Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №370/1743/26 — Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001,

тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа № 370/1743/26

Провадження № 2/370/953/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у с-щі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат, в якому вказала, що з 10.10.2008 перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають двох дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач не бере належної участі в їх матеріальному забезпеченні, не надає фінансової допомоги, не сплачує коштів на утримання дітей та не забезпечує їх потреби, пов`язані з належними умовами життя, навчанням, лікуванням і всебічним розвитком. Відсутність матеріальної підтримки з боку батька покладає на неї весь тягар утримання та виховання дітей і створює значне додаткове матеріальне навантаження, оскільки вона самостійно їх забезпечує харчуванням, одягом, медичним обслуговуванням, освітніми потребами, розвитком та іншими необхідними витратами. Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, отримує грошове забезпечення та інші передбачені законодавством виплати, у зв`язку з чим має стабільний дохід та реальну можливість надавати матеріальне утримання своїм дітям. Однак добровільно матеріальної допомоги на їх утримання не надає. В позасудовому порядку між ними не досягнуто згоди щодо утримання спільних дітей.

Позивач просить суд:

стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою суду від 08.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.

Копія ухвали від 08.06.2026 відповідачу надсилалися за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № R0 67222325088 повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання, дата 25.07.2026, що з урахуванням п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав.

30.06.2026 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій позивач просила: стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на лікування, корекційний розвиток та забезпечення особливих потреб сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 8 000,00 грн, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення ним повноліття.

Ухвалою від 19.08.2026 прийнято судом, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на вказану заяву.

Копію ухвали від 19.08.2026 відповідач отримав 31.08.2026, відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду відзиву на заяву про збільшення позовних вимог не надав. У зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Сторони у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11, 13).

Діти зареєстровані та проживають з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12, 14).

Як вказала позивач, а відповідач не скористався своїм правом заперечити, що за час перебування сторін у шлюбі у них народилося двоє дітей, які на даний час проживають з позивачкою, перебувають на її утриманні. Проте відповідач не бере належної участі в їх матеріальному забезпеченні та в позасудовому порядку між ними не досягнуто згоди щодо утримання спільних дітей.

Відповідач перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 27.08.2024, має статус учасника бойових дій з 23.10.2025 (а.с. 15, 16).

Між сторонами склались правовідносини, які регулюються ст. ст. 180-183 СК України, якими передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, визначені ст. 182 СК України. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Обов`язок батьків по утриманню дитини до досягнення нею повноліття закріплений також у статті 51 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Крім того судом встановлено, що малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за станом здоров`я, рівнем розвитку та індивідуальних потреб встановлено діагноз «розлад аутистичного спектра (РАС)».

Дитина має значні особливі потреби, характерні для даного діагнозу. Єгор має стійкі порушення комунікації, соціальної взаємодії, відсутність власного мовлення, труднощі розуміння зверненого мовлення, сенсорні дисфункції, особливості поведінки та адаптації до змін.

Дитина потребує систематичної, інтенсивної та безперервної корекційно-розвиткової допомоги: індивідуальних занять логопедом-дефектологом, АВА-терапевтом та фахівцем з сенсорної інтеграції щонайменше тричі на тиждень. Перерви в заняттях можуть призвести до регресу набутих навичок. Крім того, дитина потребує постійного супроводу, систематичного виконання домашніх рекомендацій фахівців, проведення корекційно-розвиткових занять та підтримки у процесі соціалізації. Враховуючи особливості розвитку дитини, важливим є залучення батьків д виконання рекомендацій спеціалістів, однак фактично батько не бере належної участі у догляді, вихованні та корекційній роботі з дитиною.

Такі особливі потреби дитини значно збільшують витрати на її утримання та розвиток. Витрати лише на корекційно-розвиткові заняття підтверджуються квитанціями ПриватБанку про оплату послуг ФОП ОСОБА_5 та складають щомісячно 4 000,00 грн.

Крім того, як зазначає позивач, додатково виникають витрати на сенсорне обладнання, спеціальні іграшки, транспорт, спеціальне харчування, тощо.

Позивач, як мати, самостійно несе весь тягар утримання, виховання та розвитку спільної з відповідачем дитини з інвалідністю. Через інтенсивні потреби сина позивач змушена постійно поєднувати трудову діяльність із повсякденним доглядом за ним, супроводом на корекційні та реабілітаційні заняття, а також виконанням рекомендацій фахівців у домашніх умовах.

Фактично всі обов`язки, пов`язані з доглядом, лікуванням, розвитком та соціалізацією дитини, покладені виключно на неї, оскільки батько не бере належної участі у вихованні та забезпеченні потреб сина. Така ситуації призводить до значного фізичного та емоційного виснаження, а також істотно обмежує можливості позивача щодо працевлаштування та отримання доходу.

Згідно з довідкою про грошове забезпечення середньомісячний дохід відповідача становить приблизно 38 000 – 40 000 грн (з листопада 2025 по травень 2026), що свідчить про стабільне та достатнє матеріальне становище для участі в додаткових витратах на дитину.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Отже, законодавцем закріплено правило, відповідно до якого той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.

Відповідно до даної норми обов`язок брати участь у додаткових витратах на дитину поширюється не лише на тих батьків, хто сплачує аліменти, а й на того з батьків, до якого позов про стягнення аліментів не пред`являвся. У такому випадку такий батько зобов`язаний нести додаткові витрати на дитину.

Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягненні коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки достовірно встановлено, що відповідач-батько повинен утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, обставин які б перешкоджали цьому не встановлено. З урахуванням мінімального розміру аліментів на дитину, а також з врахуванням того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, розмір заявлених до стягнення аліментів відповідає вимогам закону. Крім того, судом встановлено, що малолітній син ОСОБА_6 , у зв`язку з особливими обставинами (лікування, корекційний розвитком та забезпечення особливих потреб), потребує додаткових витратах на його утримання. В даному випадку суд вважає ці обставини доведеними позивачем та відповідачем не спростовані, а тому позовна вимога в цій частині також підлягає задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 354-355, 430 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та додаткових витрат – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03.06.2026 та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додаткові витрати на лікування, корекційний розвиток та забезпечення особливих потреб сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 8 000,00 грн, щомісячно, починаючи з 03.06.2026 і до досягнення ним повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося – з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Л.В. Білоцька