена кредитним договором зміна дисконтної процентної ставки на базову ставку не є застосуванням змінюваної процентної ставки в порядку, визначеному частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України.

Сам факт погодження сторонами в кредитному договорі умов щодо застосування базової процентної ставки в разі прострочення чергового платежу не усуває передбаченої законом заборони підвищення процентної ставки через невиконання позичальником зобов`язань.

За таких обставин суд дійшов висновку, що нарахування процентів за підвищеною базовою процентною ставкою в розмірі 1,30 % на день із 23 березня 2021 року суперечить спеціальним положенням пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Разом із тим наведені обставини не звільняють відповідачку ОСОБА_1 від обов`язку сплачувати проценти за правомірне користування кредитними коштами в межах погодженого сторонами строку кредитування за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,65 % на день.

Суд ураховує, що відповідно до пункту 1.9 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року проценти нараховуються на фактичну суму кредиту, яка перебуває в користуванні позичальника.

Оскільки основна сума кредиту в розмірі 15 000 грн 00 коп. відповідачкою протягом строку кредитування не погашалася, проценти за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,65 % на день становлять 97 грн 50 коп. щоденно.

Ураховуючи погоджений сторонами строк кредитування — 98 днів, загальна сума процентів за правомірне користування кредитними коштами за дисконтною процентною ставкою становить 9 555 грн 00 коп. (15 000 грн 00 коп. ? 0,65 % ? 98 днів).

При цьому відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року відповідачкою 08 березня 2021 року здійснено платіж у розмірі 1 365 грн 00 коп., який зараховано на погашення процентів.

Отже, після врахування зазначеного платежу непогашена заборгованість за процентами, нарахованими за дисконтною процентною ставкою протягом погодженого строку кредитування, становить 8 190 грн 00 коп. (9 555 грн 00 коп. ? 1 365 грн 00 коп.).

Водночас відповідно до наданих позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» розрахунків заборгованості за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року кредитодавці обліковують загальну заборгованість за процентами в розмірі 17 160 грн 00 коп.

Різниця між зазначеною сумою та процентами, правомірно нарахованими протягом строку кредитування, становить 8 970 грн 00 коп.

Із указаної суми 6 825 грн 00 коп. становить різниця, що виникла внаслідок застосування підвищеної базової процентної ставки в розмірі 1,30 % замість дисконтної процентної ставки в розмірі 0,65 % за період із 23 березня 2021 року до 31 травня 2021 року.

Решту суми 2 145 грн 00 коп. — становлять проценти, додатково нараховані ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» після закінчення погодженого сторонами строку кредитування.

Щодо правомірності нарахування зазначених процентів після закінчення строку кредитування суд ураховує таке.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виклала правовий висновок, відповідно до якого після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за правомірне користування кредитними коштами припиняється, а права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила зазначений висновок та звернула увагу на необхідність розмежування процентів за користування кредитними коштами відповідно до статті 1048 ЦК України та процентів, які нараховуються за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що відповідно до пункту 1.2 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року строк кредитування становив 98 днів, а згідно з додатком № 1 «Графік платежів» від 22 лютого 2021 року останній платіж мав бути здійснений 31 травня 2021 року.

При цьому положення пункту 1.3 кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року про дію договору до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань не змінюють погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, після 31 травня 2021 року право кредитодавця нараховувати проценти за правомірне користування кредитними коштами відповідно до статті 1048 ЦК України припинилося.

З огляду на зазначене нараховані ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» після закінчення строку кредитування проценти в розмірі 2 145 грн 00 коп. не можуть бути стягнуті як проценти за правомірне користування кредитом.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 03 червня 2026 року у справі № 757/8409/22-ц сформулював правовий висновок щодо застосування спеціального законодавчого звільнення споживачів від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань, зокрема щодо платежів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Таким чином, правомірність заявлених післястрокових нарахувань має оцінюватися з урахуванням спеціальних положень Закону України «Про споживче кредитування», а не лише загальних положень цивільного законодавства щодо відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд також ураховує правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, відповідно до якого суд за відсутності окремої позовної вимоги споживача не вправі самостійно визнавати умови кредитного договору недійсними або змінювати їх лише з мотивів неспівмірності процентів, за відсутності встановленої законом нікчемності таких умов.

Разом із тим зазначений правовий висновок не виключає обов`язку суду застосовувати імперативні положення закону, які прямо обмежують можливість нарахування або стягнення певних платежів за кредитним договором.

У цій справі суд не змінює погоджені сторонами умови кредитного договору № 824695535 від 22 лютого 2021 року та не вирішує питання про їх недійсність, а застосовує спеціальне правове регулювання, чинне для відповідних правовідносин.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» про стягнення процентів у загальному розмірі 17 160 грн 00 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 8 190 грн 00 коп.

У задоволенні решти вимоги про стягнення процентів у розмірі 8 970 грн 00 коп. слід відмовити.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року в загальному розмірі 23 190 грн 00 коп., з яких: 15 000 грн 00 коп. заборгованість за основною сумою кредиту; 8 190 грн 00 коп. заборгованість за процентами.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України.

Позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 60297 від 11 вересня 2026 року, виконаною 11 вересня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково в розмірі 23 190 грн 00 коп. із заявлених 32 160 грн 00 коп., що становить 72,1082 % від ціни позову, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 919 грн 81 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп.

На підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ».

19 червня 2026 року сторонами укладено додаткову угоду № 25771132711 від 19 червня 2026 року до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20 січня 2026 року.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за відсутності встановлених законом підстав для іншого розподілу.

Ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у розмірі 23 190 грн 00 коп. із заявлених 32 160 грн 00 коп., що становить 72,1082 % від ціни позову, з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 5 047 грн 57 коп.

Інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 274–280 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 824695535 від 22 лютого 2021 року в загальному розмірі 23 190 (двадцять три тисячі сто дев`яносто) гривень 00 копійок, з яких: 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 8 190 (вісім тисяч сто дев`яносто) гривень 00 копійок заборгованість за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» про стягнення з ОСОБА_1 процентів у розмірі 8 970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір в розмірі 1 919 (одна тисяча дев`ятсот дев`ятнадцять) гривень 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 047 (п`ять тисяч сорок сім) гривень 57 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, рахунок НОМЕР_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.Ю. Собчук