Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №526/442/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/442/26

Провадження № 2/526/741/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гадяч цивільну справу №526/442/26 за позовною заявою Гадяцької міської територіальної громади в особі Гадяцької міської ради до ОСОБА_1 про втрату права на житло,

з участю представника позивача Нестеренко Н.А.,

в с т а н о в и в:

18 лютого 2026 року Гадяцька міська територіальна громада в особі Гадяцької міської ради звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про втрату права на житло, вказуючи, що рішенням 29 сесії Гадяцької міської ради 5 скликання від 12 листопада 2008 року затверджено Положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту. Відповідно до прийнятих рішень міською радою соціальний гуртожиток по АДРЕСА_1 використовується як соціальне житло та надається особам, які потребують соціального захисту. За рішенням виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 18 вересня 2014 року № 325 «Про реєстрацію гр. ОСОБА_1 в кімнату АДРЕСА_2 », відповідачу було надано для проживання кімнату, видано ордер, склад сім`ї - одна особа. Однак відповідач з 2014 року в цій кімнаті не проживає, що підтверджується доповідними коменданта гуртожитку, так як має у власності житло - частину квартири по АДРЕСА_3 та будинок по АДРЕСА_4 . Положенням про соціальний гуртожиток для осіб, що потребують соціального житла, яке затверджене рішенням 29 сесії Гадяцької міської ради 5 скликання від 12 листопада 2008 року, пунктом 43 передбачено, що примусове виселення наймача без надання іншого житлового приміщення здійснюється виключно за рішенням суду. Також пунктом 44 вищевказаного Положення передбачено, що підставами для розірвання договору та виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення є: надання наймачеві або придбання ним іншого житлового приміщення. З метою врегулювання спору виконавчий комітет Гадяцької міської ради 17.06.2025 року за вих. № 03.1-44/362 листом звернувся до ОСОБА_1 з проханням в 10-денний строк з дня отримання листа звільнити надану їй кімнату в соціальному гуртожитку та подати заяву про зняття з реєстрації місця проживання, який вона отримала за місцем фактичного проживання по АДРЕСА_3 , але вимоги виконавчого комітету Гадяцької міської ради не виконала. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з цією заявою та просив суд визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_5 та стягнути з неї сплачений судовий збір в сумі 3028 грн.

Ухвалою судді від 23 лютого 2026 року провадження у зазначеній справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги Гадяцької міської ради не визнала, зазначила, що на час отримання спірної кімнати у гуртожитку працювала двірником, почала хворіти, але тривалий час їй не було встановлено діагноз, що стало причиною надання їй соціального житла, оскільки спільне проживання з дітьми на спільній житловій площі не було безпечним. Наданою їй кімнатою вона користується по сьогоднішній день. Оскільки з 2019 року вона перебуває на «Д» обліку у лікаря онколога та постійно лікується і повинна перебувати під наглядом сторонніх осіб, тому часто залишається у дочки та не перебуває у наданому їй помешканні. Зазначила, що помешкання по АДРЕСА_4 на даний час належить на праві власності її сину, бо було нотаріально на нього переоформлене, що підтверджується витягом з Державного реєстру. Вимоги ст. 116 ЖК України, на яку посилається позивач не відповідає позовним вимогам, тому спосіб захисту, обраний позивачем вважає помилковим. З вказаних підстав просила відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Ухвалою суду від 30.07.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Гадяцької міської територіальної громади в особі Гадяцької міської ради Нестеренко Н.А позов підтримала, пояснила, що ОСОБА_1 було виділено кімнату у соціальному гуртожитку, але вона у ньому не проживала. Як виявилося пізніше у неї був власний будинок та частина квартири АДРЕСА_6 . Відповідач нещодавно звернулась з заявою до міської ради для отримання матеріальної допомоги на лікування, де вказала, що живе по АДРЕСА_7 у вказаній вище квартирі. Відповідач повністю забезпечена житлом, тому не має жодних прав на проживання у соціальному гуртожитку, тому просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, що підтверджується її розпискою про отримання судової повістки, яка була їй вручена в приміщенні суду, причину неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї до суду не надходило.

Свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що працює комендантом гуртожитку по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 ніколи не проживала у спірній кімнаті, спочатку там проживав її покійний син, а потім вона здавала її у найм. У кімнаті її особисті речі відсутні, сусіди ніколи її не бачили, мала заборгованість за сплату комунальних послуг.

Судом встановлено, що рішенням 29 сесії Гадяцької міської ради 5 скликання від 12 листопада 2008 року, відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 3,5,9,10 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 783 «Про затвердження типового Положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту», цілісному майновому комплексу гуртожитку, який належить територіальній громаді м. Гадяч, що розташований по АДРЕСА_8 надано статус «Соціальне житло», без дозволу приватизації його жилих приміщень.

Рішенням 29 сесії Гадяцької міської ради 5 скликання від 12 листопада 2008 року затверджено Положення про соціальний гуртожиток для осіб, які потребують соціального захисту.

Згідно п.2 названого Положення житлове приміщення у гуртожитку надається громадянину України та членам його сім`ї на час перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем проживання зазначених осіб.

Згідно п.11 Положення на вимогу наймодавця договір може бути розірваний лише за рішенням суду.

Відповідно до прийнятих рішень міською радою вказаний соціальний гуртожиток по АДРЕСА_1 використовується як соціальне житло та надається особам, які потребують соціального захисту.

Житлове приміщення в соціальному гуртожитку надається особі на підставі її письмової заяви за рішенням органу місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 18 вересня 2014 року №325 «Про реєстрацію гр. ОСОБА_1 в кімнату АДРЕСА_2 », надано для проживання вищевказану кімнату житловою площею 15,5 м.кв., загальною площею - 24,8 м. кв. (приміщення кухні на 4 поверсі), видано ордер, склад сім`ї одна особа.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується повідомлення відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Гадяцької міської ради №10-20/23 від 26.09.2025.

Як вбачається з доповідних записок коменданта гуртожитку ОСОБА_2 на ім`я заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради від 02.10.2025 за №35, 09.01.2026 №1-а, громадянка ОСОБА_1 з 2014 року зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_5 , має у власності житло по АДРЕСА_3 , що суперечить умовам надання соціального житла, передбаченим у Положенні про соціальний гуртожиток. ОСОБА_1 неодноразово була попереджена про необхідність звільнення кімнати, в якій вона не проживала, а здавала в найм. Отримавши письмове попередження від міської ради (зі слів мешканців гуртожитку) речі з кімнати забрала, але ключі не віддала і з реєстрації по гуртожитку не знялась. В кімнаті не проживає, так як має у власності житло.

А з аналогічних доповідних записок коменданта гуртожитку ОСОБА_2 від 13.02.2026 за №4, 08.05.2026 №17, 20.05.2026 №19 вбачається, що зі слів сусідів, з 01.02.2026 ОСОБА_1 в кімнату гуртожитку № НОМЕР_1 заселила ОСОБА_3 , продовжує здавати кімнати в найм невідомим особам.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №426476016 від 12.05.2025 ОСОБА_1 на праві власності належить 13 частина квартири АДРЕСА_6 та житловий будинок по АДРЕСА_4 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №475751533 від 05.05.2026 житловий будинок по АДРЕСА_4 з 22.07.2025 на праві власності належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування.

Таким чином, ОСОБА_1 , подарувавши будинок сину, свідомо погіршила свої житлові умови, проте залишилась власником частини квартири по АДРЕСА_7 .

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про житловий фонд соціального призначення» органи місцевого самоврядування, зокрема, здійснюють контроль за використанням соціального житла за призначенням, визначають виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встановленому законом, а також вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 статті 27 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» примусове виселення наймача соціального житла без надання іншого житла здійснюється виключно за рішенням суду. Підставами для розірвання договору найму соціального житла та виселення із соціального житла без надання іншого житла є: надання наймачу або придбання ним іншого жилого приміщення.

Положенням про соціальний гуртожиток для осіб, що потребують соціального житла, яке затверджене рішенням 29 сесії Гадяцької міської ради 5 скликання від 12 листопада 2008 року, пунктом 43 передбачено примусове виселення наймача без надання іншого житлового приміщення, яке здійснюється виключно за рішенням суду.

Також пунктом 44 вище вказаного Положення передбачено, що підставами для розірвання договору та виселення з гуртожитку без надання іншого житлового приміщення є: надання наймачеві або придбання ним іншого житлового приміщення.

Виконавчий комітет Гадяцької міської ради 17.06.2025 року листом за вих. № 03.1-44/362 звернувся до ОСОБА_1 з проханням в 10-денний строк з дня отримання листа звільнити надану їй кімнату в соціальному гуртожитку та подати заяву про зняття з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.

Відповідні листи були направлені по місцю реєстрації ОСОБА_1 та по місцю фактичного проживання: АДРЕСА_3 .

З повідомлення відділення поштового зв`язку вбачається, що відповідач отримала лист виконавчого комітету міської ради за адресою фактичного місця проживання - АДРЕСА_3 , а по місцю реєстрації - АДРЕСА_9 , з відділення поштового зв`язку надійшло повідомлення про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідач, заперечуючи щодо позову, вказує, що користується спірною кімнатою у гуртожитку, проте буває в ньому рідко, оскільки тривалий час хворіє на онкологічне захворювання та потребує допомоги по нагляду за нею, на підтвердження чого надала виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого).

Проте, згідно акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №643 від 14.07.2026 року, проведеної за заявою ОСОБА_1 , остання дійсно фактично проживає у квартирі АДРЕСА_6 .

Таким чином, суд встановив, що відповідач не проживає у кімнаті соціального гуртожитку АДРЕСА_5 з 2014 року. Має власне житло, в якому постійно проживає, а вказану кімнату здає в найм. Встановлені обставини свідчать про відсутність прав у ОСОБА_1 на отримання соціального житла та проживання у ньому.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не користується соціальним житлом та постійно проживає у квартирі АДРЕСА_6 , в якій має на праві власності частку, тобто повністю забезпечена житлом, є всі підстави для визнання її такою, що втратила право на користування кімнатою соціального гуртожитку АДРЕСА_5 , а отже позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір в розмірі встановленому цим законом.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при зверненні до суду із позовною заявою немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01.01.2026 року становить 3028 грн.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №463 від 09.10.2025.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Гадяцької міської територіальної громади в особі Гадяцької міської ради слід стягти понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 3028 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовну заяву Гадяцької міської територіальної громади в особі Гадяцької міської ради до ОСОБА_1 про втрату на житло – задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, а саме кімнатою АДРЕСА_5 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гадяцької міської територіальної громади в особі Гадяцької міської ради судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Гадяцька міська територіальна громада в особі Гадяцької міської ради, місцезнаходження – м. Гадяч, вул. Лесі Українки,2 Миргородського району Полтавської області, код ЄДРПОУ - 21050924.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа - Відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Гадяцької міської ради, місцезнаходження – м. Гадяч, вул. Лесі Українки,3 Миргородського району Полтавської області.

Головуюча: Л. В. Максименко