Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №359/12888/25 — Іванківський районний суд Київської області

№359/12888/25

№2/366/1448/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі судді Н.Слободян, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у с-щі Іванків Вишгородського району Київської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача - адвокат Гурський Г.Ю. - через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за договором № 3518415406-560124 про надання коштів у позику від 26.12.2021 у розмірі 18175,63 грн та судові витрати, серед яких стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Рух справи та процесуальні рішення

30.10.2025 позовна заява надійшла до Бориспільського міськрайонного суду Київської області та була передана на розгляд судді.

08.05.2026 ухвалою судді справа передана за підсудністю до Іванківського районного суду Київської області, куди надійшла 09.07.2026 та була передана на розгляд судді.

14.07.2026 у справі відкрите провадження. Вирішено проводити розгляд у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін. Задоволене клопотання позивача про витребування доказів. Відповідачу надано строк для надання відзиву на позов.

04.08.2026 на виконання ухвали суду надійшла витребувана інформація від АТ «Сенс банк».

Відповідач про відкриття провадження у справі повідомлялася належним чином, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, скерованими за її зареєстрованим місцем проживання, яка повернулась з відміткою, що адресат відсутній.Таким чином, надсилання листа рекомендованою поштою на фактичну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним чином здійсненим, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом не залежить від волі та контролю відправника, зокрема й суду. Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19.

Відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 26.12.2021 між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3518415406-560124 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі 5 750 грн. на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору) /а.с.17-28/.

Пунктом 1.3.2. Договору визначено, що проценти за користування кредитом складають 3224,00 грн., які нараховуються за ставкою 2,15% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Пунктом 1.3.3. Договору визначено стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 2,20% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.3.3.1. визначено дисконтну процентну ставку за користування кредитом - 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування ним на строк Лояльного періоду.

Згідно п. 2.1. Договору кредит надається строком на 25 днів (Лояльний період).

Відповідно до п. 2.2. Договору сторони погодили, що встановлений в п. 2.1. Договору строк Лояльного періоду може бути продовжений позичальником шляхом оплати ним протягом Лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Відповідно до Графіку розрахунків, який є Додатком № 1 до Договору від 26.12.2021 № 3518415406-560124 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, визначено дату видачі кредиту - 26.12.2021, дату повернення кредиту - 19.01.2022, реальну річну процентну ставку 785%, загальну вартість кредиту 8841,00 грн. /а.с.27/.

Окрім того, сторонами погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору від 26.12.2021 № 3518415406-560124, у якому також зазначені істотні умови кредитування, зокрема: сума кредиту – 5 750 грн; строк кредитування - 25 днів (з можливістю продовження); мета - на споживчі цілі; дисконтна процентна ставка - 0,99%; процентна ставка в день - 2,2%, річна дисконтна відсоткова ставка – 361,35%, реальна річна відсоткова ставка – 785%, орієнтовна загальна вартість кредиту – 8841,00 грн. /а.с.14-17/.

На підтвердження перерахування грошових коштів у сумі кредиту за Договором № 3518415406-560124 від 26.12.2021 до позовної заяви додано довідку від 08.10.2025 №43203/80, видану АТ «Таскомбанк», з якої вбачається перерахування 26.12.2021 о 12:50:56 відповідачу суми в розмірі 5 750,00 грн, на номер банківської картки НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , код авторизації 679350 /а.с.35/.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів у сумі кредиту також підтверджується повідомленням, виданим ТОВ «ТАС ЛІНК», відповідно до якої, через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було здійснено успішне зарахування грошових коштів у сумі на карту клієнта. Дата та час здійснення операції 26-12-202112:50:59. Сума операції 5 750,00 грн. Призначення переказу: «Видача кредитних коштів, Договор займа № 3518415406-560124. /а.с.36/.

04.08.2026 на виконання ухвали до суду надійшли витребувані письмові докази, з яких вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Крім цього, відповідно до виписки по рахунку 26.12.2021, на рахунок відповідача поступили грошові кошти у сумі 5750,00 грн /а.с.107-108/.

Відтак, з досліджених судом доказів вбачається, що реквізити платіжної картки, емітованої на ім`я ОСОБА_1 збігаються із тими, які зазначено позичальником (відповідачем) при укладенні Договору від 26.12.2021 № 3518415406-560124.

Відповідач своїх зобов`язань за Договором належним чином не виконала, тому, згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 18 175,63 грн, яка складається з: 5750,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 12425,63 грн - заборгованість за відсотками за користування позикою. Відповідач на погашення кредиту здійснила лише один платіж - 26.01.2022 у сумі 2050,00 грн. /а.с.29-31/.

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.

Відповідно до частин третьої, шостої, дванадцятої статті 11 та статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) та її прийняття (акцепту), зокрема шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, підписаний у визначеному законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю одержані кошти та сплатити проценти в розмірі та на умовах, встановлених договором.

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.

Згідно з умовами кредитного договору № 3518415406-560124 від 26.12.2021 кредит надано відповідачці в розмірі 5750,00 грн строком на 25 днів, із визначенням дати повернення кредиту 19.01.2022.

Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується наданими позивачем документами щодо здійснення переказу, а також витребуваними судом відомостями банку про належність відповідачці платіжної картки та зарахування на її рахунок 26.12.2021 коштів у розмірі 5750,00 грн.

Отже, кредитодавець виконав зобов`язання щодо надання кредиту, натомість доказів повернення відповідачкою основної суми кредиту матеріали справи не містять.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за первісний строк користування кредитом із 26.12.2021 до 19.01.2022 нараховано проценти в розмірі 3090,63 грн.

Суд враховує, що в пункті 1.3.2 договору зазначено загальну суму процентів 3224,00 грн, однак така сума не відповідає визначеній цим же пунктом процентній ставці 2,15% на день та погодженому строку кредитування 25 днів. За зазначеними умовами розмір процентів становить 3090,63 грн, що узгоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості. Відтак суд виходить із фактично розрахованої за умовами договору суми процентів, а не із зазначеного в ньому орієнтовного показника.

26.01.2022 відповідачкою здійснено платіж у розмірі 2050,00 грн, який відповідно до розрахунку позивача зараховано в рахунок погашення процентів за користування кредитом. Основна сума кредиту залишилася непогашеною.

Водночас позивачем заявлено до стягнення також 11 385,00 грн процентів, нарахованих за період із 20.01.2022 до 19.04.2022, виходячи зі ставки 2,2% на день та продовження строку кредитування на 90 календарних днів.

На обґрунтування зазначених нарахувань позивач посилається на пункти 3.6–3.8 договору, якими передбачено, що користування позичальником кредитними коштами після завершення Лояльного періоду є відкладальною обставиною в розумінні статті 212 ЦК України та має наслідком продовження строку користування кредитом.

Оцінюючи зазначені умови, суд враховує, що пунктом 2.1 договору визначено конкретний строк кредитування — 25 днів, а графіком розрахунків установлено дату повернення кредиту — 19.01.2022.

Відповідно до пункту 2.2 договору можливість продовження Лояльного періоду пов`язана з виконанням позичальником визначеної договором умови щодо сплати нарахованих процентів протягом такого періоду.

Доказів виконання відповідачкою зазначеної умови до 19.01.2022 матеріали справи не містять.

Суд також враховує, що неповернення позичальником кредитних коштів у погоджений строк саме по собі є порушенням зобов`язання. Передбачений пунктами 3.6–3.8 договору механізм, за яким таке порушення одночасно розглядається як підстава для продовження строку кредитування, потребує оцінки з урахуванням змісту всіх умов договору та принципу добросовісності у споживчих правовідносинах.

За змістом частини сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» в редакції, чинній на час укладення договору, зміна умов договору про споживчий кредит можлива лише за згодою сторін, а умова договору про можливість внесення змін до нього в односторонньому порядку є нікчемною.

Оцінивши пункти 2.1, 2.2 та 3.6–3.8 договору у взаємозв`язку, суд доходить висновку, що за встановлених обставин передбачений ними механізм автоматичного продовження строку кредитування внаслідок самого лише неповернення кредиту не дає достатніх підстав вважати доведеним продовження погодженого строку кредитування після 19.01.2022.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування або в разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України.

Оскільки суд не встановив достатніх підстав для висновку про продовження строку кредитування після 19.01.2022, проценти, нараховані за наступні 90 днів у розмірі 11 385,00 грн, стягненню не підлягають.

Вимог про стягнення сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, позивач не заявляв, а тому суд не має підстав самостійно змінювати правову природу заявлених до стягнення процентів.

Таким чином, з урахуванням здійсненого відповідачкою платежу в розмірі 2050,00 грн залишок заборгованості за процентами, нарахованими протягом первісного строку кредитування, становить 1040,63 грн (3090,63 грн ? 2050,00 грн).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 5750,00 грн та за процентами за користування кредитом у розмірі 1040,63 грн, а всього 6790,63 грн.

У задоволенні вимог про стягнення решти процентів у розмірі 11 385,00 грн належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 18 175,63 грн, з яких судом задоволено 6790,63 грн, що становить 37,36118% заявлених вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом (а. с. 71).

Таким чином, пропорційно задоволеним позовним вимогам із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 905,04 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Судом встановлено, що 12.02.2025 між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» укладено договір про надання правничої допомоги (а. с. 63–64).

Відповідно до додатка від 15.10.2025 до зазначеного договору вартість правничої допомоги, наданої у зв`язку зі стягненням заборгованості з ОСОБА_1 , визначена в розмірі 10 000,00 грн за п`ять годин роботи (а. с. 37).

Зокрема, до переліку послуг включено: підготовку документів щодо надання правничої допомоги — 1000,00 грн; збір та аналіз доказів і формування правової позиції — 2000,00 грн; складання позовної заяви — 4000,00 грн; формування додатків до позовної заяви — 2000,00 грн; подання позову та формування адвокатського досьє — 1000,00 грн.

Оцінюючи заявлені витрати, суд виходить із необхідності розмежування зменшення витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з їх неспівмірністю відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України та вирішення питання про їх розподіл за правилами статті 141 ЦПК України.

Зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з підстав їх неспівмірності здійснюється за клопотанням іншої сторони. Водночас під час розподілу судових витрат суд оцінює їх зв`язок із розглядом справи, обґрунтованість, пропорційність предмету спору, значення справи для сторін та інші обставини, передбачені частиною третьою статті 141 ЦПК України.

При цьому суд не втручається у договірні відносини між позивачем та адвокатським бюро щодо погодженого розміру винагороди, а вирішує питання про те, яка частина таких витрат підлягає покладенню на іншу сторону спору.

Суд враховує, що спір виник із типових кредитних правовідносин, його розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачка відзиву не подавала, а представник позивача не здійснював представництва в судових засіданнях.

Основною послугою, безпосередньо спрямованою на судовий захист прав позивача, було складання позовної заяви з аналізом умов кредитного договору та наявних доказів.

Водночас зазначені в додатку до договору послуги зі збору та аналізу доказів, формування правової позиції, підготовки додатків до позову і його подання є взаємопов`язаними етапами підготовки та подання одного процесуального документа.

Оформлення документів щодо надання правничої допомоги та формування адвокатського досьє також мають переважно організаційний характер, а необхідність покладення їх повної вартості на відповідачку за встановлених обставин справи не доведена.

З урахуванням характеру спору, обсягу фактично виконаної роботи, складності підготовлених процесуальних документів та критеріїв обґрунтованості й пропорційності суд вважає, що необхідним і розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу, які можуть бути предметом розподілу за рахунок відповідачки, є 3500,00 грн.

При цьому суд враховує, що позовні вимоги задоволено частково — на 37,36118% заявленої суми.

Отже, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1307,64 грн (3500,00 грн ? 6790,63 грн / 18 175,63 грн).

В іншій частині заявлені витрати на професійну правничу допомогу не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.

Таким чином, із відповідачки на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 905,04 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1307,64 грн.

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265,274,279,354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3518415406-560124 від 26.12.2021 у розмірі 6790,63 грн, з яких: 5750,00 грн – заборгованість за основною сумою кредиту, 1040,63 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 905,04 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 1307,64 грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (адреса: 08135, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Антонова, 8-А. Код ЄДРПОУ: 40842831);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ).

СУДДЯ Наталія СЛОБОДЯН