Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №355/2254/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2254/25

Провадження № 2/355/218/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Троценко Т. А.

за участю секретаря Ліберацької Ю. В.

представника позивача адвоката Бібік О. М.

представника відповідача адвоката Литвиненко О. Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила і вказала, що 11. 11. 2017 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого вони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За сумісні кошти та в інтересах сім`ї вони з відповідачем за договором купівлі – продажу № 8046/2020/2034807 від 06. 06. 2020 року придбали транспортний засіб – автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 3597 куб. см (2008) № куз. НОМЕР_1 , який зареєстрували на ім`я ОСОБА_2 .

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 06. 06. 2024 року шлюб було розірвано.

У 2024 році вона дізналася про те, що автомобіль було перереєстровано на нового власника на підставі договору купівлі – продажу № 8044/20244665991.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку об`єкта – колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG – тип легковий універсал рік випуску 2008, складений ПП «Аріадна» ринкова вартість автомобіля станом на 02 жовтня 2025 року складає 417 500,00 грн.

На даний час вона бажає здійснити поділ спільного майна подружжя.

На тій підставі, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить чоловікові та дружині на праві спільної сумісної власності, воно є об`єктом права спільної сумісної власності, тому просить стягнути з відповідача компенсацію вартості частки автомобіля в розмірі 208 750,00 грн., судовий збір 4175, 00 грн. та витрати на проведення оцінки ТЗ – 2500 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі і просить задовольнити.

Вказала, що у добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити їй половину вартості автомобіля, тому вона вимушена звернутися до суду.

Згідно витягу з веб- сайту продажу автомобілів відповідач заявляв, що спірний автомобіль перебуває у задовільному стані, відремонтований.

Відповідач не довів того факту, що вартість автомобіля на момент припинення шлюбних відносин була значно нижчою, ніж заявлено у позові, отже вважає, що підстав для зниження його оціночної вартості немає.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_2 визнає позов частково, згоден сплатити позивачу 120 000 грн. з огляду на те, що автомобіль старий, він виставляв його на продаж, але той тривалий час не продавався, і відповідач вимушений був зробити капітальний ремонт, тож на момент припинення шлюбних відносин вартість автомобіля була значно нижчою, і він вкладав у ремонт свої особисті кошти, тому згоден сплатити за його вартість частково.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 11. 11.2017 року по 06 червня 2024 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказані обставини підтверджено копією рішення Бориспільського районного суду Київської області від 06 червня 2024 року та копіями свідоцтв про народження дітей.

Під час спільного проживання подружжя придбало транспортний засіб - автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 3597 куб. см (2008) № куз. НОМЕР_2 , який був зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .

Позивачка зазначила, що автомобіль був придбаний за сумісні кошти та в інтересах сім`ї, тож є спільним сумісним майном подружжя, і на даний час вона бажає здійснити поділ цього майна.

Стаття 60 Сімейного кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 1 ст. 69 СК України визначає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно правил ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу відповідно до частин другої та третьої статті 325 ЦК України, можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Судом встановлено, що автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 3597 куб. см (2008) № куз. НОМЕР_2 був придбаний подружжям ОСОБА_1 ( на той час ОСОБА_6 ) та ОСОБА_2 під час зареєстрованого шлюбу, є сумісним майном подружжя, то ж кожний з подружжя має право на його 1/2 частку.

Відповідачем не заперечується, що після припинення шлюбних відносин автомобіль залишився у його користуванні, після чого він здійснив його відчуження.

Верховний суд зазначає, що при здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

Суд встановив, що відповідач розпорядився автомобілем на власний розсуд без згоди позивачки, а тому позивачка має право на 1/2 грошової компенсації вартості спірного транспортного засобу

На даний час між сторонами існує спір щодо вартості автомобіля, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснив відчуження автомобіля на підставі договору купівлі – продажу № 8044/20244665991 від 07. 06. 2024 року на іншу особу, що підтверджується довідкою Головного сервісного центру МВС від 09. 09. 2024 року.

Згідно правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), вартість майна, що підлягає поділу, визначається з дійсної ринкової вартості майна на час розгляду справи, і у разі неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку об`єкта – колісного транспортного засобу VOLKSWAGEN TOUAREG – тип легковий універсал рік випуску 2008, складений ПП «Аріадна» ринкова вказаного вартість автомобіля станом на 02 жовтня 2025 року складає 417 500,00 грн.

Саме з цієї вартості ТЗ виходила позивачка, визначаючи вартість майна, за яке бажає отримати грошову компенсацію.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь –які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Стаття 80 цього ж Кодексу визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачка довела належними та достатніми доказами свої позовні вимоги, відповідач Звіт про незалежну оцінку автомобіля не спростував, належних доказів, які б свідчили про нижчу вартість автомобіля, ніж та, яка заявлена позивачем, суду не надав, належних доказів понесених ним витрат на ремонт автомобіля не представив.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачка просила стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 4175,00 грн. та витрати на проведення експертизи 2500 грн.

Сплата судового збору підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» від 23. 10. 2025 року.

Проте доказів понесення витрат за проведення оцінки транспортного засобу в розмірі 2500 грн. позивачкою не надано, тому суд відмовляє у відшкодуванні вказаної суми.

Керуючись ст. ст. 60,69,70 СК України, ст. ст. 12,13,76-80, 133,141,258-263 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) грошові кошти у розмірі 208 750,00 (двісті вісім тисяч сімсот п`ятдесят) грн. в якості компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки VOLKSWAGEN TOUAREG 3597 куб. см 2008 р. випуску № куз. НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 4175,00 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. А. Троценко