Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №370/859/26 — Макарівський районний суд Київської області

Макарівський районний суд Київської області

смт. Макарів, вул. Димитрія Ростовського, 35, 8000, (04578) 5-13-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 року Справа №370/859/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцька Л.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс», (далі – ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс», позивач) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , відповідач), в якому просило стягнути з останньої на користь ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 32023100 від 23.07.2024 року у розмірі 27424 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 23.07.2024 позичальник ОСОБА_1 і ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» уклали кредитний договір № 32023100, згідно з умовами якого відповідач отримав 4 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено.

ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Сума заборгованості відповідача становить 27424 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4000, 00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21424, 00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 0, 00 грн; прострочена заборгованість за штрафами становить 2000, 00 грн.

Таким чином, у порушення ст. ст. 526, 527, 530, 1054 ЦК України та умов договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 21.04.2026 позовну заяву ТОВ «ФК «Аксіліум-Фінанс» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія ухвали від 21.04.2026 відповідачу надсилалися за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № R067175823538 повернулося на адресу суду з відміткою про тримання. Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив, що 23.07.2024 позичальник ОСОБА_1 і ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» уклали кредитний договір № 32023100, згідно з умовами якого відповідач отримав 4 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів повернення кредиту та сплати комісії і процентів відповідачем не було внесено.

ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» умови Кредитного договору виконало в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином не виконав, унаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, за ним обліковується заборгованість у розмірі 27424 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 4000, 00 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить 21424, 00 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 0, 00 грн; прострочена заборгованість за штрафами становить 2000, 00 грн. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є арифметично правильним, відповідає умовам кредитного договору, відповідачем не спростований та не оскаржений.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 27424 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Звертаючись до суду з позовом представник позивача просив покласти судові витрати, пов`язані з отриманням професійної правничої допомоги на відповідача. Понесені витрати підтверджуються: договором про надання правової допомоги № 0207 від 02.07.2025 року, актом наданих послуг № 185 від 14.01.2026 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг і виконаних робіт склала 8 000,00 грн.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин та ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн. та судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 16, 20, 526, 546, 549, 550, 553, 554, 610-612, 615, 624, 626-628, 1048, 1054, 1056-1, 1069, 1070 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-81, 133, 137, 141, 175-177, 178, 258-259, 263-265, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» заборгованість за Кредитним договором № 32023100 від 23.07.2024 року у розмірі 27424 грн;

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» понесені судові витрати у розмірі 10 662 (десять тисяч шістсот шістдесят дві гривні) 40 коп., що складаються з судового збору у розмірі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч гривень) 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2026.

Реквізити учасників справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс»: 79000, м. Львів, вул. Смаль Стоцького 1, корпус 28, ЄДРПОУ 43561909.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В. Білоцька