Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №369/11084/26
Суддя: Янченко А. В.
Справа № 369/11084/26
Провадження № 2-о/369/539/26
РІШЕННЯ
Іменем України
12.10.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Янченко А.В.,
секретаря судового засідання Лисяк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Комунальне підприємство «Борщагівка», ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через свого представника, Бібік Олену Миколаївну , звернулася із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факт того, що житловим приміщенням, наданим ОСОБА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету П.Борщагівської сільської ради №71 від 31.03.1995 р. та Ордеру на жиле приміщення № 000858 від 05.04.1995 року, є квартира АДРЕСА_1 , наймачем якої є ОСОБА_1 .
Свої вимоги заявниця мотивує тим, що під час звернення до Органу приватизації Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, з метою оформлення приватизаційних документів на квартиру, в якій вона проживає та зареєстрована, за адресою квартира АДРЕСА_1 , було встановлено факт, що в ордері, виданому 05 квітня 1995 року Виконавчим комітетом П.Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення виконкому П.Борщагівської сільської ради №71 від 31.03.1995 р. ОСОБА_4 , на жиле приміщення № 000858 з сім`єю з 6 чоловік на право зайняття житлового приміщення, за адресою АДРЕСА_2 , було помилково замість квартири за АДРЕСА_3 внесено запис про квартиру під АДРЕСА_4 .
Помилка в номері квартири вказаному в ордері на житлове приміщення за № 000858 від 05.04.1995 року, виданому Виконавчим комітетом П. Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення виконкому П. Борщагівської сільської ради №71 від 31.03.1995 р на ім`я ОСОБА_4 ( в якому замість квартири під АДРЕСА_3 вказується квартира за АДРЕСА_4 ) позбавляє її права скористатися своїм законним правом приватизації житлового приміщення, у в рамках чинного житлового законодавства України. У позасудовому порядку виправити наявні розбіжності не вдалося.
Провадження у справі відкрито ухвалою від 18.06.2026 року.
У судове засідання заявниця не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від представника адвоката, Бібік Олени Миколаївни надійшла заява про розгляд справи без участі заявниці, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила заяву задовольнити.
Заінтересовані особи у судове засідання не з`явились.
З огляду на те, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).
За частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині першій статті 315 цього Кодексу, не є вичерпним.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлено спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови.
Згідно з статтею 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Отже, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить установити та з якою метою.
Встановлення певних фактів має на меті підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. У окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, якщо чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
За статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Як встановлено з матеріалів справи, 05 квітня 1995 року Виконавчим комітетом П.Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області на підставі рішення виконкому П.Борщагівської сільської ради №71 від 31.03.1995 р. ОСОБА_4 було видано ордер на жиле приміщення № 000858 з сім`єю з 6 чоловік на право зайняття житлового приміщення, за адресою АДРЕСА_2 . Згідно з відомостями, зазначеними у вказаному ордері, до нього як члени сім`ї були вписані 6 (шість) осіб, серед яких, зокрема, зазначена - ОСОБА_1 (Прізвище « ОСОБА_5 » було змінено на « ОСОБА_6 » у зв`язку з реєстрацією шлюбу, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 03 січня 2020 року, що видане Виконавчим комітетом ПетропавлівськоБорщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 01).
Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади № 2026/000557991 від 13.01.2026 р., місце проживання ОСОБА_1 безперервно з 1995 року зареєстроване за адресою: АДРЕСА_5 . На ім`я заявниці відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 за цією адресою, за яким регулярно сплачуються комунальні послуги, що підтверджується наданими квитанціями.
Згідно з планом першого поверху будинку АДРЕСА_6 , житлове приміщення, в якому фактично проживає заявниця, має технічний та фактичний номер 3.
Заявниця та її сестра неодноразово звертались до Органу приватизації Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, з метою реалізації свого законного права на приватизацію державного житлового фонду. Проте у здійсненні процедури приватизації було відмовлено, у зв`язку з тим, що вказана адреса у ордері № 000858, який виданий ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 , вже проведена реєстрація.
Судом встановлено, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер витягу: 25375900 від 22.02.2010 р.), документом-підставою для виникнення права власності та видачі відповідного свідоцтва зазначено Розпорядження № 137 від 26.11.2009 року та згідно Свідоцтва про право власності на житло від 26 листопада 2009р квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності гр. ОСОБА_2 (попри те, що згідно плану будинку дана квартира була під номером АДРЕСА_7 та ордер був виданий теж на квартиру 2).
Згідно плану будинку першого поверху за адресою АДРЕСА_8 , вбачається, що квартира, в якій проживає заявниця також має номер 3, а не 5. Разом з цим, згідно графічного плану першого поверху будинка за адресою АДРЕСА_6 , вбачається, що квартири за номером АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 є двоповерховими, що в котрий раз підтверджує те, що квартира, де проживає Заявниця є безпосередньо квартирою за під номером АДРЕСА_3 . У рахунках КП «Борщагівка» зазначає площу квартири АДРЕСА_3 , яка відповідає графічному плану першого поверху.
Архівним відділом Бучанської районної державної адміністрації Київської області листом № 05-05/176 від 29.04.2026 було надано архівну копію Рішення виконкому П. Борщагівської сільської ради №71 від 31.03.1995 р., з якого встановлено, що технічна (описова) помилка щодо номеру квартири була допущена безпосередньо органом місцевого самоврядування ще на етапі винесення рішення, де помилково зазначено «квартира АДРЕСА_4 » замість фактично виділеної та заселеної квартири АДРЕСА_1 .
На підставі цього помилкового рішення у подальшому 05 квітня 1995 року виконавчим комітетом було видано ордер на жиле приміщення № 000858, який продублював вищевказану помилку.
Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області на адвокатські запити представника заявниці про надання облікових та реєстраційних даних, витягів з особових рахунків, карток реєстрації мешканців, відомостей про можливе перепланування будинку та інших наявних документів щодо квартири АДРЕСА_9 , а також щодо надання інформації та копій правовстановлюючих документів стосовно Розпорядження № 137 від 26.11.2009 року, на підставі якого квартира АДРЕСА_9 була приватизована та передана у приватну власність зовсім іншій сторонній особі, яка не має жодного відношення до сім`ї ОСОБА_4 та ордера на жиле приміщення № 000858, надала відповіді, що не є розпорядником зазначеної інформації, оскільки вказані документи у неї відсутні, та рекомендувала заявниці самостійно звернутися до архівного відділу та Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) та, що запитувані відомості та копії документів до Розпорядження № 137 від 26.11.2009 року у володінні чи на зберіганні Борщагівської сільської ради не перебувають.
Представник заявниці - адвокат Бібік Олена Миколаївна двічі зверталася з офіційними адвокатськими запитами до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області. У першому адвокатському запиті від 24.04.2026 року заявлялася вимога надати облікові та реєстраційні дані, витяги з особових рахунків і картки реєстрації мешканців, що підтверджують хронологію користування квартирою, у другому - від 28.05.2026 року, представник заявника просила надати інформацію та належним чином завірені копії рішень виконавчого комітету, які стали правовою підставою для реєстрації місця проживання ОСОБА_1 саме в квартирі АДРЕСА_1 .
Проте, в порушення імперативних вимог статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ЦНАП Борщагівської сільської ради у встановлений законом строк не надав жодної відповіді на вказані адвокатські запити, повністю проігнорувавши законні вимоги представника заявника.
Неможливість усунення розбіжностей у позасудовому порядку підтверджується листами Борщагівської сільської ради, ігноруванням запитів з боку ЦНАП, а також направленням представником заявниці додаткових запитів від 04.06.2026 року до КП «Борщагівка», КП «БТІ» та сільської ради. Це свідчить про те, що заявниця вичерпала всі можливі позасудові шляхи усунення технічної помилки в правовстановлюючому документі.
Таким чином суд приходить до висновку, що заявниця позбавлена можливості внести зміни до рішення виконавчого комітету П. Борщагівської сільської ради №71 від 31.03.1995 р., в частині зміни номеру квартири, яка помилково зазначена в ордері № 000858, в якому замість квартири за АДРЕСА_3 внесено запис про квартиру під АДРЕСА_4 . Якщо в наймача житла зазначена інша квартира, не та в якій він проживає, то законних підстав для подальшої приватизації житла не має.
Аналізуючи наявні в справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що при видачі виконавчим комітетом П.Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області 05.04.1995 р. на підставі рішення виконкому П.Борщагівської сільської ради №71 від 31.03.1995 р. ОСОБА_4 , на жиле приміщення № 000858 з сім`єю з 6 чоловік на право зайняття житлового приміщення, за адресою АДРЕСА_2 , було помилково замість квартири за АДРЕСА_3 внесено запис про квартиру під АДРЕСА_4 .
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України передбачено, що при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 13,76-81,89, 211, 223, 247, 263-265, 294, 315, 319, 354 ЦПК кодексу України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, Комунальне підприємство «Борщагівка», ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що житловим приміщенням, наданим ОСОБА_4 , на підставі рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради № 71 від 31.03.1995 р. та Ордеру на жиле приміщення № 000858 від 05.04.1995 року, є квартира АДРЕСА_1 , наймачем якої є ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано .
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 12.10.2026 року.
Суддя А.В. Янченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua