Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №293/1141/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1141/26

Провадження № 2/293/970/2026

05 жовтня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.,

за участі секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

30.07.2026 ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" в особі представника Степанчук О.А., яка діє на підставі довіреності від 30.12.2025, звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. За змістом позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №73133537 в розмірі 22 276,80 грн, з яких:

- 7 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

- 226,80 грн – сума заборгованості за відсотками;

- 14 000,00 грн – сума заборгованості за пенею;

- 1050,00 грн – комісія за надання кредиту.

В обґрунтування позову зазначає, що 27.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 , укладено договір надання коштів у кредит №73133537, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі визначеній у договорі.

27.03.2025 між ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено Договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №8 від 26.06.2025 до договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 22 276,80 грн.

Зазначає, що відповідно до п.1.3 Договору факторингу ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ «ФК «ЄАПБ» надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ» у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Позивач вказує, що всупереч умов договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов`язання та заборгованість за договором не погасив ні перед первісним кредитором, ні перед фактором (позивачем).

З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.076.2026 справу передано для розгляду головуючій судді Проценко Л.Й.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді Проценко Л.Й., відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд ухвалою від 04.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановив проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове засідання суд призначив на 14 год. 30 хв. 07.09.2026 (а.с.53).

07.09.2026 вказана справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді у відрядженні (а.с.56).

05.10.2026 сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Позивач в судове засідання повноважного представника не направив, у позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності. Відповідач причини неявки до суду не повідомив, у порядку ст. 178 ЦПК України у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав. Про день та час розгляду справи повідомлений судовою повісткою направленою на адресу місця реєстрації. Однак конверт повернувся до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.55).

Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов`язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

27.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73133537.

Відповідно до визначених в договорі умов, сума кредиту становить – 7000,00 грн; строк кредитування – 20 днів; процентна ставка /день – 0,162% (фіксована); комісія за надання кредиту – 15,00 % від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 1050,00 грн. (п.2.2.1 – 2.2.4 договору)

Дата надання кредиту – 27.02.2025; дата повернення кредиту (останній день) 18.03.2025; денна процентна ставка/день – 0,912%, проценти за надстрокове користування кредитом (його частиною) – 4,00% /день; пеня – 4,00 % день, орієнтовна реальна річна процентна ставка – 2399,44 %, орієнтовна загальна вартість кредиту – 8276,80 грн.

Умови договору підтверджуються такою у додатку №1 до договору надання коштів в кредит (з комісією за надання кредиту) №73133537 від 27.02.2025 – Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, який також підписаний сторонами електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Згідно цієї таблиці сума кредиту становить 7000 грн., проценти за користування кредитом – 226,80 грн; комісія за надання кредиту – 1050,00 грн; загальна вартість кредиту – 8276,80 грн. (а.с.6-13).

27.03.2025 між ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладений договір факторингу №27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агенство необхідних кредитів" відступило на користь ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників (а.с.17-21).

Про перехід та набуття таких прав вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача, окрім договору факторингу, позивач додає копію додаткової угоди №5 від 26.06.2025, та копію акта прийому передачі Реєстру боржників №8 від 26.06.2025 за договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, копію платіжної інструкції №736 від 30.06.2025, витяг з реєстру боржників №8 від 26.08.2025, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в загальній сумі 22 276,80 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 226,80 грн. - сума заборгованості за відсотками, 14000,00 грн сума заборгованості за пенею; 1050 грн – комісія за надання кредиту (а.с.22-25).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором складеного первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 15.10.2025 відповідачу видано кредит: 27.02.2025 – 7000 грн. Заборгованість відповідача за період з 27.02.2025 по 26.06.2025 становить 22276,80 грн. з яких:

заборгованість за тілом кредиту – 7000 грн;

заборгованість по процентах – 226,80 грн;

заборгованість по пені – 14 000,00 грн.;

заборгованість по комісії – 1050, 00 грн (а.с.26-27).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 8 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

V. ОЦІНКА ТА МОТИВИ СУДУ

Судом встановлено, що між сторонами у справі виникли взаємовідносини з приводу стягнення заборгованості за договором про надання коштів в кредит, укладеним в електронній формі.

Договір укладено сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.

Згідно п.2.2.1-2.2.4 договору сума кредиту становить – 7000,00 грн; строк кредитування – 20 днів, процентна ставка – 0,162 %, комісія за надання кредиту – 15,00 % від суми наданого кредиту, що становить 1050,00 грн.

27.03.2025 відбулась заміна кредитора, до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до боржників ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №73133537 від 27.02.2025.

В матеріалах справи відсутні відомості щодо повернення кредитних коштів відповідачем первісному кредитору, або ж позивачу.

Суд бере до уваги те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконав, істотно їх порушив, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за договором кредиту.

Суд вважає доведеним розрахунки проведені первісним кредитором за кредитним договором №73133537 від 27.02.2025 в частині заборгованості по тілу кредиту – 7000 грн. та нарахованих відсотків – 226,80 грн. Позовну вимогу в цій частині суд вважає обґрунтованою та задовольняє її.

Щодо вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за пенею в сумі 14 000 грн. та 1050,00 грн. комісії за надання кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що вимога про стягнення із відповідача штрафу за порушення грошового зобов`язання задоволенню не підлягає.

Нарахування та стягнення з відповідача комісії за видачу кредиту в розмірі 15% від суми наданого кредиту, що в грошовому виразі складає 1050,00 грн. відповідно до умов договору визначена як плата за надання кредиту. Водночас, за своєю правовою природою така комісія не є окремою послугою, а фактично входить до загальної вартості кредиту та дублює функцію процентів за користування кредитом.

Суд враховує, що покладення на споживача обов`язку сплачувати додаткові платежі, які не пов`язані з наданням самостійної послуги, створює істотний дисбаланс прав сторін та є несправедливим у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, аналіз змісту зазначеної умови свідчить про те, що така комісія не пов`язана із наданням позичальнику будь-якої самостійної додаткової фінансової послуги, а фактично є складовою вартості кредиту.

Суд враховує, що відповідно до ст.1054 ЦК України платою за користування кредитом є проценти, які й становлять економічну сутність винагороди кредитодавця за надання грошових коштів у користування. Встановлення додаткових платежів, які не мають самостійного предмета та фактично дублюють функцію процентів, призводить до необґрунтованого збільшення фінансового навантаження на позичальника.

З огляду на те, що спірні правовідносини є правовідносинами у сфері споживчого кредитування, до них підлягають застосуванню положення законодавства про захист прав споживачів, відповідно до яких умови договору не можуть призводити до істотного дисбалансу прав та обов`язків сторін.

Покладення на споживача обов`язку сплачувати комісію, яка не пов`язана із наданням окремої послуги та фактично є додатковою платою за саме надання кредиту, свідчить про несправедливість такої умови договору, оскільки створює для споживача надмірний фінансовий тягар та порушує баланс інтересів сторін.

Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, відповідно до якої законодавством про споживче кредитування передбачено можливість встановлення у кредитному договорі комісій, пов`язаних із наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, за умови, що такі комісії відповідають фактично наданим додатковим чи супутнім послугам.

Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності визначення переліку таких послуг, їх змісту, обсягу та вартості, а також доказів їх фактичного надання споживачу, умова договору щодо сплати відповідної комісії є нікчемною.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який зазначав, що встановлення у кредитному договорі комісій, які не пов`язані з наданням конкретних додаткових послуг, є неправомірним та не підлягає задоволенню при вирішенні спору.

З вказаних підстав у стягненні з відповідача заборгованості за пенею та комісією суд відмовляє.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з`ясувавши в достатньо повному об`ємі права та обов`язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, а частині тіла кредиту та нарахованих відсотків в загальному розмірі 7 226,80 грн. В решті позову суд відмовляє в задоволенні за безпідставністю вимог.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1079,61 (3328,00х32,44%:100%) грн.

Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 247, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №73133537 від 27.02.2025 в загальному розмірі 7226 (сім тисяч двісті двадцять шість) гривень 80 копійок, а також 1079 (одну тисячу сімдесят дев`ять) гривень 61 копійку сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Лісова,2.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повне рішення виготовлено 12.10.2026.

Головуюча суддяЛюдмила ПРОЦЕНКО