Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №361/3507/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3507/26

Провадження № 2/361/1769/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари Київської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від простроченої суми боргу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку індексу інфляції та трьох відсотків річних у від простроченої суми боргу у загальному розмірі 31 921 грн. 28 коп., яка складається з індексу інфляції 22 715 грн. 90 коп. та 9 205 грн. 38 коп. трьох відсотків річних за період з 12.10.2017 по 01.03.2020 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 27.03.2007 року між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 014/04-02/324 згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 20 000 доларів США строком до 22.03.2010 року та сплатою процентів з користування кредитом у розмірі 14,5 % річних.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 27.03.2007 року між ОСОБА_2 було укладено договір поруки.

У зв`язку з невиконанням зобов`язань за кредитним договором рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2012 року у справі № 2-3755/11 було стягнено солідарно з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість у розмірі 128 438 грн. 95 коп., 1 284 грн. 38 коп. витрат по сплаті державного мита та 120 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На виконання рішення суду 04 квітня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчі листи № 2-3755/11, які станом на дату подання позовної заяви в органах виконавчої служби не перебували.

Внаслідок укладення 18.07.2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Оксі Банк» договору відступлення права вимоги № 114/2-71 право вимоги за кредитним договором та договором поруки перейшло до АТ «Оксі Банк». Внаслідок укладення 18.07.2024 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» договору відступлення права вимоги № 114/2-71-1 право вимоги за кредитним договором та договором поруки перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс».

Станом на 16.03.2026 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28.02.2012 року у справі № 2-3755/11 відповідачами не виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 12.10.2017 по 01.03.2020 року нараховано суму індексу інфляції у розмірі 22 715 грн. 90 коп. та 9 205 грн. 38 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми, яку він просить стягнути з відповідачів солідарно.

За відзивом на позовну заяву представник представник ОСОБА_1 – Ходак В.В. просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що строк пред`явлення виконавчого листів до виконання минув. Судових рішень про поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листів позивачем не надано. Отже, факт не перебування виконавчого листа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби в сукупності із закінченням строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та за відсутності ухвали суду про поновлення строку для пред`явлення його до виконання унеможливлює застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки зазначена норма підлягає застосуванню лише за грошовим зобов`язанням, яке підлягає виконанню.

У зв`язку із цим вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних не ґрунтуються на вимогах закону, а відтак є безпідставними. Сплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

Згідно п. 2.1. договору поруки від 27 березня 2007 р. визначено межі зобов`язань поручителя, а саме: у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором нарівні з боржником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій в повному обсязі.

Інфляційні витрати та 3 відсотки річних визначених ст. 625 ЦК України не входять до складу ні суми кредиту, ні відсотків за користування кредитом, ні штрафних санкцій, а є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу.

Ухвалою суду від 21.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень. Ухвалою суду від 27.07.2026 року клопотання представника ОСОБА_3 задоволено та поновлено строк для надання відзиву на позовну заяву.

В судове засідання 02.10.2026 року представник позивача не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. В заяві від 24.07.2026 року зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника.

В судове засідання 02.10.2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України.

В судове засідання 02.10.2026 року представник ОСОБА_3 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. В заяві від 26.09.2026 року ОСОБА_3 зазначив клопотання про розгляд справи без участі представника.

Дослідивши письмові докази у справі суд встановив.

27.03.2007 року між між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено кредитний договір № 014/04-02/324 згідно якого ОСОБА_1 було надано кредит у розмірі 20 000 доларів США строком на 36 місяців та сплатою процентів з користування кредитом у розмірі 14,5 % річних (п. 1.1. договору).

27.03.2007 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» укладено договір поруки за яким ОСОБА_2 бере на себе зобов`язання відповідати по зобов`язанням ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору № 014/04-02/324 від 27.03.2007 року в повному обсязі цих зобов`язань. У випадку невиконання ОСОБА_1 , взятих на себе зобов`язань по кредитного договору поручитель несе солідарну відповідальність нарівні з боржником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій в повному обсязі. Поручитель у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором, виплачує, в безспірному порядку кредитору пеню від загальної суми заборгованості боржника по кредитному договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення з дня виникнення зобов`язання поручителя погасити заборгованість боржника (п. 1.2., 2.1., 3.2. договору).

За виконавчими листами виданими Броварським міськрайонним судом Київської області 04 квітня 2012 року у справі № 2-3755/2011 № провадження 2/1007/307/2012 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/04-02/234 від 27.03.2007 року в сумі 128 438 грн. 95 коп. за рішенням яке набрало законної сили 12 березня 2012 року зі строком пред`явлення виконавчого листа до виконання до 12 березня 2013 року.

18.07.2024 року між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71 за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором та договором поруки до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

18.07.2024 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-71-1 за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором та договором поруки до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

За розрахунком заборгованості інфляційне нарахування на суму 128 438 грн. 95 коп. за період з 12.10.2017 по 01.03.2020 року становить 22 715 грн. 90 коп. За розрахунком заборгованості трьох відсотків річних від суми 128 438 грн. 95 коп. за період з 12.10.2017 по 01.03.2020 року становить 9 205 грн. 38 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV (в редакції станом на 02.04.2012 року) інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV (в редакції станом на 02.04.2012 року) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред`явлення документів до виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 109-127 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 року у справі № 754/511/23

«Водночас втрата права на примусове виконання судового рішення, припинення можливості його реалізації через пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання і відмову у його поновленні судом свідчить про неможливість захисту такої вимоги в примусовому порядку.

У зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа до виконання та відмовою суду в його поновленні право стягувача на примусове виконання судового рішення є остаточно втраченим, а можливість виконання такого рішення - припиненою.

Сплив строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є формальністю, а є самостійною підставою для припинення можливості примусового виконання судового рішення. Відмова в поновленні строку судом означає остаточність правової ситуації, відсутність будь-яких подальших процесуальних механізмів виконання судового рішення, а отже, відносини щодо примусового виконання стають стабільними.

З наведеного вбачається, що хоча формально позовна давність не застосовується, фактично зобов`язання втрачає юридичну примусовість, вимога за цим зобов`язанням стає такою, що не може бути захищена в примусовому порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном.

Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад установлений законом строк, що порушило б принцип правової визначеності як один з основоположних аспектів верховенства права.

Cплив строків пред`явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа.

Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

Суд гарантує право на справедливий суд як стягувачу, так і боржнику, оскільки має враховувати не лише майнові інтереси стягувача, а й захищати права та інтереси боржника, який у такому випадку правомірно протягом тривалого періоду міг розраховувати на відсутність загрози примусового виконання рішення та притягнення до відповідальності за його невиконання.

Отже, зобов`язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред`явлення виконання за яким пропущено і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі (може бути виконаним добровільно боржником). Проте таке зобов`язання вважається тим зобов`язанням, вимоги за яким позбавлені примусового захисту, проте добровільне виконання яких визнається належним.

У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України.

За протилежним (іншим) підходом буде складатися нерозумна ситуація, за якою після втрати права на примусове виконання судового рішення про стягнення основного боргу і припинення можливості його реалізації, зокрема у зв`язку з пропуском строку пред`явлення виконавчого документа для виконання і відмови в поновленні цього строку судом, за обставин неможливості виконання захисту основної вимоги (про стягнення основної суми боргу) кредитор зберігатиме можливість постійно подавати вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на невиконувану вимогу, що суперечитиме принципу правової визначеності.

При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що за загальним правилом невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, може суперечити принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності.

Разом з тим у спірній ситуації керується таким.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Хоча конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Німеччини» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

З огляду на викладене, будучи позивачем у справі та стягувачем за виконавчим документом, особа не може бути необізнаною з наявністю провадження у вказаній справі та із встановленим законом строком для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Реалізація своїх процесуальних прав у цьому випадку залежить виключно від волі самого кредитора (позивача, стягувача).

За таких обставин можливі аргументи на користь стягувача про те, що невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, суперечить принципу верховенства права, складовою якого є принцип правової визначеності, у цьому випадку не можуть вважатись доречними, оскільки саме надання стягувачу можливості постійно пред`являти вимоги до боржника про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на невиконувану вимогу, буде суперечити принципу правової визначеності.»

На підставі викладеного у задоволенні позову слід відмовити, оскільки строк пред`явлення виконавчих листів виданими Броварським міськрайонним судом Київської області 04 квітня 2012 року у справі № 2-3755/2011 № провадження 2/1007/307/2012 закінчився 12 березня 2013 року та до вказаних правовідносин щодо відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог судом відмолено, тому судові витрати зі сплати судового збору понесенні позивачем за подання позову у розмірі 3328 грн. 00 коп. за платіжною інструкцією від 20.03.2026 року слід покласти на нього.

Керуючись ст. 1-13, 19, 76-81, 95, 128, 133-141, 223, 259-259, 263-265, 273, 274, 351-355 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору понесенні Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» за подання позову у розмірі 3328 грн. 00 коп. покласти на нього.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене та підписане 12 жовтня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак