Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №381/5074/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3782/26

381/5074/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Фізична особа – підприємець до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу,-

ВСТАНОВИВ:

11.08.2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява адвоката Хобта Ю.М. поданої в інтересах Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу. В позові посилається на те, що між ПАТ «СК «ВУСО» та ОСОБА_3 було укладено Договір обов`язкового страхування № 25186275 від 25.04.2005 року, за яким страховик зобов`язується відшкодувати шкоду заподіяну транспортним засобом – Citroen C15Е, держ.номер – НОМЕР_1 .

Згідно рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30 вересня 2025 року встановлено, що 19.07.2025 о 09 год. 50 хв. у м. Фастові по вулиці Соборній, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ventus Vs50QT-5 д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткненням з автомобілем Citroen C15Е, держ.номер – НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень. ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, просив суд призначити мінімальне покарання та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Для встановлення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Citroen C15Е, держ.номер – НОМЕР_1 , було оглянуто автомобіль.

Згідно рахунку – фактури № АЦ-САСТ 2517396 від 21.07.2025 року та ремонтної калькуляції № АСК-250155 від 21.07.2025 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля вказаного автомобіля склала 16 421,57 грн.

За заявою потерпілої особи та виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору добровільного страхування на підставі страхового акту № 2461905-1 від 25.07.2025 року ПрАТ «СК`ВУСО» виплатило суму страхового відшкодування витрат на ремонт автомобіля у розмірі 16 421,57 грн, що підтверджується довідкою про підтвердження зарахування страхового відшкодування від 20 лютого 2026 року.

Згідно витягу з бази даних МТСБУ у водія транспортного засобу Ventus Vs50QT-5 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 на момент ДТП був відсутній поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту або страховий сертифікат «Зелена карта».

Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 16 421,57 грн, заподіяну Відповідачем внаслідок ДТП 19 липня 2025 року, ПрАТ СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 16 421,57 грн.

23.02.2026 року між ПрАТ СК «ВУСО» та Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 укладено Договір № 23/02/2026 про відступлення права вимоги відповідно до якого Первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор Позивач по справі отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих кредитору по договору страхування. Таким чином до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з Відповідача вищевказаної суми боргу.

З метою досудового врегулювання спору 17.03.2026 року відповідачу було направлено Повідомлення про відступлення права вимоги та Вимогу про відшкодування збитків в порядку регресу. Відповідач не провів ніяких платежів, що призвело до звернення з даним позовом до суду.

Просили стягнути з відповідача на користь позивача завдані збитки у розмірі 16 421,57 грн, судовий збір в розмірі 1 331,20 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 18 636,80 грн.

Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

31.08.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

19.09.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів зв`язку.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21.09.2026 року заяву представника позивача задоволено та забезпечено йому брати участь в судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних засобів зв`язку.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в поданій заяві про участь справи у його відсутність позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених в позові, проти заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідач не з`явився, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, зокрема і шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Фастівського міськрайонного суду Київської області, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

При розгляді справи судом встановлено, що 19.07.2025 року о 09 годині 50 хвилин в місті Фастів по вулиці Соборна водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Ventus Vs50QT-5 д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткненням з автомобілем Citroen C15Е, держ.номер – НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.09.2025 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу марки Ventus Vs50QT-5 д.н.з. НОМЕР_2 , відповідача по справі, в страховій компанії застрахована не була.

Згідно Договору № 25186275 від 25.04.2025 року страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом «КАСКО Антистрес» укладеного між ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» страховик та страхувальник ОСОБА_3 уклали даний договір, предметом якого було страхування транспортного засобу Citroen C15Е, держ.номер – НОМЕР_1 .

Згідно рахунку – фактури № АЦ-САСТ 2517396 від 21.07.2025 року та ремонтної калькуляції № АСК-250155 від 21.07.2025 року вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля склала 16 421,57 грн.

Згідно Страхового акту № 2461905-1 за Договором страхування наземного транспорту № 25186275 від 25.04.2025 р складеного страховою компанією «ВУСО» прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 16 421,57 грн.

За заявою потерпілої особи та виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору добровільного страхування на підставі страхового акту № 2461905-1 від 25.07.2025 року ПрАТ «СК`ВУСО» виплатило суму страхового відшкодування витрат на ремонт пошкодженого автомобіля Citroen C15Е, держ.номер – НОМЕР_1 у розмірі 16 421,57 грн, що підтверджується довідкою про підтвердження зарахування страхового відшкодування від 20 лютого 2026 року.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з роз`яснень, викладених в п. 26 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого останнім відшкодування збитків в розмірі 16421,57 грн та задовольняє позов в цій частині.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 18636,80 грн, суд дійшов наступного висновку.

При подачі позову позивачем зазначено, що у зв`язку із розглядом справи позивач поніс в тому числі орієнтовні витрати на правову допомогу у розмірі 18636,80 грн.

Так, для підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача було надано Договір № 24-02/26 від 27.02.2026 року про надання правової (правничої) допомоги укладеного між Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 та Адвокатське об`єднання «АДВОКАТУС»; Додаткову угоду № 1 Акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги № 24-02/26 від 27.02.2026; Квитанцію №1 від 09.07.2026 про сплату 18636,80 грн на підставі Договору про надання правничої допомоги.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт(акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином позивачем було надано докази на підтвердження понесених витрат на правничу (правову) допомогу в даній справі, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволеню.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн який підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Небажання відповідача надавати докази, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись, ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,265,268,280-282 ЦПК України на підставі ст.993,1187,1191 ЦК України, Закону України «Про страхування», суд,

УХВАЛИВ:

Позов Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідент.номер: НОМЕР_3 , адреса листування: АДРЕСА_1 , до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідент.номер: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , про відшкодування збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідент.номер: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 на користь Фізична особа – підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ідент.номер: НОМЕР_3 , адреса листування: АДРЕСА_3 , приміщення (офіс) 78 завданні збитки в порядку регресу у розмірі 16 421,57 грн, витрати на правову (правничу допомогу у розмірі 18636,80 грн, та витрати на судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строкапеляціної скарги з дня проголошення повного тексту рішення.

Рішення суду проголошено 08.10.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Г.В.Соловей