Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №363/3254/26 — Вишгородський районний суд Київської області

06.10.2026 Справа № 363/3254/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря Воронюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 , заборгованості за кредитним договором №521070-КС-001 від 02.01.2025 року в розмірі - 87 103,05грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту- 36 532,84грн., суми прострочених платежів по процентах - 26 070,21грн., суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України -24 500,00грн.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 02.01.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 521071-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до даного кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в розмірі 39 000,00грн. шляхом перерахування на банківську карту позичальника.

08.01.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №ДУN№1 до договору № 521070-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої позичальнику надано додатково кредит у сумі 11 000,00грн.

Відповідач частково здійснював оплату згідно умов кредитного договору, а саме на загальну суму 45 530,00грн., що свідчить про визнання відповідачем чинності укладеного кредитного договору. Крім того представником позивача звернуто увагу, що ТОВ «Бізнес Позика» не нараховував проценти відповідачу згідно з договором після закінчення строку кредитування. Після його закінчення нараховані відсотки на підставі ст. 625 ЦК України. Позивач вказує, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за Кредитним договором, а тому у відповідача утворилась вищевказана заборгованість, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 03.06.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивачау судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, у позовній заяві в просильній частині просить розгляд справи здійснити за відсутністю представника позивача, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

На день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

02.01.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 521071-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме пропозиції (оферти) на укладання договору і згоди (акцепту) пропозиції на укладанні кредитного договору. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним одноразовим ідентифікатором, у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитний договір № 521071-КС-001 від 02.01.2025 року підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного одноразового ідентифікатору UA-7238 02.01.2025 року о 10:49:42.

Відповідно до умов Кредитного договору № 521071-КС-001 від 02.01.2025 року, позивач надає відповідачу кредит в розмірі 39 000,00грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», на строк 16 тижнів; стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) та не може бути збільшена кредитором в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту 7 800,00грн.; строк дії Договору до 24.04.2025 року; орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 78 935,70грн.; загальні витрати за Кредитом: 39 935,70грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка дев`ять тисяч двісті шістсот п`ять цілих одна сотих процентів.

02.01.2025 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду»1 до договору № 521071-КС-001 від 02.01.2025 року про надання кредиту. Відповідно до умов якої сторони погодили, що кредит збільшується на 11 000,00грн. та кредитодавець на умовах викладених в договорі, збільшує суду кредиту, а позичальник приймає збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути збільшений кредит в строк та на умовах викладених у договорі. Після збільшення суми кредиту загальний розмір отриманого та неповернутого кредиту складає 50 000,00грн.(п. 2.1 п. 2.2 додаткової угоди).

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало відповідачу грошові кошти в розмірі 39 000,00грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» про перерахування коштів від 02.01.2025 року та в сумі 11 000,00грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» про перерахування коштів від 08.01.2025 року.

Вказана обставина підтверджується інформацією, яка витребувана ухвалою суду від 03.06.2026 року за клопотанням представника позивача з АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», згідно з якою карта за № 4149-6293-5269-1984, яка ОСОБА_1 зазначена при укладанні договору, та на яку він просила перерахувати кредитні кошти, належить ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Крім того, з наданої виписки за договором б/н за період 02.01.2025 року по 24.04.2025 року вбачається зарахування коштів 02.01.2025 року у сумі 39 000,80грн. та 08.01.2025 року у сумі 11 000,00грн.

Відтак, матеріалами справи підтверджено надання відповідачу в користування кредитних коштів в розмірі, згідно з умовами кредитного договору.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 521071-КС-001 від 02.01.2025 року про надання кредиту, заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.05.2026 року становить 87 103,05 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 36 532,84 грн., суми прострочених платежів по процентах 26 070,21грн. та суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України 24 500,00 грн.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч.1 ст. 1054 ЦК України)

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч.2 ст 1054 ЦК України)

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. (ст. 1046 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також досліджені судом докази, надані позивачем, суд вважає, що між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 02.01.2025 року укладено в електронній формі кредитний договір, шляхом підписання його позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, а без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.

Крім того, матеріали справи містять належні докази щодо фактичного надання ТОВ «Бізнес Позика» кредитних коштів ОСОБА_1 .

Водночас, наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та не повернув позичені кошти та не сплатив проценти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 року. (провадження 14-131цс19).

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 36 532,84грн.

Крім того, вимоги про стягнення відсотків, нарахованих за період в межах строку дії кредитного договору в розмірі 26 070,21 грн., є на думку суду обґрунтованими, оскільки умови щодо сплати відсотків та їх розмір прямо передбачені кредитним договором, з якими ОСОБА_1 був обізнаний та погодився підписавши договір.

Також відсоткова ставка 1% в день відповідає чинному законодавству, а саме ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Крім того, судова практика ВС свідчить, що за період строку кредитування підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту), згідно з договором, відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після закінчення строку кредитування підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Розрахунок заборгованості з тіла кредиту та процентів (які нараховані позивачем в межах строку кредитування) сумніву у суду не викликає та не спростований відповідачем.

Щодо стягнення суми заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 24 500,00 грн., суд зазначає наступне.

Представник позивача в позові зазначив, що після закінчення строку кредитування, позивачем здійснювалось нарахування відповідачу відсотків на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, наразі вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введено указом Президента №64/2022 від 24.02.2022 року, починаючи з 05:30 цього ж дня. Режим неодноразово продовжувався і триває досі.

Нарахування таких відсотків здійснено позивачем в період дії воєнного стану.

Виходячи з вищевикладеного, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами, відповідно до ст. 625 ЦК України, в розмірі 24 500,00грн., суд не вбачає.

Таким чином, позов ТОВ «Бізнес Позика» підлягає частковому задоволенню, а саме в загальному розмірі 62 070,21грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 36 532,84грн. та суми прострочених платежів по процентах в межах строку кредитування 24 500,00грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки суд дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені останнім витрати за сплату судового збору, пропорційно задоволених позовних вимог, у розмірі 1 896,64 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 207, 525, 530, 610, 612, 626-628, 634, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 521071-КС-001, у розмірі 62 070,21грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 896,64 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, 01133, м. Київ, бул. Л.Українки, 26 офіс 411).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення суду складено 12.10.2026 року.

Суддя О.Д. Рудюк