Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №370/1707/26 — Макарівський районний суд Київської області

"22" вересня 2026 р. Справа № 370/1707/26

Провадження № 2/370/932/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 206 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 10.10.2025 укладено Договір про надання коштів у кредит №45568541, умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 5 500,00 грн строком на 30 днів (з 10.10.2025 по 08.11.2025 ) із процентною ставкою (фіксованою) у розмірі 0,233%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту. У разі прострочення строків повернення кредиту нараховується 4,00% за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №45568541 від 10.10.2025 передав відповідачу у власність кошти в сумі 5 500,00 грн, шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система».

10.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №6793274, умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 2 000,00 грн строком на 357 дні ( з 10.10.2025 по 01.10.2026 ) із процентною ставкою ( фіксованою ) у розмірі 0.95%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми наданого кредиту, що в грошовому еквіваленті складає 345,00 гривень. У разі прострочення строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 100,00 грн за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6793274 від 10.10.2025 передав відповідачу у власність кошти в сумі 2 000,00 грн, шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «Европейська платіжна система».

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, відповідач порушила обумовлені в договорах строки повернення кредиту. В подальшому, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 за умовами якого, останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі, до відповідача за договором №45568541 від 10.10.2025 та договором №6793274 від 10.10.2025.

У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, відповідач має заборгованість за договром №45568541 в розмірі 17 764,45 грн, з яких: 5 500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 384,45 грн сума заборгованості за процентами; 880,00 грн. сума заборгованості за комісією, 11 000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою, а також останній має заборгованість за договором №6793274 в розмірі 7 903,00 грн, з яких: 2 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1 558,00 грн - сума заборгованості за процентами; 345,00 грн. заборгованості за комісією, 4 000,00 грн.- сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» суму боргу за Договором кредиту №45568541 в розмірі 17 764,45 грн, за договором №6793274 в сумі 7 903,00 грн, судовий збір в сумі 2 662,40 грн та 4 500 грн витрати понесені на правничу допомогу.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 12.06.2026 року відкрито позовне провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази.

Представник позивача до судового засідання не з`явився. Надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, у випадку неявки відповідача в судове засідання проти прийняття заочного рішення не заперечував.

Відповідач до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не невідомі.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі у передбаченому законом порядку надсилалася відповідачу на адресу його місця реєстрації. З огляду на положення п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, оскільки документи надсилилася за зареєстрованим місцем проживання відповідача та відповідач не повідомив суду іншої адреси, вважається, що відповідачу належним чином вручено вказані документи.

Проте у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач не надав відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За таких обставин суд ухвалює рішення в заочному порядку розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

10.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №45568541. За умовами договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Відповідно до п.2.2.1 договору сума кредиту становить 5 500,00 грн. строком на 30 днів (п.2.2.2.), процентна ставка/день 0,233% (фіксована) (п.2.2.3). П.2.2.4. передбачає комісію за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту, у грошовому виразі становить 300,00 грн. Дата надання кредиту: 24.09.2025, дата повернення кредиту: 08.11.2025, процентна ставка/день: 0,233%, пеня: 4,00% грн. в день. До даного договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, заявку-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційне повідомлення.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» при укладанні договору №45568541, одноразовий ідентифікатор: 31448, 10.10.2025.

Перерахування коштів відповідачу за кредитним договором підтверджується копією платіжної інструкції № 5a6e976e-40f6-4256-8fa7-35dfb85c6fdd від 10.10.2025, в якій зазначено, що відправник ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахував отримувачу: ПІБ ОСОБА_1 , платіжний інструмент НОМЕР_1 , сума 5 500,00 грн. 10.10.2025 року та довідкою №КД-000047543 від 09.03.2026 р., якою ТОВ «Европейська платіжна система» підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції на перерахування 10.10.2025 року суми 5 500,00 грн. отримувачу ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 .

10.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (надійний) №6793274. За умовами договору кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Відповідно до п.2.2.1 договору сума кредиту становить 2 000,00 грн. строком на 357 днів (п.2.2.2.), процентна ставка/день 0,95% (фіксована) П.2.2.8. передбачає комісію за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, у грошовому виразі становить 345,00 грн. Дата надання кредиту: 10.10.2025, дата повернення кредиту: 01.10.2026, процентна ставка/день: 0,95%, неустойка: 100,00 грн. в день. До даного договору додано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, заявку-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту та інформаційне повідомлення.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» при укладанні договору №6793274, одноразовий ідентифікатор: 483300, 10.10.2025.

Перерахування коштів відповідачу за кредитним договором №6793274 підтверджується довідкою №КД-000044697 від 05.03.2026 р., якою ТОВ «ФК «Европейська платіжна система» підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції на перерахування 10.10.2025 року суми 2 000,00 грн. отримувачу ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 та копією платіжної інструкції № ef4e0f06-d533-4014-a461-210a5de4182e.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

В розділі 12 «юридичні адреси та реквізити сторін» кредитного договору №45568541 від 10.10.2025 року, та в розділі 11 кредитного договору №6793274 від 10.10.2025 року зазначені дані позичальника, його ПІБ, паспортні дані, адреса проживання, контактна інформація, номер електронного платіжного засобу та містяться дані про його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Суд вважає, що з урахуванням того факту, що відповідачем не заперечуються обставини викладені у позовній заяві, не заперечується підписанням ним кредитних договорів, наявності інформації в них про підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, суд вважає, доведеним факт, що саме відповідач підписав кредитні договори та отримав кредитні кошти за ними та зобов`язаний його повернути.

Щодо переходу права вимоги за кредитними договорами до позивача, суд зазначає наступне.

25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром маркет» було укладено договір факторингу №25/02/26, відповідно до якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язався прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за відповідний реєстр за плату, у передбачений договором спосіб. До договору факторингу додано копії платіжних інструкцій кредитового переказу коштів від 25.02.2026. Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 25 лютого 2026 року, вказаний ПІБ боржника ОСОБА_1 , договір №45568541, дата договору 10.10.2025, сума заборгованості разом 17 764,45 грн., та вказаний ПІБ боржника ОСОБА_1 , договір №6793274, дата договору 10.10.2025, сума заборгованості разом 7 903,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Таким чином, перехід права вимоги до позивача за кредитними договорами укладеними між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 підтверджується доданими до позову договором факторингу та реєстром боржників.

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за договором позики №45568541 від 10.10.2025 в ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 17 764,45 грн., зокрема:

-5 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

-384,45 грн. сума заборгованості за процентами;

-800,00 грн. сума заборгованості за комісією;

-11 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою;

-0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач кошти за договором позики отримав, проте свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим з нього на користь позивача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 500,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає, що згідно умов кредитного договору кредит надано строком на 30 днів, тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 08.11.2025.

Аналіз, наданого позивачем розрахунку про щоденні нарахування за кредитним договором №45568541 від 10.10.2025, свідчить про те, що заборгованість за відсотками нараховувалася в межах строку дії договору та у визначеному сторонами розмірі відсоткової ставки. А тому суд вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості за тілом кредиту і відсотках по вказаному договору, таким, що відповідає умовам договору.

Щодо стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Сплата комісії умовами договору передбачена, вона є разовою. За таких обставин, враховуючи, що відповідач взяв на себе обов`язок сплатити разову комісію при отриманні кредиту, а також враховуючи обов`язковість виконання умов договору, позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, суд зазначає, що відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Таким чином заборгованість за пенею в розмірі 11 000,00 грн. стягненню не підлягає.

Щодо кредитного договору №6793274 від 10.10.2025 року, суд зазначає, що відповідно до розрахунку суми заборгованості за період з 10.10.2025 по 01.10.2026 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 7 903,00 грн., зокрема:

-2 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу;

-1 558,00 грн. сума заборгованості за процентами;

-345,00 грн. сума заборгованості за комісією;

-4 000,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою;

-0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач кошти за договором позики №6793274 від 10.10.2025 року отримав, проте свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим з нього на користь позивача належить стягнути заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 000,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, суд зазначає, що згідно умов кредитного договору кредит надано строком на 357 днів. З розрахунку про щоденні нарахування за кредитним договором №6793274 від 10.10.2025, вбачається, що заборгованість за відсотками нараховувалася в межах строку дії договору та у погодженій сторонами розмірі відсоткової ставки. А тому суд вважає, що наданий позивачем розрахунок щодо заборгованості за тілом кредиту та відсотках і комісією, таким, що відповідає умовам договору.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, суд зазначає, що заборгованість за пенею в розмірі 4 000,00 грн. стягненню не підлягає з аналогічних підстав, що і за кредитним договором №45568541 від 10.10.2025.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №45568541 від 10.10.2025 в розмірі 6 765,45 грн., а за кредитним договором №6793274 від 10.10.2025 в розмірі 3 903,00 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Окрім того, представник позивача просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу його представник надав суду копію договору про надання правничої допомоги №25-08/25/ФЦ від 25.08.2025 року з адвокатом Ткаченко Ю.О., витяг з акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги та платіжну інструкці.

Відповідно до ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) у п.39-44, 47 суд зазначив, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи; із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства; відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення; зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів; при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України); тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони; принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Крім того, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат понесену позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує постанову Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу за відсутності заперечень з боку відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України) У відповідності з ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір потрібно сягнути з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволено на 41,56%, відповідно загальні судові витрати складають 2662,4 грн/100*41,56%=1 106,49 грн. та 4 500,00 грн./100*41,56%=1 870,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 81, 263-265, 280-282, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість

за Договором № 45568541 від 10.10.2025 року в сумі 6 764 (шість тисяч сімсот шістьдесят чотири) гривень 45 копійок, з яких: 5 500,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 684,45 гривень - сума заборгованості за процентами, 880,00 гривень – сума заборгованості за комісією та Договором № 6793274 від 10.10.2025 року в сумі 3 903 (три тисячі дев`ятсот три) гривень 00 копійок, з яких: 2 000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 558,00 гривень - сума заборгованості за процентами, 345,00 гривень – сума заборгованості за комісією.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судові витрати у сумі 2 976 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят шість) гривень 69 копійки, які складаються із: судового збору в сумі 1 106,49 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 870,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 05 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», (місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, ЄДРПОУ: 43311346.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва