Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №554/13008/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 05.10.2026Справа № 554/13008/25

Провадження № 2/554/1689/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Черняєвої Т.М.,

за участі секретаря Кравченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 555497845 від 13.03.2024 року у розмірі 67095,00 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обгрнтування позову посилався на невиконання відповідачем умов кредитного договору № 555497845 від 13.03.2024 року укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість.

Також позивачем зазначається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило своє право грошової вимоги до відповідача ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу від 28.11.2018 р. №28/1118-01.

ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за договором факторингу №19/1224-01. 0

8.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави Сініцина Е.М. від 12.05.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, але з повідомленням учасників справи про розгляд.

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду міста Полтави від 03.08.2026 року призначено повторний авто розподіл справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено суддю Черняєву Т.М.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.08.2026 року прийнято до свого провадження справи, ухвалено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощено позовного провадження від сторін не надходили.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про розгляд справи, причини неявки суду не відомі, правом на подання відзиву відповідач не скористався.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Згідно із ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, якщо відповідач не з`явився без поважних причин або без повідомлення причини, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст.2 ЦПКУкраїни передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.03.2024 р. між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 555497845 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого останньому було надано кредитні кошти у розмірі 14200 грн. шляхом зарахування на банківську картку, зазначену у заявці на сайті кредитора, на строк 30 днів (дисконтний період) до 12.04.2024 року. Кінцева дата поверненя кредиту – 12.04.2029 р.

Нарахуванням процентів за користування кредитом в розмірі 912,50 процентів річних, що становить 2,50 процентів в день від суми залишку кредиту за кожен день користування ним.

Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується листом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомог» Сінченко С.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача ОСОБА_1 здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що загальна заборгованість за договором кредитної лінії станом на 14.05.2024 року становить 35 855,00 грн. з яких тіло кредиту – 14200 грн., проценти -22010 грн.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01 та додаткові угоди №19, 26, 27,31,32.

Відповідно до розрахунку заборгованості здійсненого ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість відповідача за договором кредитної лінії станом на 19.12.2024 року становить 67095 грн. з яких заборгованість за тілом кредиту 14200 грн., за відсотками 52895, 00 грн.

19.12.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №19/1224-01.

08.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ « ФК «Ейс» укладено договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли права вимоги за кредитним договором №555497845 від 13.03.2024 р., укладеним із відповідачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії №555497845 здійсненого ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість відповідача станом на 31.07.2025 р. складає 67095,00 грн, з яких 14200 грн. заборгованість за сумою кредиту, прострочена заборгованість за процентами – 52895,00 грн.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Позивач довів суду, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало умови договору та надало відповідачу кредит у сумі 14200 грн.

Відповідач покладені договором № 555497845 зобов`язання не виконав, не повернув кредитні кошти та не сплатив проценти за користування кредитом. Докази зворотного суду не надані.

Також позивач довів, що унаслідок укладення зазначених вище договорів факторингу кінцевим кредитором з правом вимоги до відповідача за договором № 555497845 є ТОВ «ФК «Ейс».

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 555497845 у сумі 14200 грн. (сума кредиту) доведена позивачем належними та достатніми доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Згідно з нормою ч. 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX дія п. 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на те, що договір кредитної лінії №555497845 було укладено 13.03.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, а тому максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" від 22 листопада 2023 року № 3498-IX 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%, а подальшому не міг перевищувати 1%.

Отже, суд розраховує заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом за договором кредитної лінії № 555497845 від 13.03.2024 р., з урахуванням приписів ст. 8 та п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону "Про споживче кредитування".

Сума процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача за договором кредитної лінії № 555497845 від 13.03.2024 р., становить 4686 грн. за період з 23.04.2024 р. по 14.05.2024 р. За період з 15.05.2024 р. по 09.08.2024 р. сума процентів яка підлягає до стягнення становить 18 531 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають відсотки за користування кредитом у розмірі 23217 грн.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 37417 грн., з них: сума заборгованості за тілом кредиту 14200 грн. та за відсотками 23217 грн.

Враховуючи фактичні обставини справи та зважаючи на те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, але зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків первісному кредитору не здійснив і на момент розгляду справи судом існує заборгованість за договором №555497845 від 13.03.2024, право вимоги за яким, перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на загальну суму 37417 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги №09/07/25-01 від 09.07.2025 р., додаткову угоду №25770838628 до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг, копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копія довіреності.

Заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, відповідачем не подана.

Врахувавши вищевикладене, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн. співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Також суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог із відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1350,17 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3903,90 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 555497845 від 13.03.2024 р. у розмірі 37417 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 1350,17 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3903,90 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідач у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, має право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Ейс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Алматинська,буд. 8, оф. 310 а, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.М. Черняєва