Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №359/9842/25 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/1019/2026

Справа № 359/9842/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді Муранової-Лесів І.В..

за участі секретаря

судового засідання - Бокей А.В., Кулакевич В.О., Ліман А.Г.,

представника позивача - Чички О.О.,

представника відповідача - Шпакович О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «САЛАМАНДРА», Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернулося до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 62496 гривень 07 копійок (а. с. 2-5).

Позов мотивовано наступним. 29 жовтня 2024 року приблизно о 20 год. 20 хв. у м. Борисполі Київської області на перехресті вул. Бежівка та пров. Городнього сталася ДТП за участю автомобіля Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Управлінню забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля BMW 520, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2024 у справі № 359/11866/24, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Судом встановлено, що він, керуючи автомобілем BMW 520, д.н.з. НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та перед початком обгону не переконався в безпечності маневру, порушивши пп. 14.2(б), 14.6(а), 2.3(б) Правил дорожнього руху України, що призвело до ДТП та механічного пошкодження автомобіля позивача.

Для визначення вартості відновлювального ремонту позивач звернувся до СТО «911-Сервіс» (ФОП ОСОБА_3 ), яка згідно з рахунком-фактурою № 0312_12/24 від 03.12.2024 визначила загальну вартість ремонту та запасних частин у розмірі 195252,00 грн.

Фактичне відновлення автомобіля здійснювалося із залученням двох підрядників. ФОП ОСОБА_4 виконано роботи на суму 91249,36 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № ФО-К-0130 від 14.02.2025; зазначені витрати покрито за рахунок страхового відшкодування. Оскільки цієї суми виявилося недостатньо для повного відновлення транспортного засобу до стану, в якому він перебував до ДТП, позивач додатково поніс витрати на ремонт у розмірі 62496,07 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № W123056875/121103500 від 03.06.2025, складеним ТОВ «АВТОСОЮЗ».

Загальна вартість фактично виконаних відновлювальних робіт становила 153745,43 грн, з яких 91249,36 грн покрито страховим відшкодуванням, а 62496,07 грн позивач сплатив за власний кошт.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на положення статей 22, 1166, 1187, 1194 ЦК України, відповідно до яких завдана майнова шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі, а особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхового відшкодування зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Також позивач посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, у якій зазначено про право потерпілого на відшкодування шкоди в повному обсязі за рахунок її заподіювача, та постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17, відповідно до якої розмір майнової шкоди визначається, зокрема, на підставі фактичних витрат на відновлення пошкодженого майна, підтверджених відповідними документами, незалежно від зношення деталей. На підтвердження розміру витрат позивач посилається на акти виконаних робіт від 14.02.2025 та 03.06.2025.

З огляду на встановлену судом вину відповідача у спричиненні ДТП та недостатність страхового відшкодування для покриття витрат на ремонт автомобіля позивач вважає, що ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Позивач просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України матеріальну шкоду в розмірі 62496,07 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

14.11.2025 в системі «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Шпакович О.В. подано відзив на позовну заяву (а.с.38-47), за змістом якого відповідач позовних вимог не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

На обґрунтування заперечень зазначив, що його цивільно-правова відповідальність як власника автомобіля BMW 520d, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Саламандра» за полісом обов`язкового страхування № 219484776 з лімітом відповідальності 160000,00 грн. та франшизою 3200,00 грн., що, на його думку, перевищує розмір завданої шкоди.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17, відповідач стверджував, що основний тягар відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у межах страхової суми покладається на страховика, а обов`язок винуватця ДТП відшкодувати шкоду виникає, якщо у страховика відсутній обов`язок здійснити страхову виплату або розмір шкоди перевищує ліміт його відповідальності. Вважав, що покладення на нього обов`язку відшкодувати шкоду в межах страхового покриття суперечить меті обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому заперечував проти посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, зазначаючи, що у постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку про абсолютний характер права потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем.

Крім того, відповідач зазначив, що позивач не надав доказів оплати ремонтних робіт за актом від 03.06.2025 на суму 62496,07 грн., а також акта огляду транспортного засобу представником страхової компанії. На його думку, для встановлення розміру збитків необхідно з`ясувати фактичне здійснення ремонту, склад витрат, наявність підстав для відшкодування вартості запасних частин з урахуванням фізичного зносу та статус виконавця робіт як платника ПДВ.

Відповідач повідомив, що направив адвокатський запит до ПрАТ «СК «Саламандра» щодо розміру страхового відшкодування та витребування страхової справи, зокрема протоколу огляду транспортного засобу, рахунків, страхового акта й платіжних доручень. На час подання відзиву відповідь не надійшла, однак після її отримання відповідні документи мали бути подані до суду.

Окремо відповідач звернув увагу на розбіжності в ідентифікаційних даних автомобіля, зазначених у документах про ремонт. Так, акт виконаних робіт № ФО-К-0130 від 14.02.2025 містить дані автомобіля Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , які відповідають даним страхового поліса позивача та, за твердженням відповідача, підтверджують ремонт саме пошкодженого в ДТП автомобіля. Натомість в акті виконаних робіт від 03.06.2025 зазначено інший номер кузова: НОМЕР_5 . У зв`язку із цим відповідач стверджував, що цей акт стосується іншого автомобіля, який не був пошкоджений у зазначеній ДТП, а тому сума 62496,07 грн. не підтверджує витрат на відновлення автомобіля позивача та не підлягає відшкодуванню в межах заявлених вимог.

Також відповідач зазначив, що для з`ясування обставин справи необхідно встановити, у який спосіб страхова компанія здійснила виплату в розмірі 91249,36 грн, та визначити належну особу, відповідальну за відшкодування заявленої шкоди.

19.11.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача Чичка О.О. подано заперечення (відповідь) на відзив (а.с.55-58), за змістом якого позивач вважає доводи відповідача необґрунтованими, які не спростовують підстав позову. Зазначає, що позовні вимоги стосуються не відшкодування шкоди в межах страхової суми, а різниці між фактичними витратами на ремонт автомобіля та страховим відшкодуванням у розмірі 62 496,07 грн, обов`язок сплатити яку відповідно до ст. 1194 ЦК України покладається на винну особу. При цьому відповідач не надав доказів повного відшкодування шкоди страховиком.

Щодо доводів про відсутність платіжних документів позивач зазначив, що акт виконаних робіт від 03.06.2025 підтверджує обсяг і вартість ремонту, а відповідач не довів, що ремонт не проводився або його вартість є іншою. На підтвердження фактичної оплати робіт позивач додатково надав платіжну інструкцію № 5353 від 05.06.2025 на суму 62 496,07 грн.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо розбіжностей в ідентифікаційних номерах автомобіля, позивач пояснив, що в акті виконаних робіт від 14.02.2025 зазначено номер кузова НОМЕР_6 , а в акті від 03.06.2025, складеному іншим СТО щодо додаткових ремонтних робіт, номер кузова НОМЕР_5 . При цьому, за твердженням позивача, спеціалізований автомобіль Renault Duster, д.н.з. НОМЕР_1 , обладнаний ідентифікаційним номером НОМЕР_5 , що підтверджується технічним талоном та документом про присвоєння ідентифікаційного номера. Отже, позивач вважав, що обидва акти стосуються одного транспортного засобу, а доводи відповідача про ремонт іншого автомобіля є помилковими. Просив задовольнити позов у повному обсязі, стягнувши з відповідача 62496,07 грн. матеріальної шкоди.

Ухвалою від 22 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 20-21).

Ухвалою суду від 23 листопада 2025 року до участі у справі було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» і Моторне (транспортне) страхове бюро України (а.с.79-81).

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року було витребувано у ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» належним чином засвідчену копію страхової справи за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 29 жовтня 2024 року за участі застрахованого транспортного засобу «BMW 520d» державний номерний знак НОМЕР_2 (страховий поліс №219484776) (а.с.85-86).

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позов підтримала, представник відповідача Шпакович О.В. проти задоволення позову заперечувала.

Представники третіх осіб у призначене судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, заяв та клопотань не надійшло.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали страхової справи, які надійшли від ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2024 року приблизно о 20 год. 20 хв. у м. Борисполі Київської області на перехресті вул. Бежівка та пров. Городнього сталася ДТП за участю автомобіля «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Управлінню забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, які, зокрема, відображені у схемі місця ДТП (зворотна сторона), на фотознімках пошкодженого автомобіля «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , Акті огляду колісного транспортного засобу №75406 від 08.11.2024 та у відповіді від НПУ (а.с.130-133, 134-135, 136-137, 197-200).

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.12.2024 у справі № 359/11866/24, яка набрала законної сили, відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Судом встановлено, що він, керуючи автомобілем BMW 520, д.н.з. НОМЕР_3 , був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та перед початком обгону не переконався в безпечності маневру, чим порушив пп. 14.2(б), 14.6(а), 2.3(б) Правил дорожнього руху України (а.с.6-7).

Підстави звільнення від доказування наведені в статті 82 Цивільного процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини 6 вказаної статті, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власником пошкодженого транспортного засобу «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 є Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, що підтверджується, технічним талоном транспортного засобу серія ОРС №022003, з якого, зокрема, вбачається, що номер шасі (рами) транспортного засобу - НОМЕР_5 , а ідентифікаційний номер транспортного засобу - НОМЕР_6 (а.с.65, 159).

Встановлено, що цивільна відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА», що підтверджується полісом обов`язкового страхування № 219484776 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн. та франшизою 3200,00 грн. (а.с.50).

30.10.2024 представник позивача – Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, власник пошкодженого автомобіля «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , звернувся до страховика – ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» із повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку, повідомивши про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 29.10.2024 за участі застрахованого транспортного засобу BMW 520, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 (а.с.156-157).

Для визначення вартості відновлювального ремонту позивач звернувся до СТО «911-Сервіс» (ФОП ОСОБА_3 ), яка згідно з рахунком-фактурою № 0312_12/24 від 03.12.2024 визначила загальну вартість ремонту та запасних частин у розмірі 195252,00 грн. (а.с.11-12)

Разом із з цим, у подальшому 13.12.2024 представник позивача – Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України звернувся до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 184174 грн.(а.с.174).

На підтвердження розміру заподіяної шкоди позивач надав страховику відповідача рахунок №-0162 від 25.11.2024 ФОП ОСОБА_4 на суму 184174,00грн.(а.с.175).

Згідно із долученими доказами належний позивачу автомобіль «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 , який було пошкоджено внаслідок ДТП, що сталася з вини відповідача ОСОБА_1 , було відремонтовано частково ФОП « ОСОБА_4 », частково ТОВ «АВТОСОЮЗ».

Так, згідно із Актом виконаних робіт № ФО-Е-0130 від 14.02.2025, виданого ФОП ОСОБА_4 , загальна вартість виконаних робіт, використаних запчастин та матеріалів становить 91249,36 грн. (а.с. 8).

Згідно із Актом виконаних робіт № W123056875/121103500 від 03.06.2025, виданим ТОВ «АВТОСОЮЗ», загальна вартість виконаних робіт, використаних запчастин та матеріалів становить 62496,07 грн. (а.с.9-10).

Встановлено, що вартість ремонту, виконаного ТОВ «АВТОСОЮЗ» в сумі 62496,07 грн. була перерахована позивачем згідно із платіжною інструкцією №5353 від 05 червня 2025 року (а.с.64).

Згідно із Страховим актом №0054199.10.24/7 від 02 січня 2025 року (а.с.190) та платіжною інструкцією №354329 від 14.01.2025 розмір страхового відшкодування в сумі 91249,36 грн. була перерахована ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» на рахунок ФОП ОСОБА_4 14.01.2025 (а.с.201).

Згідно із розрахунком страхового відшкодування до страхового акту № 0054199.10.24/7 (а.с.191) розрахована вартість відновлювального ремонту згідно зі Звітом №207/12-24 від 28.12.2024 ФОП ОСОБА_6 становить 154427,80 грн., визначений розмір збитку в сумі 94449,36 грн. (з урахуванням фізичного зносу деталей), розмір франшизи 3200 грн., що визначено Полісом страхування № ЕР219484776 від 18.03.2024 (а.с.128).

Таким чином розмір страхового відшкодування був визначений страховиком ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» відповідно до розрахованої оцінювачем вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням фізичного зносу та визначеної полісом ОСЦПВВНТЗ франшизи, що підтверджується долученими вищенаведеними доказами, зокрема Звітом №207/12-24 про оцінку вартості (розміру) збитків , заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 28.12.2024, складеного Суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_7 , який наявний в матеріалах страхової справи (а.с.177-189).

Отже заперечення відповідача щодо неналежності доказів, наданих позивачем на підтвердження проведеного ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля позивача «Renault Duster», д.н.з. НОМЕР_1 та розміру заподіяної матеріальної шкоди спростовуються дослідженими у судовому засіданні належними і допустимим доказами. Будь-які невідповідності щодо переліку виконаних робіт та використаних запасних деталей і матеріалів з фактично отриманих внаслідок ДТП пошкоджень відповідачем не зазначено та доказів, які б ці обставини доводили, у тому числі висновку експерта, не надано, клопотання щодо проведення судової автотоварознавчої та автотехнічної експертизи не заявлено.

Підстави для неврахування визначеної суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6 у Звіті №207/12-24 від 28.12.2024 вартості відновлювального ремонту - 154427,80 грн., яка не перевищує розміру фактично понесених позивачем витрат (91249,36 грн. + 62496,07 грн. = 153745,43 грн.), а також розміру збитків сумі 94449,36 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу) у суду відсутні (а.с.184).

Пунктом 1 ч.1, ч.2 ст.22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною 1 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, що визначено ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

При цьому, особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції Закону № 1961-IV, чинній на момент укладення відповідачем договору ОСЦПВВНТЗ та на момент ДТП) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому слід враховувати, що Закон № 1961-IV розмежовує суму страхового відшкодування (яка визначається відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яка обмежується страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування пункти 9.1, 9.4 статті 9 та пункт 36.1 статті 36 Закону) та суму відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), що визначається відповідно до оціненої шкоди або по факту проведеного ремонту (пункт 36.2 статті 36 Закону.

Відповідно до ст.ст.29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції закону, чинній на момент укладення відповідачем договору ОСЦПВВНТЗ та на момент ДТП) на страховика (ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА») покладається обов`язок відшкодувати власнику транспортного засобу відшкодувати витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Встановлено, що страховик – ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» виконав свої зобов`язання згідно із Законом № 1961-IV та виплатив позивачу страхове відшкодуванням у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, з утриманням обов`язкової франшизи, визначеної Договором ОСЦПВВНТЗ, у розрахованій сумі 91249,36 грн., що підтверджується страховим актом, розрахунком страхового відшкодування до страхового акту та платіжною інструкцією (а.с.190,191,201).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Подібні за змістом висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-760цс15, від 22 березня 2017 року у справах № 910/3650/16, № 910/32969/15, а також у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 910/3867/16, від 01 лютого 2018 року у справі № 910/22886/16, Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17: оскільки коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу та його складових частин враховується при визначенні матеріального збитку, який відшкодовується страховиком, натомість при визначенні розміру відшкодування, яке підлягає стягненню з винної особи, враховується принцип повного відшкодування шкоди потерпілому, зокрема відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (статті 1192, 1194 ЦК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі 757/54513/16 зазначено, що системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню, є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

Щодо укладеного між відповідачем та ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів «Автоцивілка плюс» від 19.02.2024 № S21211.949195 (договір № 03/ДСЦПВ від 15.11.2023, розміщений на вебсайті страховика: https://salamandra.ua/), яким передбачено страхову суму в розмірі 100000,00 грн. та виплату страхового відшкодування після здійснення виплати за чинним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд зазначає таке.

Зазначений договір є публічним договором приєднання (а. с. 51). Із досліджених судом умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту, включаючи відповідальність перевізника, «Автоцивілка плюс» (оферта № 03/ДСЦПВ від 15.11.2023), що розміщений у публічному доступі на самйті ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА», убачається, що відповідно до пункту 14.6 Договору розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню потерпілій третій особі, визначається згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з підпунктом 14.7.1 пункту 14.7 Договору шкода, заподіяна майну потерпілого внаслідок пошкодження транспортного засобу, відшкодовується відповідно до статті 29 зазначеного Закону.

Отже, умовами договору добровільного страхування передбачено можливість виплати страхового відшкодування в межах страхової суми 100000,00 грн. у разі недостатності страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхова сума за яким становить 160000,00 грн., при цьому зберігається умова, що відшкодуванню підлягає вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу.

Наведене дає суду підстави дійти висновку, що наявність у відповідача договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів у даному випадку не впливає на розмір страхового відшкодування, що підлягало виплаті позивачу за договором обов`язкового страхування, а отже, і на розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування в розмірі 62496,07 грн. (154427,80 грн. - 91249,36 грн. = 62496,07 грн.).

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем у сумі 3028 гривень (а. с. 1), слід стягнути з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,206, 223,258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 62496 гривень 07 копійок (шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто шість гривень сім копійок), а також судовий збір в сумі 3028 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень).

Позивач: Управління забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ - 33945469, зареєстроване місце знаходження: м. 04082, м.Київ, вул.Бережанська, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів