Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №378/997/26 — Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/997/26

Провадження № 2/378/763/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р. В.,

за участю секретаря: Горбаченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району, з посиланням на те, що відповідно до погосподарських книг Станіславчицької сільської ради Ставищенського району Київської області №1 за 1986 - 1990 роки, №2 за 1991-1995 роки та довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області №220 від 14.11.2024 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 . Із вказаного житлового будинку вибули: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв`язку зі смертю; ОСОБА_1 (син голови двору) вибував з 20.10.1986 по 11.05.1989 року (служба в армії) та з 02.01.1991 по 20.05.1992 року (в сел. Березань), остаточно вибув 16.06.2020 року; ОСОБА_2 (дочка голови двору) остаточно вибула 07.08.1986 року; ОСОБА_5 (перша дружина ОСОБА_1 ) прибула в травні 1989 року, остаточно вибула 31.05.1991 року в Березань; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дочка ОСОБА_1 ), остаточно вибула 31.05.1991 року в Березань; ОСОБА_7 (друга дружина ОСОБА_1 ), прибула 1992 року, остаточно вибула 1996 року; ОСОБА_8 (син ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , остаточно вибув 1996 року. ОСОБА_1 , не проживав в дворі на час його припинення і не набув права на майно колгоспного двору. ОСОБА_2 не проживала в дворі на час його припинення і не набула права на майно колгоспного двору. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 недовгочасно перебували в дворі, і в силу статей 71,75,80 ЦК України (1963р.) зі спливом строку позовної давності втратили право на витребування частки з майна колгоспного двору. Таким чином, єдиним членом колгоспного двору, який за життя набув право власності на вказаний житловий будинок як частку майна колгоспного двору, і не втратив в зв`язку із спливом строку позовної давності в силу статей 71,75,80 ЦК УРСР (1963р.) право на її витребування, був ОСОБА_4 . Рішенням виконкому Станіславчицької сільської ради №22 від 29.12.1994 року затверджено списки власників житлових будинків по Станіславчицькій сільській раді Ставищенського району Київської області для отримання свідоцтв про право власності, де власником житлового будинку АДРЕСА_2 визнаний ОСОБА_4 . Адреса житлового будинку змінювалася: рішенням 15 сесії 5 скликання Станіславчицької сільської ради №131 від 3 липня 2008 року «Про упорядкування нумерації будинків по АДРЕСА_2 присвоєно №79, рішенням №17 третьої сесії VII скликання Станіславчицької сільської ради від 11 грудня 2015 року «Про декомунізацію вулиць, надання та зміни адреси об`єкта нерухомості в с. Станіславчик Ставищенського району Київської області» вулицю «Чкалова» перейменовано на «Вишнева» та Постановою Верховної Ради України №807- IX від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів», якою Ставищенський район був ліквідований, а утворена Ставищенська селищна громада увійшла до складу укрупненого Білоцерківського району.

13 квітня 1988 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів хату, хлів, погріб і все майно з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, спадщину після смерті батька шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, постійно проживаючи до дня смерті із спадкодавцем, прийняв він, як син і спадкоємець за вказаним заповітом ОСОБА_1 . В Ставищенській державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа за № 223/1995 на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .. Брат, сина спадкодавця, ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 спадкоємицею є дружина ОСОБА_3 ), надавши як доказ фактичного вступу у володіння та управління майном ощадну книжку на ім`я спадкодавця, в порушення вимог статті 524 ЦК УРСР отримав 03.08.1995 року за реєстром с-1020 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з грошового вкладу в Ощадбанку СРСР.

18.11.2025 року він звернувся до Ставищенської районної державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_3 та повідомив, що правовстановлюючий документ на будинок відсутній, право власності не зареєстроване. 18.11.2025 року Ставищенська державна нотаріальна контора винесла постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_3 через відсутність правовстановлюючого документа.

Позивач просить визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (сімдесят дев`ять) загальною площею 84,20 м2, житловою площею 46,20 м2, вартістю 195000 гривень.

В судове засідання позивач не з`явився, в позові зазначив про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами.

Треті особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, на спірне майно вона не претердує (а. с. 108-109).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копій з погосподарських книг Станіславчицької сільської ради Ставищенського району Київської області №1 за 1986 – 1990 роки та №2 за 1991-1995 роки (а. с. 9-12,13-16) та довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області №220 від 14.11.2024 року (а.с. 18), житловий будинок АДРЕСА_1 , належав до майна колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 .

Із вказаного житлового будинку вибули: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в зв`язку зі смертю; ОСОБА_1 (син голови двору) вибував з 20.10.1986 по 11.05.1989 року (служба в армії) та з 02.01.1991 по 20.05.1992 року (в сел.Березань), остаточно вибув 16.06.2020 року; ОСОБА_2 (дочка голови двору) остаточно вибула 07.08.1986 року; ОСОБА_5 (перша дружина ОСОБА_1 ) прибула в травні 1989 року, остаточно вибула 31.05.1991 року в Березань; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дочка ОСОБА_1 ), остаточно вибула 31.05.1991 року в Березань; ОСОБА_7 (друга дружина ОСОБА_1 ), прибула 1992 року, остаточно вибула 1996 року; ОСОБА_8 (син ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , остаточно вибув 1996 року, що підтверджується записом в графі 24 «Відмітка про осіб, які заново прибули на територію сільради (вказати місяць, рік прибуття і звідки прибув)» вказаних погосподарських книг Станіславчицької сільської ради (а.с. 9-16) та довідкою Ставищенської селищної ради №212 від 19.11.2025 (а.с. 20).

Таким чином, єдиним членом колгоспного двору, який за життя набув право власності на вказаний житловий будинок як частку майна колгоспного двору, і не втратив в зв`язку із спливом строку позовної давності в силу статей 71,75,80 ЦК УРСР (1963р.) право на її витребування, був ОСОБА_4 .

Рішенням виконкому Станіславчицької сільської ради №22 від 29.12.1994 року затверджено списки власників житлових будинків по Станіславчицькій сільській раді Ставищенського району Київської області для отримання свідоцтв про право власності, де власником житлового будинку АДРЕСА_2 визнаний ОСОБА_4 , що підтверджується архівним витягом (а.с. 23) .

Адреса житлового будинку змінювалася: рішенням 15 сесії 5 скликання Станіславчицької сільської ради №131 від 3 липня 2008 року «Про упорядкування нумерації будинків по АДРЕСА_4 , рішенням №17 третьої сесії VII скликання Станіславчицької сільської ради від 11 грудня 2015 року «Про декомунізацію вулиць, надання та зміни адреси об`єкта нерухомості в с. Станіславчик Ставищенського району Київської області» вулицю «Чкалова» перейменовано на «Вишнева» та Постановою Верховної Ради України № 807-IX від 17.07.2020 «Про утворення та ліквідацію районів», якою Ставищенський район був ліквідований, а утворена Ставищенська селищна громада увійшла до складу укрупненого Білоцерківського району, що підтверджується довідкою №219 від 14.11.2024 року Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 19).

13 квітня 1988 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким заповів хату, хлів, погріб і все майно з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати мені на день смерті мені ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконавчого комітету Станіславчицької сільської ради Коберник Г.А. та зареєстровано в реєстрі за №7 (а.с. 17).

Із матеріалів спадкової справи (а.с. 94-99) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Спадщину після смерті батька шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, постійно проживаючи до дня смерті із спадкодавцем, прийняв його син і спадкоємець за вказаним заповітом ОСОБА_1 . Крім того, сина спадкодавця, ОСОБА_9 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємицею якого згідно спадкової справи (а.с. 48-91) є дружина ОСОБА_3 ), отримав 03.08.1995 року за реєстром с-1020 свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається з грошового вкладу в Ощадбанку СРСР.

18.11.2025 року позивач звернувся до Ставищенської районної державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що складається з житлового будинку розташованого в АДРЕСА_3 та повідомив, що правовстановлюючий документ на будинок відсутній, право власності не зареєстроване. Факт відсутності реєстрації права власності за спадкодавцем на вказаний житловий будинок станом на 01.01.2013 року підтверджено довідкою КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» № БЦ 205/1 від 21.01.2025 року. Нотаріус встановила, що відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 452750839 від 19.11.2025 року право власності в ДРРП на вказаний будинок за спадкодавцем не зареєстроване, на що 18.11.2025 року Ставищенська державна нотаріальна контора винесла постанову про відмову у видачі мені свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_3 через відсутність правовстановлюючого документа (а.с. 31).

Як видно з технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, виготовлений КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» за адресою: АДРЕСА_3 розташовані: житловий будинок літера «А» з прибудовою літера «а», прибудовою літера «а2», ґанком літера «а1», загальною площею 84,20 м2, житловою площею 46,20 м2, 1972 року побудови. До житлового будинку відносяться наступні господарські будівлі та споруди: сарай літера «Б»; гараж літера «В»; вбиральня літера «Г»; навіс літера «Д»; колодязь №1; огорожа №2; хвіртка №3; ворота №4. (а.с. 27-29).

Ринкова вартість будинку становить 195000 гривень, що підтверджується висновком про ринкову вартість (а.с. 32).

Земельна ділянка за вказаною адресою не приватизована, що підтверджує довідка Ставищенської селищної ради №218 від 14.11.2024 року (а.с. 25).

Згідно ст.120 ЦК УРСР (1963 року) колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР № 885-XII був введений в дію Закон України «Про власність». Відповідно до ч. 2 ст. 123 цього Кодексу розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Правовідносини щодо спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 регулюються нормами ЦК УРСР (1963 року).

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР (1963 р.) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Стаття 525 ЦК УРСР визначає, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 534 ЦК УРСР (1963 р.) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Як видно із статті 548 ЦК УРСР (1963 р.) для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ч.1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР (1963) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У відповідності з п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 1994 р. N 18/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 р. за N 152/361 (що діяла на час відкриття спадщини), доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів чи відповідної місцевої державної адміністрації про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або про те, що спадкоємцем було взято майно спадкодавця; довідка державної податкової служби, страховика чи іншого органу про те, що спадкоємцем після відкриття спадщини сплачувались податки або страхові платежі по обов`язковому страхуванню, квитанція про сплату податку, страхового платежу; копія рішення суду, що, набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку (квартирі) в період шести місяців після смерті спадкодавця, та інші документи, що підтверджують факт вступу спадкоємця в управління чи володіння спадковим майном. Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном може бути наявність у спадкоємців ощадної книжки, іменних цінних паперів, квитанцій про здані в ломбард речі, свідоцтва про реєстрацію (технічного паспорта, реєстраційного талону) на автотранспортний засіб чи іншу самохідну машину або механізм, державного акта на право приватної власності на землю та інших документів, виданих відповідними органами на ім`я спадкодавця на майно, користування яким можливе лише після належного оформлення прав на нього. Ці документи приймаються державним нотаріусом з урахуванням у кожному випадку всіх конкретних обставин і при відсутності заперечень з боку інших спадкоємців.

Статтею 560 ЦК УРСР (1963 р.) визначено, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. (ст.561 ЦК УРСР (1963 р.) Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у вигляді втрати права на спадщину.

З урахуванням положень ч.1 ст.15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_4 за життя набув права власності на вищевказаний житловий будинок, і це право увійшло до складу спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті останнього, а позивач в свою чергу прийняв спадщину за заповітом, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі позивач просить покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 120, 123, 524, 525, 534, 548, 549, 560, 561 ЦК УРСР (1963 р.), ст. ст. 4, 10, 12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 батька ОСОБА_4 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 (сімдесят дев`ять) загальною площею 84,20 м2, житловою площею 46,20 м2, вартістю 195000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. В. Гуртовенко