Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №554/4483/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 09.10.2026Справа № 554/4483/26

Провадження № 2-др/554/72/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м.Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі головуючого судді — Черняєвої Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» - адвоката Мустінап Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №554/4483/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

У провадженні Шевченківського районного суду міста Полтави перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Полтави 14.09.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» заборгованість за договором про споживчий кредит № 22/01/25-07 від 22.01.2025 у розмірі 306 294,76 грн. та судовий збір у розмірі 4594,43 грн.

02.10.2026 року від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» - адвоката Мустінап Ольги Володимирівни надійшла до суду заява про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просила ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 554/4483/26, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» (ЄДРПОУ 43484903 ) судові витрати, а саме: 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу. Просила розглянути дане клопотання без участі сторін.

В обґрунтування вказаної заяви зазначила, що Адвокатське бюро «Мустіпан Ольги», надає правничу допомогу позивачу на підставі Договору № 1 від 07 січня 2025 р., укладеного між АБ «Мустіпан Ольги» та ТОВ «ФК «Юніт». На підставі даного договору вона здійснює представництво інтересів позивача у справі №554/4483/26.Сторонами договору було узгоджено, що оплата наданої адвокатом правничої допомоги здійснюється на підставі підписаних сторонами актів, про що викладено у договорі.

Так, відповідно до Акту № 35 від 19.06.2026 року приймання-передачі послуг за договором, нею, як адвокатом було надані такі правничі послуги позивачу: підготовка та подача позовної заяви до суду – 1 годину, вартість – 4000,00 грн. Підготовка та участь в судовому засіданні 05.05.2026 року – 1 година. Вартість – 4000,00 грн. Підготовка та участь в судовому засіданні 09.06.2026 року – 1 година. Вартість – 4000,00 грн.

Зазначає, що відповідно Акту 35-1 прийому-передачі виконаних робіт від 17.07.2026 року були надані наступні послуги: підготовка та участь в судовому засіданні 09.07.2026 року – 1 година. Вартість – 4000,00 грн.

Згідно Акту №35-2 прийому-передачі виконаних робіт від 17.09.2026 року зазначає, що надані наступні послуги: підготовка та участь в судовому засіданні 14.09.2026 року – 1 година. Вартість – 4000,00 грн.

У позовній заяві адвокатом Мустіпан Ольгою Володимирівною було повідомлено, що про компенсацію витрат на правничу допомогу буде заявлено шляхом подання відповідного клопотання разом із доказами, що підтверджують розмір понесених витрат, за результатами розгляду справи.

Вважає, що 20 000,00 гривень витрат на правову допомогу цілком співмірним з предметом спору, ціною позову, часом, обсягом наданих адвокатом послуг та значенням справи для сторони.

05.10.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення щодо заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, в якому зазначив, що із заявленим розміром витрат на професійну правничу допомогу не погоджується, вважає його завищеним, необґрунтованим та неспівмірним із фактичним обсягом наданих послуг.

Зазначив, що позивачем не обґрунтовано, чому фактичний обсяг роботи представника у кожному із судових засідань оцінений в однакову суму 4 000 грн., незалежно від тривалості відповідного засідання, обсягу виконаної під час нього роботи та процесуальних дій представника.

Щодо заявлених 4 000 грн. за судове засідання 14.09.2026 року звертає увагу суду на заявлені позивачем 4 000 грн. за участь представника у судовому засіданні 14.09.2026 року. До матеріалів справи представником позивача було подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Просить суд перевірити, чи здійснювала представник позивача фактичну участь у судовому засіданні 14.09.2026 року, за яку позивач просить стягнути з відповідача 4 000 грн.

У випадку якщо представник позивача фактично не брала участі у зазначеному судовому засіданні, вважає стягнення 4000 грн саме за участь у цьому судовому засіданні необґрунтованим, оскільки фактична послуга з участі представника в засіданні не надавалася.

Вважає, що саме складання та подання заяви про розгляд справи без участі представника не є тотожним фактичній участі адвоката у судовому засіданні та не може без додаткового обґрунтування підтверджувати надання послуги, зазначеної як «участь у судовому засіданні», в заявленому розмірі 4 000 грн.

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що заявлена загальна сума 20 000 грн. повинна оцінюватися не лише виходячи з наявності договору між позивачем та адвокатом і складених актів, але й з урахуванням фактичного характеру та обсягу виконаних робіт, їх необхідності, складності справи та критерію розумності відповідних витрат.Сам факт погодження певної вартості послуг між адвокатом та його клієнтом не означає автоматичного покладення всієї погодженої ними суми на іншу сторону спору.

Також звертає увагу, що заочним рішенням від 14.09.2026 року позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Юніт» були задоволені частково, а не у повному обсязі, що також підлягає врахуванню при вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до положень ЦПК України.

Вважає заявлені позивачем 20 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу такими, що підлягають перевірці судом на предмет їх фактичності, необхідності, обґрунтованості та співмірності.

Відповідач просив відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в частині, яка не підтверджена належними та достатніми доказами фактичного надання відповідних послуг, їх обсягу та вартості. У разі встановлення судом відсутності фактичної участі представника позивача у судовому засіданні 14.09.2026 року, відмовити у стягненні 4 000 грн, заявлених як витрати за участь представника у цьому судовому засіданні.

У разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для відшкодування інших витрат на професійну правничу допомогу, просив зменшити їх загальний розмір до розумного та співмірного рівня, враховуючи складність справи, фактичний обсяг виконаної адвокатом роботи, витрачений час, необхідність відповідних послуг та часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Відповідно до ч. 3. ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч 3 ст. 270 ЦПК України суд розглядає заяву про ухвалення додаткового рішення без повідомлення учасників справи.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому сам факт оплати таких послуг не є обов`язковою передумовою можливості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у разі якщо стороною, на користь якої ухвалено рішення суду, подано необхідні докази, які підтверджують надання відповідних послуг щодо розгляду конкретної судової справи (постанова ВС від 28.09.2021 у справі №160/12268/19).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, про що зазначено у ч.6 ст.137 ЦПК України.

Разом з тим, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

З огляду на зазначене положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність, що зазначено у п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

На підтвердження наданих юридичних послуг представник позивача надала: копію договору №1 про надання правової допомоги від 07.01.2026 р, додаткової угоди №35 від 27.03.2026 року до договору про надання правової допомоги №1 від 07.01.2026 р. до договору про надання правової допомоги №1 від 07.01.2026 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої допомоги, Акт №35 від 19.06.2026 року прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги №1, Акт №35-1 від 17.07.2026 року прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги №1, Акт №35-2 прийому-передачі від 17.09.2026 року прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правової допомоги №1.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При тому, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Суд враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено, що передбачено п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України.

Розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування з відповідача таких витрат у заявленому розмірі, адже цей розмір не відповідає критерію розумності.

Визначаючи розмір витрат, які підлягають відшкодуванню, суд враховує те, що справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є справою, у якій вже склалася стала судова практика та яка не потребує додаткового вивчення норм законодавства та правових позицій, характер виконаної роботи, а саме підготовка та подача позовної заяви до суду, підготовка та участь в судовому засіданні 05.05.2026 р., підготовка до судових засідання 09.06.2026 р., 09.07.2026 р.,14.09.2026 р., розгляд справи в порядку спрощеного провадження, що не потребує участі адвоката в судових засіданнях, принципи співмірності та розумності судових витрат, а також критерій їх необхідності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи.

З урахуванням наведеного, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, та заяву відповідача про зменшення розміру витрат на правову допомогу, суд стягує з відповідача на користь позивача 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, що відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, співмірності та необхідних процесуальних дій сторони.

Керуючись ст.133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» - адвоката Мустінап Ольги Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №554/4483/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №554/4483/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000, 00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду.

Учасники справи:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Юніт» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 3, кв. 26; код ЄДРПОУ 43484903).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Т.М.Черняєва