Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №554/4632/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №554/4632/26

Суддя: Материнко М. О.

Дата документу 08.10.2026Справа № 554/4632/26

Провадження № 2/554/3250/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.10.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді — Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання — Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду міста Полтави в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (представник позивача — адвокат Томилко Оксана Борисівна) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» звернулося до Шевченківського районного суду міста Полтави з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором кредитної лінії № 930449602 від 14.06.2025 року в загальному розмірі 123 931,00 грн, витрат по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.06.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця було укладено Договір кредитної лінії № 930449602, підписаний одноразовим ідентифікатором. За умовами договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 40 000,00 грн. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував кошти на платіжну картку позичальника, проте відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснивши лише часткові платежі (15.07.2025 року — 1 712,00 грн та 28.08.2025 року — 5,00 грн).

16.09.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/53, на підставі якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов договору ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» скористалося правом дострокового розірвання договору та направленням відповідного повідомлення розірвало договір з 09.02.2026 року, припинивши нарахування процентів. Станом на дату пред`явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 123 931,00 грн, з яких: 40 000,00 грн — заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 81 531,00 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 400,00 грн — комісія за надання кредиту. Штрафні санкції позивачем до складу позовних вимог не включалися.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано строк для подання відзиву.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином судовими повістками за зареєстрованою адресою місця проживання. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності чи відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України до суду не надав.

Ухвалою суду постановлено здійснювати заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 280–282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши договір кредитної лінії, паспорт споживчого кредиту, заяву на отримання кредиту, докази перерахування коштів, договір факторингу з додатками та детальні розрахунки заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 14.06.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір кредитної лінії № 930449602 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» та ст.ст. 205, 207, 638, 639 ЦК України. За умовами договору відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 40 000,00 грн.

Факт перерахування кредитних коштів у сумі 40 000,00 грн на зазначену відповідачем банківську платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується довідкою та платіжними документами фінансово-розрахункової установи.

16.09.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № МВ-ТП/53, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги за кредитним договором № 930449602 від 14.06.2025 року, що підтверджується договором факторингу, витягом з реєстру боржників та платіжними інструкціями про оплату фінансування, і відповідає вимогам ст.ст. 512, 514, 1077 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк; одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України). За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отримані кредитні кошти в розмірі 40 000,00 грн відповідач позивачу не повернув, а тому заборгованість за тілом кредиту в сумі 40 000,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 81 531,00 грн, нарахованих до моменту дострокового розірвання договору (09.02.2026 року), суд виходить із того, що відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, оспорюваність умови чи договору або зміну договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може, і за відсутності такої позовної вимоги чи відповідних заперечень суд не наділений правом самостійно зменшувати розмір узгоджених сторонами процентів.

Відповідач ОСОБА_1 зустрічного позову про визнання умов кредитного договору недійсними або їх зміну до суду не пред`явив, відзиву на позовну заяву та власного контррозрахунку не надав, правильність наданого позивачем поденного розрахунку заборгованості за процентами не спростував. Оскільки нарахування процентів позивачем обмежено періодом до дати розірвання договору 09.02.2026 року (після чого проценти не нараховувалися), заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 81 531,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Разом з тим, суд не знаходить правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2 400,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та усталеної судової практики Верховного Суду (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17), обов`язок кредитодавця надати споживчий кредит позичальнику є його основним обов`язком за кредитним договором, а дії з видачі коштів (у тому числі з використанням платіжних систем чи рахунків) здійснюються на виконання кредитором свого зобов`язання і не є самостійною додатковою чи супутньою послугою для споживача. Встановлення у договорі комісії за надання кредиту, що є складовою стандартної процедури видачі позики, суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів, а тому вимога позивача про стягнення комісії в сумі 2 400,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на загальну суму 121 531,00 грн (40 000,00 грн — тіло кредиту та 81 531,00 грн — проценти за користування кредитом). У задоволенні позовних вимог про стягнення комісії в сумі 2 400,00 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України.

Позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. З огляду на характер спору, незначну складність справи та критерії розумності й співмірності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц) суд визначає базовий розмір витрат на правничу допомогу позивача в сумі 4 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Позовні вимоги задоволено на суму 121 531,00 грн при заявленій ціні позову 123 931,00 грн, що становить 98,06 %.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у сумі 2 610,75 грн та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3 922,40 грн, а всього судових витрат — 6 533,15 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76–81, 84, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 268, 273, 274, 279, 280–284 ЦПК України, ст.ст. 204, 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 626, 627, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», суд —

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 39700642, місцезнаходження: 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13) заборгованість за Договором кредитної лінії № 930449602 від 14 червня 2025 року у загальному розмірі 121 531 грн 00 коп. (сто двадцять одна тисяча п`ятсот тридцять одна гривня 00 копійок), з яких:

-заборгованість за кредитом (тіло кредиту) — 40 000 грн 00 коп.;

-заборгованість за процентами за користування кредитом — 81 531 грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 610 грн 75 коп. (дві тисячі шістсот десять гривень 75 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 922 грн 40 коп. (три тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 40 копійок), а всього судових витрат на суму 6 533 грн 15 коп. (шість тисяч п`ятсот тридцять три гривні 15 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 2 400 грн 00 коп. — відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд — якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити рішення в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС», місцезнаходження: 14017, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Жабинського, буд. 13, код ЄДРПОУ: 39700642.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.О. Материнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua