Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №381/4743/26 — Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/3563/26

381/4743/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участю секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Фастіові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.05.2024 у розмірі 32228,95 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 07.05.2024 відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 07.05.2024, згідно із якою отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 5 000,00 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Однак, відповідач, отримавши кредитні кошти, не здійснює платежів в рахунок погашення суми заборгованості, чим порушує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, яка станом на 18.05.2026 становить 32228,95 грн., з яких 12706,58 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2739,19 грн. - заборгованість за пенею, 16783,18 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

Ухвалою судді від 05 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Представник позивача в позовній заяві зазначив, про розгляд справи в його відсутності, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки на зареєстроване місце проживання, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з Анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг щодо відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту.

Відповідно до Анкети-заяви відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні та встановити кредитний ліміт у сумі, зазначеній у мобільному застосунку. У пункті 2 Анкети-заяви передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду, який становить до 62 календарних днів, на кредит нараховується процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

В Анкеті-заяві зазначено, що вона разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту та Тарифами складає договір про надання банківських послуг. Пунктом 4 Анкети-заяви передбачено використання відповідачем удосконаленого електронного підпису для вчинення правочинів та платіжних операцій. У пункті 6 Запевнення Клієнта визначено юридичні наслідки накладення такого підпису як аналога власноручного підпису.

Пунктом 10 Запевнення Клієнта передбачено право банку здійснювати дебетові перекази з рахунків відповідача для погашення його грошових зобов`язань перед банком. Таке доручення визначає спосіб здійснення платежів, проте саме по собі не підтверджує розміру зобов`язання, на погашення якого здійснено списання.

Згідно з довідкою банку про наявність рахунку та картки відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картку № НОМЕР_1 . Довідка АТ «Універсал Банк» від 18.05.2026 про розмір встановленого кредитного ліміту містить запис про встановлення 07.05.2024 кредитного ліміту в сумі 5 000,00 грн.

З виписки про рух коштів по зазначеному рахунку за період з 07.05.2024 по 18.05.2026 вбачається, що відповідач здійснював перекази коштів, оплачував товари та послуги і поповнював рахунок. 07.05.2024 на рахунок зараховано 1 000,00 грн. за операцією «Розстрочка на картку». Ця сума використана під час наступних видаткових операцій. Після врахування зарахувань та здійснених відповідачем карткових операцій дебетове сальдо за рахунком на 31.05.2024 становило 4 999,77 грн.

Подальше збільшення зазначеного сальдо відбулося за рахунок списань банку за розстрочками, процентами, штрафами та операціями з призначенням «Банківські операції». Внесення відповідачем коштів на погашення основного боргу після 31.05.2024 наданими випискою та розрахунком не підтверджується. Відображене надалі скасування банківського нарахування не є внесенням відповідачем коштів і підлягає врахуванню щодо тієї складової, яку банк скасував.

За розрахунком банку станом на 18.05.2026 заборгованість за договором від 07.05.2024 становить 32 228,95 грн., у тому числі 12 706,58 грн., визначених як тіло кредиту, 2 739,19 грн. пені та 16 783,18 грн. за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За статтею 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду наперед установленої сили. Розрахунок банку підлягає оцінці у сукупності з випискою, документами про укладення договору та погодженими сторонами умовами кредитування. Саме зазначення певної суми в розрахунку як тіла кредиту не доводить, що всі включені до неї нарахування є фактично наданими позичальнику коштами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. За статтею 530 ЦК України зобов`язання, в якому встановлено строк його виконання, підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Частина перша статті 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві фактично одержані кошти. Статтею 1055 ЦК України встановлено письмову форму кредитного договору.

Суд враховує, що письмова форма правочину може забезпечуватися електронними документами та погодженим сторонами електронним підписом. Відсутність рукописного підпису на паперовій копії електронного документа не є самостійною підставою для висновку про неукладення правочину. Стаття 100 ЦПК України допускає подання паперових копій електронних доказів.

До позову долучено форми підтвердження електронних документів «MonobankDocument» та «umovy». Форма щодо документа «umovy» містить відомості про електронний підпис представника банку від 17.04.2024 та відповідача від 07.05.2024. Паспорт споживчого кредиту також містить відмітку про електронний підпис ОСОБА_1 від 07.05.2024. Суд оцінює ці документи у сукупності з підписаною Анкетою-заявою, Запевненням Клієнта та фактичним користуванням рахунком і не відхиляє їх лише через подання в паперовій формі.

Саме по собі співвідношення дати затвердження долученого тексту Умов - 24.11.2021, за Протоколом Правління № 46, і дат накладення електронних підписів не доводить непогодження відповідачем умов банківського обслуговування. Разом із тим загальне погодження обслуговування рахунку не замінює доказів фактичного надання коштів та погодження індивідуальних параметрів кожної розстрочки, нарахування за якою банк включив до позову.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.05.2022 у справі № 393/126/20, паспорт споживчого кредиту виконує переддоговірну інформаційну функцію та сам по собі не замінює погодження змісту кредитного договору. У цій справі базова ставка 3,1% на місяць визначена безпосередньо в Анкеті-заяві, тому підстав для висновку про відсутність домовленості щодо будь-яких процентів немає.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 виходила з обов`язку повернути фактично отримані та використані позичальником кошти і необхідності доведення погодження спірних стандартних умов. Суд застосовує цей висновок з урахуванням того, що надана у цій справі Анкета-заява містить базову процентну ставку, а матеріали справи - відомості про електронне підписання документів.

Перевіряючи склад заявлених 12 706,58 грн., суд установив, що ця сума сформована з дебетового сальдо на 31.05.2024 в розмірі 4 999,77 грн., списань за розстрочками в сумі 2 046,64 грн., процентів у сумі 1 976,81 грн., штрафів у сумі 350,00 грн. та двох списань 02.10.2024 «Банківські операції» в загальній сумі 3 333,36 грн.

За операціями «Розстрочка на картку» списано по 102,33 грн. 07.06.2024, 07.07.2024, 07.08.2024 та 07.09.2024, а також по 409,33 грн. 08.06.2024, 08.07.2024, 08.08.2024 та 08.09.2024. 02.10.2024 списано 2 666,68 грн. та 666,68 грн. з призначенням «Банківські операції». Сукупна сума цих списань становить 5 380,00 грн.

Факт надання відповідачу 1 000,00 грн. за операцією «Розстрочка на картку» 07.05.2024 підтверджений випискою та подальшим використанням цих коштів. Зарахування цієї суми на картковий рахунок було наданням кредиту, а не поверненням відповідачем раніше отриманих коштів. Тому для визначення сукупної неповернутої основної суми кредитування зазначене кредитне зарахування не може враховуватися як внесення відповідачем власних коштів.

Оскільки 1 000,00 грн. кредитного зарахування вже враховані банком при формуванні карткового сальдо 4 999,77 грн., сукупна неповернута основна сума за підтвердженими операціями становить 5 999,77 грн. (4 999,77 грн. + 1 000,00 грн.). Списання банком платежів за розстрочкою за рахунок збільшення дебетового сальдо того самого рахунку не підтверджує повернення відповідачем коштів банку в цілому. При визначенні зазначеної суми 1 000,00 грн. враховані один раз, а щомісячні списання і перенесення залишку заборгованості повторно до основного боргу не додаються.

Водночас матеріали справи не містять індивідуальних заяв або договорів розстрочок із визначенням їх сум, строків, графіків платежів, процентів і комісій, які дозволяли б підтвердити всю заявлену суму 5 380,00 грн. Самі назви списань по 102,33 грн. та 409,33 грн., а також «Банківські операції» на 2 666,68 грн. та 666,68 грн. не доводять факту надання відповідачу іншої суми кредиту і не визначають склад цих платежів. Виведення суми іншого кредиту чи розміру комісії лише зі співвідношення наведених чисел означало б доказування на припущеннях. Отже, із зазначених 5 380,00 грн. доведено обов`язок відповідача повернути фактично надану суму 1 000,00 грн., а вимоги в частині решти 4 380,00 грн. задоволенню не підлягають через недоведеність їх підстав та розміру.

Таким чином, довідка про ліміт у сумі 5 000,00 грн. не визначає автоматично суму стягнення. Суд встановлює залишок за фактично наданими та використаними коштами з урахуванням операцій за рахунком, кредитних зарахувань та погашень. За наявними доказами цей залишок становить 5 999,77 грн.

Щодо процентів суд установив, що 01.07.2024 списано 563,76 грн., 01.08.2024 - 411,12 грн., 01.09.2024 - 475,60 грн., 01.10.2024 - 526,33 грн., усього 1 976,81 грн. Ці нарахування включено до показника, названого банком тілом кредиту. Розрахунок містить застосування 74,4% річних замість визначеної Анкетою-заявою базової ставки 3,1% на місяць, що відповідає 37,2% річних за наведеною банком методикою.

Позивач посилається на пункт 5.15 Умов щодо подвійного розміру процентів у разі порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу. Натомість пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» забороняє збільшення процентної ставки через невиконання зобов`язань за договором у період воєнного стану, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 1056-1 ЦК України. Доказів застосування погодженої змінюваної ставки за правилами зазначеної статті позивач не надав. Позначення 74,4% у розрахунку як базової ставки не усуває встановленої законом заборони підвищення у зв`язку з простроченням.

При цьому законодавче звільнення від відповідальності за прострочення не звільняє від сплати правомірних процентів за користування кредитом за статтею 1048 ЦК України. Таке розмежування плати за користування коштами та відповідальності за порушення зобов`язання узгоджується з постановою Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 727/1033/21.

База нарахування банку також збільшена на спірні платежі за розстрочками, штрафи та раніше списані проценти. Посилання на загальні правила дебетування рахунку й овердрафту не підтверджує правомірності кожної складової такої бази. Зокрема, списання незаконної неустойки не створює правомірного нового кредиту, а списання за розстрочками без підтвердження їх індивідуальних умов не доводить суми додаткового карткового кредитування. У пункті 5.10.1 Умов, на який посилається сам позивач, списання процентів за рахунок кредитного ліміту пов`язане з наявністю його невикористаної частини. Доказів правомірного надання додаткового карткового кредиту для формування всієї спірної збільшеної бази банк не надав.

Наведений у поясненнях банку пункт 5.22 Умов щодо збільшення заборгованості за відсутності власних коштів не усуває цих недоліків. Він не дозволяє стягувати заборонені законом штрафи як новий кредит або нараховувати проценти на недоведені платежі. Віднесення банком до овердрафту всієї суми понад 5 000,00 грн., включно із санкціями за статтею 625 ЦК України, також не доводить, що ці кошти надані та використані відповідачем. Суд не ототожнює перевищення ліміту із безумовною відсутністю боргу, а перевіряє фактичну та правову підставу кожного включеного до нього нарахування. За наявними матеріалами базою для перерахунку є встановлений залишок карткових операцій, а не сформоване банком сальдо разом із недоведеними та забороненими платежами.

Тому суд перераховує проценти за базовою ставкою за фактичним залишком карткових операцій, виключаючи із бази спірні списання за розстрочками, штрафами та капіталізованими нарахуваннями. До розрахунку процентів не включається окремо зарахована сума розстрочки 1 000,00 грн., оскільки матеріали справи не підтверджують погодження застосування до цієї послуги карткової ставки 3,1% на місяць.

З урахуванням визначених Анкетою-заявою наслідків непогашення кредиту в пільговий період та наведеного позивачем порядку нарахування за кожний день виходячи з 365/366 днів у році суд здійснює розрахунок за ставкою 37,2% річних. У 2024 році для такого розрахунку враховується 366 днів. Нарахування перевіряється за період з 07.05.2024 по 30.09.2024, якому відповідають чотири зазначені списання процентів у складі заявлених 12 706,58 грн. Інший період договірних процентів до цієї складової суд не додає.

Максимальний залишок за картковими операціями протягом кожного дня, включно із залишком на початок дня, за випискою становив: 07.05.2024 - 938,88 грн., 08.05.2024 - 2 143,38 грн., 09.05.2024 - 2 796,18 грн., 10.05.2024 - 4 978,12 грн., 11.05.2024 - 4 954,12 грн., 12.05.2024 - 4 825,12 грн., 13.05.2024 і 14.05.2024 - по 4 997,12 грн., 15.05.2024 - 4 969,62 грн., 16.05.2024–18.05.2024 - по 4 995,12 грн., 19.05.2024 - 4 996,52 грн., 20.05.2024 - 4 997,92 грн., 21.05.2024 і 22.05.2024 - по 5 000,00 грн., 23.05.2024 - 4 996,00 грн., 24.05.2024–27.05.2024 - по 4 995,60 грн., 28.05.2024 - 4 999,76 грн., 29.05.2024 - 4 999,44 грн., 30.05.2024 - 4 982,09 грн., 31.05.2024 - 4 999,77 грн. Сума цих 25 щоденних показників становить 115 538,92 грн.

Після виключення зазначених спірних списань залишок карткових операцій з 01.06.2024 по 30.09.2024 становить 4 999,77 грн. Виписка не містить подальших видаткових операцій відповідача, які збільшували б цей залишок, або внесення ним коштів, які погашали б його. Отже, проценти, що підлягають стягненню, становлять: за травень і червень 2024 року - 269,89 грн. ((115 538,92 + 4 999,77 х 30) х 37,2% / 366), за липень 2024 року - 157,53 грн. (4 999,77 х 31 х 37,2% / 366), за серпень 2024 року - 157,53 грн. за тією самою формулою, за вересень 2024 року - 152,45 грн. (4 999,77 х 30 х 37,2% / 366). Нарахування за травень і червень враховані разом після завершення пільгового періоду, а суми щомісячних нарахувань округлено до копійок.

Загальний правомірний розмір зазначених процентів становить 737,40 грн. (269,89 грн. + 157,53 грн. + 157,53 грн. + 152,45 грн.). В іншій частині нарахованих 1 976,81 грн., а саме в сумі 1 239,41 грн., вимоги задоволенню не підлягають через застосування підвищеної ставки та недоведеної бази нарахування.

Наведений перерахунок не змінює предмета позову, оскільки проценти вже включені банком до заявленої суми заборгованості, а обставини їх нарахування викладені у позовній заяві. Суд визначає правову природу складових заявленої заборгованості та їх доведений розмір, не збільшуючи заявлених вимог і не додаючи нового періоду нарахування.

У постанові від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц Верховний Суд зазначив, що незгода з розрахунком кредитодавця не є достатньою підставою для відмови у позові в повному обсязі. Суд має визначити доведену суму боргу та вправі здійснити власний розрахунок у межах процесуальних повноважень. У цій справі надані докази дозволяють установити наведену основну суму та перерахувати проценти за погодженою базовою ставкою.

Щодо 2 739,19 грн. пені та 16 783,18 грн. за порушення грошового зобов`язання суд виходить з наступного. У позові банк визначає останню суму як відповідальність за статтею 625 ЦК України із застосуванням 74,4% річних. Банк посилається на повідомлення від 27.12.2024 про істотне порушення зобов`язань та перехід кредиту у форму «на вимогу» 25.01.2025. Отже, за правовою підставою, наведеною самим позивачем, ця складова є відповідальністю за прострочення, а не договірною платою за правомірне користування кредитом за базовою ставкою.

Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняє позичальника, який прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, від відповідальності за статтею 625 ЦК України та від сплати неустойки за таке прострочення на час воєнного, надзвичайного стану і протягом тридцяти днів після його припинення або скасування. Визначені цією нормою платежі за прострочення, нараховані з 24.02.2022, підлягають списанню кредитодавцем.

Договір укладено 07.05.2024, а всі заявлені санкції нараховані після 24.02.2022, у період дії воєнного стану. Відтак вимоги про стягнення 2 739,19 грн. пені та 16 783,18 грн. за порушення грошового зобов`язання задоволенню не підлягають незалежно від погодження їх договірного розміру. Вирішення питання про ці санкції не потребує припущення щодо належного направлення чи одержання дострокової вимоги, оскільки законодавче звільнення від зазначеної відповідальності застосовується і в разі встановлення прострочення.

Крім того, до заявленого тіла кредиту включені штрафи: 50,00 грн. від 01.07.2024 та по 100,00 грн. від 01.08.2024, 01.09.2024 і 01.10.2024, усього 350,00 грн. Ці нарахування також є неустойкою за прострочення, від сплати якої відповідач звільнений законом. Віднесення штрафів до тіла кредиту не змінює їх правової природи та не створює підстав для їх стягнення як фактично отриманих коштів. У цій частині позов також задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню, становить 6 737,17 грн., з яких 5 999,77 грн. - неповернута основна сума кредитування та 737,40 грн. - правомірні проценти за користування картковим кредитом.

У решті вимог на загальну суму 25 491,78 грн. суд відмовляє, у тому числі щодо 4 380,00 грн. недоведених нарахувань за розстрочками та банківськими операціями, 1 239,41 грн. надлишково нарахованих процентів, 350,00 грн. штрафів, включених до показника тіла кредиту, 2 739,19 грн. пені та 16 783,18 грн. відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Позивач сплатив судовий збір у сумі 3 328,00 грн., що підтверджується квитанцією від 07.07.2026. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 695,69 грн. судового збору (3 328,00 грн. х 6 737,17 грн. / 32 228,95 грн.).

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.05.2024 у сумі 6 737 (шість тисяч сімсот тридцять сім) гривень 17 копійок, з яких 5 999,77 грн. - основна сума кредиту та 737,40 грн. - проценти за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 695 (шістсот дев`яносто п`ять) гривень 69 копійок судового збору.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА