Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №381/4725/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3550/26

381/4725/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі – позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідачка), у якому просило стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором №522615915 в розмірі 19837,94 грн. та судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.08.2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №522615915. Договір підписано електронним підписом позичальниці, відтвореним шляхом використання нею одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер телефону відповідачки. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності.

21 жовтня 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/60, відповідно до якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №522615915.

27 травня 2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27/0526-01. Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2026 року до договору факторингу №27/0526-01, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 19837,94 грн., з яких: 5499,80 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 11258,24 грн. – сума заборгованості за відсотками, 330,00 грн. – сума заборгованості по комісії, 2749,90 грн. – неустойка, що змушує позивача звернутися до суду з даним позовом.

Представник позивача у позовній заяві просила суд розглядати справу без її участі та задовольнити позов, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 05 серпня 2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано від АТ «Універсал Банк» зазначену в позовних вимогах інформацію щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписку по рахунку.

28.08.2026 року на адресу суду з АТ «Універсал Банк» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація, що на ім`я ОСОБА_1 банком було випущено платіжну картку № НОМЕР_1 . А також надано виписку по рахунку за період з 10.08.2025 по 15.08.2025 року.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач, належним чином повідомлявся судом про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, конверт із судовою повісткою повернувся без вручення із зазначенням працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Проте, відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч. 4 ст. 130 ЦПК України).

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Також згідно висновків Європейського суду з прав людини, зазначеного у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» №12307 – учасник справи, що повідомлений за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, але ухилявся від отримання судової повістки. Тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 10 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №522615915 зі встановленим кредитним лімітом 5500,00 грн. та першим траншем у сумі 1500,00 грн., строк повернення до 09.09.2030, зі сплатою процентів за користування кредитом на умовах, передбачених розділом 8 договору.

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту з інформацією про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, орієнтовну реальну річну процентну ставку, загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту.

Вказаний договір та паспорт було підписано сторонами у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію». Договір підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором MATT, який було відправлено 10.08.2025 о 09:32:48 та введено 10.08.2025 о 09:33:13.

Згідно платіжного доручення №49c4ed6a-0721-467e-9e46-ddcf0a44bfa7 від 10.08.2025, долученого до позовної заяви, на платіжну картку № НОМЕР_2 здійснено переказ першого траншу у сумі 1500,00 грн. за договором №522615915.

12 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до договору №522615915 від 10.08.2025 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальниці траншу в сумі 1100,00 грн. Відповідно до зазначеної угоди загальний розмір наданого та неповернутого кредиту за договором після надання траншу становитиме 2600,00 грн., а також донараховано комісію за надання кредиту у розмірі 66,00 грн.

15 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до договору №522615915 від 10.08.2025 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальниці траншу в сумі 1000,00 грн. Відповідно до зазначеної угоди загальний розмір наданого та неповернутого кредиту за договором після надання траншу становитиме 3600,00 грн., а також донараховано комісію за надання кредиту у розмірі 60,00 грн.

Того ж дня, 15.08.2025, ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до договору №522615915 від 10.08.2025 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальниці траншу в сумі 500,00 грн. Відповідно до зазначеної угоди загальний розмір наданого та неповернутого кредиту за договором після надання траншу становитиме 4100,00 грн., а також донараховано комісію за надання кредиту у розмірі 30,00 грн.

16 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до договору №522615915 від 10.08.2025 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальниці траншу в сумі 600,00 грн. Відповідно до зазначеної угоди загальний розмір наданого та неповернутого кредиту за договором після надання траншу становитиме 4700,00 грн., а також донараховано комісію за надання кредиту у розмірі 36,00 грн.

Того ж дня, 16.08.2025, ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до договору №522615915 від 10.08.2025 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальниці траншу в сумі 700,00 грн. Відповідно до зазначеної угоди загальний розмір наданого та неповернутого кредиту за договором після надання траншу становитиме 5400,00 грн., а також донараховано комісію за надання кредиту у розмірі 42,00 грн.

27 серпня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» додаткову угоду до договору №522615915 від 10.08.2025 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про надання кредитодавцем позичальниці траншу в сумі 100,00 грн. Відповідно до зазначеної угоди загальний розмір наданого та неповернутого кредиту за договором після надання траншу становитиме 5499,80 грн., а також донараховано комісію за надання кредиту у розмірі 6,00 грн.

Всього відповідачці надано 5500,00 грн. кредитних коштів.

Перерахування наступних траншів підтверджується платіжними дорученнями №f0ff3940-05ce-4b2c-bd3e-1a299068ccf8 від 12.08.2025, №a5a6a3fd-a728-49e0-9af2-c108dd7b76d0 та №0c825616-445a-4c59-9aca-4690d8dc6c15 від 15.08.2025, №1964f786-cd2c-423a-a03d-d6dce1e6e0ed та №5a5954c5-3140-41bb-8cd5-0065c608f937 від 16.08.2025, №033c5cac-81de-4f14-b01b-97ce3a07b2b6 від 27.08.2025. Надання відповідачці кредитних коштів також підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» №522615915/04062026/Э від 04.06.2026 щодо кожного із зазначених переказів.

21.10.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № МВ-ТП/60.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу №МВ-ТП/60 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №522615915. Відступлення права вимоги 21.10.2025 також підтверджується довідкою первісного кредитора №522615915/ФК від 04.06.2026.

27.05.2026 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 27/0526-01 у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2026 до договору факторингу №27/0526-01, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 19837,94 грн., з яких: 5499,80 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 11258,24 грн. – сума заборгованості за відсотками, 330,00 грн. – сума заборгованості по комісії, 2749,90 грн. – неустойка.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилався ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у редакції, чинній на дату укладення договору, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України у редакції, чинній на час укладення договорів факторингу, передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України, передбачено,що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч умов кредитного договору №522615915 від 10.08.2025 відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, що згідно розрахунку позивача створило заборгованість у розмірі 19837,94 грн., з яких: 5499,80 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу; 11258,24 грн. – сума заборгованості за відсотками, 330,00 грн. – сума заборгованості по комісії, 2749,90 грн. – неустойка.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Суд погоджується із розміром заборгованості за тілом кредиту в сумі 5499,80 грн., визначеним з урахуванням наданих відповідачці траншів та здійсненого нею платежу.

Також суд погоджується з розміром нарахованої комісії за надання кредиту в сумі 330,00 грн. Пунктами 8.4 та 8.5 кредитного договору передбачено нарахування комісії у сумі 90,00 грн. за надання першого траншу, а пунктом 1.6 кожної з додаткових угод – комісій за наступні транші у сумі 66,00 грн., 60,00 грн., 30,00 грн., 36,00 грн., 42,00 грн. та 6,00 грн. Надання відповідачці кредитних коштів підтверджується платіжними дорученнями та довідками первісного кредитора.

Суд визнає арифметично правильним розрахунок заборгованості за процентами у сумі 11258,24 грн., оскільки він відповідає передбаченим договором процентним ставкам, враховує фактичні суми та періоди користування кредитними коштами, а також здійснений відповідачкою платіж від 20.08.2025 у сумі 297,00 грн. Із вказаного платежу 296,80 грн. зараховано на погашення процентів та 0,20 грн. – на погашення тіла кредиту.

Далі, суд не погоджується з можливістю стягнення неустойки у сумі 2749,90 гривень.

Як слідує зі змісту пункту 12.3 договору, у разі порушення будь-якого з передбачених договором платежів на 14 і більше календарних днів передбачено нарахування неустойки у вигляді штрафу у розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника на дату, в яку платіж мав бути сплачений. При простроченні на 14 і більше календарних днів загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% зазначеної суми кредиту, а при простроченні на 21 і більше календарних днів – 50%.

Разом із тим, згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Станом на дату укладення кредитного договору, як і станом на дату подання позову, дія воєнного стану не припинена, а отже виключається можливість нарахування і стягнення неустойки.

Таким чином, заборгованість за кредитним договором №522615915 від 10.08.2025, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 17088,04 грн., з яких: 5499,80 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11258,24 грн. – заборгованість за процентами, 330,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту. У задоволенні вимог про стягнення неустойки у сумі 2749,90 грн. слід відмовити.

Керуючись приписами статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено на суму 17088,04 грн. із заявлених 19837,94 грн., з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2293,34 грн.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, 2, заборгованість за Договором кредитної лінії №522615915 від 10.08.2025 року у сумі 17088 (сімнадцять тисяч вісімдесят вісім) гривень 04 копійки, з яких: 5499,80 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 11258,24 грн. – заборгованість за процентами, 330,00 грн. – заборгованість по комісії за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2293,34 грн.

У задоволенні іншої частини вимог позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА