Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №363/868/26 — Вишгородський районний суд Київської області

22.09.2026 Справа № 363/868/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Воронюк А.І.,

представника позивача Ковшун А.М.,

представник третьої особи Бондаренко О.В.,

прокурора Копчак В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Димерської сільської ради, в інтересах дитини ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Димерської сільської ради, Комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

встановив:

Орган опіки та піклування Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області, в інтересах дитини ОСОБА_1 , звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» аліменти, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно яких вже позбавлена батьківських прав за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13.11.2020 року.

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 є батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 .

Фактично на момент повідомлення про знайдення дитини, яке надійшло 12.01.2026 року від ОСОБА_6 , дитина знаходилася без матері за адресою: АДРЕСА_1 .

12.01.2026 року начальником СЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Якименком С.О., в присутності працівників закладу охорони здоров`я та Служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку (Акт від 12.01.2026 року). 12.01.2026 року малолітня дитина ОСОБА_1 влаштована до дитячого відділення КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради.

15.01.2026 року Службою у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради було повідомлено Службу у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, що 12.01.2026 року уповноваженими суб`єктами складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку. Встановлено, що мати дитини, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наказом Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області № 6 від 15.01.2026 року взято ОСОБА_1 на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

15.01.2026 року Служба у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради, у присутності лікаря-педіатра КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради передали дитину ОСОБА_1 , Пронік О.О. , в.о. начальника Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, на підставі п. 13 постанови КМУ «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» № 866 від 24.09.2008 року.

15.01.21026 року в.о. начальника Служба у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради, в особі Пронік О.О., у присутності сестри-медичної КНП «Димерська центральна селищна лікарня» Димерської селищної ради, передали дитину ОСОБА_1 , в.о. завідуючої відділення КНП «Димерська центральна селищна лікарня» Димерської селищної ради в особі Кравцової О.П.

На обліку Служби у справах дітей та сім`ї Димерської селищної ради сім`я ОСОБА_2 як сім`я, що перебуває у складних життєвих обставинах не перебувала. Матір та батько (відповідачі) не виконують свої батьківські обов`язки тривалий час, інтересу до дитини не проявляють та не розшукують її.

Зв`язок із матір`ю та батьком відсутній. Актуальні відомості про проживання відсутні, фактично вони самоусунулися від виховання дитини ОСОБА_1 .

Враховуючи вказані обставини, з метою найкращого врахування та забезпечення інтересів дитини, позивач звернувся в інтересах малолітньої дитини до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.02.2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

12.06.2026 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання позовні вимоги підтримала та просить їх задовольнити повністю.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи або про розгляд справи за їх відсутності, до суду не надходило. Своє право, щодо подання відзиву на позовну заяву не реалізували.

Представник третьої особи служби у справах дітей Димерської селищної ради, в судовому засіданні висловила позицію щодо задоволення позовних вимог.

Третя особа Комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» у судове засідання свого представника не направив, про день та час розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи або про розгляд справи за їх відсутності, до суду не надходило.

Прокурор у судовому засіданні висловив думку щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав та стягнення аліментів з останніх для утримання малолітньої дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З урахування вище вказаного суд здійснює розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Заслухавши представника позивача, представника третьої особи та прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 виданого 14.01.2026 року, батьками є: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 .

Рішенням Виконавчого комітету Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області № 116 від 19.03.2026 року «Про затвердження висновку Служби у справах дітей Димерської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », вирішено затвердити висновок Служби у справах дітей Димерської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку Служби у справах дітей Димерської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою захисту прав та інтересів дитини, Служба у справах дітей Димерської селищної ради, вважає за доцільне позбавити громадянин Ремшу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розпорядженням Димерської селищної ради Вишгородського району Київської області № 11 від 23.01.2026 року «Про тимчасове влаштування дитини залишеною без батьківського піклування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », вирішено влаштувати малолітню дитину, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до Комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква».

Наказом Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» № 32 від 23.01.2026 року «Про зарахування дитини до закладу» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» з 23.01.2026 року на підставі направлення Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації від 22.01.2026 № 2.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці, що визначено частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами 1-4 статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною 1 статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тобто, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, стаття 166 Сімейного кодексу України.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Частиною 1 статті 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Як роз`яснено у пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі, які являються батьками малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідомо не виконують покладених на них законом обов`язків щодо виховання та належного утримання дитини, вони не займаються її вихованням та не проявляє інтересу до її життя, навчання, відпочинку та оздоровлення. Відповідачі не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, не приймають участь у її вихованні. Крім того, 12.01.2026 року начальником СЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Якименком С.О., за участю працівників закладу охорони здоров`я та Служби у справах дітей та сім`ї Вишгородської міської ради складено акт органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку малолітньої дитина ОСОБА_1 влаштована до дитячого відділення КНП «Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради. Також, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13.11.2020 року справа № 363/3235/19 позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , щодо малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як таку, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Позбавлено ОСОБА_3 , щодо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як такого, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

В матеріалах справи відсутні докази, що б вказували на поважність причин невиконання відповідачем батьківських обов`язків в минулому та докази, що свідчать про його свідоме бажання виконувати ці обов`язки в майбутньому.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги про позбавлення батьківських прав відповідачів, є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачі свідомо нехтують своїми батьківськими обов`язками та умисно ухиляються від їх виконання, щодо виховання та належного утримання своєї доньки, вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовку її до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Частини 1, 3 статті 181, частина 1 статті 183 СК України передбачають, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я, матеріальне становище дитини та платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність у платника рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).

Враховуючи вимоги ст. 182 СК України, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище дитини, відсутність в матеріалах справи доказів щодо особи відповідачів, що б вказували на те, що останні не мають можливості матеріально утримувати доньку або вплинули на розмір аліментів, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідачів (кожного) аліментів на утримання доньки у розмірі - 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів починається з дати подачі позову та припиняється з досягненням дитиною повноліття.

При цьому, згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягнути судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись статтями 150, 164, 165, 166, 192 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», на підставі статей 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов задовольнити частково.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щодо їх малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» аліменти, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» аліменти, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.02.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Органу опіки та піклування Димерської сільської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 664,00грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Органу опіки та піклування Димерської сільської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 664,00грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 665,60грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 665,60грн. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Органу опіки та піклування Димерської сільської ради (ЄДРПОУ 04359488, 07330, Київська область, Вишгородський район, с-ще Димер, вул. Соборна, 19).

Відповідачі: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ).

Треті особи: Служба у справах дітей Димерської сільська рада Вишгородського району Київської області (ЄДРПОУ 44055588, 07330, Київська область, Вишгородський район, с-ще Димер, Соборна, 19);

Комунальний заклад Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» (ЄДРПОУ 03066940, 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Добровольчих батальйонів, 6).

Суддя О.Д. Рудюк