Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №370/1928/26 — Макарівський районний суд Київської області

Суд: Макарівський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 02 вересня 2026 р.

Справа: №370/1928/26

Суддя: Білоцька Л. В.

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2026 р. Справа № 370/1928/26

Провадження № 2/370/1032/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарем судового засідання Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Макарів Київської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач-1), Бишівської сільської ради (далі – відповідач-2) про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно за заповітом.

В обґрунтування позову вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який на день своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким земельну ділянку площею 3,983 га, що знаходиться на території Бишівської сільської ради заповів ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої серед іншого входить вказана земельна ділянка площею 3,983 га.

ОСОБА_1 спадщину прийняла, шляхом подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини.

Проте, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище нерухоме майно, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу.

У зв`язку з відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно, позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.

Враховуючи викладене, позивач просила суд:

визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,983 га, кадастровий номер 3222780600:08:004:0005, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бишівської сільської ради, яка закріплена Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 001255, виданого Бишівською сільською радою народних депутатів 29.03.2001, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів за № 243;

судові витрати покласти на позивача.

Ухвалою суду від 05.08.2026 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Також вказаною ухвалою витребувано з Макарівської державної нотаріальної контори копію спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Витребувані докази надійшли до суду 21.08.2026 та приєднані до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті в цей же день.

У судове засідання належним чином повідомлені сторони не з`явилися.

Від представника позивача адвоката Богданчук О.В. надійшло клопотання про розгляд справи у її та позивача відсутність, про підтримання позовних вимог, які просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив про визнання позовних вимог.

Відповідач Бишівська сільська рада згідно поданого відзиву просила справу розглянути за відсутності представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослі дивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (а.с. 14), який на день своєї смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним на день смерті зареєстрована дружина - ОСОБА_2 (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина до складу якої серед іншого входить земельна ділянка площею 3,983 га, кадастровий номер 3222780600:08:004:0005, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бишівської сільської ради, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 001255, виданого Бишівською сільською радою народних депутатів 29.03.2001, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 243 (а.с. 17, 18-23).

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, яким вказану земельну ділянку площею 3,983 га, заповів ОСОБА_1 (а.с. 16).

ОСОБА_1 спадщину прийняла, шляхом подачі до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка міститься в матеріалах спадкової справи № 147/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Проте, нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище нерухоме майно, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу (а.с. 31).

Хоча вказаний лист нотаріуса не є постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, однак за змістом із вказаного листа вбачається, що нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно у зв`язку з тим, що відсутні документи, що посвідчують право власності на спадкове майно.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 27.02.2019 р. по справі №369/8878/16ц, при наданні оцінки листам нотаріусів, у яких зазначено про причини невидачі спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину, необхідно виходити із їх змісту та відповідно враховувати підстави, зазначені нотаріусами. При цьому істотне значення мають підстави, які унеможливлюють у будь-якому випадку в майбутньому видачу таких свідоцтв нотаріусами, тому при наявності таких підстав незалежно від форми відповіді нотаріуса - лист чи постанова про відмову у видачі свідоцтва, необхідно виходити з того, що у спадкодавця можливість оформити спадщину у нотаріуса відсутня.

А тому наявний в матеріалах справи лист нотаріуса є достатнім доказом наявності у позивача перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину, що в свою чергу дає йому право звернутись до суду з даним позовом.

Факт втрати оригіналу Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 001255 підтверджується оголошенням в газеті «Макарівські вісті» № 22 від 26.06.2026 (а.с. 45).

Вирішуючи даний спір, суд керується також наступним.

Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 та 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до положень частин другої та третьої пункту 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину за законом/заповітом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що позивач є спадкоємцем за заповітом майна покійного ОСОБА_3 , спадщину у встановленому законом порядку прийняла, інший спадкоємець – дружина покійного, заперечень щодо визнання за позивачем права власності на спадкову земельну ділянку не має, до складу спадщини увійшла земельна ділянка, щодо якої нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Судові витрати по оплаті судового збору за клопотанням позивача не стягуються з відповідачів, а також оскільки відповідачі не вчиняли протиправних дій, що стали підставою даного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бишівської сільської ради про визнання в порядку спадкування права власності на спадкове майно за заповітом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,983 га, кадастровий номер 3222780600:08:004:0005, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Бишівської сільської ради, яка закріплена Державним актом на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 001255, виданого Бишівською сільською радою народних депутатів 29.03.2001, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 243.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 03.09.2026.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 : АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Бишівська сільська рада: 08072, Київська обл., Фастівський р-н, с. Бишів, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 04362214.

Суддя Л.В. Білоцька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua